Рішення від 04.12.2018 по справі 502/1029/18

Справа № 502/1029/18

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2018 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді Масленикова О.А.

за участю секретаря судового засідання Скрипкіної А.Ю.

розглянувши цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2

до

Десантненської сільської ради Кілійського району Одеської області

про

про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права власності на спадкове майно

та позовом

ОСОБА_3 в інтересах третьої особи із самостійними вимогами

ОСОБА_4

до

Десантненської сільської ради Кілійського району Одеської області,

ОСОБА_5

про визнання права власності на спадкове майно

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Десантненської сільської ради про визнання права власності на спадщину. В уточненій позовній заяві представник позивача вказала, що 24 жовтня 2010 року помер батько позивача ОСОБА_6, який на день смерті постійно проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1. Після смерті ОСОБА_6, померлого 24 жовтня 2010 року залишилося спадкове майно, яке складалося з земельної ділянки площею 3,55 умовних кадастрових га вартістю 41406 грн. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Десантненської сільської ради Кілійського району Одеської області, відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серія РН № 699824, переданий на підставі рішення Кілійської районної державної адміністрації № 285 від 13.06.2001 року в с. Десантне, КСП ім. Мічуріна. ОСОБА_6, який помер 24.10.2010 року постійно проживав за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, а на момент його смерті разом з ним ніхто зареєстрований не був та не проживав. Позивач відповідно до ст. 1261 ЦК України є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_6, померлого 24 жовтня 2010 року, прийняв спадщину шляхом подачі заяви до нотаріальної контори, внаслідок чого була заведена спадкова справа № 136/2011 року. Позивач як спадкоємець за законом звернувся до нотаріальної контори за оформленням спадщини після смерті ОСОБА_6, померлого 24 жовтня 2010 року, та йому нотаріусом Кілійського районного нотаріального округу Одеської області був наданий інформаційний лист, в якому зазначено, що відсутній належний правовстановлюючий документ, який б підтверджував права спадкодавця на земельну частку (пай), тому йому було рекомендовано,за вирішенням даного питання звернутися до суду. У зв'язку з тим, що правовстановлюючий документ на спадкове майно - сертифікат на право на земельну частку (пай) серія РН № 699824 є пошкодженим (наявні механічні пошкодження), та сертифікат виписаний на ім'я «Негрецову Володимиру Григоровичу», тобто з помилкою в прізвищі замість правильного «Негрицов», як вказано в свідоцтві про смерть спадкодавця, виправити помилку в сертифікаті на право на земельну частку (пай) та видати новий сертифікат в позасудовому порядку не є можливим у зв'язку зі смертю його власника, внасідок чого нотаріус відмовив в оформленні спадкових прав в нотаріальному порядку, що стало підставою для звернення до суду з позовом про визнання права власності на земельну частку (пай). Зважаючи на зазначені підстави, наявність помилки в сертифікаті на право на земельну частку (пай) та неможливість видати новий сертифікат в позасудовому порядку, це стало підставою для звернення до суду з позовом про встановлення факту належності та визнання права власності на спадкове майно. В зв'язку з тим, що позивач є спадкоємцем за законом після смерті свого батька, позивач прийняв спадщину у вигляді права на земельну частку (пай), не може оформити спадкові права інакше, ніж у судовому порядку, це стало підставою для звернення до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно.

На підставі вищевказаного, представник позивача просила суд:

- встановити факт належності ОСОБА_6, померлому 24 жовтня 2010 року, сертифікату на право на земельну частку (пай) серія РН № 699824, виданий Кілійською районною державною адміністрацією 21.06.2001 року на ім'я «Негрецову Володимиру Григоровичу»;

- визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну частку (пай) 3,55 умовних кадастрових га вартістю 41406 грн. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Десантненської сільської ради Кілійського району Одеської області, відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серія РН № 699824 від 21.06.2001 року, переданий на підставі рішення Кілійської районної державної адміністрації № 285 від 13.06.2001 року в с. Десантне, КСП ім. Мічуріна, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6, померлого 24 жовтня 2010 року.

