Рішення від 28.11.2018 по справі 917/1047/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2018. Справа № 917/1047/18

м. Полтава

Суддя господарського суду Полтавської області Семчук О.С., при секретарі судового засідання Лепій О.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", вул. Тверська, 5, м. Київ, 03680, в особі філії "Українська залізнична швидкісна компанія" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", вул. Привокзальна 3, м. Київ, 02096

до Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод", вул. І. Приходько, 139, м. Кременчук, Полтавська область, 39621

про стягнення 37511,29 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_1 (довіреність № 49юр-110 від 03.10.2018.),

ОСОБА_2 (довіреність № 49юр-128 від 23.11.2018.).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Українська залізнична швидкісна компанія" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - позивач/ ПАТ "Українська залізниця") звернулося з позовною заявою до господарського суду Полтавської області про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" (далі - відповідач/ ПАТ "Крюківський ВБЗ") 37511,29 грн. пені. В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 5318/052007/с/50-УЗШК від 02.05.2018. про надання послуг з проведення поточного ремонту.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 01.10.2018. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі, сторін повідомлено, що розгляд справи відбудеться 06.11.2018.

Ухвалою від 06.11.2018. суд за клопотанням відповідача відклав розгляд справи на 28.11.2018.

Відповідач у відзиві позов заперечує, посилаючись на безпідставність нарахування позивачем пені.

В судове засідання представник позивача не з'явився.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Позивач належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового розгляду справи по суті, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення. Таким чином, неявка в судове засідання позивача не перешкоджає розгляду справи по суті.

28.11.2018. від відповідача надійшли заперечення на відповідь позивача на відзив (вх. № 11109). Оскільки відповідь на відзив надійшла до суду лише 09.11.2018., а також враховуючи те, що відповідач направив свої заперечення позивачу 23.11.2018. (чек Укрпошти та опис вкладення - в матеріалах справи), суд прийняв вказані письмові заперечення відповідача до розгляду.

Також 28.11.2018. відповідач надав суду клопотання про залучення до матеріалів справи нових доказів по справі. При цьому, доказів направлення копій вказаних доказів на адресу позивача відповідачем не надано.

Згідно ч. 9 ст. 80 ГПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Враховуючи викладене, суд залучив надані відповідачем докази до матеріалів справи, проте при вирішенні спору вказані докази судом до уваги не беруться.

В судовому засіданні 28.11.2018. представник відповідача проти позову заперечує.

Суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення на підставі ч. 1 ст. 240 ГПК України та повідомив дату виготовлення повного тексту рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників відповідача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

02.05.2018. між ПАТ "Українська залізниця" (замовник за договором) та ПАТ "Крюківський ВБЗ" (виконавець за договором) було укладено договір № 5318/052007/с/50-УЗШК про надання послуг з проведення поточного ремонту (далі - договір).

Згідно п. 1.1. договору виконавець приймає на себе зобов'язання власними силами, засобами та матеріалами надати послуги з проведення поточного ремонту в об'ємі ПР-2 (далі - ПР-2) одного двосистемного дев'ятивагонного електропоїзда ЕКр1-001 виробництва ПАТ «КВБЗ» (далі - електропоїзд) відповідно до умов даного договору та Специфікації на проведення поточного ремонту в об'ємі ПР-2 електропоїзда ЕКрІ-001 (Додаток №1), а замовник - прийняти ці послуги та оплатити їх.

Пунктом 1.2. договору сторони погодили, що місцем надання послуг з ПР-2 є територія замовника.

Згідно п. 1.3. договору норма часу виконання ПР-2 одного дев'ятивагонного складу електропоїзда ЕКрІ-001 складає - 96 годин/8 діб.

Відповідно до п. 2.1. договору ціна договору визначається згідно калькуляції вартості надання послуг з поточного ремонту в об'ємі ПР-2 одного електропоїзду ЕКР1-001 в умовах ТПС «Дарниця» (Додаток № 2).

Згідно Додатку № 2 до договору калькуляція вартості надання послуг з поточного ремонту в об'ємі ПР-2 одного електропоїзду ЕКР 1-001 в умовах ТПС «Дарниця» становить 1491462,72 грн. з ПДВ.

Пунктом 3.3. договору сторони погодили, що перед виконанням ПР-2 електропоїзда, сторонами узгоджується Графік виконання робіт.

