Постанова від 05.12.2018 по справі 812/1036/18

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2018 року справа №812/1036/18

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді Геращенка І.В., суддів: Арабей Т.Г., Компанієць І.Д., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2018 року у справі № 812/1036/18 (головуючий І інстанції Кисельова Є.О., повний текст складений 24.09.2018 року у м. Сєвєродонецьку Луганської області) за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (далі - УПФУ в м. Сєвєродонецьку) про зобов'язання відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком з 29 вересня 2017 року (з дати першого звернення за призначенням пенсії) у розмірі, передбаченому Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з проведенням індексації і компенсації втрати частини доходів (т.1 а.с. 4-16).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2018 року позовні вимоги задоволені частково. Зобов'язано УПФУ в м. Сєвєродонецьку повторно розглянути заяву позивача про призначення/перерахунок пенсії від 25 серпня 2017 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено (т.2 а.с. 90-94).

Не погодившись з судовим рішенням в частині задоволених позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив суд скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивачем до заяви про призначення пенсії не надано оригінали документів про стаж, вік та заробітну плату, тому у управління були відсутні правові підстави для вирішення питання про призначення чи відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1, враховуючи правову позицію Верховного Суду, викладену в постановах: від 27.02.2018 року у справі № 725/5885/14-а, від 06.02.2018 року у справі № 425/1867/16-а, від 06.12.2016 року у справі № 21-1449а16 (т.2 а.с. 99-100).

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлені такі обставини.

ОСОБА_1 є громадянином України, який виїхав на постійне місце проживання до Держави Ізраїль, про що свідчить відповідне посвідчення № НОМЕР_1 від 02.02.2014 року (т.1 а.с. 25-27).

Згідно листа Управління ДМС України у Луганській області від 04.06.2018 року № 4401.3.2-20271/44.1-18 перевіркою особи ОСОБА_1 за наявними обліками УДМС було встановлено, що 27.05.1995 року останній був документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон. 24.07.1996 ОСОБА_1 було оформлено дозвіл на виїзд на постійне місце проживання за кордон (т. 1 а.с. 140-141).

Відповідно до листа Керівника Апарату Адміністрації Президента України від 14.06.2018 року № 03-01/922 матеріали стосовно виходу ОСОБА_1 з громадянства України згідно з поданим ним клопотанням на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства в установленому законодавством порядку не надходили (т. 1 а.с. 144).

На виконання вимог ухвали суду першої інстанції листом Керівника Апарату Адміністрації Президента України від 27.06.2018 року повідомлено, що матеріали стосовно виходу ОСОБА_1 з громадянства України на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства в установленому законодавством порядку не надходили ( т. 1 а.с. 148-149).

В матеріалах справи наявна копія трудової книжки позивача, засвідчена УПФУ в м. Сєвєродонецьку (т. 1 а.с. 91-95).

Згідно довідки ПАТ «Луганськтепловоз» про заробітну плату для обчислення пенсії від 25.10.2017 року № 866-3031 заробіток позивача, який враховується при обчисленні пенсії за період з серпня 1987 року по грудень 1991 року склав 0,17067 коп. (т.1 а.с. 39).

Відповідно до довідки ПАТ «Луганськтепловоз» про заробітну плату для обчислення пенсії від 25.10.2017 року № 866-3030 заробіток позивача, який враховується при обчисленні пенсії за період з січня 1992 року по вересень 1994 року склав 71,84830 грн. (т.1 а.с. 41).

29.09.2017 позивач звернувся через уповноваженого за нотаріально посвідченою довіреністю представника до УПФУ в м. Сєвєродонецьку з апостильованою заявою від 25.08.2017 року про призначення пенсії за віком (т. 1 а.с. 84-85, 99).

Листом від 04.10.2017 року № 16194/02-21 відповідач повідомив представника позивача про те, що подання документів працівникам управління, до функціональних обов'язків яких не належить прийом документів щодо призначення, перерахунку, або поновлення виплат пенсії не допускається. Заяви осіб про призначення пенсії реєструються в журналі реєстрації рішень (а не в журналі вхідної кореспонденції) органу, що призначає пенсію. Особа, яка звертається за пенсією, повинна пред'явити паспорт. Звернення не до спеціалістів відділу обслуговування громадян без додержання вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління ПФУ від 25 листопада 2005 року № 22-1, зокрема, пунктів 5, 16, 37, 38, не є особистим зверненням подання заяви. Крім того, згідно з пунктом 5 Порядку заява про призначення пенсії поштою не надсилається. Заява вважається неподаною відповідно до встановленого порядку подання документів до органів УПФУ, тому цей лист не є рішенням або відмовою в призначенні (перерахунку) пенсії (т. 1 а.с. 48).

