Справа № 505/2815/17
Провадження № 2/505/309/2018
27.11.2018 року Котовський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючої судді - Павловської В.П.
при секретарі - Шевчук С. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Подільську Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Подільської районної державної адміністрації Одеської області про визнання права власності на спадкове майно,
Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернулась 24.10.2017 року в суд з цим позовом, вказуючи, що 13 травня 2004 року помер її батько ОСОБА_2. Після його смерті відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 2,3857 га на території Борщівської сільської ради Котовського району Одеської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, державний акт серії ОД № 096803, виданий Котовською районною державною адміністрацією Одеської області на підставі розпорядження від 06 вересня 2004 року № 345-04.
Вона є єдиним спадкоємцем після батька, її мати ОСОБА_3 померла 24 листопада 2005 року, та вона не перебувала у шлюбі з її батьком. Вона, як спадкоємець що разом постійно проживала зі спадкодавцями на момент відкриття спадщини, в силу ч. 3 ст. 1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину. Протягом 6-ти місяців з дня відкриття спадщини заяв про відмову її прийняття не робила.
Вона звернулася з заявою до державного нотаріуса Шостої Одеської нотаріальної контори про видачу їй свідоцтв про право на спадщину після батька та матері. Були заведені спадкові справи 185/2016р. та 186/2016р. Свідоцтво про право на спадщину після матері їй було видало, а у видачі свідоцтва після батька їй було відмовлено. Мотив відмови, відсутність можливості надання необхідних документів на право власності на спадкове майно (земельну ділянку). Інформація управління Держгеокадастру у Котовському районі та копія державного акту не являються підставою для нотаріуса у видачі їй свідоцтва про право на спадщину.
12 вересня 2017 року постановою за вих. №3163/02-31 державним нотаріусом Шостої одеської державної нотаріальної контори їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після батька у зв'язку з неможливістю надати правовстановлюючі документи на спадкове майно.
При заведені спадкової справи нотаріусом їй стало відомо, що при видачі спадкодавцю державного акту серії ОД №096803 на земельну ділянку, яка входить до складу спадщини внесений помилковий (невизначений) кадастровий номер 51229880800:01:002:7006.
З вказаного приводу вона звернулась до відділу Держгеокадастру та 18.10.2017 року за № 1753/175-17, одержала інформацію, якою підтверджується, що земельної ділянки кадастровий номер не визначався, внесений кадастровий номер в державний акт є помилковим. Земельна ділянка не внесена в систему Державного земельного кадастру.
Оформити право власності на спадкове майно (земельну ділянку), яке належало спадкодавцю на момент відкриття спадщини та оформити його можливо лише в судовому порядку з вищевказаних причин.
У зв'язку з цим просила постановити рішення суду яким визнати за нею, ОСОБА_1, в порядку спадкування спадкоємниці першої черги за законом після батька ОСОБА_2, який помер 13 травня 2004 року, право приватної власності на земельну ділянку площею 2,3857 га на території Борщівської сільської ради Подільського району Одеської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, державний акт серії ОД № 096803, виданий Котовською районною державною адміністрацією Одеської області на підставі розпорядження від 06 вересня 2004 року № 345-04, зареєстрованого 25.08.2005 року за №010552500011, в якому вписаний помилковий (невизначений) кадастровий номер 5122980800:01:002:7006.
Представник позивачка за довіреністю - ОСОБА_4 в судове засідання не з"явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, підтримав вимоги позову та просив його задовольнити.
Представник Подільської районної державної адміністрації Одеської області в судове засідання не з'явився. Надав заяву, згідно якої проти задоволення позову не заперечував та просив розглянути справу у відсутність представника.
Дослідивши обставини справи, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з такого.
Згідно ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Як вбачається із матеріалів справи, 13 травня 2004 року у віці 64 років в с. Малий Фонтан Котовського району Одеської області помер ОСОБА_2 (актовий запис №18), що підтверджується копією свідоцтва про смерть І-ЖД №379902 від 14.05.2004 року.
Відповідно до ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщина і не припинилися в наслідок його смерті.
Отже, після його смерті відкрилась спадщина на все належне йому майно, зокрема, на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,3857 га, яка розташована на території Борщівської сільської ради Подільського району Одеської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, державний акт ОД № 096803, виданий Котовською районною державною адміністрацією Одеської області 25 серпня 2005 року на підставі розпорядження Котовської райдержадміністрації від 06 вересня 2004 року № 345-04, зареєстрованого 25.08.2005 року за №010552500011, в якому вписаний кадастровий номер 5122980800:01:002:7006, що не заперечується відповідачем та підтверджується копією цього державного акту долученої до справи.
Згідно довідки відділу у Подільському районі Головного управління держгеокадастру в Одеській області №1753/175-17 від 18.10.2017 року, в кадастровому номері 5122980800:01:002:7006 на земельну ділянку, яка розташована на території Борщівської сільської ради Подільського району Одеської області та яка належить ОСОБА_2 на підставі державного акту ОД № 096803, допущена помилка у структурі кадастрового номеру. Земельна ділянка не внесена в систему Державного земельного кадастру.
ОСОБА_2 заповіт не складав, тому успадкування спадщини, яка відкрилась після його смерті, має здійснюватись за законом.
Спадкоємцем першої черги за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_2 є: його донька - позивачка. Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2, померлого 13 травня 2004 року, не має.
Позивачка прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_2, померлого 13 травня 2004 року, на підставі ч.3 ст. 1268 ЦК України, що підтверджується довідко виконкому Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області за вих.№1529 від 02.11.2018 року, згідно якої ОСОБА_1 дійсно була зареєстрована та постійно проживала разом із своїм батьком ОСОБА_2 до дня його смерті 13.05.2004 року в одному житловому будинку в с. М. Фонтан по вул. Шевченка, 26, Подільського району Одеської області, вели спільне господарство.
Позивачка звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2, померлого 13 травня 2004 року. Заведена спадкова справа №186/2016.
Відповідно до ст.1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщина і не припинилися в наслідок його смерті.
Згідно ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ст. 1297 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Проте, постановою державного нотаріуса Шостої одеської державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії №3163/02-31 від 12.09.2017 року, позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2, померлого 13 травня 2004 року, у зв'язку з втратою оригіналу правовстановлюючого документу на земельну ділянку.
У відповідності до п.4.14 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання право встановлювальних документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.
Відповідно ст.16 ЦК України передбачено право суду захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Таким чином відсутність у позивача можливості надання нотаріусу належним чином оформленого оригіналу правовстановлюючого документу на земельну ділянку, позбавляє її права на оформлення спадщини в нотаріальному порядку.
Відповідно суд вважає за можливе визнати за позивачем право власності на спадкове майно в судовому порядку.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, ст.ст. ст.ст.16, 328, 392,1218,1222, 1261,1268 ЦК України, суд, -
ОСОБА_5 Миколаївни (ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН2825415928, проживає у ІНФОРМАЦІЯ_3) задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування спадкоємниці першої черги за законом після батька ОСОБА_2, який помер 13 травня 2004 року, право приватної власності на земельну ділянку площею 2,3857 га на території Борщівської сільської ради Подільського району Одеської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, державний акт серії ОД № 096803, виданий Котовською районною державною адміністрацією Одеської області на підставі розпорядження від 06 вересня 2004 року № 345-04, зареєстрованого 25.08.2005 року за №010552500011, в якому вписаний помилковий (невизначений) кадастровий номер 5122980800:01:002:7006.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.273 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України.
Су д д я -
Повне судове рішення складено 27 листопада 2018 року.