Справа № 1940/1856/18
05 грудня 2018 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мірінович У.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Тернопільського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити певні дії, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Тернопільського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 про зобов'язання відповідача внести зміни до актового запису про народження № 99 від 12.01.1974, складеного у Тернопільському міському відділі ЗАГС на ОСОБА_1, а саме змінити національність батька дитини - ОСОБА_2 з "українець" на "поляк".
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження та призначено у справі судове засідання на 26.10.2018.
Водночас, ухвалою суду від 01.10.2018 допущено процесуальне правонаступництво, замінивши відповідача Тернопільський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області на правонаступника - Тернопільський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області.
Тернопільським окружним адміністративним судом у судовому засіданні у даній справі, яке проводилося 26.10.2018 оголошувалась перерва до 12.11.2018 на підставі статті 223 КАС України.
Ухвалами Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.11.2018, від 19.11.2018 розгляд справи відкладався відповідно до статті 205 КАС України.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в актовому записі про народження № 99 від 12.01.1974, складеного у Тернопільському міському відділі ЗАГС на ОСОБА_1 помилково вказано національність його батька - ОСОБА_2 як "українець", хоча за національністю він є "поляк", оскільки дідусь позивача ОСОБА_4 за національністю є поляк, що підтверджується свідоцтвом про народження батька позивача - ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 від 10.07.1948. Надалі, з метою відновлення свого етнічного походження, оскільки батько позивача за національністю є "поляк", позивач звернувся до відповідача із заявою про внесення зазначених змін в актовий запис про народження № 99 від 12.01.1974, однак йому було відмовлено у задоволенні такої заяви, що стало підставою для звернення до суду.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву від 27.11.2018, в якій просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, подав до суду відзиви на позовну заяву від 02.11.2018 № 4534/14-04-01, від 24.11.2018 № 4836/14-04-01 та заяву від 15.11.2018 № 4748/14-04-01, в яких просить розглядати справу без його участі, у задоволенні позовних вимог просить відмовити. Водночас у зазначених відзивах на позовну заяву відповідач просить відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що зміна національності чинним законодавством не передбачена, оскільки Указ Президента України від 31.12.1991 "Про порядок зміни громадянами України національності" (24/91) втратив чинність на підставі Указу Президента України від 27.01.1999 № 70/99.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з'явилася, хоча належним чином повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи судом. Про причини неявки суд не повідомила. В судовому засіданні надав пояснення аналогічні до змісту позовної заяви, позовні вимоги підтримав, та просив задовольнити.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.
У зв'язку з неявкою у судове засідання 28.11.2018 всіх осіб, які беруть учать у справі, суд, керуючись частиною четвертою статті 229 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Також, з урахуванням: заяв сторін від 27.11.2018, від 15.11.2018 № 4748/14-04-01 про розгляд справи без їхньої участі; повторної неявки у судове засідання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2, яка належним чином повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи судом, - суд згідно ухвали від 28.11.2018 перейшов до розгляду справи № 1940/1856/18 в порядку письмового провадження.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
Як слідує з матеріалів справи, що позивач 13.09.2018 звернувся із заявою до Тернопільського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, в якій просив внести зміни до актового запису про народження № 99 від 12.01.1974, складеного у Тернопільському міському відділі ЗАГС на ОСОБА_1, а саме змінити національність батька дитини - ОСОБА_2 з "українець" на "поляк".
За результатами розгляду заяви відповідач надав роз'яснення від 13.09.2018 № 3799/14-01-09.7, в якій відмовив заявнику у внесенні зазначених змін в актовий запис про народження № 99 від 12.01.1974, мотивуючи тим, що зміна національності чинним законодавством не передбачена, оскільки Указ Президента України від 31.12.1991 "Про порядок зміни громадянами України національності" (24/91) втратив чинність на підставі Указу Президента України від 27.01.1999 № 70/99 (арк. справи 11).
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відносини, пов'язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, визначення засад діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану регулюються положеннями Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" від 01.07.2010 № 2398-VI (далі - Закон № 2398-VІ).
Відповідно до статті 6 Закону № 2398-VІ відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.
Згідно зі статтею 22 Закону № 2398-VІ внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.
Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться, зокрема, за заявою особи, щодо якої складено актовий запис, спадкоємців померлого. Заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених законодавством, - за місцем зберігання актового запису цивільного стану (частини друга, третя статті 22 Закону № 2398-VІ).
З огляду на зазначене, дослідивши належні та допустимі докази у справі, суд встановив, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Тернополі, про що свідчить копія паспорта серії НОМЕР_4, виданого Тернопільським МВ УМВС України у Тернопільській області 25.07.2006 (арк. справи 10).
Батьками позивача є ОСОБА_2 та ОСОБА_5, про що свідчить копія свідоцтва про народження позивача № 99 від 12.01.1974 (арк. справи 9).
