Дата документу 05.12.2018
Справа № 320/947/18
Провадження № 2а/320/97/18
05 грудня 2018 року м. Мелітополь
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого - судді: Іваненко О.В.,
за участю секретаря: Прозорової Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат ОСОБА_2 до поліцейського СРПП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого сержанта поліції ОСОБА_3, Мелітопольського міського відділу ГУ НП України, ОСОБА_4 управління Національної поліції Запорізької області про визнання незаконними та протиправними дій поліцейського із винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та скасування цієї постанови,
Позивач ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до поліцейського СРПП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого сержанта поліції ОСОБА_3, Мелітопольського міського відділу ГУ НП України, ОСОБА_4 управління Національної поліції Запорізької області про визнання незаконними та протиправними дій поліцейського із винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та скасування цієї постанови.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 28.01.2018 року відносно неї Відповідачем 1 винесено постанову серія ДР № 03044 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Вона вважає, що оскаржувана постанова винесена незаконно, упереджено, з грубим порушенням порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та норм КУпАП, порушенням її права на захист, при відсутності події та складу правопорушення, що призвело до незаконного притягнення її до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення. 28.01.2018 року близько 12 годин автомобіль під її керуванням зупинив Відповідач 1 та повідомив, що вона нібито не надала перевагу у русі пішоходу на нерегульованому перехресті. Її було зупинено на вул. Гетьмана Сагайдачного біля магазину «Маєток», що в 200 м. від перехрестя пр. ОСОБА_5 та вул. ОСОБА_6. В оскаржуваній поставі зазначено, що нею правопорушення вчинено по пр.Б.Хмельницького. На якому саме переході вона не пропустила пішохода, їй Відповідач не повідомив, а у оскаржуваній постанові це не зазначено. Постанова у частині зазначення місця її прийняття містить недостовірні відомості, оскільки її складено по вул. Г. Сагайдачного, у місці зупинки її автомобіля, але у самій постанові зазначено, що її винесено по пр. Б. Хмельницького у м. Мелітополь. У випадку вчинення зазначеного правопорушення обов'язково мав бути потерпілий, якому вона нібито не надала перевагу у русі по нерегульованому пішохідному переходу. Цю особу відповідачами не встановлено, пояснення від нього не відібрано та у оскаржуваній постанові не зазначено. Між тим, пояснення цього пішоходу, якщо він реально існував, мають ключове значення для правильного вирішення цієї справи Відповідачем. Також, в оскаржуваній поставної відсутні вказівки на свідків правопорушення. Вона стверджує, що інкримінованого їй правопорушення не вчиняла. Про це вона неодноразово говорила Відповідачу. Крім того, при винесенні оскаржуваної постанови було порушено її право на правову допомогу, оскільки працівники поліції не дочекавшись її адвоката, склали постанову. Про те, що їй не надано можливості скористуватися послугами адвоката при розгляді адміністративної справи та винесенні постанови вона також зазначила в цій постанові. Таким чином, Відповідачі при грубому порушенні законодавства України та її права на захист винесли незаконну постанову та притягли її до адміністративної відповідальності, тому вона просить скасувати дану постанову, як незаконну.
В судове засідання позивач та її представник не з'явилися. Надали суду заяву про розгляд справи за їх відсутності. Просять позов задовольнити.
В судове засідання відповідач не з'явився, але від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, просить у позові відмовити.
Представник відповідача ОСОБА_7 міського відділу ГУ НП України в судове засідання не з'явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзиву або заперечень на позов не надано.
Представник відповідача ОСОБА_4 управління Національної поліції Запорізької області в судове засідання не з'явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Направив до суду відзив на позов, в якому зазначив, що відповідно до п.1 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року) передбачено що повноваження з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення покладено на поліцейських підрозділів патрульної поліції та поліцейських, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція. Відповідно до копії оскаржуваної постанови, вбачається, що вона винесена за адміністративне правопорушення вчинене у м. Мелітополь, поліцейським сектору реагування патрульної поліції №1 Мелітопольського відділу поліції старшим сержантом поліції ОСОБА_8, тому саме він повинен доводити правомірність винесення постанови про накладення адміністративного стягнення. Тому просять суд відмовити у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4 управління Національної поліції в Запорізькій області.
