Постанова
Іменем України
22 листопада 2018 року
м. Київ
справа № 667/1531/16-ц
провадження № 61-29107 св 18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду АнтоненкоН. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_5,
треті особи - Головне територіальне управління юстиції в Херсонській області, Корабельний районний у м. Харкові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Херсонській області,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 21 лютого 2017 року в складі судді Майдана С. І. та на ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 04 жовтня 2017 року в складі колегії суддів Бездрабко В. О., Кузнєцової О. А., Приходько Л. А.
10 березня 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, треті особи Головне територіальне управління юстиції в Херсонській області, Корабельний районний у м. Херсоні відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Херсонській області та просила визнати недійсними актовий запис від 10 серпня 1984 року № 56, свідоцтво НОМЕР_1 про встановлення батьківства ОСОБА_6 стосовно ОСОБА_7 від 10 серпня 1984 року, анулювати цей актовий запис та виключити відомості про батька ОСОБА_6 з актового запису від 01 березня 1983 року № 294 про народження ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_6 вона, як його дочка, звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, де їй стало відомо, що з аналогічною заявою, як дочка ОСОБА_6, звернулася ОСОБА_5
Указувала, що за життя ОСОБА_6 не звертався до органів реєстрації актів цивільного стану щодо встановлення його батьківства відносно ОСОБА_5, а тому остання не може бути його дочкою.
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 21 лютого 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 04 жовтня 2017 року, в задоволені позову відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_4 не надала належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити в зв'язку з їх безпідставністю.
20 жовтня 2017 року ОСОБА_4 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на вказані судові рішення та просила скасувати їх як такі, що не ґрунтуються на обставинах справи та прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права.
В обґрунтування касаційної скарги зазначала, що відповідач не може бути дочкою померлого ОСОБА_6, а його підпис у відповідних документах був підроблений матір'ю ОСОБА_5
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження в даній справі.
Відзив на касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ не надходив.
На виконання вимог підпункту 4 пункту 1 розділу XIII ЦПК України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» дана справа передана до Верховного Суду.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до вимог частин першої, другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недоведеність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_4 року народилася відповідач - ОСОБА_9, про що 01 березня 1983 року Херсонський міський відділ реєстрації актів цивільного стану склав актовий запис № 294.
Відповідно до вказаного актового запису матір'ю дитини зазначена ОСОБА_10, батьком - ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2. Відомості про батька внесені за вказівкою матері.
На підставі даного актового запису видане свідоцтво про народження серії НОМЕР_2
10 серпня 1984 року Відділ реєстрації актів цивільного стану Комсомольського районного управління юстиції в м. Херсоні склав актовий запис № 56 про встановлення батьківства відносно ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до статті 56 Кодексу про шлюб та сім'ю України, чинного станом на 10 серпня 1984 року, походження дитини від батьків, які не перебувають між собою в шлюбі, встановлюється шляхом подачі спільної заяви батьком та матір'ю дитини в державні органи реєстрації актів цивільного стану.
Актовий запис від 10 серпня 1984 року № 56 вчинений на підставі спільної заяви батька ОСОБА_6 та матері ОСОБА_10, про що свідчать підписи батька та матері в актовому записі.
10 серпня 1984 року Відділ реєстрації актів цивільного стану Комсомольського районного управління юстиції в м. Херсоні видав свідоцтво про встановлення батьківства серії НОМЕР_3 де батьком ОСОБА_9 вказаний ОСОБА_6, а до актового запису про народження дитини внесено зміни, а саме прізвище дитини змінено з «ІНФОРМАЦІЯ_5» на «ІНФОРМАЦІЯ_5»; у відомостях про батька змінено прізвище батька із «ОСОБА_6» на «ОСОБА_6» та 16 серпня 1984 року видано нове свідоцтво про народження ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, серії НОМЕР_4
Указана інформація також підтверджена витягом із Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про встановлення батьківства від 12 листопада 2016 року № 00017319427.
Згідно з актовим записом про одруження від 26 вересня 2003 року № 432 Відділу реєстрації актів цивільного стану Комсомольського районного управління юстиції в м. Херсоні відповідач змінила дівоче прізвище «ОСОБА_5» на «ОСОБА_5».
За клопотанням позивача призначена посмертна судова почеркознавча експертиза.
Відповідно до висновку за результатами зазначеної експертизи від 14 вересня 2017 року досліджувальний підпис від імені ОСОБА_6 в графі «решение суда» на зворотному боці наданого на дослідження запису акта про встановлення батьківства № 56 від 10 серпня 1984 року виконаний ОСОБА_6 Досліджуваний підпис від імені ОСОБА_6 в графі «фамилия, инициалы заявителя, его подпись» на зворотному боці наданого на дослідження запису акта про встановлення батьківства № 56 від 10 серпня 1984 виконаний ОСОБА_6
Доводи касаційної скарги щодо підроблення підпису в заяві від імені ОСОБА_6, на підставі якої були внесені зміни в акт про народження відповідача, не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи належними доказами.
Згідно з вимогами статті 56 КпШС України, чинного станом на 10 серпня 1984 року, особа, записана як батько або як мати дитини в книзі записів народження, має право оспорити проведений запис протягом року з того часу, коли їй стало або повинно було стати відомо про проведений запис.
ОСОБА_6 протягом встановленого законом строку після внесення актового запису від 10 серпня 1984 року № 56 про батька дитини ОСОБА_5 із вимогами щодо оспорювання цього запису не звертався.
Ураховуючи викладене, обґрунтованим є висновок судів про наявність правових підстав для відмови в задоволенні даного позову.
Доводи касаційної скарги про те, що в актовому записі про встановлення батьківства від 10 серпня 1984 року помилково зазначено, що спільна заява батьків подана 10 вересня 1984 року, а тому вказаний запис підлягає анулюванню, не заслуговує на увагу, оскільки не мають значення для правильного вирішення даної справи по суті.
Інші доводи касаційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки зводяться до незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями.
Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених частиною третьою статті 401 ЦПК Українипідстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 21 лютого 2017 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 04 жовтня 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: Н. О. Антоненко
В.І. Журавель
В. І. Крат