Департамент пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України листом від 20.10.2017 року № 15295/Р-11 повідомив представника позивача про те, що управлінням, визначеним для розгляду заяви позивача про призначення пенсії, є УПФУ в м. Сєвєродонецьку. Пенсійним фондом України було направлено звернення ОСОБА_2 від 10.10.2017 року № 1609 (вх. № 15295/Р-11 від 18.10.2017 року) та копії документів, доданих до звернення, щодо передачі заяви позивача про призначення пенсії уповноваженому управлінню для розгляду по суті (т. 1 а.с. 43).

Листом від 03.11.2017 року за № 277/1/Р-8 відповідачем не прийнято до розгляду заяву позивача про призначення пенсії з тих самих підстав, що й листом від 04.10.2017 року за № 16194/02-21 та крім цього зазначено, що трудова книжка подана не в оригіналі, надані документи не завірені нотаріально, довідка про присвоєння ідентифікаційного номера та реєстрація місця проживання в м. Сєвєродонецьку у ОСОБА_1 відсутня. Заява вважається неподаною відповідно до встановленого порядку надання документів до органів УПФУ, цей лист не є рішенням або відмовою в призначенні (поновленні) пенсії (т. 1 а.с. 50-51).

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» від 16.12.1993 № 3721-XII право на пенсію за віком має кожний громадянин похилого віку, який досяг пенсійного віку і має необхідний страховий стаж. Це право обумовлено трудовим внеском і не обмежується будь якими обставинами, включаючи наявність інших доходів. Порядок і умови пенсійного забезпечення громадян похилого віку встановлюється Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058 (далі - Закон № 1058-IV) право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати, зокрема, пенсія за віком (абзац перший частини першої статті 9 Закону № 1058-IV).

Статтею 44 Закону № 1058-IV визначено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії.

Відповідно до частини першої статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частина п'ята статті 45 Закону № 1058-IV).

Як вбачається із матеріалів адміністративної справи рішення про призначення або про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 не приймалось.

Разом з тим, питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління ПФУ від 25.11.2005 року № 22-1 (далі Порядок № 22-1).

Відповідно до пункту 1.5 Порядку № 22-1 заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім'ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.

Таким чином, законодавством передбачена можливість подачі заяви як особисто пенсіонером, так і уповноваженим представником, при цьому, відсутні вказівки на те, що останній повинен звертатися до органу ПФУ особисто та позбавлений можливості надіслати заяву та належні документи поштою.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 20.02.2018 року у справі № 757/12134/14-а.

Згідно з пунктом 1.7 Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Пунктом 2.8 Порядку № 22-1 визначено, що поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

За змістом пункту 4.1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

Згідно з пунктом 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1)перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 4.3 Порядку № 22-1).

Відповідно до п. 4.10 Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження всіх необхідних документів для виплати пенсії орган, що призначає пенсію, повинен їх розглянути та прийняти відповідне рішення, яке оформлюється розпорядженням. Надані документи та заява зберігаються в пенсійній справі.

В ході розгляду справи відповідач зазначав, що 29.09.2017 року на адресу УПФУ в м. Сєвєродонецьку поштовим зв'язком надійшов лист представника позивача за дорученням ОСОБА_4, ОСОБА_2 юридичний офіс (Ізраїль-Україна) від 26.09.2017 року за № 1564, до якого була додана заява про призначення пенсії та не завірені копії наступних документів: довіреності від 25.08.2017 року; посвідчення особи на ім'я позивача; довідки серії И-73 № 351565 та трудової книжки на ім'я ОСОБА_1 Позивач не надав до відповідача оригінали документів про стаж, вік та заробітну плату. Усі документи, які додані до вказаного листа, окрім заяви про призначення пенсії, були додані у копіях. Окрім цього, згідно Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії містить розписку - повідомлення, де зазначається перелік документів, доданих до заяви. У заяві позивача, яка додана до листа вих. № 1564, вказана розписка-повідомлення відсутня. Тому, УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області не мало правових підстав для вирішення питання про призначення чи відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1

Доводи представника відповідача суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими та безпідставними, виходячи з наступного.

Зі змісту листа від 04.10.2017 року № 16194/02-21 вбачається, що однією з підстав для нерозгляду заяви є подання документів працівникам управління, до функціональних обов'язків яких не належить прийом документів щодо призначення, перерахунку або поновлення виплати пенсії, звернення не до спеціалістів відділу обслуговування громадян без додержання вимог Порядку.

Разом з тим, ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 27.07.2018 року було витребувано від відповідача копію конверту від 26 вересня 2017 року за № 1564.

Станом на дату розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій, вимоги ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 27.07.2018 року в частині надання суду копії конверту № 1564 відповідачем не виконані.

Відповідачем надано витяг з журналу реєстрації звернень громадян за період з 01.09.2017 року до 31.12.2017 року.

Дослідженням списку зареєстрованих листів за період з 01.09.2017 по 31.12.2017, судом встановлено, що за реєстраційним номером 277/р-5 зазначено наступне: дата реєстрації - 29.09.2017, заявник - ОСОБА_1, у графі «вид картки» зазначено адвокатський запит (т. 2 а.с.78).

