04 грудня 2018 рокуЛьвів№ 857/814/18
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Улицького В.З. та Довгої О.І.,
з участю секретаря судового засідання - Луців І.І.,
а також сторін (їх представників):
від позивача - ОСОБА_1;
від відповідачів - Ярошик Т.В.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційні скарги Головного управління ДФС у Волинській обл. та Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській обл. на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23.07.2018р. в адміністративній справі за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до Головного управління ДФС у Волинській обл. та Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській обл. про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) (суддя суду І інстанції: Андрусенко О.О.; час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 12 год. 33 хв. 23.07.2018р. м.Луцьк; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 02.08.2018р.),-
30.03.2018р. Фізична особа-підприємець /ФОП/ ОСОБА_4 (надалі - позивач, платник податків, суб'єкт господарювання) звернувся до суду з позовом, в якому, із урахуванням поданої під час розгляду справи заяви про збільшення позовних вимог, просив визнати протиправними та скасувати винесені Головним управлінням ДФС у Волинській обл. (надалі - відповідач, податковий орган, ГУ ДФС у Волинській обл.) наступні рішення:
вимогу № 0000961304 від 02.03.2016р. про сплату боргу (недоїмки) в розмірі 102146 грн. 32 коп. зі сплати єдиного соціального внеску /ЄСВ/;
вимогу № Ф-1817-17 від 02.03.2018р. про сплату боргу (недоїмки) в розмірі 102146 грн. 32 коп. зі сплати ЄСВ (а.с.3-6, 87-90).
Ухвалою суду від 17.05.2018р. залучено до участі в справі другого відповідача Луцьку об'єднану державну податкову інспекцію /ОДПІ/ ГУ ДФС у Волинській обл. (а.с.94-96).
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 23.07.2018р. заявлений позов задоволено; визнано протиправними та скасовано вимогу Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській обл. № 0000961304 від 12.02.2016р. у частині сплати суми боргу у розмірі 102146 грн. 32 коп. та вимогу ГУ ДФС у Волинській обл. № Ф-1817-17 від 02.03.2018р.; стягнуто на користь позивача із кожного відповідача (за рахунок їх бюджетних асигнувань) по 1021 грн. 47 коп. сплаченого судового збору (а.с.140-141, 145-150).
Не погодившись з винесеним судовим рішенням, його оскаржили відповідачі Луцька ОДПІ ГУ ДФС у Волинській обл. та ГУ ДФС у Волинській обл., які покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просять суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити (а.с.156-158, 160-162).
Вимоги апеляційних скарг обґрунтовують тим, що під час численних судових спорів вимога Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській обл. № 0000961304 від 02.03.2016р. про сплату боргу (недоїмки) в розмірі 102146 грн. 32 коп. зі сплати ЄСВ не була в судовому порядку скасована, через що відповідачем ГУ ДФС у Волинській обл. правомірно скеровано позивачу вимогу № Ф-1817-17 від 02.03.2018р. про сплату боргу (недоїмки) в розмірі 102146 грн. 32 коп. зі сплати ЄСВ.
При цьому, позивачем пропущений строк на оскарження вимоги Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській обл. № 0000961304 від 02.03.2016р. про сплату боргу (недоїмки), а наведені ним причини такого пропуску не можна вважати поважними.
Позивачем ФОП ОСОБА_4 скеровані до апеляційного суду відзиви на апеляційні скарги, в яких останній вважає їх необґрунтованими і такими, що не підлягають до задоволення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального законодавства та ухвалив законне і справедливе судове рішення (а.с.187-195).
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідачів на підтримання поданої скарги, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційні скарги в межах наведених у них доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення, з наступних підстав.
Задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що судовими рішеннями у справі № 803/517/16 підтверджено правомірність формування позивачем валових витрат у 2013-2014 роках та констатовано хибність висновків Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській обл. щодо заниження доходу у вказаний період.
