05 грудня 2018 р.м.ОдесаСправа № 1540/4003/18
Категорія: 3.4 Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С.О.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,
суддів: Бойка А.В., Осіпова Ю.В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2018 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу
У серпні 2018 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування наказу № 126 від 05 липня 2018 року та зобов'язання прийняти рішення про оформлення документів для визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду суду від 27 серпня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 повернуто позивачу.
Не погоджуючись з ухвалою суду позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду по суті в іншому складі суду. Доводами апеляційної скарги зазначено, що позивач не був належним чином повідомлений про відмову у відкритті провадження в іншій справі №1540/3550/18, а тому повернення адміністративного позову у цій справі через пропуск строку звернення до суду порушує його право на справедливий судовий розгляд та право звернення до суду.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 відповідачем зазначено, що позивачем на підтвердження своїх доводів щодо пропуску строку звернення до суду не надано жодних доказів та належного обґрунтування. Також відповідач звертає увагу, що ст.12 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового захисту або тимчасового захисту» встановлено п'яти денний строк звернення до суду щодо оскарження рішення про відмову у визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, який позивачем не дотримано, а тому судом першої інстанції обґрунтовано позовну заяву було повернуто позивачу.
Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, що ухвалою Одеського окружного адміністративного суду суду від 27 серпня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 повернуто позивачу.
Повертаючи позовну заяву судом зазначено, що позивач, на вимогу ухвали суду від 14.08.2018, зазначив ті ж підстави, які були вже розглянуті судом та визнані неповажними, будь-яких інших підстав для поновлення строку позивач не зазначив, належних доказів звернення до суду з даною позовною заявою в межах строку, встановленого законом суду не надав, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказу від 05.07.2018 № 126 та зобов'язання вчинити певні дії повертається позивачу
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частинами 1,2 ст.122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» рішення про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, протягом п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення про відмову можуть бути оскаржені в установленому законом порядку до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, а також до суду у строки, встановлені цим Законом.
Згідно частини 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
У відповідності до частини 2 цієї статті якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом та оскаржує наказ Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області № 126 від 05.07.2018 року про відмову в оформленні документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Повідомлення про відмову в оформленні документів від 05.07.2018 року позивачем отримано 11.07.2018 року, про що зазначає сам позивач у позові, проте до суду позов подано 09.08.2018 року, з пропуском 5 денного строку, передбаченого ч. 1 ст. 12 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».
Ухвалою суду від 14 серпня 2018 року позовна заява була залишена без руху, оскільки була подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.
Роз'яснено позивачу, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
В ухвалі Одеського окружного адміністративного суду від 14.08.2018 року позивачу було зазначено, що виявлені недоліки повинні бути усунені, зокрема, шляхом зазначення інших підстав для поновлення строку та надання до суду належних доказів звернення до суду з даною позовною заявою в межах строку, встановленого законом.
На виконання ухвали суду представником позивача 23.08.2018 року через канцелярію суду було подано уточнений адміністративний позов.
Розглянувши зазначений позов, зокрема в частині обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду з даними вимогами, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач зазначив ті ж підстави, які були вже розглянуті судом та визнані неповажними, будь-яких інших підстав для поновлення строку позивач не зазначив, належних доказів звернення до суду з даною позовною заявою в межах строку, встановленого законом суду не надав.
Однак судова колегія не погоджується з таким висновком суду.
В апеляційній скарзі апелянт в обґрунтування підстав пропуску строку зазначає, що 17.07.2018 року представником була подана позовна заява до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправним рішення від 05.07.2018 № 126 Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області та його скасування проте в подальшому дана позовна заява була повернута ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20.07.2018 року у справі № 1540/3550/18 з тих підстав, що довіренність представника позивача не засвідчена належним чином, у зв'язку з чим представник позивача не є повноважним представником.
Апелянт зазначає, що ні представник позивача ні сам позивач дану ухвалу не отримував, а про те, що позовну заяву у справі № 1540/3550/18 повернуто він дізнався через електронний сайт Одеського окружного адміністративного суду. Тому апелянт вважає, що строк звернення до суду з повторним позовом пропущено з поважних причин.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що в уточненному позові від 23.08.2018 року позивач звернув увагу суду, що про повернення позовної заяви йому стало відомо тільки 08.08.2018 року.
Таким чином повертаючи адміністративний позов у цій справі з підстав незазначення будь-яких інших підстав для поновлення строку позивачем суд діяв прередчасно.
В матеріалах справи відсутні докази отримання ухвали суду позивачем у справі 1540/3550/18, а тому суд першої інстанції не надав належної оцінки пропуску позивачем строку та не дослідив, коли саме позивачу стало відомо про повернення його першочергового позову, який було подано до суду у строк перердбачений ст.12 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового захисту або тимчасового захисту» .
З огляду на викладене судова колегія прийшла до висновку, що судом першої інстанції причини пропуску строку ухвалою від 14.08.2018 року визнанні не поважними та позивачу було зазначено, що виявлені недоліки повинні бути усунені, зокрема, шляхом зазначення інших підстав для поновлення строку та надання до суду належних доказів звернення до суду з даною позовною заявою в межах строку, встановленого законом.
Як вбачається з уточненого адміністративного позову від 23.08.2018 року позивачем були зазначені ті самі підстави пропуску строку, однак заявник звернув увагу суду, що копію ухвали Одеського окружного адміністративного суду у справі 1540/3550/18 ні він, ні його представник не отримували, а про наявність її дізнались з сайту суду 08.08.2018 року, зазначені доводи при поверненні позовної заяви судом першої інстанції до уваги не було взято, не надано відповідної оцінки та не обґрунтовано, тому суд не прийняв до уваги ці доводи.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції без дослідження усіх доводів позивача та надання їм відповідної оцінки було повернуто позов, чим позбавлено права звернутись до суду із позовом для захисту своїх прав, свобод та інтересів.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Керуючись ст. ст. 294, 308, 311, 312, 320, 321, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2018 року скасувати та передати справу на розгляд суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 329 КАС України Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча суддя: О.А. Шевчук
Суддя: А.В. Бойко
Суддя: Ю.В. Осіпов