Згідно ст. 205 КАС України неявка позивача, та відповідача, що надіслали заяву про розгляд справи за їхню відсутність, не перешкоджає розгляду справи. Відповідно до ст. 229 КАС України за неявки сторін по справі фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ч.2,3 ст. 242 КАС України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно ст.248 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Як встановлено у судовому засіданні, 28.01.2018 року відносно ОСОБА_1 поліцейським СРПП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області старшим сержантом поліції ОСОБА_8 було винесено постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДР № 030442 (а.с.6, 35).
Згідно ст.222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту… Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.
Відповідно до п.18.1 Правил дорожнього руху України, водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Згідно вищевказаної постанови, 28.01.2018 року у м. Мелітополь, ОСОБА_1, керуючи автомобілем Volkswagen Caddy приблизно о 12:00 годині по пр. Б. Хмельницького в м. Мелітополь на нерегульованому пішохідному переході не пропустила пішохода, чим порушила п. 18.1 ПДР, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 122 КУпАП. За результатом розгляду справи на ОСОБА_1 було накладено штраф у розмірі 255,00 гривень.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу
Згідно ст.283 КУпАП, постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Згідно ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Судом при дослідженні постанови серії ДР № 030442, не встановлено факту скоєння ОСОБА_1 порушення п. 18.1 ПДР, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП, оскільки в оскаржуваній постанові не зазначені істотні обставини щодо вчинення правопорушення. Так в порушення ст.251 КУпАП постанова не містить точне місце скоєння правопорушення, оскільки, 28.01.2018 року близько 12 годин автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був зупинений на вул. Гетьмана Сагайдачного біля магазину «Маєток», що в 200 м. від перехрестя пр. ОСОБА_5 та вул. ОСОБА_6, а в оскаржуваній поставної зазначено, що правопорушення вчинено по пр. Б.Хмельницького, який має довжину чотири кілометри та більше трьох нерегульованих пішохідних переходів, а тому не конкретизовано на якому саме переході ОСОБА_1 не пропустила пішохода. Не зазначені усі докази вчення правопорушення, зокрема пояснення свідків правопорушення або фото, відео зйомка правопорушення.
Згідно ст.268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
З оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 просила працівника поліції після зазначення правопорушення, надати їй можливість скористатися послугами адвоката та забезпечити присутність адвоката при винесенні постанови про накладення на неї адміністративного стягнення, однак в порушення ст.268 КУпАП дане клопотання ОСОБА_1 було проігноровано, чим було порушено її право на захист.
Згідно ст. 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності своїх рішень покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використанні як докази у справі.
Судом встановлено, що відповідачами відзиву, заперечень на позовну заяву щодо правомірності своїх рішень та додаткових доказів до суду не надано.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Згідно з ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об'єктивно всі наявні у справі докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми матеріального права, забезпечуючи права людини і основоположні свободи сторін, враховуючи принципи справедливості та неупередженості, суд дійшов до висновку про те, що в постанові серії ДР № 030442 вина ОСОБА_1 не доведена, при складенні постанови по справі про адміністративне правопорушення працівником поліції не були з'ясовані всі обставини, передбачені ст.ст. 33, 280 КУпАП обставини, в результаті чого мало місце порушення прав ОСОБА_1 з боку суб'єкта владних повноважень, в зв'язку з чим постанова про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення є протиправною і підлягає скасуванню.
Також суд вважає за необхідне, з урахуванням матеріалів справи, відзиву ОСОБА_4 управління Національної поліції Запорізької області, на підставі Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395, відмовити у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4 управління Національної поліції в Запорізькій області та Мелітопольського міського відділу ГУНП України, оскільки оскаржувана постанова винесена одноособово відповідачем поліцейським СРПП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області старшим сержантом поліції ОСОБА_8, а тому дані вимоги позивача є необґрунтованими.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 241, 244, 257, 246, 288, 289, 371 КАС України, ст.ст. 22, 33, 126, 251-297 КУпАП, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат ОСОБА_2 до поліцейського СРПП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого сержанта поліції ОСОБА_8, Мелітопольського міського відділу ГУ НП України, ОСОБА_4 управління Національної поліції Запорізької області про визнання незаконними та протиправними дій поліцейського із винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та скасування цієї постанови - задовольнити частково.
Визнати неправомірною та скасувати постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ДР № 030442 від 28.01.2018 року про притягнення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення передбачене частиною 1 статті 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн.
В задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Мелітопольського
міськрайонного суду ОСОБА_9