Дата документу 04.12.2018
Справа № 334/8885/18
Провадження № 1-кс/334/3645/18
04 грудня 2018 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:
слідчого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю слідчого ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Ленінського райсуду м. Запоріжжя клопотання Слідчого Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 та матеріали кримінального провадження № 12018080050004229, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 листопада 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст15, ч.1 ст.115 КК України про арешт майна
встановив:
25 листопада 2018 року, близько 18 години 57 хвилин, ОСОБА_5 , перебуваючи біля будинку № 12 по вулиці Метрополітенівській в місті Запоріжжі, здійснив декілька пострілів з карабіну CZ 557 SPORTER, серія НОМЕР_1 , в ОСОБА_6 , в результаті чого спричинив потерпілому вогнепальне поранення правого плеча.
З метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, а також у зв'язку з невідкладністю та першочерговістю проведення слідчих дій, у період часу з 22 години 51 хвилин 25 листопада 2018 року до 01 годин 25 хвилин 26 листопада 2018 року, проведено огляд автомобілю марки «OpelVivaro». державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який на момент огляду розташований на узбіччі проїжджої частини по вулиці Перемоги. Навпроти магазинку «АТБ маркет» за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Сталеварів, буд. 27.
У ході проведення огляду, серед іншого, виявлено та вилучено об'єкти, які можуть мати доказове значення у провадженні та будуть направлені для подальшого проведення судових експертиз, а саме: предмет, схожий на рушницю та предмет схожий на патрон - з підлоги салону автомобіля; чохол чорного кольору з синтетичної тканини з сидіння салону автомобілю; мобільний телефон «iPhone» в корпусі чорного кольору з бардачку салону автомобіля; мобільний телефон «iPhone» в корпусі світлого кольору з бардачку салону автомобіля; мобільний телефон «Самсунг» в корпусі чорного кольору з відсіку панелі салону автомобіля; мобільний телефон «Самсунг» в корпусі чорного кольору з відсіку панелі салону автомобіля; дозвіл на зброю на ім'я ОСОБА_7 , посвідчення мисливця на ім'я ОСОБА_5 , мисливські документи, 2 (два) долари США з чохла з салону автомобіля; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 на автомобіль «OPELVIVARO», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 з чорної сумки; предмети, схожі на гільзи у кількості 9 штук та полімерний пакет з чохла у салоні автомобіля; автомобілю марки «OPELVIVARO», білого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 з проїжджої частини по вулиці Перемоги навпроти магазину «АТБ-маркет» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 27.
На теперішній час вилучені в ході обшуку предмети перебувають в СВ Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області, а вилучений автомобіль знаходиться на майданчику Дніпровського ВП ТУНП в Запорізькій області.
Згідно реєстраційної картки транспортного засобу автомобіль марки «OPELVIVARO», білого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстровано на ОСОБА_8 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . Однак проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що вказаний автомобіль знаходився у фактичному користуванні підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , який зник з місця скоєння злочину на вказаному автомобілі та у салоні якого було виявлено можливе знаряддя злочину.
Оскільки вилучений автомобіль ви користувався для переховування знаряддя злочину, міг зберегти на собі його сліди, тому він відповідає критеріям ст. 98 КПК України та є речовим доказом у кримінальному провадженні. Місцем його зберігання визначено територію Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області. На теперішній час він зберігається стороною кримінального провадження у стані, придатному для використанні у кримінальному провадженні, згідно з ч. 2 ст. 100 КПК України.
Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи, що у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що вилучені мобільні телефони могли використовувалися при підготовці та вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, а також можуть містити інформацію про інших осіб, причетних до організації та вчинення вказаного злочину, тому можуть бути використані в якості доказу. Вилучений предмет, схожий на рушницю та гільзи, можуть бути знаряддям злочину, містити ознаки переробки, для встановлення зазначеного факту необхідно провести судову експертизу. Автомобіль марки OPELVIVARO», білого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 використовувався ОСОБА_5 для перевезення знаряддя злочину, у зв'язку з чим у зазначеному автомобілі можуть зберігатися біологічні сліди підозрюваного ОСОБА_5 , а також сліди скоєння злочину, через що вони мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні. У зв'язку з чим, у слідства виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказані речі, які є тимчасово вилученими.
У судовому засіданні слідчий наполягаючи на фактах, викладених у позовній заяві, просив суд задовольнити клопотання з підстав, викладених у ньому.
Захисник ОСОБА_5 , адвокат ОСОБА_4 просив суд не у повній мірі задовольняти дане клопотання виходячи з того, що клопотання слідчого не ґрунтується на вимогах кримінально процесуального закону. Якщо ж слідчий мав на увазі що арешт на вказане майно необхідно накласти з метою «збереження речових доказів», відповідно до вимог ст. 170 ч. 2 п. 1 КПК України, то це твердження є необґрунтованим та безпідставним, оскільки ані телефони, ані посвідчення мисливця ані автомобіль «ОПЕЛЬ» чи посвідчення про його реєстрацію не були знаряддям вчинення злочину, не зберегли на собі його сліди та містять будь які відомості які можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні.