Виконавець після проведення ПР-2 повідомляє про виконання робіт та надає замовнику на підпис акт наданих послуг з проведення поточного ремонту в об'ємі ПР-2 електропоїзда ЕКр1-001 в двох оригінальних екземплярах (п. 3.4. договору).

Позивач стверджує, що ним були виконані всі умови договору, в той час, як відповідачем зобов'язання перед позивачем виконано з порушенням строків надання послуг з проведення поточного ремонту в об'ємі ПР-2.

Так, згідно акту наданих послуг з проведення поточного ремонту в об'ємі ПР-2 електропоїзда дата початку виконання робіт з обслуговування - 02.05.2018, а дата закінчення проведення робіт з обслуговування - 06.06.2018. Тобто, на думку позивача, проведення поточного ремонту відбулось з порушенням строків з надання послуг з проведення поточного ремонту в об'ємі ПР-2 на 27 днів.

Відповідно до п. 6.2.1. договору за порушення строків надання послуг виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період надання послуг, за кожен день прострочення від вартості несвоєчасно наданої (не наданої) послуги, яка визначена п. 1.1 договору.

Враховуючи вказаний пункт договору позивач нарахував відповідачу пеню за порушення строків надання послуг в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за період прострочення з 11.05.2018. по 06.06.2018., яка склала 37511,29 грн. Вказану суму пені позивач просить суд стягнути з відповідача.

Відповідач позов заперечує, посилаючись на наступні обставини.

Поточний ремонт електропоїздів виконується згідно до вимог «Інструктивних вказівок з проведення технічного обслуговування та поточних ремонтів двосистемного електропоїзда серії ЕКрІ, виробництва ПАТ "КВБЗ» ЕкрІ.000.000ИО» (далі - Інструктивні вказівки).

Згідно п. 1.1 Інструктивних вказівок, поточний ремонт виконується по вимогам інструкції «Правила технічного обслуговування і поточного ремонту електропоїздів і електросекцій 105.80600.94299» ЦТ-0046 ( далі - Правила/Інструкція ЦТ- 0046).

У відповідності до вимог п. 1.3.21 інструкції ЦТ - 0046, місячні графіки постановки електропоїздів на поточні ремонти ТР-1, ТР-2 та ТР-3 і технічне обслуговування ТО-3 із зазначенням номерів електропоїздів (секцій), дати постановки на ремонт і випуску із ремонту кожного електропоїзду (секцій) затверджуються начальником депо.

Такий графік позивачем не складався, чим були порушені вимоги вищевказаних Правил та п. 3.3. договору.

Крім цього, відповідач зазначає, що в п. 1.1 Інструктивних вказівок зазначено, що поточний ремонт ПР-2 повинен виконуватися через 250000 км пробігу з допуском відхилення 25000 км. На момент початку проведення ПР-2 пробіг електропоїзду склав 1395508 км (після попереднього капітального ремонту пробіг становив 1080345 км), понаднормовий пробіг електропоїзду ЕКр 1-001 склав 40163 км, що є прямим порушенням, правил його експлуатації (Підтвердженням є книги реєстрації ремонтів, технічного обслуговування, форма ТУ-27). При цьому, в п. 1.3.20 Правил зазначено, що на всі види поточного ремонту і технічного обслуговування ТО-3 електропоїзда повинні ставитися відповідно до встановлених норм пробігу (періодичності). Відповідач листом № 50.1-33/544 від 23.04.2018. попереджував позивача про коливання напруги та про те, що неправильна експлуатація електропоїздів може призвести до виходу із ладу відповідного обладнання (копія листа - в матеріалах справи). Однак позивач в порушення Інструктивних вказівок не виконав вимоги стосовно своєчасного надання електропоїзду для проведення ремонту.

Також відповідач звертає увагу на те, що при проведені поточного ремонту в об'ємі ПР-2 електропоїзда ЕКрІ-001 на вагоні № 09 було виявлено вихід з ладу вимірювача роду струму ЕLETRAFO 3360.0006-001, а саме: постійне переключення роду струму зі змінного на постійний, а також некоректна робота вихідної струмової петлі синхронізації роботи активних вирівнювачів АРЕ, що призвело до неможливості подальшого функціонування електропоїзда ЕКр1-001.

