Іменем України
Справа № 285/4050/18
провадження у справі №2/0285/1458/18
27 листопада 2018 року м. Новоград-Волинський
Новоград - Волинський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Сташківа Т.Б. за участі секретаря судового засідання Медяної І.В. та осіб, які беруть участь у справі:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: ОСОБА_2
розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
1.11.2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом, у якому просить змінити розмір аліментів та стягувати з ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 2000,00 грн. щомісячно до досягнення сином повноліття.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду від 19.09.2016 року стягнуто з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 700 грн., щомісячно починаючи з 17.08.2016 року і до повноліття сина 15.12.2028 року. З часу ухвалення рішення у неї змінився сімейний стан і її матеріальне становище. Вона перебуває в шлюбі з іншим чоловіком, перебуває в декретній відпустці, їй одній важко утримувати дитину, забезпечувати сина одягом і харчуванням. На наданий час відповідач офіційно не працює та отримує мінливі періодичні доходи, тому виникла потреба звернутись з даним позовом. Відповідач не має стабільного доходу, але має можливість надати матеріальну допомогу. В добровільному порядку відповідач відмовився збільшити розмір аліментів.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити. Пояснила, що витрачає щомісячно кошти на придбання медичних препаратів, оскільки у сина є проблеми з серцем та сечовим міхурем. Також значних затрат потребує придбання одягу та взуття. Щомісячно витрачає кошти на харчування у школі та придбання шкільного приладдя.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, зазначив, що він в змозі сплачувати аліменти в сумі 972 грн., оскільки ніде не працює.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та надані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сторони у справі - є батьками неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.4).
Заочним рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду від 28.05.2015 року шлюб між позивачем та відповідачем розірвано (а.с.9).
Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду від 19.09.2016 року стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 700 грн., щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду та до повноліття сина (а.с.10).
Відповідно до консультативного висновку спеціаліста ОСОБА_3 встановлено діагноз - кардіопатія та призначено відповідне медикаментозне лікування.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено в судовому засіданні, відповідач - є здоровою та працездатною особою молодого віку, постійного офіційного місця роботи не має, має нерегулярний мінливий дохід.
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві.
Відповідно до статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 pоку, батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Це положення відображено і в українському законодавстві. Зміст глави 15 Сімейного кодексу України (далі - СК України) вказує на обов'язок кожного з батьків утримувати дитину. Таке утримання є безумовним, оскільки Закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обов'язку батьків з утримання своїх дітей, та не передбачає звільнення батьків від утримання незалежно від того, чи є батьки працездатними, та чи є в них кошти, достатні для утримання.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання обов'язку утримувати дитину визначені статтею 181 СК України, за змістом якої, кошти на утримання дитини (аліменти) за рішенням суду присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Згідно ч. 1 ст. 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
За змістом статей 12,13, 83 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів.
Під час розгляду справи судом встановлено всі обставини, що мають істотне значення, в тому числі: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина та наявність інших обставини, що мають істотне значення у даній справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет на 2018 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років з 1 липня 2018 року становить - 1944 грн.
За таких обставин, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення і визначає аліменти в розмірі 1200 грн., щомісячно, що буде відповідати як інтересам сина, зокрема, для задоволення його мінімальних життєвих потреб, так і можливостям платника аліментів.
Згідно з ч. 1ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України судові витрати в іншій частині компенсувати за рахунок Державного бюджету України, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись статтями 12, 13, 76-83, 141, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Змінити розмір аліментів та стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 (проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживаюча ІНФОРМАЦІЯ_6) аліменти на утримання неповнолітнього сина: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, у твердій грошовій сумі в розмірі 1200 (одна тисяча двісті) гривень щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення сином повноліття - 15 грудня 2028 року.
Стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір в розмірі 422 (чотириста двадцять дві ) гривні 88 копійок.
Судові витрати в іншій частині компенсувати за рахунок Державного бюджету України, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Виконавчий лист № 285/2287/16-ц від 19 вересня 2016 року, виданий Новоград-Волинським міськрайонним судом - відкликати після сплати ОСОБА_2 заборгованості по аліментах на утримання неповнолітнього сина: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, а у випадку відсутності боргу - після набрання даним рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвалу суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення складено в повному обсязі та підписано 3 грудня 2018 року.
Суддя Т.Б. Сташків