Справа № 826/9516/17 Суддя (судді) першої інстанції: Келеберда В.І.
27 листопада 2018 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Ісаєнко Ю.А.,
суддів: Мельничука В.П., Земляної Г.В.,
за участю:
секретаря Левченка А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Проктер енд Гембл Трейдінг Україна» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.07.2018 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Проктер енд Гембл Трейдінг Україна» до Головного управління Держпродспоживслужби у місті Києві, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Проктер енд Гембл Україна» про визнання протиправними рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Проктер енд Гембл Трейдінг Україна» звернулося до суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби у місті Києві про: визнання протиправними рішень Головного управління Держпродспоживслужби у місті Києві про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 05.07.2017 № 82; від 05.07.2017 № 83; від 08.09.2017 № 113; від 08.09.2017 № 114 (з урахуванням збільшення позовних вимог).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.07.2018 в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, апелянтом - Товариством з обмеженою відповідальністю «Проктер енд Гембл Трейдінг Україна» подано апеляційну скаргу з підстав неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Доводи апелянта, зокрема, обґрунтовані тим, що судом першої інстанції не було враховано всіх доводів позивача при розгляді справи, не враховано факт дотримання позивачем вимог чинного законодавства при маркуванні миючих засобів, зокрема, положень п. 14 Технічного регламенту мийних засобів, затвердженого постановою КМУ від 20.08.2008 № 717. Крім того, апелянт посилається на порушення встановленого порядку проведення перевірки та винесення відповідних рішень за її наслідками.
Представники апелянта та третьої особи в судовому засіданні наполягали на задоволенні вимог апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції просили скасувати, а позов задовольнити повністю.
Представники відповідача в судовому засіданні заперечили проти задоволення вимог апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції просили залишити без змін.
Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, сторони, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, на підставі повідомлення Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області від 12.05.2017 щодо продукції, що не відповідає встановленим вимогам та/або становить серйозний ризик, а також доручення Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 26.05.2017, Головним управлінням Держпродспоживслужби у місті Києві 21.06.2017 проведено позапланову виїзну перевірку характеристик продукції: мийні засоби для прання або чищення, які містять поверхнево-активні речовини: «Засіб для миття посуду (рідкий) ТМ «Fairy» «ягідна свіжість», арт. 90564919S290, дата виготовлення 27.03.2017, місткість 1 л, засіб для миття посуду ТМ «Fairy» «зелене яблуко» (рідкий), арт. 90564917S290, дата виготовлення 03 квітня 2017 року, місткість 1 л, засіб для миття посуду ТМ «Fairy» «апельсин та лимонник» (рідкий), арт. 90564918S290, дата виготовлення 06.04.2017, місткість 1 л, засіб для миття посуду ТМ «Fairy» «соковитий лимон» (рідкий), арт. 7075697025, ш/к 5413149314092, дата виготовлення 16.03.2017, місткість 1 л у ТОВ «Проктер енд Гембл Трейдінг Україна», за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 5/13, корп. літ. А, м. Київ.
Перевірка продукції проводилася на відповідність вимогам Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», Технічного регламенту мийних засобів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2008 № 717 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12.06.2013 № 408).
Результати перевірки оформлено Актом перевірки характеристик продукції № 28 від 21.06.2017, відповідно до висновків якого маркування продукції порушує приписи п. 14 Технічного регламенту мийних засобів, яким визначено, що маркування пакування рідкого мийного засобу не повинно містити графічного зображення продуктів харчування, зокрема, фруктів, у разі, коли таке зображення може ввести споживача (користувача) в оману стосовно його застосування, крім випадків зображення продуктів харчування разом з речами побуту, що прямо вказують на призначення засобу.
На підставі викладеного, Головним управлінням Держпродспоживслужби у місті Києві було винесено рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 05.07.2017 № 82; від 05.07.2017 № 83.
В подальшому, в результаті вчинення позивачем заходів на усунення виявлених порушень, відповідачем винесено рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 08.09.2017 № 113; від 08.09.2017 № 114.
