м. Вінниця
28 листопада 2018 р. Справа № 120/3813/18-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика В.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу
24.10.2018 року Головне управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області звернулось в суд з адміністративним позовом до Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем станом на дату звернення до суду рахується заборгованість у сумі 2072,15 грн., з яких сума податкового боргу з податку на додану вартість ввезених на територію України товарів складає 345,36 грн. (з яких 229,26 грн. - основного платежу, 57,32 - штрафні санкції, 58,78 грн. - пеня), сума податкового боргу з мита на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності складає 1726,79 грн. (з яких 146,32 грн. - основного платежу, 286,58 грн. - штрафні санкції, 293,89 грн. - пеня), вказану заборгованість відповідач добровільно не погасив, а тому позивач звернувся до суду щодо її примусового стягнення.
Ухвалою суду від 05.11.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та встановлено відповідачу 10 денний строк з дня отримання ухвали суду, для надання відзиву на позов.
Згідно матеріалів справи, судова кореспонденція відповідачу направлялась на адресу, яка вказана в матеріалах справи. Однак, до суду повернувся конверт без віручення із відміткою відділення поштового зв'язку про причини не вручення кореспонденції «за строком зберігання».
З урахуванням викладеного, керуючись положенням частини 3 статті 194 та частини 9 статті 205 КАС України, на думку суду, наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Відповідно до пункту 162.1 статті 162 ПК України платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України, передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно із пунктом 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Так, підпунктом 16.1.4 п. 16.1 статті 16 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VІ передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.
Згідно з пунктами 179.1, 179.7 статті 179 ПК України платник податку на доходи фізичних осіб зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу; фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.
Грошове зобов'язання платника податків відповідно до п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У свою чергу згідно вимог п. 57.3. ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1- 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 являється платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України від 02.12.2010 року.
Згідно наявним у матеріалах справи витягом з облікової картки платника податку (а.с. 18-19)., довідки податкового органу (а.с.5), позивач має заборгованість у сумі 2072,15 грн., з яких сума податкового боргу з податку на додану вартість ввезених на територію України товарів складає 345,36 грн. (з яких 229,26 грн. - основного платежу, 57,32 - штрафні санкції, 58,78 грн. - пеня), сума податкового боргу з мита на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності складає 1726,79 грн. (з яких 146,32 грн. - основного платежу, 286,58 грн. - штрафні санкції, 293,89 грн. - пеня),
Податковий борг за платежем мито на нафтопродукти, транспортні засоби та шини до них, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності виник на підставі прийнятого податковим органом податкового повідомлення-рішення №0028271305 від 31.05.2018 року (а.с. 15).
Податковий борг з податку на додану вартість ввезених на територію України товарів виник на підставі прийнятого податковим органом податкового повідомлення-рішення №0028261305 від 31.05.2018 року (а.с. 14).
Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Судом встановлено, що позивачем з метою погашення податкового боргу на адресу відповідача було направлено податкову вимогу форми "Ф" № 3356-17 від 03.07.2018 року (а.с. 20), поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення, яке було повернуто до податкового органу без вручення, при цьому, відповідно до вимог ст. 58 ПК України, податкова вимога вважається врученою. Проте, вказана податкова вимога залишилась без виконання.
Станом на день розгляду справи, суду не надано доказів погашення відповідачем в добровільному порядку суми існуючої заборгованості.
Згідно з п. 87.11 ст. 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму заборгованості відповідач у встановлені законодавством строки до бюджету не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, суд доходить до висновку про обґрунтованість позовних та задоволення адміністративного позову в повному обсязі.
Враховуючи вимоги ч.2 ст. 139 КАС України судові витрати у цій справі стягнення з відповідача не підлягають
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) податковий борг в сумі 2072,15 грн.( дві тисячі сімдесят дві гривні п'ятнадцять копійок).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Головне управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 39402165);
Відповідач: фізична особа ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1).
Повний текст судового рішення складено 28.11.2018 року.
Суддя Дончик Віталій Володимирович