Справа №522/14913/18
Провадження №2/521/4569/18
29 листопада 2018 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Поліщук І.О.,
при секретарі - Бєрової А.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний виконавець виконавчого округу Одеської області ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
В провадженні Малиновського районного суду міста Одеси знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний виконавець виконавчого округу Одеської області ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Представник позивача надав до канцелярії суду клопотання, в якому просить суд витребувати від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 матеріали нотаріальної справи (документи, які подавалися) при вчиненні виконавчого напису нотаріуса приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 Анатолійовичем, 21 березня 2018 року, зареєстрованого в реєстрі за № 4519, про звернення стягнення на нежитлове приміщення загальною площею 26,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Ватутіна, б. 36, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 перед ПАТ «Укрсоцбанк» у розмірі 22 174 (двадцять дві тисячі сто сімдесят чотири долари США) 95 центів. В своєму клопотанні представник позивача посилався на те, що як було зазначено позивачем в тексті позовної заяви останній заявляє вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. При цьому в якості обґрунтування зазначеної вимоги, позивач посилається на порушення приватним нотаріусом вимог діючого законодавства щодо вчинення виконавчого напису. Відповідно до ст. 8 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріальна таємниця - сукупність відомостей, отриманих під час вчинення нотаріальної дії або звернення до нотаріуса заінтересованої особи, втому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права і обов'язки тощо. Нотаріус та особи, зазначені у статті 1 цього Закону, а також помічник нотаріуса зобов'язані зберігати нотаріальну таємницю, навіть якщо їх діяльність обмежується наданням правової допомоги чи ознайомленням з документами і нотаріальна дія або дія, яка прирівнюється до нотаріальної, не вчинялась. Довідки про вчинені нотаріальні дії та інші документи надаються нотаріусом протягом десяти робочих днів на обґрунтовану письмову вимогу, серед іншого, суду, у зв'язку з цивільними, господарськими, адміністративними справами. Процедуру вчинення виконавчого напису врегулювано у Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5. Підпунктом 3.5 пункту 3 глави 16 розділу II Порядку № 296/5 передбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку № 1172, а якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус має право витребувати їх у стягувача, а якщо для вчинення виконавчого напису, крім документа, що встановлює заборгованість, необхідно подати й інші документи, зазначені в цьому Переліку, то вони до виконавчого напису не приєднуються, а залишаються у матеріалах нотаріальної справи (підпункт 2.2 пункту 2 та підпункт 3.6 пункту 3 глави 16 розділу II Порядку № 296/5). Таким чином, представник позивача вважає, що з метою встановлення дійсних обставин по справі, з одного боку, та неможливістю зібрати власноручно докази у зв'язку з наявністю нотаріальної таємниці - з іншого, позивач вважає обґрунтованим заявити клопотання про витребування доказів, а саме документів, які подавалися при вчиненні виконавчого напису, зареєстрованого в реєстрі за № 4519.
Представник відповідача АТ «Укрсоцбанк» надав до канцелярії суду заперечення на заяву про витребування доказів в якій просить відмовити у клопотанні позивача про витребування доказів. В своєму запереченні представник відповідача посилається на те, що з клопотання не вбачається, що ані позивач, ані представник не звертались з заявою до ПАТ «Укрсоцбанк» або приватного нотаріуса, щодо отримання копії документів, які стосуються інтересів позивачів, не отримали письмової відмови та не надали доказів ігнорування запиту. Новий ЦПК України, зобов'язує та перекладає функції, щодо доведення позовних вимог, отримання документів для обґрунтування позовних вимог на сторін, до звернення з позовною заявою, а використання ухвал про витребування лише у разі неможливості отримати або наявності відмови у реалізації неможливості реалізації свого права на отримання інформації. Таким чином існує формальна процедура, щодо можливості розгляду заяви про витребування доказів, яка не може бути порушена. Позовна заява не містить ані посилань на докази які позивач бажає залучити у майбутньому, та в нього немає можливості їх отримати або йому було відмолено у отриманні таких доказів. Також немає відомостей які заходи позивач вчинив для отримання відповідних доказів. У зв'язку з чим, клопотання позивача є необґрунтованим та поданим з порушенням норм ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6, 7 ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Суд ознайомившись з клопотанням представника позивача, приходить до висновку про задоволення клопотання, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, що містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають ніше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до пункту 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.10.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» якщо сторона не в змозі зібрати докази, а без них правильно вирішити справу неможливо - за клопотанням сторін суд сам має витребувати такі докази.
Таким чином клопотання щодо витребування доказів підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 76, 77, 81, 84 ЦПК України, суд -
Витребувати від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 належним чином завірені матеріали нотаріальної справи (документи, які подавалися) при вчиненні виконавчого напису нотаріуса приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 Анатолійовичем, 21 березня 2018 року, зареєстрованого в реєстрі за № 4519, про звернення стягнення на нежитлове приміщення загальною площею 26,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Ватутіна, б. 36, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 перед ПАТ «Укрсоцбанк» у розмірі 22 174 (двадцять дві тисячі сто сімдесят чотири долари США) 95 центів.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Поліщук І.О.