Відповідно до платіжного доручення № 6498 від 24.02.2017р. позивачем сплачено ЄСВ за 2012 рік у розмірі 36415 грн. 57 коп. та згідно платіжного доручення № 6448 від 14.02.2017р. - штрафні санкції у сумі 7283 грн. 11 коп., нарахованих рішенням № 0000971304 від 12.02.2016р. за період 2012 року.
Оскільки рішеннями суду в адміністративних справах №№ 803/517/16, 803/1258/16, 803/1100/16, які набрали законної сили, встановлено безпідставність висновків контролюючого органу, викладених у Акті перевірки № 106/17-01/НОМЕР_3 від 19.01.2016р. щодо заниження ФОП ОСОБА_4 податку з доходів фізичних осіб на суму 343213 грн. 10 коп. (20136 грн. 23 коп. за 2013 рік, 323076 грн. 91 коп. - за 2014 рік), а також скасовано рішення № 0000971304 від 12.02.2016р. в частині донарахування за 2013-2014 роки 109429 грн. 47 коп. єдиного внеску та 13171 грн. 80 коп. штрафних санкцій, тому вимога Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській обл. № 0000961304 від 12.02.2016р. в частині сплати суми боргу у розмірі 102146 грн. 32 коп. підлягає скасуванню як протиправна.
Враховуючи те, що вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1817-17 від 02.03.2018р. на суму 102146 грн. 32 коп. сформована по причині несплати позивачем недоїмки згідно вимоги № 0000961304 від 12.02.2016р., тому вказана вимога ГУ ДФС у Волинській обл. про сплату боргу (недоїмки) також підлягає скасуванню.
Колегія суддів вважає, що наведені висновки суду першої інстанції є правильними, оскільки ґрунтуються на фактичних обставинах справи та відповідають вимогам чинного законодавства, з огляду на таке.
Як встановлено судом першої інстанції, упродовж 21.12.2015р. - 13.01.2016р. відповідачем Луцькою ОДПІ ГУ ДФС у Волинській обл. проведено документальну планову виїзну перевірку СПД ОСОБА_4 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2012р. по 31.12.2014р., дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2014р., за результатами якої складено Акт перевірки № 106/17-01/НОМЕР_3 від 19.01.2016р. (а.с.9-34).
Проведеною перевіркою виявлено порушення позивачем наступних норм чинного законодавства:
п.2 ч.1 ст.7, п.п.2, 3, 9 ст.9 розділу III Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування», внаслідок чого занижено ЄСВ на загальну суму 145845 грн. 04 коп., в тому числі за 2012 рік - на 36415 грн. 57 коп., за 2013 рік - на 44577 грн., за 2014 рік - на 64852 грн. 47 коп.;
п.44.1 ст.44, п.п.177.2, 177.4 ст.177, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, внаслідок чого занижено податок з доходів фізичних осіб в сумі 343213 грн. 14 коп., з яких 20136 грн. 23 коп. за 2013 рік, 323076 грн. 91 коп. за 2014 рік.
На підставі вказаного Акту перевірки Луцькою ОДПІ ГУ ДФС у Волинській обл. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000941304 від 12.02.2016р., яким ФОП ОСОБА_4 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, на 343213 грн. 10 коп. за основним платежем та на 85803 грн. 29 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачем в судовому порядку.
Так, постановою Волинського окружного адміністративного суду від 31.05.2016р. в справі № 803/517/16, яка набрала законної сили 10.10.2016р., податкове повідомлення-рішення № 0000941304 від 12.02.2016р. визнано протиправним та скасовано (а.с.71-77).
Також Луцькою ОДПІ ГУ ДФС у Волинській обл. за результатами проведеної перевірки виставлено позивачу вимогу № 0000961304 від 12.02.2016р. про сплату недоїмки з єдиного внеску в сумі 145845 грн. та прийнято рішення № 0000971304 від 12.02.2016р. про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 20454 грн. 91 коп., яке теж було оскаржене в судовому порядку (а.с.50-52).
