справа № 2а-12801/11/1370
29 листопада 2018 року м. Львів
16 год. 09 хв.
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Кушика Й.-Д.М., представниці позивача Іванейко Я.Я., представника відповідача ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області до ОСОБА_3, про стягнення податку з власників транспортних засобів, -
Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Львова звернулася в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_3 (далі - відповідач) про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 28740,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем при проведенні первинної реєстрації транспортного засобу Merzedes-Benz Sprinter, 312D НОМЕР_2, 1998 року випуску, в сумі 28740,00 грн. не сплачено до бюджету суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів. За результатами перевірки позивачем щодо повноти та своєчасності сплати цього податку, встановлено несплату такого відповідачем, а відтак, позивач звернувся із цим позовом до суду.
Ухвалою суду від 01.12.2011 провадження у справі відкрито, ухвалою суду від 02.12.2011 закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою суду від 02.03.2012 провадження у справі зупинено.
Ухвалою суду від 25.10.2018 провадження у справі поновлено.
Судом у відповідності до положень ст. 55 КАС України замінено позивача на його правонаступника - Личаківську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Львівській області.
Представниця позивача позовні вимоги підтримала повністю, просила позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечив повністю. Зазначив, що відповідна сума податку є неузгодженою. Позивач не придбавав відповідного транспортного засобу, податок сплачувати не повинен. Просив у задоволенні позову відмовити.
Львівський відділ реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ при ГУ МВС України у Львівській області, який залучений відповідно до ухвали від 02.11.2011, в судовому засіданні 29.11.2018 виключений з числа третіх осіб, проти чого сторони не заперечували.
Суд, заслухав пояснення представників сторін, з'ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги і заперечення, повно, всебічно та об'єктивно дослідив докази у справі, та встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Згідно з даними УДАІ ГУМВСУ у Львівській області на ім'я ОСОБА_3 зареєстровано транспортний засіб: Merzedes-Benz Sprinter312 НОМЕР_2, 1998 року випуску, дата реєстрації: 01.09.2009 (а.с.6-7).
З розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів при першій реєстрації транспортного засобу вбачається, що відповідач повинен був сплатити 28740,00 грн. податку з власників транспортних засобів (а.с.5).
Відповідно до листа № 27075/19-020 від 26.10.2011 з'ясовано, що податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів до місцевого бюджету в сумі 29740,00 грн. від відповідача не надходив (а.с.8).
Вказане підтвердила у представниця позивача у судовому засіданні.
Згідно з довідкою «Про результати перевірки щодо сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» № 27324/17-010 від 28.10.2011 за 2009 рік встановлено заниження податкового зобов'язання з податку з власників наземних транспортних засобів у сумі 28740,00 грн. (а.с.4)
Вирішуючи спір, суд керується наступними положеннями законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів» (далі Закон № 1963-ХІІ), платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.
За ст. 2 цього Закону 1963-ХІІ, об'єктами оподаткування є, зокрема, автомобілі, призначені для перевезення не менше 10 осіб, включаючи водія, - код 8702; автомобілі легкові - код 8703; автомобілі вантажні - код 8704.
Згідно зі ст. 3 Закону № 1963-ХІІ, перша реєстрація в Україні це реєстрація транспортного засобу в Україні, яка здійснюється уповноваженими державними органами України вперше щодо цього транспортного засобу.
Податок з визначених цим Законом власників наземних транспортних засобів сплачується юридичними та фізичними особами за місцем реєстрації таких транспортних засобів на спеціальні рахунки територіальних дорожніх фондів республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів та бюджетів міст Києва та Севастополя.
Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону № 1963-ХІІ, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується фізичними особами - перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд.
За приписами ч. 5-8 ст. 6 Закону № 1963-ХІІ, сума податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що сплачується фізичними особами, обчислюється за ставками, визначеними у статті 3 цього Закону. У разі виявлення юридичних чи фізичних осіб, які не сплачували податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вони зобов'язані сплатити податок не більш як за три попередні роки. Перерахування неправильно сплаченого податку допускається не більш як за три попередні роки. Органи, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, зобов'язані щомісячно повідомляти податкові органи про транспортні засоби, зареєстровані або зняті з реєстрації протягом попереднього місяця, за формою, затвердженою центральним податковим органом України, та їх власників.
Відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону № 1963-ХІІ, фізичні особи платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами.
На момент вчинення реєстрації транспортних засобів на ім'я відповідача, єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків визначалась Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998 року (далі - Порядок).
Згідно з п. 2 Порядку, такий є обов'язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх. Представники власників транспортних засобів виконують обов'язки та реалізують права таких власників у межах наданих їм повноважень.
Абзацом 1 п. 3 Порядку передбачено, що державна реєстрація транспортних засобів проводиться в числі іншого, з метою здійснення контролю за дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів.