08.11.2018 р. до суду звернувся представник позивача ОСОБА_3 в інтересах третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_4 з позовною заявою до Десантненської сільської ради та ОСОБА_2 про визнання права власності, в якій вказав, що 24 жовтня 2010 року помер ОСОБА_6, який на день смерті постійно проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1. Після смерті ОСОБА_6, померлого 24 жовтня 2010 року залишилося спадкове майно, яке складалося з земельної ділянки площею 3,55 умовних кадастрових га вартістю 41406 грн. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Десантненської сільської ради Кілійського району Одеської області, відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серія РН № 699824, переданий на підставі рішення Кілійської районної державної адміністрації № 285 від 13.06.2001 року в с. Десантне, КСП ім. Мічуріна. ОСОБА_6, який помер 24.10.2010 року постійно проживав за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, а на момент його смерті разом з ним ніхто зареєстрований не був та не проживав. Позивач ОСОБА_4 відповідно до ст. 1261 ЦК України є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_6, померлого 24 жовтня 2010 року, прийняла спадщину шляхом подачі заяви до нотаріальної контори, внаслідок чого була заведена спадкова справа № 136/2011 року. Відповідач ОСОБА_2 звернувся до нотаріальної контори за оформленням спадщини після смерті ОСОБА_6, померлого 24 жовтня 2010 року, та йому нотаріусом Кілійського районного нотаріального округу Одеської області був наданий інформаційний лист за № 293/01-16 від 3 липня 2017 року, в якому зазначено, що відсутній належний правовстановлюючий документ, який б підтверджував права спадкодавця на земельну частку (пай). У разі відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, та іншого, що вище зазначено, проводиться у судовому порядку. Нотаріус зазначив, що за вирішенням даного питання необхідно звернутися до суду. У зв'язку з тим, що правовстановлюючий документ на спадкове майно - сертифікат на право на земельну частку (пай) серія РН № 699824 є пошкодженим (наявні механічні пошкодження), та сертифікат виписаний на ім'я «Негрецову Володимиру Григоровичу», тобто з помилкою в прізвищі замість правильного «Негрицов», як вказано в свідоцтві про смерть спадкодавця, виправити помилку в сертифікаті на право на земельну частку (пай) та видати новий сертифікат в позасудовому порядку не є можливим у зв'язку зі смертю його власника, внасідок чого нотаріус відмовив в оформленні спадкових прав в нотаріальному порядку, що стало підставою для звернення до суду з позовом про визнання права власності на земельну частку (пай). Зважаючи на зазначені підстави, наявність помилки в сертифікаті на право на земельну частку (пай) та неможливість видати новий сертифікат в позасудовому порядку, це стало підставою для звернення до суду з позовом про встановлення факту належності та визнання права власності на спадкове майно. В зв'язку з тим, що позивач є спадкоємцем за законом після смерті свого чоловіка, позивач прийняв спадщину у вигляді права на земельну частку (пай), не може оформити спадкові права інакше, ніж у судовому порядку, це стало підставою для звернення до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно.

На підставі вищевказаного, представник позивача третьої особи із самостійними вимогамиза позовом просив суд в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити частково, а саме:

- задовольнити позовну вимогу ОСОБА_2 про встановлення факту належності ОСОБА_6, померлому 24 жовтня 2010 року, сертифікату на право на земельну частку (пай) серія РН № 699824, виданий Кілійською районною державною адміністрацією 21.06.2001 року на ім'я «Негрецову Володимиру Григоровичу»;

