05 грудня 2018 року Справа 215/3814/18
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Н.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Криворізької місцевої прокуратури №2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Держави Україна в особі Криворізької місцевої прокуратури №2 в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Держави Україна в особі Криворізької місцевої прокуратури № 2, яка виявилась у не вжитті заходів до усунення причин, що породжують подання заяви (запиту) від 19.06.2018 року, з додержанням принципів, правових та організаційних засад державної служби;
- зобов'язати Державу Україна в особі Криворізької місцевої прокуратури №2 протягом 15-ти днів прийняти постанову, рішення, яке приведе до вжиття заходів до усунення причин подання заяви (запиту) від 19.06.2018 року до установи, відповідно до ст.7, 18, 19 Закону України «Про звернення громадян»;
- захистити права позивача бути присутнім при розгляді заяви (запиту) від 19.06.2018 року та права викривати недоліки в роботі Держави Україна в особі Криворізької місцевої прокуратури № 2 для впливу на поліпшення роботи установи, для відстоювання своїх прав і законних інтересів шляхом їх визнання окремим пунктом рішення.
Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27.08.2018 року, яка набрала законної сили згідно ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 01.11.2018р., матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Криворізької місцевої прокуратури №2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - передано на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
На підставі положень частини другої статті 30 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.
З матеріалів адміністративного позову вбачається, що провадження у справі не відкрито.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з'ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
У відповідності до частини 2 статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними.
Позовну заяву подано від імені ОСОБА_1, проте, документів на підтвердження його адміністративної процесуальної дієздатності (копії паспорту), до матеріалів позовної заяви не долучено.
За приписами пункту 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Позивачем не було зазначено в позовній заяві ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача по справі, а також не було зазначено офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти позивача.
Крім того, згідно з пунктом 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень у позовній заяві зазначається обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється, зокрема, на справи у публічно-правових спорах, зокрема, фізичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Статтею 4 Кодексу адміністративного судочинства України надано визначення терміну «суб'єкт владних повноважень», під яким законодавець розуміє орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Також, зазначеною нормою закону визначено, що відповідачем у справі виступає суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Позивачем у позовній заяві відповідачем визначено «Державу Україна в особі Криворізької місцевої прокуратури №2», що не відповідає наведеним вище положенням Кодексу адміністративного судочинства України.
Зокрема, держава Україна може бути відповідачем лише у разі, якщо відсутній орган державної влади, його посадова чи службова особа, які у спірних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень та здійснюють владні управлінські функції щодо позивача.
Крім того, чинний Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає такої форми залучення відповідача у справі, як відповідач в особі іншої особи.
Отже, позивачу необхідно визначитися з належним відповідачем у справі, зазначивши його у позовній заяві.
При цьому, суд зазначає, що позивачем при зверненні до суду з адміністративним позовом також не було дотримано встановлені законом вимоги щодо форми та змісту позовної заяви.
Згідно з частиною 1, пунктами 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування, із зазначенням змісту позовних вимог і викладом обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини.
Також, у відповідності до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, до позовної заяви не надано доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, зокрема не надано заяву (запит) від 19.06.18р. доказів звернення (направлення) із нею до відповідача та отримання останнім.
Таким чином, позовна заява не містить належного викладу обставин та суті спірних правовідносин з посиланням на докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
У зв'язку з чим, позивачу необхідно, шляхом складання нової позовної заяви належним чином виконати вимоги частини 1, пунктів 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Разом з тим, до позовної зави долучено заяву про звільнення від сплати судового збору, в якій позивач посилається на тяжкий матеріальний стан.
Розглянувши вказану заяву про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Суд також враховує позицію Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 р. "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484- VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким рекомендовано суддям адміністративних судів враховувати під час ухвалення рішень у справах відповідної категорії Аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484- VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору". Зокрема, у вказаному аналізі зазначено, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності таких коштів для сплати судового збору.
Подаючи до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору, позивач на підтвердження свого тяжкого матеріального стану надав довідку №6362 від 01.08.2018р. про отримання ним щомісячної компенсаційної виплати по догляду за інвалідом 1 групи ОСОБА_2, за період з серпня 2017 по липень 2018 року всього на суму 348,15 грн.
При цьому надані позивачем відомості про розмір щомісячної компенсаційної виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за інвалідом І групи, не можуть бути належним доказом на підтвердження розміру річного доходу позивача - фізичної особи саме за весь попередній календарний рік, оскільки така довідка не є достатнім доказом підтвердження такого майнового стану, за якого неможливо сплатити судовий збір, оскільки не містить відомостей про майновий стан заявника, який може мати інші джерела доходу (вклади, нерухоме та рухоме майно, грошові допомоги та компенсації, тощо). Доказів, що вказана виплата є єдиним доходом, а також інших доказів щодо тяжкого матеріального стану, заявником не надано.
За викладених обставин, на даний час відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання до суду адміністративного позову, у зв'язку з чим, клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" № 2246-VIII від 07.12.2017 р., прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2018 року становить - 1 762 гривні.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (704,80грн.).
Частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що у разі, коли у позовній заяві об'єднано дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується окремо за кожну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, позивачу слід сплатити та надати до суду докази сплатити судового збору із заявлених ним двох вимог немайнового характеру, у розмірі 1409,60грн., сплаченого на реквізити: одержувач - УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код за ЄДРПОУ 37989253, розрахунковий рахунок 34316206084014, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим КАС України, а тому згідно з ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Криворізької місцевої прокуратури №2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом надання виправленого позову у відповідній кількості а саме:
- зазначити відомості електронної пошти позивача та ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ відповідача;
- надати до суду оригінал документа про сплату судового збору в розмірі 1409,60грн. (відповідно до заявлених позовних вимог);
- визначитись з учасниками адміністративного процесу із уточненням суб'єктного складу сторін;
- надати у відповідній кількості докази завірені належним чином, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (у т.ч. докази направлення заяви (запита) від 19.06.18р. до відповідача та отримання останнім);
- надати копію паспорта громадянина України на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача;
- викласти вимоги щодо предмету спору та навести їх обґрунтування, а також зазначити докази, що підтверджують вказані обставини, згідно ч.5 ст.160 КАС України (та надати їх копії для суду та відповідача у справі);
- відповідно до п.8 ч.5 ст.169 КАС України зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.
Роз'яснити, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Турлакова