Справа № 1540/4729/18
29 листопада 2018 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Танцюри К.О.,
за участю секретаря Орленко А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним і скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування наказу Київської міської митниці Державної фіскальної служби України від 08.08.2018р. №556-ос "Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1", зобов'язання Київської міської митниці Державної фіскальної служби України змінити дату припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1, на дату звільнення у день повного розрахунку, стягнення з Київської міської митниці Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу у сумі 18000,00грн., зобов'язання Київську міську митницю Державної фіскальної служби України внести зміни у дату звільнення до трудової книжки ОСОБА_1, стягнення з Київської міської митниці Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 5000,00грн., зобов'язання Київської міської митниці Державної фіскальної служби України видати ОСОБА_1 довідку про роботу в установі та розміру заробітної плати при звільненні з розшифруванням по дату повного розрахунку, зобов'язання Київської міської митниці Державної фіскальної служби України провести перерахунок заборгованості по заробітній платі за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 відповідно до індексу інфляції.
В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначив, що 13.06.2016р. наказом Київської міської митниці Державної фіскальної служби України №560-ос «Про поновлення на роботі ОСОБА_1» та за відсутності рівнозначної посади його було призначено на посаду завідувача сектору бухгалтерського обліку вилученого майна управління фінансування, бухгалтерського обліку та звітності. Також позивач зазначав, що 25.03.2018р. ним було подано заяву про надання усіх невикористаних щорічних основної та додаткової відпустки з наступним звільненням відповідно до п.1 ст.36 КЗпП України та п.3 ст.83 Закону Украни «Про державну службу» за угодою сторін в останній день відпустки. Позивач пояснив, що під час перебування у відпустці він захворів, про що було повідомлено відповідача, однак, його було звільнено під час знаходження на лікарніному. Разом з тим, позивач зазначав, що він звернувся до відповідача із заявою про внесення змін у наказ від 08.08.2018р. №556-ос «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1», змінивши дату звільнення з урахуванням листка непрацездатності Серія АДЖ №690128 з 14.08.2018р. по 23.08.2018р. строком на 10 днів, листка непрацездатності Серія АДЖ № 290972 з 29.06.2018р. по 13.07.2018р. строком на 15 днів з відповідними виправленнями, 4 календарних днів невикопристаної щорічної основної оплачуваної відпустки за період з 16.06.2018р. по 15.08.2018р. та усіх днів невикористаної щорічної основної оплачуваної відпустки за період з 16.08.2018р. по дату звільнення, без заміни днів невикористаної основної оплачуваної відпустки грошовою компенсацією, однак відповіді відповідачем надано не було. Позивач, посилаючись на те, що його було звільнено протизаконно, під час знаходження на лікуванні, не в останній день невикористаної відпустки, без виплати йому належного грошового забезпечення, без видачі трудової книжки, довідки про роботу в установі та розміру заробітної плати при звільненні, просить суд задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі. Разом з тим, позивач зазначив, що усі дії відповідача завдавали та продовжують завдавати йому значну моральну шкоду та підривають ділову репутацію. Крім того, позивач зазначив, що замість повноцінного життя йому доводиться витрачати час та сили на звернення до органів влади та до судів для захисту своїх прав та вказані обставини вимагають від позивача додаткових зусиль по організації свого життя, турботи та переживання матері-інваліда 2 групи, внаслідок чого ОСОБА_1 знаходиться у стані постійного стресу та зазнає глибоких моральних страждань, у зв'язку з чим наявні підстави для стягнення моральної шкоди у розмірі 5000,00грн.
