Справа № 752/24072/18
Провадження №: 4-с/752/244/18
23.11.2018 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Хоменко В.С., розглянувши скаргу ОСОБА_1, заінтересована особа: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяна Леонідівна на дії приватного виконавця, -
скаржник звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва зі скаргою на рішення приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Вольф Т.Л., відповідно до вимог якої просить скасувати постанову приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження № 57413692 від 19.10.2018 року.
Дослідивши матеріали скарги, вважаю за необхідне відмовити відкритті провадження у справі з наступних підстав.
Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових та службових осіб.
Так, згідно ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, відносин; інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншою посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Таким чином, зі скаргою, в порядку ст. 447 ЦПК України, на дії /бездіяльність державного виконавця сторона виконавчого провадження може звернутися лише у випадку, якщо такі дії/бездіяльність допущені при виконанні судового рішення, ухваленого в порядку цивільного судочинства.
Як вбачається зі змісту скарги, скаржником оскаржується рішення приватного виконавця при примусовому виконанні виконавчого документу - виконавчого напису № 8893 від 27.09.2018 року, вчиненого приватним нотаріусом КМНО Харою Н.С. про стягнення заборгованості на користь ПАТ «Перший український міжнародний банк».
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
В той же час, в порядку ст. 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», не підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі й під час виконання виконавчих написів нотаріуса.
Таким чином, встановивши предмет оскарження, яким є рішення приватного виконавця, прийняте в межах виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого напису нотаріуса, не вбачаю підстав для розгляду вказаної скарги в порядку цивільного судочинства, оскільки процесуальним законодавством оскаржуване рішення віднесено до юрисдикції відповідного окружного адміністративного суду та така скарга підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
За таких обставин, оскільки дана скарга не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, приходжу до висновку про відмову у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1, заінтересована особа: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Вольф Т.Л. на дії приватного виконавця.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 186, ст. 447 ЦПК України, ст. 287 КАС України, суддя, -
у відкритті провадження у справі за скаргою ОСОБА_1, заінтересована особа: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяна Леонідівна на дії приватного виконавця - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В.С. Хоменко