Справа №127/19703/18
Провадження №1-кп/127/824/18
05 грудня 2018 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 ,
Захисника обвинувачених ОСОБА_6 ,
перекладача ОСОБА_7 ,
потерпілого ОСОБА_8
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці кримінальне провадження № 12018020020001984 по обвинуваченню
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Самтредія Республіка Грузія, громадянина РФ, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України,
ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Самтредія Республіка Грузія, громадянина Республіки Грузія, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -
В ході досудового розслідування встановлено, що 17.05.2018 близько 12.00 год. ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 , рухаючись на автомобілі марки «Фольсфаген» моделі «Т5» з державним номерним знаком НОМЕР_1 по вулиці Немирівське шосе у м. Вінниці, на відкритій місцевості поблизу автосалону «Міцубісі-центр» (м. Вінниця, вул. Немирівське шосе, буд. № 94) помітили автомобіль марки «Mitsubishi» моделі «Pajero Sport» з державним номерним знаком НОМЕР_2 , в якому перебував ОСОБА_8 , після чого, підбурювані жагою до легкого збагачення, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 усно домовились між собою про спільне вчинення таємного викрадення майна з автомобіля ОСОБА_8 , розподіливши при цьому ролі, вступивши таким чином у попередню змову на скоєння крадіжки чужого майна.
Реалізуючи зазначену попередню змову та спільний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи відповідно до попередньо узгодженого плану та розподілених між собою ролей, 17.05.2018 близько 12.00 год. ОСОБА_5 та ОСОБА_4 зупинили автомобіль, на якому вони пересувались, неподалік від місця, де знаходився автомобіль під керуванням ОСОБА_8 , та вийшли з нього.
Далі ОСОБА_5 зайшов в приміщення автосалону ««Міцубісі-центр» та почав спостерігати за діями ОСОБА_8 та перехожими, створюючи таким чином належні умови для реалізації його спільного з ОСОБА_4 злочинного умислу та забезпечуючи можливість повідомлення спільника в разі викриття їх злочинних дій.
Одночасно ОСОБА_4 непомітно для ОСОБА_8 підійшов до автомобіля «Mitsubishi» та у момент, коли потерпілий виходив з транспортного засобу та зачиняв його за допомогою електронної сигналізації, за допомогою заздалегідь заготовленого електронного предмета скопіював сигнал відчинення та зачинення дверей автомобіля марки «Mitsubishi».
Після того, як ОСОБА_8 залишив автомобіль «Mitsubishi» та пішов до автосалону, ОСОБА_5 продовжив спостерігати за людьми та подіями навколо, убезпечуючи себе та спільника від викриття, а ОСОБА_4 у цей час, використовуючи електронний предмет, яким він раніше скопіював сигнал відчинення та зачинення дверей автомобіля марки «Mitsubishi», відчинив передні праві двері зазначеного автомобіля, проник до його салону та взяв з переднього пасажирського сидіння до своїх рук чорну чоловічу барсетку, відчинив її, вийняв звідти грошові кошти в сумі 5000 (п'ять тисяч) гривень десятьма купюрами номіналом по 500 грн. кожна, 400 (чотириста) доларів США чотирма купюрами номіналом по 100 доларів США кожна (що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 17.05.2018 еквівалентно 10483,268 грн.), 100 (сто) Євро однією купюрою номіналом 100 Євро (що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 17.05.2018 еквівалентно 3088,3708 грн.), банківську картку ПАТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_8 , після чого поклав барсетку назад на сидіння.
У цей час дії ОСОБА_4 помітив ОСОБА_8 , який вийшов з автосалону, та, зрозумівши, що з його автомобіля вчиняється викрадення майна, крикнув до ОСОБА_4 «Стій! Що ти там риєшся?», після чого почав швидко йти до свого автомобіля.
Усвідомивши, що дії спільників викрито, ОСОБА_4 , вийшовши за межі його з ОСОБА_5 попередньої змови на таємне викрадення чужого майна, продовжуючи утримувати викрадені грошові кошти та банківську картку, поклав їх до кишені своїх штанів та разом із викраденим побіг в невідомому напрямку, залишивши таким чином місце злочину та заподіявши потерпілому ОСОБА_8 матеріальної шкоди на загальну суму 18571,64 грн.
Побачивши описані події, ОСОБА_5 також залишив місце події, повернувшись до автомобіля марки «Фольсфаген» моделі «Т5» з державним номерним знаком НОМЕР_1 та поїхавши на ньому в невідомому напрямку.
Вказані дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 1 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж).
Вказані дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб.
В підготовчому судовому засіданні захисник обвинувачуваних подав до суду угоди про примирення від 04 грудня 2018 року укладені між потерпілим ОСОБА_8 та обвинуваченими ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в порядку передбаченому ст.ст. 468, 469, 471 КПК України.
Відповідно до угоди про примирення потерпілий ОСОБА_8 та обвинувачений ОСОБА_4 , дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 186 КК України, щодо узгодженого покарання у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян 1700 (одна тисяча сімсот) грн. та згоди сторін на його призначення, щодо наслідків укладення та затвердження угоди, передбачених ст. 473 КПК України та щодо наслідків невиконання угоди, передбачених ст. 476 КПК України та щодо умисного невиконання угоди про примирення.