Позивач у судовому засіданні, посилаючись на обґрунтування викладені у позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою суду від 03.10.2018р. відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву від 17.10.2018р., зазначивши, що відповідно до заяви позивача «Про надання відпусток з наступним звільненням» від 25.03.2018р. Київська міська митниця ДФС листом №2751/10/26-70-04-Ш-76 від 12.04.2018р. повідомила про надання наказами Київської міської митниці ДФС від 12.04.2018р. № 324/08-ов, № 25/08-ов та № 326/08-ов позивачу усі щорічні основні та додаткові відпустки з 13.04.2018р. по 04.07.2018р. терміном на 50 календарних днів та з виплатою грошової допомоги до відпустки. Відповідач пояснив, що перебуваючи у відпустці ОСОБА_1 неодноразово звертався до Київської митниці із проханнями про продовження відпустки у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю під час відпустки (заяви від 04.06.2018р., від 22.06.2018р.) та позивачу продовжувався термін щорічної оплачуваної відпустки. Також, відповідач пояснив що 27.07.2018р. до митниці надійшла заява позивача від 19.07.2018р. щодо продовження відпустки у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю з 29.06.2018р. по 13.07.2018р. на 15 днів, лист непрацездатності серія АДЖ 290972, виданий 29.04.2018р., однак листом митниці від 07.08.2018 № 6471/10/26-70-04 «Про повернення листка непрацездатності» позивача повідомлено, що комісією соціального страхування Київської міської митниці ДФС було опрацьовано листок непрацездатності серія АДЖ № 290972, виданий 29.04.2018р., та у зв'язку з невідповідністю дати його видачі та дати установлення непрацездатності повернутий ОСОБА_1 У зв'язку з викладеним, 13.08.2018р. позивач отримав свій листок непрацездатності серії АДЖ № 290972 від 29.04.2018р. та був обізнаний що 15.08.2018р. є останнім днем його відпуски. Таким чином, станом на 15.08.2018 року у зв'язку з відсутністю підстав для продовження щорічної відпустки, а саме відсутності засвідченої у встановленому порядку тимчасової непрацездатності, наказом Київської міської митниці ДФС від 08.08.2018р. №556-ос «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1.» 15.08.2018р. ОСОБА_1 припинено державну службу та звільнено із займаної посади за угодою сторін останнім днем відпустки відповідно до ч. 2 ст. 86 ЗУ «Про державну службу», п. 1 ст. 36 КЗпП України, ч. 1. ст. 3 ЗУ «Про відпустки», згідно поданої заяви. Також, відповідачем зазначено, що оскільки в основу звільнення за угодою сторін законодавством України покладено саме погодження сторонами строків такого звільнення, є безспірним та очевидним що дата звільнення ОСОБА_1 саме 04.07.2018р. була узгоджена між ним та митницею і що зауважень чи претензій по вказаній даті від позивача не надходило. При цьому, відповідач зазначив, що всі розрахунки з виплати заробітної плати здійснені своєчасно та у повному обсязі, заборгованість з виплати заробітної плати відсутня, а отже підстави для перерахунку заборгованості по заробітній платі, на думку представника відповідача, відсутні. Також, відповідач вважає, що необґрунтованими і недоведеними є позовні вимоги щодо стягнення з митного органу на користь позивача суми 18000,00грн., яку він зазначає як середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу, оскільки не надано відповідного розрахунку, а нарахування сум індексації та компенсації на заробітну плату за вимушений прогул за рішенням суду діючим законодавством України не передбачено.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Наказом Київської міської митниці ДФС №560-ое від 13.06.2016р., на виконання постанови Приморського районного суду м.Одеси від 11.04.2008р. в адміністративній справі №2а-354/08, з урахуванням ухвали Приморського районного суду м.Одеси від 10.05.2016р. та на підставі заяви ОСОБА_1 від 13.06.2016р., поновлено ОСОБА_1 на роботі з 13.10.2005р., зараховано його з 13.06.2016р. на посаду завідувача сектору бухгалтерського обліку та звітності з щомісячним посадовим окладом 1828,00грн. (а.с.70).
ОСОБА_1 звернувся до Київської міської митниці ДФС України із заявою від 25.03.2018р. про надання відпусток з наступним звільненням у якій просив відповідно до ст.16-2 Закону України «Про відпустки», ст.77-2 КЗпП України, ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» надати додаткові відпустки із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів з 13.04.2018р. по 26.04.2018р. та з 27.04.2018р надати усі невикористані щорічні основні та додаткові відпустки з наступним звільненням відповідно до п.1) ст.36 КЗпП України, п3) ст.83 Закону України «Про державну службу», за угодою сторін в останній день відпустки (а.с.72).
Листом Київської міської митниці ДФС від від 12.04.2018р. повідомлено ОСОБА_1 про те, що згідно поданої заяви ОСОБА_1 було надано наступні відпустки: додаткову відпустку відповідно до ст.16-2 Закону України «Про відпустки» з 13.04.2018р. по 26.04.2018р. терміном на 14 календарних днів (наказ від 12.04.2018р. №324/08-ов), щорічну додаткову оплачувану відпустку відповідно до ст.58 Закону України «Про державну службу» з 27.04.2018р. по 13.05.2018р. на 15 календарних днів (наказ від 12.04.2018р. № 325/08-ов), щорічну основну оплачувану відпустку відповідно до ст.58 Закону України «Про державну службу» з 14.05.2018р. по 04.07.2018р. терміном на 50 календарних днів з виплатою грошової допомоги до відпустки (наказ від 12.04.2018р. №326/08-ов) (а.с.73-76).