- відмовити в задоволенні позовної вимоги ОСОБА_2 про визнання за ним права власності на земельну частку (пай) 3,55 умовних кадастрових га вартістю 41406 грн. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Десантненської сільської ради Кілійського району Одеської області, відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серія РН № 699824 від 21.06.2001 року, переданий на підставі рішення Кілійської районної державної адміністрації № 285 від 13.06.2001 року в с. Десантне, КСП ім. Мічуріна, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6, померлого 24 жовтня 2010 року;

- визнати за ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності на земельну частку (пай) 3,55 умовних кадастрових га вартістю 41406 грн. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Десантненської сільської ради Кілійського району Одеської області, відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серія РН № 699824 від 21.06.2001 року, переданий на підставі рішення Кілійської районної державної адміністрації № 285 від 13.06.2001 року в с. Десантне, КСП ім. Мічуріна, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6, померлого 24 жовтня 2010 року.

Представником позивача надано заяву згідно якої він визнає вимоги позивача за зустрічним позовом у повному обсязі та просить розглянути справу за його відсутності та відсутності позивача.

Представникомпозивача третьої особи із самостійними вимогами надано заяву згідно якої він підтримує заявлені ним позовні вимоги в повному обсязі, та просить розглянути справу за його відсутності та відсутності позивача за зустрічним позовом.

Представник відповідача, в.о старости с. Десантне виконавчого комітету Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області - надав заяву, в якій вказав, що вимог /заперечень/ не має, та просив розглянути справу за його відсутності.

На підставі письмових заяв усіх сторін по справі, суд ухвалює рішення, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 223, 247 ЦПК України.

Дослідивши позовну заяву, в процесі встановлення обставин справи та перевірки їх доказами, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про народження серії 1-ЖД № 270750, виданого повторно 11.08.2011 р. Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кілійського районного управління юстиції Одеської області та зареєстрованого Виконавчим комітетом Дмитрівської сільської ради Кілійського району Одеської області - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є батьками ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Шлюб між ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, був укладений 16.06.1999 року Десантненською сільською радою Кілійського району Одеської області, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії І-ЖД № 103986, виданого 16.06.1999 року, актовий запис № 08. Після реєстрації шлюбу, дружині було присвоєне прізвище «Негрицова».

Як вказано в свідоцтві про смерть серії 1-ЖД № 239699, зареєстрованого Відділом реєстрації актів цивільного стану Кілійського районного управління юстиції Одеської області, ОСОБА_6, помер 24.10.2010 року.

З копії сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН № 699824, вбачається, що ОСОБА_9, як члену КСП ім. Мічуріна розташованого в с. Десантне Кілійського району Одеської області, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_6 на підставі розпорядження Кілійської райдержадміністрації від 13.06.2001 р. № 285, належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП ім. Мічуріна розміром 3,55 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

Згідно довідки Десантненської сільської ради Кілійського району № 227 від 26.06.2017 року ОСОБА_6, який помер 24.10.2010 року постійно проживав за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, а на момент його смерті разом з ним ніхто зареєстрований не був та не проживав.

Як вбачається з інформаційного листа від 03.07.2018 р. № 293/01-16, приватний нотаріус Кілійського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_10 на підставі звернення ОСОБА_2 щодо оформлення спадщини після смерті ОСОБА_6 роз'яснив, що оскільки не подано правовстановлюючих документів на спадкове майно, за їх відсутності питання оформлення спадщини вирішується в судовому порядку.

Відповідно до інформаційної довідки зі спадкового реєстру відносно заповітів/спадкових договорів № 53555720 від 04.10.2018 р. сформованої Теплодарською міською державною нотаріальною конторою, інформація відносно ОСОБА_6 відсутня.

З інформаційної довідки зі спадкового реєстру відносно спадкових справ та виданих на їх підставі свідоцтв про право на спадщину № 53555737 від 04.10.2018 р. сформованої Теплодарською міською державною нотаріальною конторою, вбачається, що після смерті ОСОБА_6, 19.04.2011 р. Кілійською районною державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа з номером у спадковому реєстрі 51048187 та номером у нотаріуса 136/2011.