Згідно свідоцтва про народження батька позивача - ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 від 10.07.1948, слідує те, що його батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_6. Водночас, як слідує з вказаного свідоцтва про народження батька позивача, що дідусь позивача - ОСОБА_4 за національністю є поляк (арк. справи 8).
Таким чином, матеріалами справи та поясненнями сторін, в тому числі третьої особи підтверджено, що батько позивача - ОСОБА_2 вихований у традиціях польської культури та віри, та як зазначено самим ОСОБА_2 в судовому засіданні, що він за національністю є поляк, та своїх дітей виховував у траціях польського народу, проте, у актовому записі про народження сина (позивача) було допущено помилку, та зазначено національність батька "українець" .
Відповідно до статті 11 Закону України "Про національні меншини в Україні" від 25.06.1992 № 2494-XII (далі - Закон № 2494-XII) громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність. Примушення громадян у будь-якій формі до відмови від своєї національності не допускається.
Згідно положень статей 1, 3 Закону № 2494-XII Україна гарантує громадянам республіки незалежно від їх національного походження рівні політичні, соціальні, економічні та культурні права і свободи, підтримує розвиток національної самосвідомості й самовиявлення. Усі громадяни України користуються захистом держави на рівних підставах. При забезпеченні прав осіб, які належать до національних меншин, держава виходить з того, що вони є невід'ємною частиною загальновизнаних прав людини. До національних меншин належать групи громадян України, які не є українцями за національністю, виявляють почуття національного самоусвідомлення та спільності між собою.
Згідно з приписами частини другої статті 300 Цивільного кодексу України фізична особа має право на збереження своєї національної, культурної, релігійної, мовної самобутності, а також право на вільний вибір форм та способів прояву своєї індивідуальності, якщо вони не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.
Таким чином, зміна персональних даних є суб'єктивним особистим немайновим правом громадянина, яке за своєю природою реалізується за власним волевиявленням особи.
Статтею 3 Рамкової конвенції про захист національних меншин, ратифікованої Законом України від 09.12.1997 № 703/97-ВР, визначено, що кожна особа, яка належить до національної меншини, має право вільно вирішувати, вважатися їй, чи не вважатися такою, і таке рішення або здійснення прав у зв'язку з ним не повинно зашкоджувати такій особі.
Відповідно до пункту 2.13.2 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 96/5 від 12.01.2011 року, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 року за № 55/18793 (далі - Правила № 96/5) підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є постанова адміністративного суду.
Згідно з пунктом 2.16.7 Правил № 96/5 на підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду.
Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що позивач має право ідентифікувати свою національність, оскільки його дідусь вихований у традиціях польської культури та віри, та за національністю є поляк, що підтверджується зазначеним свідоцтвом про народження батька позивача та не спростовані відповідачем у справі.
Водночас, суд звертає увагу на те, що в межах цієї справи суд не встановлює факту належності позивача до певної національності, а підтверджує наявність у позивача підстав для реалізації права вільного вибору національності, що потребує внесення змін до актового запису про народження № 99 від 12.01.1974, складеного у Тернопільському міському відділі ЗАГС на ОСОБА_1.
Твердження відповідача на те, що зміна національності чинним законодавством не передбачена, оскільки Указ Президента України від 31.12.1991 "Про порядок зміни громадянами України національності" (24/91) втратив чинність на підставі Указу Президента України від 27.01.1999 № 70/99, є хибним, оскільки відповідно до статті 11 Закону № 2494-XII громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність, та наділені правом внесення змін до відповідного актового запису цивільного стану на підставі Закону № 2398-VІ.
Відповідно до статей 9, 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем при прийняті оскаржуваного рішення не було в повній мірі дотримано вимог частини другої статті 2 КАС України, зокрема щодо дотримання принципу пропорційності та прийняття рішення з урахуванням всіх обставин, що мають значення для справи, з огляду на що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають до задоволення повністю.
Частиною першою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Тернопільського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області (місцезнаходження: 46001, Тернопільська обл., м. Тернопіль, майдан Волі, 2, код ЄДРПОУ 41346948), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2) про зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.
Зобов'язати Тернопільський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області (місцезнаходження: 46001, Тернопільська обл., м. Тернопіль, Майдан Волі, 2, код ЄДРПОУ 41346948) внести зміни до актового запису про народження № 99 від 12.01.1974, складеного у Тернопільському міському відділі ЗАГС на ОСОБА_1, а саме змінити національність батька дитини - ОСОБА_2 з "українець" на "поляк".
Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області (місцезнаходження: 46001, Тернопільська обл., м. Тернопіль, Майдан Волі, 2, код ЄДРПОУ 41346948) судові витрати на суму 704 (сімсот чотири) гривні 80 коп. згідно квитанції № 0.0.1133262940.1 від 14.09.2018.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 05.12.2018.
Головуючий суддя Мірінович У.А.
копія вірна
Суддя Мірінович У.А.