Заявою від 04.06.2018р. ОСОБА_1 повідомив Київську міську митницю ДФС України про те, що під час знаходження у щорічній відпустці він захворів та у встановленому законодавством порядку йому було оформлено листок непрацездатності Серія АДЖ №551797 з 21.05.2018р. по 29.05.2018р. строком на 9 днів. До заяви додано копію листка непрацездатності (а.с.77-78).
Наказом Київської міської митниці ДФС від 26.06.2018р. №783/08ов. на підставі заяви позивача та листка непрацездатності АДЖ №551797 було вирішено продовжити ОСОБА_1 щорічну основну оплачувану відпустку на 8 календарних днів по 12.07.2018р. включно, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю під час відпустки з 21.05.2018р. по 29.05.2018р. (а.с.79).
Заявою від 22.06.2018р. ОСОБА_1 повідомив Київську міську митницю ДФС Укрїни про те, що під час знаходження у щорічній відпустці він захворів та у встановленому законодавством порядку йому були оформлені листки непрацездатності Серія АДЖ №408519 з 06.06.2017р. по 09.06.2017р. строком на 4 дні; Серія АДЖ №754962 з 05.06.2017р. по 20.06.2018р. строком на 16 днів. До заяви додано копії листків непрацездатності (а.с.81-83).
Наказом Київської міської митниці ДФС від 12.07.2018р. №859/08-ов. на підставі заяви ОСОБА_1 та листків непрацездатності АДЖ №754962 та Серія АДЖ №408519 було вирішено продовжити позивачц щорічну основну оплачувану відпустку на 16 календарних днів з 13 липня 2018 року по 28 липня 2018 року включно, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю під час відпустки з 05 червня 2018року по 20 червня 2018року та перенести невикористану основну щорічну відпустку за період роботи з 16.06.2013р. по 15.06.2014р. у кількості 4 календарних днів у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю під час відпустки з 06.06.2017р. по 09.06.2017р. та надати вищевказану відпустку з 29.07.2018р. по 01.08.2018р. (а.с.84-85).
Наказом Київської міської митниці ДФС від 27.07.2018р. внесено зміни до наказу Кївської міської митниці ДФС від 02.09.2016р. №1190/08-ов «Про надання відпустки ОСОБА_1», а саме викладено ч.6,7 у наступній редакції: «додаткова відпустка окремим категоріям ветеранів війни за період з 01.01.2016р. по 31.12.2016р. -14 к.д.»; доповнено ч.8.9: щорічна додаткова оплачувана відпустка за період роботи з 11.09.2013р. по 19.03.2014р.-8 к.д., з 20.03.2014р. по 19.03.2015р.-6 к.д.; вважати ч.8,9 як ч.10,11. Надати ОСОБА_1, невикористану щорічну оплачувану відпустку у кількості 14 календарних днів з 02 серпня 2018 року по 15 серпня 2018 року, з яких: 9 днів за період з 20.03.2014р. по 19.03.2015р. та 5 днів за період з 20.03.2015р. по 19.03.2016р. (а.с.87-88)
Заявою від 19.07.2018р. ОСОБА_1 повідомив Київську міську митницю ДФС Укрїни про те, що під час знаходження у щорічній відпустці він захворів та у встановленому законодавством порядку було оформлено листок непрацездатності Серія АДЖ №290972 з 29.06.2018р. по 13.07.2018р. строком на 15 днів. До заяви додано копії листків непрацездатності (а.с.89-90).
Листом Київської міської митниці ДФС від 07.08.2018р. №6471/10/26-70-04 від 07.08.2018р. повернуто ОСОБА_1 надний листок непрацездатності серія АДЖ №290972, виданий 29.04.2018р., у зв'язку з невідповідністю дати його видачі та дати установлення непрацездатності (а.с.91).
Наказом Київської міської митниці ДФС від 08.08.2018р. №556-ос припинено державну службу ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору бухгалтерського обліку вилученого майна управління фінансування, бухгалтерського обліку та звітності, звільнено із займаної посади за угодою сторін 15 серпня 2018 року останнім днем відпустки (а.с.92).
Листом Київської міської митниці ДФС від 10.08.2018р. №6600/10/26-70-04 повідомлено ОСОБА_1 про необхідність прибути до відділу по роботі з персоналом для отримання трудової книжки (а.с.94).
13.08.2018р. ОСОБА_1 звернувся до Київської міської митниці ДФС із заявою «про надання листка непрацездатності з відповідними виправленнями», у якому зазначено про те, що 13.08.2018р. КУ «Міська поліклініка №6 м.Одеси», у листок непрацездатності Серія АДЖ №290972 з 29.06.2018р. по 13.07.2018р. у графі «Виданий» внесено відповідне виправлення: 29.04.2018р. виправлене на 29.06.2018р., про що здійснено відповідний напис. До заяви додано копію виправленого листка непрацездатності (а.с.95-96).