Не погоджуючись з висновками та рішеннями контролюючого органу, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що дії відповідача здійснювалися на підставі та у межах повноважень, наданих Законом. Крім того, суд першої інстанції, зокрема, вказав, що після зміни та скасування оскаржуваних рішень, позивач ставить питання про їх протиправність, оскільки вважає ситуацію принциповою та такою, що у подальшому може вплинути на реалізацію товариством своїх прав та інтересів, що не є достатньою підставою для задоволення позову.
Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», виробники зобов'язані вводити в обіг лише безпечну продукцію.
Серйозний ризик - будь-яка загроза суспільним інтересам, що потребує оперативного втручання державних органів, у тому числі така, наслідки якої не виявляються негайно.
Суспільні інтереси - безпека життя та здоров'я людей, безпечні умови праці, захист прав споживачів (користувачів), захист довкілля (частина перша статті 1 Закону).
Згідно частинами першою-третьою статті 5 Закону продукція вважається безпечною, якщо вона відповідає вимогам щодо забезпечення безпечності продукції, встановленим законодавством.
У разі відсутності вимог щодо забезпечення безпечності продукції, визначених частиною першою цієї статті, відповідна продукція вважається безпечною, якщо орган державного ринкового нагляду не доведе, що така продукція є небезпечною.
Доказом безпечності продукції є її відповідність національним стандартам, що гармонізовані з відповідними європейськими стандартами. Перелік таких гармонізованих національних стандартів формується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації. Цей перелік станом на 1 січня щороку оприлюднюється шляхом його опублікування у друкованому засобі масової інформації центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації (у разі його відсутності - у друкованому засобі масової інформації, визначеному цим органом) та шляхом розміщення на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації.
Частинами першою та другою статті 11 Закону встановлено, що державний ринковий нагляд за додержанням виробниками та розповсюджувачами продукції загальної вимоги щодо безпечності продукції забезпечується шляхом здійснення державного ринкового нагляду, а також державного контролю продукції при її ввезенні на митну територію України.
Організація та порядок здійснення державного ринкового нагляду, а також державного контролю продукції під час її ввезення на митну територію України визначаються Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Митним кодексом України.
Відповідно до частин першої, третьої, четвертої та п'ятої статті 12 Закону, якщо орган державного ринкового нагляду встановив, що продукція може становити ризики за певних умов, він невідкладно приймає рішення про попередження виробником та/або розповсюджувачем споживачів (користувачів) про такі ризики або рішення про вжиття заходів щодо приведення продукції у відповідність із вимогами щодо забезпечення безпечності продукції перед введенням її в обіг на ринку України.
Якщо орган державного ринкового нагляду встановив, що продукція за обґрунтованих припущень може бути небезпечною, він невідкладно приймає рішення про тимчасову заборону введення в обіг такої продукції на ринку, в тому числі постачання цієї продукції, пропонування її для постачання або її демонстрації, на строк, необхідний для проведення відповідної експертизи (випробування).
Якщо орган державного ринкового нагляду встановив, що продукція є небезпечною, він невідкладно: 1) забороняє введення в обіг такої продукції на ринку та вживає заходів щодо забезпечення такої заборони; 2) вживає заходів щодо негайного вилучення її з обігу і попередження споживачів (користувачів) про ризики, які становить ця продукція; 3) спільно з виробниками та розповсюджувачами такої продукції, яка вже була надана на ринку України споживачам (користувачам), вживає заходів щодо відкликання її з обігу та знищення. Відкликання продукції застосовується як винятковий захід, якщо вжиті виробником або розповсюджувачем заходи є недостатніми для запобігання чи уникнення відповідних ризиків, які становить продукція.
Обмежувальні (коригувальні) заходи із забезпечення безпечності продукції, визначені частинами першою - четвертою цієї статті, вживаються органами державного ринкового нагляду пропорційно до рівня загрози відповідної продукції суспільним інтересам. Згідно частин першої, другої та четвертої статті 15 Закону відповідальність за порушення вимог цього Закону встановлюється цим та іншими законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» № 2735, з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності, серед іншого: проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування); приймають у випадках та порядку, визначених цим Законом, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, здійснюють контроль стану виконання суб'єктами господарювання цих рішень; вживають у порядку, визначеному цим та іншими законами України, заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні порушень вимог цього Закону та встановлених вимог.