Пунктом 3.6 договору передбачено, що при виявленні несправностей обладнання, вузлів чи агрегатів, які потребують ремонту або заміни, крім гарантійних, сторони узгоджують дефектний акт, на підставі якого роботи по заміні (ремонту) не гарантійних комплектуючих виконуються за рахунок замовника.

Відповідач зазначає, що у зв'язку з тим, що даний випадок не є гарантійним, а виконання робіт по обслуговуванню та ремонту вимірювача роду струму не передбачено переліком робіт з проведення ПР-2, ним на виконання умов укладеного договору, складено дефектний акт № Е-38 від 03.05.2018. та передано на узгодження позивачу відповідно до умов договору (копія screenshot з електронної пошти - в матеріалах справи). Однак позивач відмовився від підписання дефектного акту та від його погодження.

Крім того, листом № 53.4-02/862 від 04.05.2018. відповідач запропонував позивачу три можливих варіанти оперативного відновлення працездатності електропоїзда ЕКр1-001 (копія листа та реєстр відправки - в матеріалах справи). Позивач листом № УЗШК-14/620 від 08.05.2018. відмовився від запропонованих варіантів відповідача по відновленню електропоїзда, що за твердженням відповідача призвело до збільшення строків проведення поточного ремонту електропоїзда зі сторони позивача.

Плануючи проведення робіт, відповідачем було направлено на адресу позивача лист № 53.3-02/805 від 25.04.18., в якому відповідач запропонував узгодити можливі строки поставлення електропоїздів для проведення робіт та просив повідомити йому щодо можливих строків проведення поточних ремонтів електропоїздів. Однак, позивач у встановлені строки не надав належної відповіді відповідачу щодо проведення робіт, та не погодив запропоновані строки проведення ПР-2 .

Враховуючи викладені обставини, відповідач зазначає, що він ніяким чином не порушив умови договору та здійснив поточний ремонт у розумні строки.

Крім цього, відповідач зазначає, що з метою виконання умов договору, для оперативного відновлення роботи електропоїзду ЕКрІ-001, за відсутності згоди з боку позивача щодо погодження дефектної відомості, калькуляції, графіку проведення робіт, відповідачем було прийнято технічне рішення № 50.1-34/2314 про закупівлю обладнання, а саме вимірювача роду струму ЕLETRAFO 3360.0006-001, та встановлення даного обладнання на електропоїзд, оскільки без даного обладнання електропоїзд є непрацездатним. Відповідно до договору № 1705/2018/1 від 17.05.2018. відповідач придбав вимірювальний трансформатор напруги та струму (копія накладної № 3 від 21.05.2018. - в матеріалах справи) та відновив роботу електропоїзда ЕКр1-001, дані роботи були виконані за рахунок відповідача, хоча випадок є не гарантійним і підлягає відновленню за рахунок позивача.

Також відповідач вказує на те, що акт виконаних робіт від 23.07.2018. позивачем підписаний без зауважень та претензій до відповідача. З цього вбачається, що відповідач виконав взяті на себе зобов'язання по договору належним чином.

За таких обставин, відповідач вважає, що позивач безпідставно нарахував відповідачу штрафні санкції, передбачені умовами договору, оскільки невиконання умов договору допущено саме з боку позивача.

На вказані заперечення відповідача позивач зазначає наступне:

Графік виконання робіт був запропонований відповідачем листом від 25.04.2018. № 53.3.-02/805, відповідно до якого електропоїзд був поставлений на ремонт 02.05.2018. та мав перебувати в ремонті по 07.05.2018. Заперечень з боку позивача щодо строків та терміну проведення поточного ремонту в об'ємі ПР-2 електропоїзда не було. Тому твердження відповідача, що сторонами не був погоджений графік та строки виконання поточного ремонту в об'ємі ПР-2 електропоїзда, не відповідає дійсності.

Також позивач зауважує, що сторонами попередній графік проведення поточного ремонту в об'ємі ПР-2 електропоїздів був погоджений ще до укладання договору, а саме 27.04.2018. (копія попереднього графіку - в матеріалах справи).

Крім цього, на думку позивача, не заслуговують на увагу і посилання відповідача щодо того, що поточний ремонт мав виконуватись згідно до вимог «Інструктивних вказівок з проведення технічного обслуговування та поточних ремонтів двосистемного електропоїзда серії ЕКрІ, виробництва ПАТ «КВБЗ» ЕКр 1.000.000 ПО», оскільки договором такий пункт не передбачено.