Крім того, адвокат зауважив, що слідчим не додані до клопотання документи, які підтверджують право власності на вилучені в ході обшуку та вказані в клопотанні мобільні телефони та не доведено що ОСОБА_5 має будь яке відношення до них. Разом з тим, три з чотирьох вказаних в клопотанні телефонів належать не ОСОБА_5 , а його пасинку та цивільний дружині та відповідно до вимог КПК України мають бути негайно повернуті останнім. Також має бути повернутий автомобіль OPELVIVARO», білого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який зареєстрований на громадянина ОСОБА_8 .
Вислухавши доводи та пояснення слідчого, думку захисника, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку:
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
У клопотанні слідчий просить суд, застосувати захід забезпечення кримінального провадження арешт майна, щодо вилученого майна під час огляду автомобілю марки «OpelVivaro» 25 листопада 2018 року.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий мотивує накладення арешту на вищевказане майно тим, що воно має суттєве значення для встановлення обставин, з метою проведення ряду судових експертиз, а також збереження речових доказів.
Відповідно до ч.2 ст.171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
У клопотанні про арешт майна не зазначено власників або користувачів вказаним майном, не долучено жодних документів, які б вказували на власника або користувача майном.
Більше того, слідчим взагалі не конкретизовано що за майно, а саме, його кількісні та якісні показники. Наразі не відомо що це за майно, не встановлено його вид та будь-які характеристики.
Згідно вимог КПК України арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчим не обґрунтована заборона особам користуватися, розпоряджатися та відчужувати зазначене майно.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, яка його подала, не доведе необхідність арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої ст.170 цього Кодексу.
Обовязок доведення необхідності застосування цього засобу забезпечення та цілі накладення арешту на майно перед слідчим суддею покладено на прокурора, слідчого.
Крім того, у прохальній частині поданого клопотання слідчим взагалі не зазначено дату, місце та осіб, у кого саме було вилучено майно, на яке просить наплести арешт, не відображено хто є власником цього майна, та хто безпосередньо цим майном користується з дозволу власника, тощо.
Матеріали клопотання не місять документальних підтверджень, що по даному кримінальному провадженню є підозрюваним/обвинуваченим. Та в судовому засіданні цей факт не було доведено, що предявлена підозра, є ризики знищення чи пошкодження майна.
В клопотанні, в порушення ч.ч.1, 2 ст.170 КПК України, чітко не зазначені підстави та мета накладення арешту на майно, не доведенні наявність ризиків, що зазначене майно може бути не збережене як речовий доказ, що в межах кримінального провадження має місце спеціальна конфіскація, конфіскація майна як вид додаткового покарання чи відшкодування матеріальних збитків завданих злочином.
Отже, слідчим не дотриманні вимоги ч.ч.3,5 ст.132 КПК України щодо доведеності обставин застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Вимоги ч.1ст.173 КПК України зобов'язують слідчого суддю, суд відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першоїстатті 170 КПК України.
Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя вважає, що в судовому засіданні під час розгляду клопотання слідчим не доведена необхідність арешту на мобільний телефон «iPhone» в копусі чорного кольору; мобільний телефон «iPhone» в копусі світлого кольору кольору; мобільний телефон «Самсунг» в корпуси чорного кольору; мобільний телефон «Самсунг» в корпуси чорного кольору; посвідчення мисливця на ім'я ОСОБА_5 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 на автомобіль «OPEL VIVARO», д/нз НОМЕР_4 ; а також безпосередньо на автомобіль, який зареєстровано на громадянина ОСОБА_8 .
Враховуючи наведені обставини, приходжу до висновку про необхідність у частковому задоволенню клопотання, в частині арешту на рушницю, дозволу на її зберігання на ім'я ОСОБА_7 та предметів схожих на гільзи.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.167,170,171,172 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання Слідчого Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, вилучене 25.11.2018 року в ході огляду автомобіля «OPELVIVARO», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , а саме: предмет, схожий на рушницю та предмет схожий на патрон; чохол чорного кольору з синтетичної тканини; предмети, схожі на гільзи у кількості 9 штук та полімерний пакет.
В іншій частині клопотання залишити без задоволення.
Повернути ОСОБА_5 майно, вилучене 25.11.2018 року в ході огляду автомобіля «OPELVIVARO», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , а саме: дозвіл на зброю на ім'я ОСОБА_7 , посвідчення мисливця на ім'я ОСОБА_5 , мобільний телефон «iPhone» в корпусі чорного кольору; мобільний телефон «iPhone» в корпусі світлого кольору; мобільний телефон «Самсунг» в корпусі чорного кольору; мобільний телефон «Самсунг» в корпусі чорного кольору; мисливські документи, 2 (два) долари США; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 на автомобіль «OPELVIVARO», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ; автомобіль марки «OPETVIVARO», білого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом пяти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1