Відповідно до угоди про примирення потерпілий ОСОБА_8 та обвинувачений ОСОБА_5 , дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, кваліфікації дій ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 185 КК України, щодо узгодженого покарання, на підставі ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян 1700 (одна тисяча сімсот) грн.та згоди сторін на його призначення, щодо наслідків укладення та затвердження угоди, передбачених ст. 473 КПК України та щодо наслідків невиконання угоди, передбачених ст. 476 КПК України та щодо умисного невиконання угоди про примирення.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що він цілком розуміє характер обвинувачення яке йому пред'явлено. Визнав себе винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України в повному обсязі, щиро розкаявся, визнав фактичні обставини кримінального провадження встановлені досудовим розслідуванням. Крім того зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, визначені ст. 473 КПК України, наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди та пояснив, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання. Просив угоду про примирення затвердити та призначити узгоджене покарання.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 зазначив, що він цілком розуміє характер обвинувачення яке йому пред'явлено. Визнав себе винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України в повному обсязі, щиро розкаявся, визнав фактичні обставини кримінального провадження встановлені досудовим розслідуванням. Крім того зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, визначені ст. 473 КПК України, наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди та пояснив, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання. Просив угоду про примирення затвердити та призначити узгоджене покарання.
Потерпілий ОСОБА_8 в підготовчому судовому засіданні підтвердив, що йому зрозумілі наслідки затвердження угод про примирення, визначені ст. 473 КПК України. Просив затвердити укладені угоди про примирення від 04.12.2018 та призначити узгоджене сторонами покарання. Також пояснив, що обвинувачені шкоду йому відшкодували в повному обсязі, претензій матеріального та морального характеру до обвинувачених не має.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні вважає, що при укладенні угоди про примирення не дотримані вимоги КПК України та КК України, просила угоди про примирення не затверджувати.
В угодах передбачені наслідки їх укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченим та потерпілому.
Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, перевіривши умови укладання угод про примирення, відповідність угод за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши в обвинувачуваних та потерпілого про повне розуміння ними їх процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили їх погодитися на підписання угод про примирення, характеру висунутого обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угод про примирення, суд дійшов висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити надані угоди про примирення з наступних підстав.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468 - 475 цього Кодексу.
Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Згідно обвинувального акту, обвинуваченому ОСОБА_4 пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, яке враховуючи положення ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.
Згідно обвинувального акту, обвинуваченому ОСОБА_5 пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, яке враховуючи положення ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.
Аналізуючи та оцінюючи обставини кримінального провадження в їх сукупності, пояснення обвинуваченого ОСОБА_4 суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж).
Аналізуючи та оцінюючи обставини кримінального провадження в їх сукупності, пояснення обвинуваченого ОСОБА_5 суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого за попередньою змовою групою осіб.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд вважає повне визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 в ході судового провадження не встановлено.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 суд вважає повне визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 в ході судового провадження не встановлено.
Суд в порядку ст. 474 КПК України шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Умови угод про примирення відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб.
Судом встановлені обґрунтовані підстави вважати, що взяті обвинуваченими на себе за угодами про примирення зобов'язання, очевидно можливі для виконання.
Враховуючи викладене, вивчивши надані суду матеріали, перевіривши угоди про примирення на відповідність вимогам КПК та КК України, суд дійшов до переконання про наявність всіх правових підстав для затвердження угоди про примирення. укладеної 04.12.2018 в кримінальному провадженні № 127/19703/18 (ЄРДР № 12018020020001984) між потерпілим ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_4 та затвердження угоди про примирення. укладеної 04.12.2018 в кримінальному провадженні № 127/19703/18 (ЄРДР № 12018020020001984) між потерпілим ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_5 .
За вчинений злочин обвинувачений ОСОБА_4 підлягає покаранню, яке відповідає санкції ч. 1 ст. 186 КК України, узгоджене сторонами в угоді про примирення, а саме у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян 1700 (одна тисяча сімсот) грн.
За вчинений злочин обвинувачений ОСОБА_5 підлягає покаранню, яке відповідає санкції ч. 2 ст. 185 КК України, узгоджене сторонами в угоді про примирення, на підставі ст. 69 КК України, а саме у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян 1700 (одна тисяча сімсот) грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 368, 370, 371, 374, 394, 395, 468, 469, 471, 473, 474, 475 КПК України та ст.ст. 65, 69, 185, 186 КК України, суд, -
Затвердити угоду від 04 грудня 2018 року про примирення, укладену між потерпілим ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_4 у кримінальному проваджені за № 127/19703/18 (ЄРДР № 12018020020001984), по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Затвердити угоду від 04 грудня 2018 року про примирення, укладену між потерпілим ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_5 у кримінальному проваджені за № 127/19703/18 (ЄРДР № 12018020020001984), по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян 1700 (одна тисяча сімсот) грн.
Визнати винуватим ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та на підставі ст. 69 КК України, призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян 1700 (одна тисяча сімсот) грн.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга, з підстав передбачених ст. 394 КПК України, до Вінницького апеляційного суду протягом 30 діб з моменту його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя: