Постанова від 04.12.2018 по справі 804/9150/16

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА

і м е н е м У к р а їн и

04 грудня 2018 року

м. Дніпро

справа № 804/9150/16

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Кам'янської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року (суддя - Єфанова О.В.) у справі №804/9150/16 за позовом Дніпродзержинського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Дніпродзержинське міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Дніпропетровській області №0018621302/16208/999 від 10.10.2016 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що 17.06.2015 року, згідно платіжного доручення №526 внески перераховано помилково на розрахунковий рахунок Дніпродзержинської ОДПІ в Дніпропетровській області №37198201000472, код платежу 71010000 - ЄСВ на заробітну плату вільнонайманих працівників, а не на №3719820201472, код платежу 7120000 - ЄСВ на грошове забезпечення атестованих співробітників в розмірі 481458,89 грн. В подальшому, за заявою від 11.02.2016 року №3/51 згідно платіжних доручень від 17.02.2016р, 18.02.2016, від 19.02.2016р помилково перерахована сума зі сплати єдиного внеску переведена на правильний рахунок. Таким чином, кошти зі сплати ЄСВ були сплачені вчасно (хоча і не на той рахунок) в повному обсязі до бюджету, здійснено дії по поверненню на відповідний рахунок, у зв'язку з чим позивач вважав неправомірним застосування спірних штрафних санкцій.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року позов задоволено. Постанова суду фактично мотивована тим, що сплата єдиного внеску на помилково визначений казначейський рахунок, не може свідчити про невиконання платником свого обов'язку щодо своєчасності сплати до бюджету єдиного внеску, у зв'язку з чим такий факт не може бути підставою для застосування штрафних санкцій.

Не погодившись з постановою суду, Кам'янська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області (яка є правонаступником Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової

інспекції Головного управління ДФС в Дніпропетровській області) подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову. Апеляційна скарга фактично обґрунтована незгодою з висновками суду першої інстанції щодо неправомірності застосування до позивача штрафних санкцій. Позиція скаржника фактично полягає у тому, що за сплату єдиного внеску на невідповідні рахунки до платників єдиного внеску застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом №2464.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін з огляду на його законність і обґрунтованість.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.311 КАС України.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що Дніпродзержинського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, відповідно до абз. 7 п. 1 ч. 1ст. 4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» є страхувальником та платником єдиного внеску.

17.06.2015 року, згідно платіжного доручення №526, Дніпродзержинським міським управлінням ГУ МВС України в Дніпропетровській області помилково перераховано єдиний соціальний внесок (за призначенням нарахованого на грошове забезпечення) за червень 2015 року на розрахунковий рахунок Дніпродзержинської ОДПІ в Дніпропетровській області №37198201000472, код платежу 71010000 - ЄСВ на заробітну плату вільнонайманих працівників, а не на №3719820201472, код платежу 7120000 - ЄСВ на грошове забезпечення атестованих співробітників в розмірі 481458,89 грн.

З цих підстав, станом на 31.01.2016 року, за даними Дніпродзержинської ОДПІ в Дніпропетровській області у позивача утворилась заборгованість - сума недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 481458,89 грн., про що на адресу Дніпродзержинського МУ ГУ МВС в Дніпропетровській області надійшла вимога про сплату боргу №Ю-156-23 від 03.02.3016 року.

У зв'язку з цим, 11.02.2016 року Дніпродзержинським МУ ГУ МВС в Дніпропетровській області подана заява №3/51 до Дніпродзержинської ОДПІ в Дніпропетровській області про перерахування суми єдиного соціального внеску згідно платіжного доручення від 17.06.2015 року №526

Листом від 28.10.2016 року за №06/23/2265 Управління державної казначейської служби України у м.Кам'янському Дніпропетровської області повідомило, що управління відповідно до платіжних доручень Дніпродзержинської ОДПІ провело перерахування коштів з р/р 37199201010472 на р/р 37198202010472 на суму 484610,12 грн.

Рішенням № 0018621302/16208/999 від 10.10.2016 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску застосовано до Дніпродзержинського МУ ГУ МВС в Дніпропетровській області штраф у розмірі 176519,82 грн. за період з 21.11.2015р. по 19.002.2016 р. та нараховано пеню в розмірі 31840,28 грн.

Правомірність та обґрунтованість вказаного рішення відповідача є предметом спору, який передано на вирішення суду.

За наслідками перегляду справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», № 2464-VI, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до абзацу першого ч. 8, п. 1 ч. 10 ст. 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

У відповідності із ч. 5, ч. 7 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування.

У разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів днем сплати єдиного внеску вважається день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів (абз.1 ч.10 ст.9 Закону № 2464).

Частиною 7 ст. 9 зазначеного Закону встановлено, що єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Згідно із ч.ч. 6 і 10 ст. 9 Закону № 2464 (в редакції Закону України від 04.07.2013 № 406-VI), для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.

Обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з положенням про рух коштів, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Отже, вказаними нормами права, які застосовуються в редакції на час виникнення спірних правовідносин, визначено як обов'язком платника сплатити у повному обсязі та у встановлений строк єдиний внесок, так і порядок сплати єдиного внеску.

Відповідно до ч.1 ст.43 Бюджетного кодексу України при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Державна казначейська служба України, діяльність якої спрямовується і координується через Міністра фінансів України, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

За змістом ст.45 Бюджетного кодексу України органи, що контролюють справляння надходжень бюджету, забезпечують своєчасне та в повному обсязі надходження до державного бюджету податків і зборів та інших доходів відповідно до законодавства.

Податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Крім цього, пунктом 22.4 ст.22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05.04.2001 року № 2346-III визначено, що при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним для платника з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.

З огляду на вказані норми права, судом першої інстанції зроблено правильний висновок про те, що своєчасна сплата єдиного внеску - це внесення платниками відповідних сум єдиного внеску на рахунки фіскальних органів, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (пункт 2 частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464-VI).

Крім цього, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотків суми недоплати за кожний день прострочення платежу (частина десята статті 25 № 2464-VI).

Отже, вказаними нормами права визначено відповідальність платника за несплату (несвоєчасну сплату) єдиного внеску.

У спірному випадку судом першої інстанції встановлено та не заперечується відповідачем те, що позивачем сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування було здійснена своєчасно та у повному обсязі, але на помилково визначений казначейський рахунок - 37199201010472 замість вірного рахунку 37198202010472. Разом з цим, за заявою Дніпродзержинського МУ ГУ МВС в Дніпропетровській області суми сплаченого внеску у розмірі 481825,00 грн. з рахунку 37199201010472 здійснено перерахування коштів на рахунок 37198202010472.

Таким чином, встановивши зазначені обставини справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що у спірному випадку дії позивача не можуть кваліфікуватися як порушення вимог Закону № 2464-VI, в частині визначеного обов'язку по сплаті єдиного внеску, оскільки ним своєчасно та у повному обсязі було перераховано єдиний внесок на казначейський рахунок, хоча і з помилковим визначенням реквізитів такого рахунку, що виключає можливість застосування до позивача штрафних санкцій передбачених ст.25 Закону № 2464-VI.

Вказані висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовуються. Аргументи відповідача фактично зводяться до того, що за сплату єдиного внеску на невідповідні рахунки до платників єдиного внеску застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом №2464. Але така позиція контролюючого органу є помилковою, оскільки Законом №2464 не визначено відповідальності платника у разі сплати єдиного внеску на невідповідні рахунки.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Кам'янської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року у справі №804/9150/16 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, визначені ст. 329 КАС України.

Повне судове рішення складено 04.12.2018р.

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя Н.А. Бишевська

суддя І.Ю. Добродняк

Попередній документ
78320833
Наступний документ
78320835
Інформація про рішення:
№ рішення: 78320834
№ справи: 804/9150/16
Дата рішення: 04.12.2018
Дата публікації: 10.12.2018
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); Справи зі спорів фіз. чи юр. осіб із суб’єктами владних повноважень, у тому числі їх органів на місцях, щодо оскарження їх правових актів індивідуальної дії, дій або бездіяльності (крім тих, що пов’язані з публічною службою), (усього), у тому числі:; Державної податкової адміністрації України та її органів (усього); передачі майна у податкову заставу; Справи зі спорів з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема зі спорі