Справа № 420/6275/18
05 грудня 2018 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Стефанов С.О., розглянувши матеріали позовної заяви публічного акціонерного товариства «Одесагаз» до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування вимоги №Ю-596-25 від 10.10.2018 року про сплату податкового боргу у розмірі 267 640, 66 грн. зі сплати єдиного соціального внеску, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява публічного акціонерного товариства «Одесагаз» до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування вимоги №Ю-596-25 від 10.10.2018 року про сплату податкового боргу у розмірі 267 640, 66 грн. зі сплати єдиного соціального внеску.
Згідно із ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Пред'явлена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Так, відповідно до ст. 118, ч. 1 ст. 119, ч. 1, ч. 2 ст. 122 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI встановлено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.
У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
З адміністративного позову убачається, що позивач оскаржує вимогу ГУ ДФС в Одеській області №Ю-596-25 від 10.10.2018 року про сплату податкового боргу у розмірі 267 640, 66 грн. зі сплати єдиного соціального внеску.
З викладеного вище вбачається, що Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що вимога про сплату єдиного внеску може бути оскаржена платником єдиного внеску до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання вимоги.
При цьому, позивачем не зазначено дати отримання ним вимоги про сплату боргу (недоїмки), яку він оскаржує, а також не надано жодних доказів, що позов щодо оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) подано з дотриманням строку звернення до суду, встановленого Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Тобто з позову та доданих документів взагалі неможливо встановити, коли позивач дізнався про порушення своїх прав.
При цьому, зі змісту позову, судом не вбачається будь-яких причин, які б об'єктивно та непереборно перешкоджали своєчасно звернутись позивачу до суду із вищезазначеними вимогами.
При цьому позивачем не подано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з даним позовом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Таким чином позивачу необхідно подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати причини поважності (у разі їх наявності) пропуску строку звернення до суду та надати належні докази.
Крім того, ч. 6 ст. 160 КАС України встановлено, що якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
В порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України позивачем в позовній заяві не зазначено офіційної електронної адреси відповідача.
Також як вбачається з позову та доданих матеріалів, позовна заява підписана та подана до суду представником позивача за довіреністю ОСОБА_1, разом з тим в порушення п. 2 ч. 5 та ч. 6 ст. 160 КАС України у позовній заяві не зазначено усіх відомостей визначених у пункті 2 частини п'ятої ст. 160 КАС України стосовно представника позивача, а саме реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номеру і серії паспорта.
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Одесагаз» слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 123, 160, 161, 169, 294 КАС України, суд, -
Адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Одесагаз» до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування вимоги №Ю-596-25 від 10.10.2018 року про сплату податкового боргу у розмірі 267 640, 66 грн. зі сплати єдиного соціального внеску - залишити без руху.
Надати позивачу 10-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя С.О. Стефанов