Зі змісту доповідної записки від 29.09.2017 року вбачається, що 29.09.2017 року громадянкою, яка не надала документи, які посвідчують особу, були залишені у приймальні документи для призначення та поновлення пенсії в кількості 5 пакетів. На роз'яснення щодо Порядку прийому документів, прохання звернутись до спеціалістів і правильно оформити заяви, громадянка не реагувала. Додатки: вх. № 277/Р-5, № 278/Р-5; № 279/Я-5; № 280/3-5; № 281/Я-5 (т. 2 а.с. 84).

Матеріалами справи встановлено, що заява про призначення пенсії від 26.09.2017 року за вих. № 1564 разом з додатками була прийнята управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області та зареєстрована 29.09.2017 року за вх. № 277/Р-5 (т. 1 а.с. 84).

Разом з тим, копія заяви про призначення пенсії за віком від 26.09.2017 року за вих. № 1564 від 26.09.2017 з додатками до неї завірені начальником УПФУ в м. Сєвєродонецьку О.С. Бєліковою, про що на кожному аркуші зроблені відповідні штампи «З оригіналом згідно» та скріплені печаткою установи (т. 1 а.с. 84-99).

Суд апеляційної інстанції залишає поза увагою посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що документи представником позивача подані в копіях та необхідність застосування до спірних правовідносин висновків Верховного Суду у справах № 725/5885/14-а, № 425/1867/16-а, № 21-1449а16, оскільки в матеріалах справи наявна копія трудової книжки позивача, завірена начальником УПФУ в м. Сєвєродонецьку Бєліковою О.С., про що на кожному аркуші зроблені відповідні штампи «З оригіналом згідно» та скріплені печаткою установи (т.1 а.с. 91-95).

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що представник позивача звернувся до УПФУ в м. Сєвєродонецьку в порядку та у спосіб, передбачений Законом № 1058-IV та Порядком № 22-1, а саме - на підставі завіреної довіреності з проставленим апостилем та оригіналами документів, що у свою чергу, підтверджується матеріалами справи.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідач відповідно до вимог пункту 4.2 Порядку 22-1 не був обмежений правом вимагати від позивача дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих документів.

Щодо посилань відповідача на відсутність реєстрації місця проживання в м. Сєвєродонецьку у позивача, суд апеляційної інстанції зазначає, що листом Пенсійного фонду України від 20.10.2017 року № 15295/P-11, було визначено УПФУ в м. Сєвєродонецьку, як уповноважений орган для розгляду заяви позивача по суті, тому зазначені посилання є безпідставними.

Таким чином, після отримання відповідної заяви від представника позивача про призначення пенсії відповідач повинен був розглянути цю заяву та прийняти мотивоване рішення.

Проте, за наслідками розгляду заяви представника позивача, відповідач не прийняв рішення про призначення виплати пенсії чи про відмову в призначенні пенсії, а надав відповідь листами від 04.10.2017 року № 16194/02-21 та від 03.11.2017 року № 277/1/Р-8, чим порушив вимоги статті 45 Закону № 1058-ІV та пунктів 4.2, 4.3, 4.10 Порядку № 22-1.

Щодо обраного позивачем способу захисту суд апеляційної інстанції зазначає таке.

У рішеннях по справах Клас та інші проти Німеччини, Фадєєва проти Росії, Єрузалем проти Австрії Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради Європи 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Оскільки в силу частини п'ятої статті 45 Закону № 1058-IV передбачено обов'язок органу Пенсійного фонду щодо прийняття відповідного рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунок) пенсії, суд вважає, що територіальний орган Пенсійного фонду має виключну компетенцію у питаннях призначення (перерахунку) пенсії. Отже, зазначене питання віднесено до дискреційних повноважень територіального органу Пенсійного фонду.

З урахуванням відсутності відповідного рішення відповідача відносно ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції вважає, що позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком з 29.09.2017 року (з дати першого звернення за призначенням пенсії) у розмірі, передбаченому Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів є передчасними, оскільки до прийняття відповідного рішення спір про призначення виплати пенсії (чи відмову в призначенні) не може бути предметом судового розгляду.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав позивача суд на підставі частини другої статті 9 КАС України суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про необхідність виходу за межі позовних вимог шляхом зобов'язання УПФУ в м. Сєвєродонецьку повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 25.08.2017 року з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2018 року у справі № 812/1036/18 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Повний текст постанови складений 5 грудня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий: І.В. Геращенко

Судді: Т.Г. Арабей

І.Д. Компанієць

Попередній документ
78320953
Наступний документ
78320955
Інформація про рішення:
№ рішення: 78320954
№ справи: 812/1036/18
Дата рішення: 05.12.2018
Дата публікації: 06.12.2018
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Перший апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі:; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, у тому числі пенсійного страхування осіб, звіл