Справа № 149/2443/18
Іменем України
05 грудня 2018 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області
В складі судді ОСОБА_1
При секретарі ОСОБА_2
За участю
Прокурора ОСОБА_3
Адвоката ОСОБА_4
Обвинуваченого ОСОБА_5
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниця на стадії підготовчого розгляду клопотання прокурора про застосування міри запобіжного заходу в межах розгляду кримінального провадження за № 12018020330000164 від 10 квітня 2018 року по обвинуваченню ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, -
Установив:
18.09.2018 року до Вінницького районного суду Вінницької області з Апеляційного суду Вінницької області надійшло кримінальне провадження по обвинувальному акту, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018020330000164 від 10 квітня 2018 року по обвинуваченню ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.
Відносно ОСОБА_5 за ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області було надано дозвіл на затримання, а 13 липня 2018 р. за ухвалою слідчого судді того ж суду застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області від 07.09.2018р. строк тримання під вартою було продовжено строком на 60 діб.
В зв'язку з закінченням строку дії даної ухвали, ОСОБА_5 був звільнений з під варти, однак в подальшому у судові засідання для проведення підготовчого розгляду не з'явився, що викликало необхідність ухвалення судового акту, щодо розшуку та затримання ОСОБА_5 для його доставки до суду та вирішення питання щодо запобіжного заходу.
03.12.2018р. ОСОБА_5 був затриманий та 05.12.2018р. доставлений до суду.
В судовому засіданні прокурор, заявив клопотання про застосування до ОСОБА_5 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При цьому, просив врахувати, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, за який передбачено покарання від 3 років позбавлення волі, ту обставину, що ОСОБА_5 є раніш судимим, не має роботи, сім'ї, міцних соціальних зв'язків та стримуючих факторів, злочин скоїв в період випробувального терміну, та уникав свого обов'язку явки до суду.
Адвокат ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проти клопотання заперечили. Захисник обвинуваченого просив встановити міру запобіжного заходу не пов'язаного з утриманням під вартою, у виді домашнього арешту та врахувати, що ОСОБА_5 не мав наміру приховуватися від суду.
Заслухавши думку прокурора, захисника та обвинуваченого, суд виходить з наступного: Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України тримання під вартою, як винятковий запобіжний захід може бути застосовано до раніш судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у скоєнні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
У відповідності до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є зокрема забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальниї обов'язків.
В тому числі і для запобігання ризіків: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Підставою для застосування запобіжного заходу на стадії судового розгляду є наявність обвинувачення у вчиненні особою кримінального правопорушення, я також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії передбачені ч. 1 ст.177 КПК України.
Статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції», і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожна людина має право на свободу і особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, у випадку законного арешту або затримання особи, здійсненого з метою її присутності перед компетентним судовим органом на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні злочину або якщо обґрунтовано визнається за необхідне запобігти вчиненню нею злочину або її втечі після його вчинення.
Виходячи з вищевказаних нормативних положень, суд враховує, що злочин, в якому обвинувачується ОСОБА_5 віднесений відповідно до ст.12 КПК України, до категорії тяжкого злочину, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення строком покарання від 3 до 6 років позбавлення волі. Крім того, обвинувачений є раніш судимим за вчинення умисних корисних злочинів за ст.185 КК України і за обвинувальним актом, ОСОБА_5 вміняється вчинення кримінального правопорушення за ч.3 ст.185 КК України вчиненого в період випробування. ОСОБА_5 порушуючи свій обов'язок уникав явки до суду, що підтверджують рапорта слідчого СВ Хмельницького ВП Калинівського ВП ГУНП Вінницької області ОСОБА_7 та ДОП Хмільницького ВП Калинівського ВП ГУНП Вінницької області ОСОБА_8 , а також почтове відправлення, що були приєднані до матеріалів кримінального провадження, і що зумовили необхідність оголошення ОСОБА_5 в розшук та його затримання. ОСОБА_5 не має стійких соціальних зв'язків, що в загалом з іншими обставинами, дає достатні підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може, уникнути покарання, шляхом переховування від суду, та може іншим чином перешкоджати руху кримінального провадження.
Відтак, для запобігання вказаним ризикам, та враховуючи суспільний інтерес, що полягає у виконанні завдань, які передбачені ст.2 КПК України, зокрема, у захисті інтересів суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та інтересів інших учасників кримінального провадження, а також забезпеченні швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, і який, незважаючи на презумпцію невинуватості обвинувачених, превалює над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначено у п.79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року, суд вважає виправданим застосування до ОСОБА_5 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та недостатнім застосування щодо нього більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Обставин, які є перешкодою для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, передбачених ч.2 ст.183 КПК України - не встановлено.
У зв'язку із викладеним, суд вважає, що клопотання прокурора про застосування до ОСОБА_5 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
В клопотанні сторони захисту ОСОБА_5 щодо застосування до ОСОБА_5 міри запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314,177,183 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора задоволити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженця с.Воронівці, Хмільницького району Вінницької області, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, жителя АДРЕСА_1 , раніш судимого: 05.04.2018р. вироком Немирівського міськрайонного суду Вінницької області за ч.1 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробувальним терміном в 1 рік; 13.04.2018р. вироком Хмільницького міськрайонного суду за ч.2 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробувальним терміном в 2 роки - міру запобіжного заходу у вигляді року тримання під вартою на строк на строк 60 діб, тобто, до 03 лютого 2019 року включно.
В задоволенні клопотання сторони ОСОБА_5 щодо застосування міри запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - відмовити.
Копію ухвали направити для виконання начальнику УВП№1 м. Вінниці.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1