03 грудня 2018 рокуЛьвів№ 857/1871/18
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Іщук Л.П., Обрізка І.М.,
з участю секретаря судових засідань Джули В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 9 серпня 2018 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МКС Фасад» до Головного управління ДФС у Львівській області, Державної фіскальної служби України про скасування рішення та зобов'язання до вчинення дії,
суддя у І інстанції Брильовський Р.М.,
час ухвалення рішення 12 год. 11 хв.,
місце ухвалення рішення м. Львів,
дата складення повного тексту рішення 20 серпня 2018 року,
У червні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю «МКС Фасад» (далі - ТОВ «МКС Фасад») звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Львівській області (далі - ГУ ДФС) № 631526/38700408 від 4 квітня 2018 про відмову у реєстрації податкової накладної № 14 від 28 листопада 2017 року (далі - ПН) у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН);
зобов'язати Державну фіскальну службу України (далі - ДФС) зареєструвати ПН у ЄРПН.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 9 серпня 2018 року у справі № 813/2477/18 позов було задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив із того, що надані позивачем докази, що містять відомості про обставини, які є предметом доказування у цій справі, підтверджують відповідність суті укладеного позивачем правочину вимогам чинного законодавства України, а відтак ПН підлягає реєстрації в ЄРПН.
Оскільки суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації ПН у ЄРПН, то є достатні підстави для її реєстрації. Відтак, позовна вимога про зобов'язання ДФС зареєструвати в ЄРПН подану ТОВ «МКС Фасад» ПН є обґрунтованою та підлягає до задоволення.
У апеляційному порядку рішення суду першої інстанції оскаржено відповідачем ДФС, яка у своїй скарзі просить його скасувати та відмовити у задоволенні позову ТОВ «МКС Фасад» у повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що підставою для відмови у проведенні реєстрації ПН було зазначено відсутність договору про закупівлю ТМЦ ТОВ «Алюмотрейд» та ТТН на переміщення ТМЦ від ТОВ «Алюмотрейд», що свідчить про відсутність підтвердження закупівлі від ТОВ «Алюмотрейд» алюмінієвих профілів та комплектуючих до них, а також відсутність товаросупровідних документів про переміщення ТМЦ з м. Бровари до ТОВ «МКС Фасад» (м. Львів).
При цьому акцентує увагу апеляційного суду на тому, що позивачем було скеровано документи в порушення пункту 15 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21 лютого 2018 року «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - Порядок № 117), оскільки не представлено договорів про закупівлю ТМЦ з ТОВ «Алюмотрейд» та ТТН щодо переміщення товару.
Позивач ТОВ «МКС Фасад» подало апеляційному суду відзив на апеляційну скаргу, у якій просило залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Вважає, що судом було правильно встановлено фактичні обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Представник відповідачів у ході апеляційного розгляду підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі. Просив скасувати рішення суду першої інстанції та у задоволенні позову ТОВ «МКС Фасад» відмовити.
Представник позивача у судовому засіданні апеляційного суду просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції у справі - без змін з мотивів, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із такого.
Як безспірно встановлено судом першої інстанції, між ТОВ «МКС Фасад» (Виконавець) та ПП «Сихівське» (Замовник) 17 листопада 2017 року було укладено договір № 1711-01 про виготовлення і встановлення алюмінієвої фасадної системи (далі - Договір).
Відповідно до п.1.1 Договору Виконавець зобов'язується виготовити на замовлення Замовника алюмінієву фасадну систему KMD 50 (Україна) та здійснити її встановлення, а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити вартість виробу та виконання замовлення.
Вартість договору і порядок розрахунків визначено у п. 2 Договору.
Ціна даного Договору на момент його підписання становить 305970,00 грн. у т.ч. податок на додану вартість (далі - ПДВ) 50995,00 грн. Розрахунки між сторонами Договору здійснюються у безготівковій формі. До початку виконання замовлення Замовник здійснює часткову оплату на користь Виконавця у вигляді авансу 80%, розмір якого складає 244776,00 у т.ч. ПДВ 40796, 00 грн.
28 листопада 2017 року ПП «Сихівське» за наданні ТОВ «МКС Фасад» послуги здійснило оплату на рахунок позивача у розмірі 244776,00 грн. На проведену оплату було виписано податкову накладну № 14 від 28 листопада 2017 року на суму 244776,00 грн. (у т. ч. ПДВ 40796,00 грн.).
Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України (далі - ПК) передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Таким чином, після отримання попередньої оплати від ПП «Сихівське» за договором № 1711-01 від 17 листопада 2017 року у ТОВ «МКС Фасад» виникло право на складання ПН, яка була оформлена та направлена засобами електронного зв'язку для реєстрації в ЄРПН.
Відповідно до отриманої позивачем квитанції від 13 грудня 2017 року, реєстрацію ПН було зупинено на підставі того, що така відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за № 753/30621 (далі - Наказ № 567), що був чинний на час виникнення спірних правовідносин. При цьому було повідомлено, що за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, відповідно до пункту «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК), вичерпний перелік яких встановлено Наказом № 567, та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.