Листом Київської міської митниці ДФС від 29.08.2018р. №7017/10/26-70-04/Ш-161 повідомлено ОСОБА_1 про те, що комісією соціального страхування Київської міської митниці ДФС листок непрацезданості серія АДЖ №290972, виданий ОСОБА_1. 29 червня 2018року (з виправленнями), прийнятий в роботу та буде опрацьовано згідно чинного законодавства (а.с.97).
Наказом Київської міської митниці ДФС від 28.08.2018р. на підставі листка непрацездаитності від 29.06.2018р. серія АДЖ №290972 вирішено виплатити ОСОБА_1. грошову компенсацію за 15 календарних днів невикористаної щорічної основоної оплачуваної відпустки, які ОСОБА_1, були невикористані у зв'язку з перебуванням його в стані тимчасової непрацездатності з 29.06.2018р. по 14.07.2018р. (а.с.98)
ОСОБА_1 звернувся до Київської міської митниці ДФС із заявою від 13.08.2018р. у якій просив продовжити відпустку у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, засвідченою у встановленому порядку на 15 днів, на підставі виправленого листка непрацездатності Серії АДЖ №290972 з 29.06.2018р. по 13.07.2018р.(а.с.99).
Листом Київської міської митниці ДФС №7018/10/26-70-04/Ш-162 від 29.08.2018р. повідомлено ОСОБА_1 про неможливість продовження перебування щорічної відпустки, оскільки останній припинив державну службу та звільнений з займаної посади. При цьому, зазначено, що наказом Київської міської митниці ДФС від 28.08.2018р. №625 -ос «Про виплату грошової компенсації ОСОБА_1», що додається, у зв'язку з перебуванням ОСОБА_1 під час щорічної основної оплачуваної відпустки в стані непрацездатності згідно листка непрацездатності серії АДЖ №290972 від 29.06.2018р.(з виправленням), останньому буде виплачена грошова компенсація за 15 календарних днів невикористаної щорічної основної оплачуваної відпустки (а.с.100-101).
ОСОБА_1 звернувся до Київської міської митниці ДФС із заявою від 27.08.2018р. у якій просив внести зміни у наказ від 08.08.2018р. №556-ос «Про припинення держаної служби та звільнення ОСОБА_1», змінивши дату звільнення з урахуванням листка непрацездатності Серія АДЖ №690128 з 14.08.2018р. по 23.08.2018р. строком на 10 днів, листка непрацездатності Серія АДЖ №290972 з 29.06.2018р. по 13.07.2018р. строком на 15 днів з відповідними виправленнями, 4 календарних днів невикористаної щорічної основної оплачуваної відпустки за період з 16.06.2018р. по 15.08.2018р. та усіх днів невикористаної щорічної основної оплачуваної відпустки за період з 16.08.2018р. по дату звільнення, без виплати грошової компенсації за дні невикористаної основної оплачуваної відпустки (а.с.102-103).
Листом Київської міської митниці ДФС від 07.09.2018р. №7254/10/26-70-04/Ш-167 повідомлено, що відсутні правові підстави для внесення змін до наказу №556-ос від 08.08.2018р., оскільки останній припинив службу та звільнений із займаної посади за угодою сторін, згідно поданої заяви (а.с.104-105).
Наказом Київської митниці ДФС від 31.08.2018р. №652-ос., на підставі листка непрацездатності від 14.08.2018р. серія АДЖ №690128, прийнято рішення виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за 02 календарні дні невикористаної щорічної основної оплачуваної відпустки, які ОСОБА_1 були невикористані у зв'язку з перебуванням його у стані тимчасової непрацездатності з 14.08.2018р. по 15.08.2018р.(по день звільнення) (а.с.106).
Листом Київської міської митниці ДФС №6712/10/26-70-04 від 15.08.2018р. повідомлено ОСОБА_1, про необхідність прибути до відділу по роботі з персоналом для отримання трудової книжки (а.с.107).
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 КЗпП України визначено, що Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.
Згідно з ст.2 КЗпП України право громадян України на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою.
Згідно з п.1 ст.36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є, зокрема, угода сторін.
Відповідно до положень ст. 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.
Таким чином, КЗпП України визначає не тільки пістави для розірвання трудового договору але і передбачає юридичні гарантії забезпечення права працівника від незаконного звільнення, однією з яких є заборона звільнення працівника під час його непрацездатності.
При цьому, звільнення працівника з порушенням встановленого законом порядку свідчить про неправомірність такого звільнення та тягне за собою порушення прав працівника.