Відповідно до п. 8 Порядку, державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, оцінку їх вартості (проводиться спеціалістом, що пройшов необхідну підготовку в порядку, встановленому МВС, Мін'юстом, Мінпромполітики, Держмитслужбою та Фондом державного майна, і має відповідні документи), відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
Державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів).
Також, відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону № 1963-ХІІ, власники зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію відповідні квитанції або платіжні доручення про сплату податку.
Відповідно до ч. 6 ст. 5 Закону № 1963-ХІІ, у разі відсутності документів про сплату податку, перша реєстрація в Україні транспортних засобів не проводиться.
Аналіз вказаних норм законодавства свідчить, що безумовною підставою для першої реєстрації транспортного засобу є сплата відповідного податку, і такий податок сплачується до реєстрації транспортного засобу, а не після.
Вказана позиція відповідає позиції Верховного Суду України, викладеній, зокрема, у постановах від 17 грудня 2013 року в справі № 21-422а13 та від 22 жовтня 2013 року у справі № 21-104а13.
Крім цього, судом встановлено наступне.
Зі змісту листа ДПІ у Шевченківському районі м. Львова, що містяться в матеріалах справи, вбачається, що кошти зі сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів при реєстрації транспортних засобів за реєстрацію відповідачем автомобілів до місцевого бюджету не надійшли.
Проте, сам факт реєстрації транспортного засобу підтверджено з огляду на наступне.
01.07.2013 року Шевченківським районним судом м. Львова винесено вирок в кримінальній справі № 1-233/11 по обвинуваченню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що раніше працював на посаді начальника Львівського відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи УДАІ ГУ МВС України у Львівській області, у вчиненні злочинів, передбачених ч. З ст. 364, ч. 1 ст. 365 КК України (номер судового рішення в Єдиному реєстрі судових рішень 33195653); вирок набрав законної сили.
Вказаним вироком встановлено, що, зокрема, протягом січня 2009 - березня 2010 років у Львівському ВРЕР УДАІ ГУ МВСУ у Львівській області проведено реєстрацію транспортних засобів без сплати та із частковою сплатою податку з власників транспортних засобів на наступних фізичних осіб, в тому числі, т.з. Mercedes-Benz Sprinter, 312D на ОСОБА_3, несплата податку - 28740,00 грн.
У вироку Шевченківського районного суду м. Львова від 01.07.2013 року вказано, що з оглянутих у судовому засіданні реєстраційних справ стосовно вищевказаних транспортних засобів вбачається, що спеціалістами Львівського ВРЕР УДАІ ГУ МВС України у Львівській області, які здійснювали перевірку поданих документів, у всіх випадках перевірялась наявність квитанції про сплату податку з власників транспортних засобів, про що зроблені відповідні відмітки на бланку заяви про реєстрацію транспортного засобу.
Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (ч. 6 ст. 78 КАС України).
До матеріалів справи надано копію протоколу виїмки від 08.09.2011 реєстраційних справ, в якому зазначено і про реєстраційну справу ОСОБА_3 щодо реєстрації транспортного засобу Mercedes-Benz Sprinter, 312D, у якій містилась квитанція № 9794.257.2 та 9474-2 (а.с.22-23).
Отже, відсутність надходження податку в дохід бюджету не є підставою для стягнення його з відповідача, крім факт сплати податку перевірявся при реєстрації транспортного засобу, в матеріалах реєстраційної справи містились відповідні квитанції. Зворотного представницею позивача не підтверджено.
При цьому, слід звернути увагу на те, що платник податку не несе відповідальності за дії банківських та кредитних установ, які беруть участь у процесі сплати та перерахування податків до бюджету.
Таким чином, позивачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях відповідача ознак протиправності, як і не доведено наявність підстав для стягнення з нього суми податку з власників транспортних засобів.
Також судом встановлено, що податковим органом не приймалося жодного податкового рішення стосовно відповідача.
Відповідно до приписів ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", що діяв на час виникнення спірних правовідносин, у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).
В межах спірних правовідносин контролюючим органом відповідного рішення не приймалось, що виключає визнання податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів податковим боргом, та як наслідок, звернення позивача до суду за його стягненням.
Відповідно до приписів ст. 242 КАС України, при вирішенні справи суд враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 23.01.2018 у справі № 2а-6598/11/1370.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на наведене, суд доходить висновку, що підстави для стягнення з відповідача податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів відсутні, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Оскільки станом на момент звернення до суду із цим позовом позивач був звільненим від сплати судового збору, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 19, 22, 25,72-77, 90, 139, 241-246, 250, пп. пп. 15.5 п. 15 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України, суд -
1.У задоволенні позову Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська 35; код ЄДРПОУ: 39518763) до ОСОБА_3 (ІПН: НОМЕР_1) про стягнення податку з власників транспортних засобів - відмовити.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 04.12.2018 року.
Суддя Качур Р.П.