Зокрема, постановою Волинського окружного адміністративного суду від 08.11.2016р. та додатковою постановою від 16.11.2016р. в справі № 803/1258/16, які залишені без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2017р., адміністративний позов ФОП ОСОБА_4 до Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській обл. задоволено частково; визнано протиправним та скасовано рішення Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській обл. про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0000971304 від 12.02.2016р. в частині донарахування 109429 грн. 42 коп. ЄСВ та в частині застосування 13171 грн. 80 коп. штрафних санкцій (а.с.78-82, 83-86).
15.07.2016р. відповідачем Луцькою ОДПІ ГУ ДФС у Волинській обл. сформовано і направлено позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені № Ф-1817-17 в сумі 166299 грн. 90 коп., з яких 145845 грн. недоїмки та 20454 грн. 91 коп. штрафних санкцій, яка була частково оскаржена позивачем в судовому порядку.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 14.04.2017р. в справі № 803/1100/16, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2017р., визнано протиправною та скасовано вимогу Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській обл. про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1817-17 від 15.07.2016р. в частині сплати суми боргу в розмірі 122601 грн. 27 коп., в тому числі: 109429 грн. 47 коп. недоїмки та 13171 грн. 80 коп. штрафних санкцій (а.с.66-70).
02.03.2018р. відповідачем ГУ ДФС у Волинській обл. сформовано і направлено позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1817-17 у сумі 102146 грн. 32 коп.; причиною наведеного вказано факт несплати позивачем недоїмки у розмірі 102146 грн. 32 коп. на підставі вимоги № 0000961304 від 12.02.2016р., яка не була предметом самостійного оскарження.
Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Відповідно до ч.4 ст.25 цього Закону орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
При цьому недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом (п.6 ч.1 ст.1 вказаного Закону).
Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Під час судового розгляду встановлено, що предметом судового розгляду в адміністративній справі № 803/517/16 було з'ясування правомірності збільшення контролюючим органом позивачу грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 429016 грн. 39 коп. (343213 грн. 10 коп. за основним платежем та 85803 грн. 29 коп. за штрафними санкціями).
Донарахування вказаного грошового зобов'язання було здійснено за 2013- 2014 роки у зв'язку із неможливістю підтвердження позивачем використання у своїй господарській діяльності товарів (запчастин), суми на придбання яких ним було віднесено до валових витрат.
Отже, рішенням суду в адміністративній справі № 803/517/16, яке набрало законної сили, встановлено безпідставність і протиправність висновків контролюючого органу щодо заниження ФОП ОСОБА_4 податку з доходів фізичних осіб на суму 343213 грн. 10 коп., з яких: 20136 грн. 23 коп. - за 2013 рік та 323076 грн. 91 коп. - за 2014 рік.
Водночас предметом судового розгляду в адміністративній справі № 803/1258/16 було встановлення правомірності рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0000971304 від 12.02.2016р., відповідно до якого у зв'язку з донарахуванням контролюючим органом за результатами перевірки 145845 грн. єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на підставі п.3 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» застосовано штрафну санкцію в розмірі 20454 грн. 91 коп.
Рішеннями суду в адміністративній справі № 803/1258/16, які набрали законної сили, встановлено, що Луцькою ОДПІ ГУ ДФС у Волинській обл. неправомірно донараховано ФОП ОСОБА_4 єдиний внесок за 2013 рік у розмірі 44577 грн. та за 2014 рік - у розмірі 64852 грн. 47 коп., а тому визнано протиправним та скасовано рішення в частині донарахування 109429 грн. 42 коп. ЄСВ та в частині застосування 13171 грн. 80 коп. штрафних санкцій.
Із змісту Акту перевірки № 106/17-01/НОМЕР_3 від 19.01.2016р. убачається, що СПД ОСОБА_4 занижено дохід, на який нараховується ЄСВ на загальну суму 420302 грн. 72 коп., що призвело до заниження нарахування ЄСВ на загальну суму 145845 грн. 04 коп., з яких 36415 грн. 57 коп. за 2012 рік, 44577 грн. за 2013 рік та 64852 грн. 47 коп. за 2014 рік.
