18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
27 листопада 2018 року справа № 925/864/18
Господарський суд Черкаської області в складі:
Головуючий суддя - Єфіменко В.В.,
з секретарем судового засідання - Ковбою І.М.,
за участю:
військовий прокурор Черкаського гарнізону - Лук'яненко А.В. за посвідченням;
представники сторін:
від позивача - Гнатик К.М. за довіреністю;
від відповідача - адвокат Амеліна О.С., Акопян Н.К. за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Господарського суду Черкаської області в м. Черкаси матеріали справи
за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, м.Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю “КАП-ПРОД”, м.Черкаси
про стягнення коштів,
Позивачем - Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України із посиланням на ст.ст. 525, 526, 626, 629, 673 Цивільного кодексу України заявлено позов про стягнення з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “КАП-ПРОД” (далі - ТОВ; Товариство; Відповідач) на користь позивача 6238 грн. 23 коп. штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору про закупівлю товару від 13.04.2018 № 18/ВЗЗ (далі - Договір) та про стягнення витрат по сплаті судового збору в сумі 1762 грн.
Позивач обґрунтовує заявлені вимоги тим, що між сторонами був укладений договір про закупівлю товару від 13.04.2018 №18/В33 - 2018. Зобов'язання Відповідача (Продавця) щодо постачання товару в зазначений строк не виконано, на склад військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України Товар не поставлений.
10.10.2018 Відповідач подав клопотання про залишення позову без розгляду.
Ухвалою суду від 15.11.2018 допущено військового прокурора Черкаського гарнізону до участі у справі для захисту інтересів держави в особі частини НОМЕР_1 .
Військовий прокурор та представник Позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали повністю, просили суд їх задовольнити.
Відповідач у відзиві на позов та його представники в судовому засіданні заявлені вимоги не визнали, вважаючи їх необґрунтованими і безпідставними; просили суд відмовити у задоволенні позову мотивуючи тим, що Відповідач, в забезпечення виконання умов договору перерахував Військовій частині НОМЕР_1 грошові кошти у розмірі 148 050,00 грн. згідно платіжного доручення № 156 від 05.04.2018. В подальшому ТОВ «КАП-ПРОД» отримало повідомлення від Позивача про розірвання договору в односторонньому порядку (лист вих. № 988 від 24.05.2018) з 04.06.2018 на підставі п. 6.2.1 Договору через невиконання Відповідачем заявки № 623 від 16.04.2018, але самої вказаної заявки постачальнику так і не було надіслано.
Представники Відповідача зазначили, що Товариство неодноразово повідомляло Позивача про те, що не отримувало жодної заявки, та зверталося з проханням надати вищезгадану заявку для здійснення поставок, але при здійсненні активного листування з Відповідачем, Позивач жодного листа із заявкою не надсилав.
Позивач надав до суду відповідь на відзив.
Суд, вислухавши військового прокурора та представників сторін, дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази, приходить до наступного.
Ст.11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Предметом спору є стягнення з Відповідача на користь Позивача господарських санкцій за неналежне виконання умов договору купівлі-продажу продовольчих товарів.
З матеріалів справи вбачається, що між Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАП-ПРОД» (далі - Учасник; Постачальник) укладено договір №18/В33 - 2018 від 13.04.2018(далі - Договір) про закупівлю товару: код ДК 021:2015 - 15610000 - 7 Продукція борошномельно-круп'яної промисловості (далі - Товар). Кількість товару за Договором: лот 1- крупа гречана - 150 000 кг (а.с.33-42).
Відповідно до умов договору Відповідач зобов'язався у визначені строки Договору поставити Замовникові якісні товари, зазначені у Специфікації (а.с.43-44), а Замовник зобов'язався прийняти і оплатити цей Товар.
П. 5.1 вищевказаного Договору сторони визначили, що дата та місце поставки Товару зазначається у письмовій заявці. Відповідач (учасник) повинен доставити товар до товароодержувача не пізніше, ніж за 10 календарних днів від дати зазначеної в заявці.
У випадку коригування інформації, яка зазначена у заявці, Замовник має право здійснити таке корегування засобами зв'язку з обов'язковим письмовим підтвердженням в подальшому. В разі відсутності письмового підтвердження таке корегування вважається не дійсним.