Статтею 22 Закону № 2735 встановлено, що заходами ринкового нагляду є: 1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування); 2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: а) обмеження надання продукції на ринку; б) заборону надання продукції на ринку; в) вилучення продукції з обігу; г) відкликання продукції; 3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; 4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.
Відповідно до статті 29 Закону № 2735, у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.
У разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам та одночасно становить серйозний ризик, орган ринкового нагляду вживає обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених частиною першою статті 28 цього Закону.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем після проведеної перевірки та складення Акту від 21.06.2017 винесено рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 05.07.2017 № 82 відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 30 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 05.07.2017 № 83 відповідно до ч. 1 ст. 29 цього Закону.
Вказаними рішеннями тимчасово заборонено надання на ринку продукції, зазначеної в Акті перевірки характеристик продукції № 28 від 21.06.2017 до приведення зазначеної продукції у відповідність із встановленими вимогами.
Приписами ч.ч. 4, 5 ст. 29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» передбачено, що у разі якщо органом ринкового нагляду за результатами аналізу повідомлення відповідного суб'єкта господарювання про виконання ним рішення про приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами чи усунення формальної невідповідності та/або перевірки стану виконання суб'єктом господарювання цього рішення, проведених відповідно до статті 34 цього Закону, встановлено, що невідповідність продукції встановленим вимогам не усунено або усунено частково, орган ринкового нагляду відповідно до затвердженої Кабінетом Міністрів України методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів вживає таких обмежувальних (корегувальних) заходів: обмеження, заборона надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу, відкликання продукції.
Орган ринкового нагляду повідомляє про виявлену невідповідність продукції встановленим вимогам (крім формальної невідповідності) та обмежувальні (корегувальні) заходи, вжиті щодо такої продукції, призначеним органам з оцінки відповідності, які були залучені до оцінки відповідності цієї продукції вимогам технічних регламентів.
Так, 23.08.2017 позивачем подано до Головного управління Держпродспоживслужби у місті Києві повідомлення про виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, яким зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Проктер енд Гембл Трейдінг Україна»: підготувало спеціальні наліпки на маркування продукції із зображенням предметів побуту; надіслало розповсюджувачам продукції листи з інформацією про прийняте рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 05.07.2017 № 82, № 83, зокрема, щодо наклеювання наліпок на маркування продукції; забезпечило доставку наліпок розповсюджувачам продукції.
Окрім того, виконуючи рішення відповідача від 05.07.2017 № 82 та № 83, позивач послався на відповідність миючих засобів стандартам та умовам, що висуваються до них та надав протоколи випробувань від 24.12.2012 № 680, від 22.01.2013 № 682, від 22.01.2013 № 683, від 13.06.2017 № 123, 124, 125, 126, а крім того декларації, висновки, яких свідчать про відповідність продукції Технічному регламенту мийних засобів.
Вказані доводи частково спростовані Головним управлінням Держпродспоживслужби у місті Києві, яке вказало, що зазначені протоколи стосуються зразків продукції, яка була піддана випробуванням, всупереч тому, що предметом перевірки були засоби для миття посуду ТМ «Fairy», а крім того, протоколи стосуються інших партій продукції позивача, а саме: продукції з датою виготовлення за 2012 рік, 26.04.2017, 20.04.2017, 18.04.2017 та 03.05.2017, та які не були предметом перевірки, що здійснювалася представниками відповідача в межах даної справи.
Між тим, наявність декларацій про відповідність, сертифікатів відповідності товару, нанесення знаку не виключає можливих порушень Технічних регламентів, а саме маркування продукції.
