і м е н е м У к р а їн и
28 листопада 2018 року м. Дніпросправа № 808/913/18
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Шлай А.В., Суховарова А.В.,
за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.,
за участю:
представника позивача: ОСОБА_1,
представника відповідача: Михайлюченко М.М..
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року, (суддя суду першої інстанції Бойченко Ю.П.), прийняте у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя, у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-
16 березня 2018 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 16 листопада 2017 року №0015181407 та від 16 листопада 2017 року №0015161407.
Адміністративний позов обґрунтовано тим, що контролюючим органом під час проведення фактичної перевірки господарської одиниці - магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", який належить ФОП ОСОБА_4, допущено грубі порушення законодавства, а саме перевірку проведено за відсутності підстав, копію наказу та акта перевірки відповідачем не вручено. Висновки акта перевірки від 02.11.2017 базуються на тому, що позивачем не надано Книгу обліку доходів і витрат, що, на думку податкового органу, свідчить про не оприбуткування готівки та порушення порядку ведення обліку товарних запасів на складах за місцем їх реалізації. Представник позивача зазначає, що оприбуткування готівки відбувалось шляхом внесення відповідних записів до Книги обліку розрахункових операцій; форма Книги обліку доходів і витрат не передбачає ведення обліку товарних запасів. За таких обставин, спірні податкові повідомлення-рішення на думку позивача є протиправними та підлягають скасуванню.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року адміністративний позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення відповідача від 16 листопада 2017 року №0015181407 та від 16 листопада 2017 року №0015161407.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 N 265/95-ВР та Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Національного Банку України від 15.12.2004 N 637 визначають, що ведення Книги обліку доходів і витрат є обов'язком фізичної особи - підприємця, а ненадання такої книги до перевірки є підтвердженням неналежного оприбуткування готівки та товарних запасів. Також відповідач зазначає, що форма ведення Книги доходів і витрат передбачає відображення доходів і витрат з реалізацією товарів. Наявність лише одного товару (без підтверджуючих документів) вказує на надлишки товару (тобто не обліковий товар). Наявність лише підтверджуючих документів свідчить про нестачу товару. І надлишки і нестача є свідченням реалізації товару в обхід каси.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрований в якості фізичної особи - підприємця, має ліцензію на роздрібну торгівлю тютюновими виробами та алкогольними напоями, яку здійснює в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою: АДРЕСА_1.
На підставі пп. 80.2.2 п. 80 ст. 80 Податкового кодексу України, наказу ГУ ДФС у Запорізькій області від 17.10.2017 №2814 "Про проведення фактичної перевірки", направлень від 17.10.2017 №1212 та №1213, контролюючим органом проведено фактичну перевірку господарської одиниці - магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", про що складено акт від 02.11.2017.
Відповідно до наказу від 17.10.2017 №2814 та направлень від 17.10.2017 №1212 та №1213 перевірка розпочинається з 24.10.2017 та триває 10 діб; період, що перевіряється - з 01.01.2016 по 02.11.2017.
В ході проведення перевірки встановлено порушення позивачем:
п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 N 265/95-ВР;
ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 №481/95-ВР;
п. 2.2, 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 15.12.2004 N 637;
п. 10 ст. 177 Податкового кодексу України.
На підставі акта перевірки винесено податкові повідомлення-рішення:
від 16.11.2017 року №0015161407, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 160 707,85 грн.;
від 16.11.2017 року №0015181407, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 5 216,00 грн.;
Правомірність та обґрунтованість податкових повідомлень - рішень від 16.11.2017 року №0015161407 та №0015181407 є предметом спору переданого на вирішення суду.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було допущеного порушень вимог норм податкового законодавства, які описані в акті перевірки, тому підстави для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень відсутні.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 1.2 глави 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 15.12.04р. №637 (чинного на час виникнення спірних правовідносин; надалі - Положення №637), книга обліку доходів і витрат - документ установленої форми, що застосовується відповідно до законодавства України для відображення руху готівки. Форму відповідної книги обліку доходів і витрат установлено Державною податковою адміністрацією України; книга обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг). Оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
Пунктом 2.6 Положення №637 визначено, що вся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК) (абзаци другий, третій пункту 2.6 Положення).
Отже, виходячи з аналізу зазначених норм права, у разі проведення готівкових розрахунків з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог Положення оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у касових ордерах та відображення на їх підставі готівки у касовій книзі. У випадку проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є відображення повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та здійснення обліку зазначених готівкових коштів у КОРО.
Як видно з матеріалів справи, у ФОП ОСОБА_4 наявні звітні чеки на суму 32 141,57 грн., крім того, ним здійснено оприбуткування готівки у вказаному розмірі в Книгах обліку розрахункових операцій від 26.02.2015 №3000092154р/1 та від 25.10.2017 №3000092154р/2, про що податковий орган власноруч зазначив в акті перевірки.
При цьому, суд першої інстанції правильно зазначив, що невнесення записів до книги обліку доходів і витрат не свідчить про неоприбуткування готівкових коштів, проведених через РРО, та не є підставою для застосування відповідальності згідно з абзацем 3 статті 1 Указу № 436/95, оскільки відповідно до Указу № 436/95 відповідальність у вигляді штрафу настає тільки в разі не оприбуткування готівки шляхом не внесення сум фактичних надходжень у КОРО, або у касовій книзі.
Відтак податкове повідомлення - рішення від 16.11.2017 №0015161407 є таким, що підлягає скасуванню.
Щодо податкового повідомлення - рішення №0015181407 від 16.11.2017 року суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону № N265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
Згідно статті 20 Закону № N265/95-ВР до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.
З аналізу вказаних норм слідує, що підставою для застосування штрафних санкцій за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, є встановлений факт наявності товарів в місцях їх реалізації та зберігання, які не обліковані у встановленому порядку, тобто виявлення товарів у надлишку (перевищення кількості товару в наявності над облікованим товаром), позаяк за відсутності облікованих товарів їх реалізація є неможливою та не відбувається.
Крім того, облік таких товарів, за правилами пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» повинен здійснюватися на складах та/або за місцем їх реалізації. Стаття ж 20 цього закону передбачає відповідальність саме за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку.
Судом встановлено, що податковим органом фактично була проведена перевірка в місцях зберігання та реалізації товару, за наслідками якої складено додаток до акту про наявність необлікованого товару. Однак, факту реалізації товару, який не облікований у встановленому порядку відповідачем встановлено не було.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність у податкового органу підстав для застосування до позивача за продаж необлікованого у встановленому порядку товару.
За викладених обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про достатність підстав для скасування податкового повідомлення - рішення №0015181407 від 16.11.2017 року.
Керуючись ст. 243, ст. 308,ст. 310, ст. 316, ст. 321 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року у справі №808/913/18 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.
Постанова в повному обсязі складена 03.12.2018 р.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя А.В. Шлай
суддя А.В. Суховаров