Позивач стверджує, що Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України було надіслано Відповідачу заявку № 623 від 16.04.2017, в якій було визначено найменування товару - крупа гречана; місце постачання, кількість товару (3000 шт.) та дата поставки товару - 17.04.2018.
Перевіряючи доводи Позивача щодо надсилання Відповідачу заявки, Суд з'ясував слідуюче.
За приписами ст.74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до п.11.15 Договору усі повідомлення, будь-яке листування тощо за цим Договором будуть вважатися зробленими належним чином, якщо вони письмово оформлені та надіслані відповідним листом (рекомендований лист, цінний лист з описом вкладення, передача листа посильним). У будь-якому разі Замовник вважається повідомленим з моменту фактичного отримання листа, а Учасник з моменту направлення Замовником відповідного листа (передання до поштового відділення зв'язку та отримання фіскального чеку; поставлення на копії документа будь-якої відмітки, що свідчить про його отримання Учасником).
Позивач стверджує, що аналогічна заявка була відправлена на електронну пошту із адресою: каррrod2016@gmail.соm, тобто окрім письмової заявки Відповідачу була направлена заявка і в електронному форматі (а.с.94-97).
Позивач посилається на надсилання 16.04.2018 Заявки (а.с.57), проте доказів, визначених п.11.15 Договору, надсилання цієї Заявки рекомендованим листом, цінним листом з описом вкладення чи передачі листа посильним Позивач до суду не подав. Позивач також не надав доказів отримання/вручення цієї Заявки Відповідачу.
Аналізуючи вищевикладене, Суд приходить до переконання, що докази виконання Позивачем п.11.15 Договору відсутні. Відтак, Позивачем не доведено факту надсилання Відповідачу Заявки від 16.04.2018 (вих.№623), а тому відсутні докази виникнення у Відповідача обов'язку вчиняти передбачені Договором дії щодо доставки товару (крупа гречана) Позивачу, або вказаних Позивачем товароодержувачів.
Доводи Позивача про направлення аналогічної заявки Відповідачу в електронному форматі, суд оцінює критично, виходячи з наступного.
Ст.96 ГПК України визначено, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.
Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.
Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Положеннями ст.10, ст.11 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що вимоги підтвердження факту одержання документа, встановлені законодавством у випадках відправлення документів рекомендованим листом або передавання їх під розписку, не поширюються на електронні документи. У таких випадках підтвердження факту одержання електронних документів здійснюється відповідно до вимог цього Закону.
Якщо попередньою домовленістю між суб'єктами електронного документообігу не визначено порядок підтвердження факту одержання електронного документа, таке підтвердження може бути здійснено в будь-якому порядку автоматизованим чи іншим способом в електронній формі або у формі документа на папері. Зазначене підтвердження повинно містити дані про факт і час одержання електронного документа та про відправника цього підтвердження.
У разі ненадходження до автора підтвердження про факт отримання даного електронного документа вважається, що електронний документ не одержано адресатом.
Доказів про фактичне отримання Відповідачем Заявки в електронній формі, як це передбачено п.11.5 Договору, Позивач до суду не подав.
П.5.1 Договору не передбачено умов направлення заявки в електронному форматі, а лише тільки у письмовій формі.
Інших доказів направлення Позивачем письмової заявки № 623 від 16.04.2017 Відповідачу (крім, як в електронному форматі) і отримання її Відповідачем, Позивач до суду не подав.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Відтак, доводи Позивача про те, що зобов'язання Відповідачем щодо поставки Товару по вищевказаному Договору не виконано, є необґрунтованими і безпідставними.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до переконання, що Позивач не довів заявлених ним вимог, і позов задоволенню не підлягає.
Клопотання Відповідача щодо залишення позову без розгляду і про безпідставність участі військового прокурора з мотивів, викладених заявником, задоволенню не підлягають.
Суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини про те, що пункт 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод не можна тлумачити, як такий , що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент сторони ( Рішення «Серявін та інші проти України» ( Заява № 4909/04 ) від 10.02.2010 ).
Відповідно до приписів ст.123, ст.129 ГПК України судові витрати покладаються на Позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 202, 236-241ГПК України, Суд -
У позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку визначеному ГПК України.
Рішення складено 04.12.2018 .
Суддя В.В.Єфіменко