При ухваленні рішення суд керувався наступними правовими нормами:

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 315 ЦПК України та роз'яснень, що містяться в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.95 N 5, справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, розглядаються в судовому порядку, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх установлення.

На підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 9 вересня 2013 року № 537 втратила чинність Інструкція про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, затверджена наказом Державного комітету із земельних ресурсів від 22 червня 2009 року № 325, якою було врегульовано, серед іншого, питання видачі нового державного акта взамін зіпсованого.

Таким чином позивач за первісним позовом позбавлений можливості в позасудовому порядку внести виправлення до відповідного державного акту, тому суд задовольняє вимогу, щодо встановлення факту належності сертифікату спадкодавцю.

За змістом ст. ст. 1, 9 Закону України від 14 лютого 1992 року «Про колективне сільськогосподарське підприємство» колективне сільськогосподарське підприємство є добровільним об'єднанням громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів і діє на засадах підприємництва та самоврядування.

Право членів підприємства на пайовий фонд майна залежить від їх трудового внеску.

Пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. Пай може успадковуватися відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства.

Відповідно до п. 2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельний пай одержали, зокрема, громадяни, які на момент паювання землі були членами сільськогосподарського акціонерного товариства (далі - АТ) і яких було включено до списку осіб, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Згідно п. п. 5-6 Указу видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією. Після видачі громадянинові державного акта на право приватної власності на земельну ділянку сертифікат на право на земельну частку (пай) повертається до районної державної адміністрації.

Відповідно до п. 12 Методичних рекомендацій щодо паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям, затверджених наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 11 від 20.02.96 р. відновлення втрачених сертифікатів на право на земельну частку (пай) провадиться тими районними державними адміністраціями, які здійснювали їх видачу.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Як вказано в ст. 1218 ЦК до складу спадщини входять усі права та обов'язки,що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом ycієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до п.п. 4.15 п. 4 гл. 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу I цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Як зазначено в п.п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного Порядку за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні .

Судом встановлено, що представник позивача за первісним позовом визнала в повному обсязі позовні вимоги представника позивача за позовом третьої особи із самостійними вимогами, та зважаючи на те, що третя особа із самостійними вимогами у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 померлого 24.10.2010 р., фактично прийняла спадщину, позбавлена можливості інакше ніж у судовому порядку оформити свої спадкові права, в зв'язку з чим її право на спадщину підлягає судовому захисту шляхом його визнання на підставі ст. 16 ЦК України, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 328, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 259, 263-265, 315 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Первісний позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Десантненської сільської ради Кілійського району Одеської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права власності на спадкове майно, - задовольнити частково.

Встановити факт належності ОСОБА_6, померлому 24 жовтня 2010 року, сертифікату на право на земельну частку (пай) серія РН № 699824, виданий Кілійською районною державною адміністрацією 21.06.2001 року «Негрецову Володимиру Григоровичу»

В частині задоволення позовних вимог за первісним позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Десантненської сільської ради Кілійського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, щодо визнання за ОСОБА_2 права власності на земельну частку - відмовити.

Позов ОСОБА_3 в інтересах третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_4 до Десантненської сільської ради Кілійського району Одеської області, ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно, - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності на земельну частку (пай) 3,55 умовних кадастрових га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Десантненської сільської ради Кілійського району Одеської області, відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серія РН № 699824 від 21.06.2001 року, переданий на підставі розпорядження Кілійської районної державної адміністрації № 285 від 13.06.2001 року в с. Десантне, КСП ім. Мічуріна, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6, померлого 24 жовтня 2010 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя Кілійського районного суду ОСОБА_11

Попередній документ
78298696
Наступний документ
78298698
Інформація про рішення:
№ рішення: 78298697
№ справи: 502/1029/18
Дата рішення: 04.12.2018
Дата публікації: 06.12.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Кілійський районний суд Одеської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про спадкове право