Як встановлено судом, наказом Київської міської митниці ДФС від 08.08.2018р. №556-ос припинено державну службу ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору бухгалтерського обліку вилученого майна управління фінансування, бухгалтерського обліку та звітності, звільнено із займаної посади за угодою сторін 15 серпня 2018 року останнім днем відпустки (а.с.92).
При цьому, згідно листка непрацездатності №690128 ОСОБА_1 у період з 14.08.2018р. по 19.08.2018р. перебував на лікарняному (а.с.103).
Таким чином, ОСОБА_1 був звільнений з займаної посади завідувача сектора бухгалтерського обліку вилученого майна управління фінансування, бухгалтерського обліку та звітності Київської міської митниці Державної фіскальної служби України під час його перебування на лікарняному, про щ обуло повідомлено відповідача.
Враховуючи викладене та те, що при прийнятті наказу Київської міської митниці ДФС від 08.08.2018р. №556-ос «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1» останній перебував на лікарніному, суд приходить висновку про протиправність вказаного наказу та наявності підстав для його скасування.
Частинами 1,3 ст.235 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. У разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону. Якщо неправильне формулювання причини звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу в порядку і на умовах, передбачених частиною другою цієї статті.
Частиною 2. ст. 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 звільнений з займаної посади з порушенням встановленого порядку, суд, керуючись ст.235 КЗпП України, прийшов до висновку про необхідність поновити ОСОБА_1 на посаді.
Разом з тим, оскільки внесення змін у дату припинення державної служби, звільнення та відповідно змін до трудової книжки не передбачені КЗпП України, а позивач звернувся з позовними вимогами про скасування наказу про його звільнення та внесення змін у дату припинення державної служби, що є взаємовиключеними позовними вимогами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання Київську міську митницю Державної фіскальної служби України змінити дату припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1, на дату звільнення у день повного розрахунку, зобов'язання Київську міську митницю Державної фіскальної служби України внести зміни у дату звільнення до трудової книжки ОСОБА_1, є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч.2 ст.235 КЗпП України встановлено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про скасування наказу Київської міської митниці ДФС від 08.08.2018р. №556-ос «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1» та поновлення останнього на посаді, суд вважає, що наявні підстави для стягнення з Київської міської митниці Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу, відповідно до наданої Київською міською митницею Державної фіскальної служби України до суду довідки №134 від 10.10.20-18р. про середньоденну заробітну плату позивача (а.с.108) у розмірі 19028,36грн. (74*257,14грн.).
Стосовно позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди у розмірі 5000,00 грн., судом встановлено наступне.
Так, у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджується.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювачами, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Позивачем не доведено з яких міркувань він виходив визначаючи розмір моральної шкоди та її розрахунок, не надано підтвердження тих втрат, на які посилається позивач, як прояв дійсних негативних наслідків, а не суб'єктивних вражень.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що в частині стягнення моральної шкоди, заявлений позов є необґрунтованим, недоведеним та таким, що задоволенню не підлягає.
Щодо позовних вимог позивача про зобов'язання Київської міської митниці Державної фіскальної служби України провести перерахунок заборгованості по заробітній платі за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 відповідно до індексу інфляції, суд зазначає, що вказані вимоги є передчасними, оскільки завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, а не у захисті можливого порушення такого права у майбутньому.
Разом з тим, щодо позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання Київської міської митниці Державної фіскальної служби України видати ОСОБА_1 довідку про роботу в установі та розміру заробітної плати при звільненні з розшифруванням по дату повного розрахунку, суд приходить висновку про відсутність підстав для задоволення вказаних позовних вимог, оскільки доказів звернення позивача із заявою про надання вказаної довідки чи відмови у її наданні до суду надано не було, у той час як завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, а не у захисті можливого порушення такого права у майбутньому.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 -задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Київської міської митниці Державної фіскальної служби України від 08.08.2018р. №556-ос «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1».
Поновити ОСОБА_1 на посаді завідувача сектора бухгалтерського обліку вилученого майна управління фінансування, бухгалтерського обліку та звітності Київської міської митниці Державної фіскальної служби України.
Стягнути з Київської міської митниці Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39422888, м.Київ, бульвар В.Гавела, 8-А) на користь ОСОБА_1 (код ІПН НОМЕР_1, АДРЕСА_1) середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 19028,36грн. (дев'ятнадцять тисяч двадцять вісім гривень тридцять шість копійок).
У задоволені іншої частини позовних вимог-відмовити.
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення виготовлено 04.12.2018р.
Суддя К.О. Танцюра
.