Щодо заперечення відповідача про непогодження позивачем дефектного акту, позивач зазначає, що позивачем надано відповідачу обґрунтовану відповідь з приводу не погодження дефектного акту, заперечень на відповідь позивача щодо не погодження дефектного акту від відповідача не надходило, тому посилання відповідача на не виконання позивачем умов договору через не погоджений дефектний акт є неправомірним.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України передбачена свобода договору.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання за договором підряду.

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (ст. 846 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Судом встановлено, що п. 3.3. договору сторони погодили, що перед виконанням ПР-2 електропоїзда, сторонами узгоджується Графік виконання робіт.

В матеріалах справи Графік виконання робіт по договору відсутній.

Посилання позивача на те, що Графік виконання робіт був запропонований відповідачем листом від 25.04.2018. № 53.3.-02/805, заперечень з боку позивача щодо строків та терміну проведення поточного ремонту в об'ємі ПР-2 електропоїзда не було, а отже Графік виконання робіт можна вважати узгодженим, судом до уваги не приймається. Лист відповідача від 25.04.2018. № 53.3.-02/805 не може вважатися Графіком виконання робіт, оскільки він носить односторонній характер і є лише пропозицією відповідача, яка не була підтверджена позивачем. В листі відповідачем зазначено про необхідність узгодження строків та терміну проведення поточного ремонту та обов'язковість відповідного повідомлення відповідача позивачем. Докази погодження позивачем запропонованих відповідачем строків проведення ремонтних робіт в матеріалах справи відсутні. Будь-яка відповідь (узгодження) на вищевказаний лист зі сторони позивача відповідачу не надходила.

Так само не може вважатися Графіком виконання робіт по договору попередній графік проведення поточного ремонту узгоджений сторонами, адже вказаний попередній графік було узгоджено до укладення сторонами договору від 02.05.2018 № 5318/052007/с/50-УЗШК про надання послуг з проведення поточного ремонту.

Таким чином, оскільки сторонами не було погоджено Графік виконання робіт по Договору, невірно стверджувати про прострочення зобов'язання відповідача з виконання ремонтних робіт.

Позивач нарахував відповідачу пеню на підставі п. 6.2.1. договору, відповідно до якого за порушення строків надання послуг виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період надання послуг, за кожен день прострочення від вартості несвоєчасно наданої (не наданої) послуги, яка визначена п. 1.1 Договору.

Так як позивачем не доведено факт порушення відповідачем передбачених строків надання послуг (Графік виконання робіт по договору відсутній), нарахування пені за порушення умов договору є безпідставним.

Крім цього, суд зазначає, що в судовому засіданні 28.11.2018. представник відповідача повідомив про те, що роботи, виконані згідно акту виконаних робіт від 06.06.2018 (Акт виконаних робіт по Договору № 5318/052007/с/50-УЗШК від 02.05.2018 про надання послуг

з проведення поточного ремонту в об'ємі ПР-2 електропоїзду ЕКр1-001 від 23.07.18.) позивачем оплачені в повному обсязі. Проведена оплата за вищевказаним договором 16.08.18. у сумі 1491462,72грн.

Так, згідно ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Таким чином, оплативши ремонтні роботи згідно акту виконаних робіт позивач тим самим погодився, що вказані роботи виконано належним чином і в погоджений строк.

Також, згідно ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Оскільки акт виконаних робіт від 06.06.2018. (23.07.18.) позивачем підписано без застережень та зазначено, що сторони претензій одна до іншої не мають, то відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України, позивач втратив право у подальшому посилатися на відступи відповідача від умов договору, в тому числі, і на порушення строків проведення робіт.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010. у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими та не підтвердженими належними доказами. Таким чином, позов задоволенню не підлягає .

Судові витрати відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на позивача та не підлягають відшкодуванню.

Керуючись статтями 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в позові повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. ст. 256, 257 ГПК України). Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 05.12.2018.

Суддя О.С. Семчук

Попередній документ
78322567
Наступний документ
78322569
Інформація про рішення:
№ рішення: 78322568
№ справи: 917/1047/18
Дата рішення: 28.11.2018
Дата публікації: 06.12.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Полтавської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію