29 листопада 2018 рокуЛьвів№ 857/128/18
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Глушка І.В.,
суддів: Коваля Р.Й., Макарика В.Я.,
за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року, ухвалене суддею Гулик А.Г. у м. Львові о 15:26, повний текст якого складений 24 травня 2018 року, у справі №813/1448/17 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про скасування рішення,-
11 квітня 2017 року позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача - Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, у якому просив скасувати рішення Сихівського відділення Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0006041302 від 22.12.2016.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що до 10.10.2013 всі зобов'язання перед органами Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені законодавством виконані в повному обсязі.
Так, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.10.2013 у справі №813/4445/13-а стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова борг у розмірі 15711,43 грн.
На думку позивача, відповідно Закону, що діяв на час виникнення спірних правовідносин, органи державної фіскальної служби не вправі приймати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, заборгованість за яким виникла до 04.07.2013, оскільки таке право належало виключно органам Пенсійного фонду.
Також вказує на порушення відповідачем строків надсилання відповідного рішення.
Крім того, не погоджується із розміром нарахованої пені, оскільки оскаржуване рішення не містить порядку його розрахунку.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0006041302 від 22.12.2016.
Рішення суду мотивоване тим, що рішення відповідача №0006041302 від 22.12.2016 є передчасним та прийнятим без достатніх правових підстав.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що в розумінні ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» акти складаються виключно у випадку перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску. Покликається на те, що предметом перевірки позивача була несвоєчасність сплати ЄСВ та нарахування пені.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.10.2013 у справі №813/4445/13-а стягнуто з ФОП ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м.Львова заборгованість на суму 15711,43 грн.
Згідно з даними зворотного боку облікових карток по єдиному внеску ФОП ОСОБА_1 за 2013-2016 роки несвоєчасно сплачував єдиний внесок, зокрема, станом на 21.10.2013 заборгованість становила 3847,19 грн, станом на 20.01.2014 - 3546,31 грн, станом на 22.04.2014 - 3546,31 грн, станом на 21.07.2014 - 3546,31 грн, станом на 20.10.2014 - 3270,07 грн, станом на 20.01.2015 - 3546,31 грн, станом на 20.04.2015 - 3546,31 грн, станом на 20.07.2015 - 3545,96 грн, станом на 19.10.2015 - 3967,93 грн, станом на 19.01.2016 - 3485,94 грн, станом на 19.04.2016 - 3306,42 грн, станом на 19.07.2016 - 899,52 грн.
Галицькою ОДПІ (Сихівське відділення) Головного управління ДФС у Львівській області рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 22.12.2016 №0006041302 до ФОП ОСОБА_1 застосовано штраф в сумі 1006,41 грн (10% несвоєчасно сплаченої суми за період з 23.01.2012 по 31.12.2014); застосовано штраф в сумі 1674,17 грн (20% несвоєчасно сплаченої суми за період з 01.01.2015 по 15.08.2016); нараховано пеню в сумі 4204,83 грн за кожний день прострочення платежу з розрахунку 0,1% від суми недоїмки.
Позивач, вважаючи рішення Галицької ОДПІ (Сихівське відділення) Головного управління ДФС у Львівській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 22.12.2016 №0006041302 протиправним, звернувся до суду з вимогою про його скасування.
Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов»язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).
В розумінні ч.1 ст.1 Закону № 2464-VI страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок; недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний, серед іншого, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів, визначено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (далі - Інструкція № 449).
Пунктом сьомим розділу VII Інструкції № 449 передбачено, що рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених пунктами 2, 3, 5 та 6 цього розділу, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає начальник відповідного органу доходів і зборів або його заступник.
Рішення про нарахування пені та застосування штрафів приймається за результатами розгляду акта документальної перевірки протягом десяти робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.
Крім того, як вказується в Інструкції № 449, розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.
Таким чином в межах спірних правовідносин дослідженню підлягають обставини дотримання зазначених вимог законодавства, якими врегульовано процедуру застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, органом, що здійснює його збір та облік відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку рішення суб'єкта владних повноважень щодо відповідності визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст. 90 КАС України).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що в порушення перелічених норм, відповідачем було прийнято оскаржуване рішення без проведення перевірки, за результатами якої повинен складатись акт, на підставі якого приймається відповідне рішення.
Колегія суддів також зауважує, що затверджена наказом Міністерством фінансів України № 449 від 20.04.2015 (у редакції наказу Міністерства фінансів України № 813 від 07.09.2016) процедура нарахування і сплати єдиного внеску страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів вказує на обов'язок прийняття необхідних рішень про застосування штрафних санкцій, пені на підставі актів перевірки.
Тобто, передумовою для визначення сум несвоєчасної сплати, нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату, пені за несплату єдиного внеску є здійснення перевірки платника єдиного внеску на загальнообов»язкове державне соціальне страхування, за результатами якої складається акт перевірки.
Аналізуючи наведені правові норми та обставини справи колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у відповідача правових підстав для прийняття оскаржуваного рішення без складання акту про результати перевірки та розрахунку штрафних санкцій і пені, що має наслідком його скасування.
Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.
Керуючись статтями 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року у справі №813/1448/17- без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя І. В. Глушко
судді Р. Й. Коваль
В. Я. Макарик
Постанова складена в повному обсязі 05.12.2018.