Разом з тим, судовими рішеннями у справі № 803/517/16 підтверджено правомірність формування позивачем валових витрат у 2013-2014 роках та констатовано хибність висновків Луцької ОДПІ від 19.01.2016р. щодо заниження доходу у вказаний період.
Відповідно до платіжного доручення № 6498 від 24.02.2017р. позивачем сплачено ЄСВ за 2012 рік у розмірі 36415 грн. 57 коп. та згідно платіжного доручення № 6448 від 14.02.2017р. - штрафні санкції у сумі 7283 грн. 11 коп., нарахованих рішенням № 0000971304 від 12.02.2016р. за період 2012 року.
Із врахуванням наведеного, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що оскільки рішеннями суду в адміністративних справах №№ 803/517/16, 803/1258/16, 803/1100/16, які набрали законної сили, встановлено безпідставність висновків контролюючого органу, викладених у Акті перевірки № 106/17-01/НОМЕР_3 від 19.01.2016р., щодо заниження ФОП ОСОБА_4 податку з доходів фізичних осіб на суму 343213 грн. 10 коп. (20136 грн. 23 коп. - за 2013 рік, 323076 грн. 91 коп. - за 2014 рік), а також скасовано рішення № 0000971304 від 12.02.2016р. в частині донарахування за 2013-2014 роки 109429 грн. 47 коп. єдиного внеску та 13171 грн. 80 коп. штрафних санкцій, тому вимога Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській обл. № 0000961304 від 12.02.2016р. в частині сплати суми боргу у розмірі 102146 грн. 32 коп. підлягає скасуванню як протиправна.
Враховуючи те, що вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1817-17 від 02.03.2018р. на суму 102146 грн. 32 коп. сформована по причині несплати позивачем недоїмки згідно вимоги № 0000961304 від 12.02.2016р., тому вказана вимога ГУ ДФС у Волинській обл. про сплату боргу (недоїмки) також підлягає скасуванню.
В частині доводів апелянтів щодо невірного поновлення судом строку на звернення до суду із розглядуваним позовом колегія суддів виходить з того, що по вказаному питанню судом винесено ухвалу від 03.07.2018р., в якій надано повну та послідовну оцінку всім обставинам справи (а.с.121-124).
При цьому, судом вірно наголошено на тому, що з метою надання позивачу можливості в повній мірі та ефективно захистити свої права, зважаючи на обставини, які були предметом розгляду у численних судових справах, є доцільним поновити позивачу строк на звернення до суду із позовною вимогою про визнання протиправною та скасування вимоги Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській обл. № 0000961304 від 12.02.2016р. про сплату боргу (недоїмки) на суму 102146 грн. 32 коп.
Вказані обставини апелянтами не спростовані, доказів протилежного ними не надано.
Колегія суддів відхиляє решту доводів апелянтів, які наведені у поданих ними апеляційних скаргах, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають, а відтак останні не можуть покладатися в основу скасування чи зміни оскарженого судового рішення.
За наведених обставин суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про підставність та обґрунтованість заявленого позову, а тому заявлений позов підлягає до задоволення, з вищевикладених мотивів.
В порядку ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг належить покласти на апелянтів Луцьку ОДПІ ГУ ДФС у Волинській обл. та ГУ ДФС у Волинській обл.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційні скарги на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційні скарги Головного управління ДФС у Волинській обл. та Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській обл. на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23.07.2018р. в адміністративній справі № 803/613/18 залишити без задоволення, а вказане рішення суду - без змін.
Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг покласти на апелянтів Головне управління ДФС у Волинській обл. та Луцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Волинській обл.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. М. Шавель
судді В. З. Улицький
О. І. Довга
Дата складення повного судового рішення: 05.12.2018р.