З огляду на вказане, внаслідок часткового усунення позивачем виявлених порушень, відповідачем винесені рішення від 08.09.2017 № 113 та № 114, відповідно до яких внесено зміни до рішень від 05.07.2017 № 82 та № 83 шляхом вжиття нових обмежувальних (корегувальних) заходів, а саме: відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» № 2735-VI вимагається привести продукцію зазначену у пунктах 1-4 таблиці акта перевірки № 28 від 21.06.2017 у відповідність встановленим вимогам.
Зазначені рішення мотивовані тим, що продукція, зазначена у пунктах 1-4 Акта перевірки характеристик продукції № 28 від 21.06.2017 не відповідає встановленим вимогам, а саме на маркуванні міститься графічне зображення продуктів харчування, зокрема, фруктів (ягід, яблук, апельсину, лимону), що не відповідає пункту 14 Технічного регламенту мийних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2008 № 717 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12.06.2013 № 408).
Матеріали справи також містять рішення Головного управління Держпродспоживслужби у місті Києві № 162 та № 163 від 06.11.2017, відповідно до яких, у зв'язку з повним та результативним виконанням скасовані рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів, а саме: знято тимчасову заборону надання на ринку продукції на строк приведення у відповідність із встановленими вимогами від 08.09.2017 № 113 та № 114.
Водночас, як вірно вказано судом першої, після зміни та скасування оскаржуваних рішень, позивач ставить питання про їх протиправність, оскільки вважає ситуацію принциповою та такою, що у подальшому може вплинути на реалізацію товариством своїх прав та інтересів.
Правова позиція апелянта обґрунтована тим, що маркування мийних засобів ТМ «Fairy» відповідає технічним умовам, зокрема, й з огляду на те, що містить чітке зображення тарілки як предмету побуту поряд із фруктами, що вказує на призначення мийного засобу.
В той же час, суд апеляційної інстанції погоджується з аргументами суду першої інстанції, який вказав, що надані до матеріалів справи зображення пляшок мийних засобів хоча і містять зображення тарілки, проте, сприймаються не легко і не чітко, і не вказують прямо на призначення засобу, та що не спростовує висновків відповідача, викладених у Акті від 21.06.2017 стосовно невідповідності маркування зазначеної продукції вимогам п. 14 Технічного регламенту мийних засобів, яким визначено, що маркування паковання рідкого мийного засобу не повинно містити графічного зображення продуктів харчування, зокрема, фруктів, у разі, коли таке зображення може ввести споживача (користувача) в оману стосовно його застосування, крім випадків зображення продуктів харчування разом з речами побуту, що прямо вказують на призначення засобу.
Відповідно до пункту 3 Технічного регламенту мийних засобів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2008 року № 717 мийний засіб - це будь-яка речовина або препарат, що містять мило та/або інші поверхнево-активні речовини, призначені для прання або очищення та використання в побуті і промисловості, у формі рідини, порошку, пасти, бруска, плитки, таблетки тощо.
Між тим, колегія суддів погоджується з посиланнями відповідача, яким вказано, що відповідно до норм Технічного регламенту, не будуть вводити в оману зображення фруктів на етикетці, наприклад, коли вони розміщені поряд з мийною раковиною, губкою для посуду тощо, оскільки такі предмети побуту чітко вказують на призначення засобу.
Крім того, представником апелянта під час апеляційного розгляду справи, неодноразово вказувалось на зображення саме тарілки на етикетці зазначеного мийного засобу, що критично оцінюється судом апеляційної інстанції, з огляду на те, що зображений предмет, який, на переконання апелянта, є зображенням тарілки, не містить замкнутої лінії та сприймається неоднозначно, що може призвести до різного сприйняття такого зображення, а відтак можливим є введення в оману кінцевого споживача продукції щодо призначення такого засобу.
Приписами п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Імперативними положеннями п. 17-1 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 № 833, встановлено заборону продажу товарів, які імітують продовольчі товари (мають їх форму, запах, колір, вигляд, оформлення, маркування, об'єм або розмір) і ставлять під загрозу безпеку або здоров'я споживачів, зокрема дітей, які можуть сплутати їх з продовольчими товарами, покласти до рота, смоктати або їсти, що може призвести до задухи, інтоксикації, перфорації або непрохідності шлунково-кишкового тракту.