У відповідь ТОВ «МКС Фасад» надав пояснення та копії документів, а саме:
договір оренди приміщення № 24/03 від 24 березня 2016 року, укладений між TOB «МКС ФАСАД» та TOB «Галвест Маркет»;
договір оренди виробничих приміщень № 1 від 1 листопада 2016 року;
лист-характеристику № 0204-01 від 2 квітня 2018 року діяльності та співпраці між ПП «Сихівське» та TOB «МКС ФАСАД»;
накладну № 141 від 2 лютого 2018 року на придбання від TOB «Алюмотрейд» комплектуючих для виготовлення алюмінієвих конструкцій для ПП «Сихівське»;
договір 1711-01 від 17 листопада 2017 року між TOB «МКС Фасад» та ПП «Сихівське»;
податкову накладну № 14 від 28 листопада 2017 року;
акт звірки станом на 31 січня 2018 року між TOB «МКС Фасад» та ПП «Сихівське»;
банківську виписку від 28 листопада 2017 року;
банківську виписку від 28 березня 2018 року (оплата послуг оренди приміщення).
На підтвердження подання зазначених документів ТОВ «МКС ФАСАД» було отримано квитанцію від 3 квітня 2018 року про те, що документи доставлені до ДФС України та збережені на центральному рівні.
При цьому апеляційний суд погоджується із позивачем у тому, що у квитанції від 13 грудня 2017 року зазначено критерій, який відсутній у пункті 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, а ТОВ «МКС Фасад» з огляду на предметом договору № 1711-01 від 17 листопада 2017 року надавало послуги (комплекс робіт) з виготовлення та встановлення алюмінієвої фасадної системи KMD 50 і не здійснювало постачання товарів.
Однак, 4 квітня 2018 року комісією ГУ ДФС було прийнято рішення № 631526/38700408 про відмову у реєстрації ПН.
Таке рішення 15 травня 2018 року TOB «МКС Фасад» було оскаржено до ДФС, проте рішенням комісії з питань розгляду скарг ДФС від 24 травня 2018 року скаргу позивача залишено без задоволення.
Згідно із пунктом 201.10 статті 201 ПК при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Відповідно до пункту 201.16 ПК реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
Пунктом 74.2 статті 74 ПК передбачено, що у ЄРПН забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29 грудня 2010 року (далі - Порядок № 1246)
Згідно із пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:
відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);
чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;
наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;
наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);
наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;
факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;
відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу;
дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Згідно із пунктом 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених Наказом № 567 моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:
1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60% - від 0,02 до 0,03; більше 50% - від 0,015 до 0,02; більше 40% - від 0,01 до 0,015, більше 30% - від 0,005 до 0,01, більше 20% - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).
2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.
Положеннями підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;
в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Пунктом 1 Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік) у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом № 567 (далі - Критерії) передбачено:
1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв:
договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;
2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв:
договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Підпунктом 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК встановлено, що письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті «в» підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Відповідно до підпункт 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 ПК письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Зазначена комісія приймає рішення про:
реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
При цьому 1 січня 2018 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» № 2245-VIII від 7 грудня 2017 року, яким пункт 201.16. ПК викладено у новій редакції, яка передбачає, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Кабінетом Міністрів України на реалізацію вказаної норми ПК було прийнято постанову № 117 від 21 лютого 2018 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних». У пункті 2 вказаної постанови зазначено, що платники податку на додану вартість, у яких до 1 грудня 2017 року зупинено реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК, що діяв до набрання чинності Законом України № 2245-VIII від 7 грудня 2017, та які станом на 1 грудня 2017 року не подали пояснень і копій документів до таких податкових накладних/розрахунків коригування, мають право протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування, подати пояснення і копії документів до таких податкових накладних/розрахунків коригування на розгляд комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, порядок роботи яких затверджується цією постановою.
Відповідно до положень пунктів 18-20 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 21 Порядку № 117 передбачено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;
ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку (зазначена у квитанції про зупинення пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі);
надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що оскільки квитанція від 13 грудня 2017 року про зупинення реєстрації ПН не містила чіткої вказівки на підставі якого саме критерію оцінки ступеня ризиків було здійснено зупинення реєстрації ПН в ЄРПН та не зазначено які саме копії документів (за вичерпним переліком) пропонується надати позивачу для її реєстрації, то податковим органом було порушено вимоги підпункту 201.16.1 пункту 201 статті 201 ПК.
Рішеннями Комісії ГУ ДФС від 4 квітня 2018 № 631526/38700408 про відмову позивачу у реєстрації ПН в ЄРПН вмотивоване тим, що позивачем не надано копій документів: зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, а також відсутній договір про закупівлю ТМЦ ТОВ «Алюмотрейд» та ТТН на переміщення ТМЦ від TOB «Алюмотрейд».
При цьому суд апеляційної інстанції погоджується із судом першої інстанції у тому, що позивач у визначеному порядку 2 квітня 2018 року подав пояснення і копії документів щодо здійснення господарської операції по ПН, однак Комісією ГУ ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, 4 квітня 2018 безпідставно прийнято рішення про відмову в реєстрації ПН в ЄРПН.
Одночасно слід погодитися із судом першої інстанції у тому, що у рішенні Комісії ГУ ДФС від 4 квітня 2018 № 631526/38700408 не зазначено причину неврахування наданих TOB «МКС Фасад» документів при його прийнятті.
Окрім того, обраний судом першої інстанції спосіб захисту та поновлення порушеного права TOB «МКС Фасад», на думку апеляційного суду, відповідає встановленим фактичним обставинам справи та приписам пункту 28 Порядку № 117 та пунктів 19, 20 Порядку № 1246.
Порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 9 серпня 2018 року у справі № 813/2477/18 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Т. В. Онишкевич
судді Л. П. Іщук
І. М. Обрізко
Постанова у повному обсязі складена 5 грудня 2018 року.