Апелянт також посилається на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.12.2013 у справі № 2а-12556/12/2670 у справі за позовом ТОВ ДЦ «Україна», якою, зокрема, встановлено обставини відсутності введення засобами для миття посуду ТМ «Fairy» «апельсин та лимонник» споживачів в оману у зв'язку із зображенням фруктів на маркуванні.
В той же час, колегія суддів зазначає, що вказана постанова прийнята в грудні 2013 року, в той час як спірні правовідносини мали місце в 2017 році, тобто різниця у часі є суттєвою, в результаті чого маркування продукції може відрізнятись, а відтак зазначене судове рішення не є беззаперечним доводом на підтвердження відповідності продукції вимогам Технічного регламенту.
Також, апелянтом вказано, що судом першої інстанції не проаналізовано технічну документацію, яка підтверджує відповідність продукції встановленим вимогам.
Водночас, як вказано вище, суд першої інстанції давав оцінку зазначеним доказам та вказав, що наявність декларацій про відповідність, сертифікатів відповідності товару, нанесення знаку не виключає можливих порушень Технічних регламентів, а саме маркування продукції, з чим погоджується колегія суддів, виходячи з викладених вище мотивів. А отже, такі доводи апелянта є необґрунтованими та спростовуються доводами оскаржуваного рішення від 17.07.2018.
В частині посилань апелянта на: пакування продукції; того, що засіб для миття ТМ «Fairy» є поширеним, а торгова марка загальновідомою; використання аналогічного маркування в країнах Європи, то суд апеляційної інстанції вказує, що такі доводи жодним чином не спростовують висновків контролюючого органу, які стали підставою для винесення оскаржуваних рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, та не свідчать про повне та неухильне дотримання позивачем вимог п. 14 Технічного регламенту мийних засобів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2008 № 717 при маркуванні досліджуваної продукції.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стосовно доводів апелянта про порушення встановленої процедури при винесенні спірних рішень, то судом апеляційної інстанції не встановлено протиправності дій відповідача, оскільки повноваження органів ринкового нагляду встановлені Законом України «Про ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», відповідно до якого відповідач має право проводити перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирати зразки продукції та забезпечувати проведення їх експертизи (випробування); приймати у випадках та порядку, визначених законом, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, здійснювати контроль стану виконання суб'єктами господарювання цих рішень. Отже, дії Головного управління Держпродспоживслужби у місті Києві здійснювалися на підставі та у межах повноважень, наданих йому Законом, що підтверджено останнім на виконання вимог ч. 2 ст. 77 КАС України.
Крім того, оцінюючи мотиви звернення до суду, колегія суддів вказує на те, що основною підставою для звернення до суду з вказаним позовом є усунення можливості контролюючому органу притягувати до відповідальності позивача в майбутньому за аналогічні порушення.
В той же час, Верховний Суд України у своїй постанові від 01.06.2010 у справі № 21-300во10 зазначив, що вирішуючи спори, суд повинен досліджувати правомірність рішення суб'єкта владних повноважень на момент його прийняття (вчинення) та не може обґрунтовувати юридичну правильність (правомірність) таких актів із урахуванням подій, які сталися, або могли статися у майбутньому. Рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях і домислах, а також тих фактичних обставинах, які на момент його ухвалення хронологічно ще не відбулися, проте, ймовірно, могли б мати місце у майбутньому.
За наведених обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необґрунтованість доводів апелянта та відсутності підстав для задоволення позову. А отже, висновок суду першої інстанції відповідає обставинам справи, а оскаржуване рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Стосовно інших посилань апеляційної скарги, то колегія суддів критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Проктер енд Гембл Трейдінг Україна» залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.07.2018 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
(Постанову у повному обсязі складено 03.12.2018)
Головуючий суддя Ю.А. Ісаєнко
Суддя Г.В. Земляна
Суддя В.П. Мельничук
v