03 грудня 2018 року
м. Київ
справа № 452/2156/14-к
провадження № 51-9563ск18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 04 липня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 24 вересня 2018 року,
Суть питання
Самбірський міськрайонний суд Львівської області ухвалою від 04 липня 2018 року залишив без задоволення заяву ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 01 серпня 2014 року про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 ККу зв'язку з дійовим каяттям.
Апеляційний суд Львівської області ухвалою від 24 вересня 2018 року залишив без змін ухвалу місцевого суду.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 , посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвали місцевого та апеляційного судів та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Обґрунтовуючи свої вимоги,ОСОБА_4 вказує на те, що місцевий суд звільняючи його за ч. 1 ст. 366 КК від кримінальної відповідальності постановив рішення, яке, на його думку, погіршило його становище, оскільки в його діях відсутня кримінальна відповідальність, а наявна адміністративна відповідальність за ст. 96 КУпАП. На його думку, згідно ч. 2 ст. 459 КПК ці обставини є нововиявленими та є підставами для перегляду ухвали Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 01 серпня 2014 року. Крім того суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні його скарги, безпідставно погодився з рішенням місцевого суду щодо відсутності нововиявлених обставин.
Встановлені обставини та мотиви Верховного Суду
Згідно зі ст. 459 КПК нововиявленими обставинами визнаються: штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок (п. 1 ч. 2 ст. 459 КПК); скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути (п. 3 ч. 2 ст. 459 КПК); інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути (п. 4 ч. 2 ст. 459 КПК).
Відповідно до пунктів 4, 5 ч. 2 ст. 462 КПК у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються: обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду; обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву, до суду.
Як убачається з доданих до касаційної скарги судових рішень, ОСОБА_4 , не погоджуючись з постановленою ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 01 серпня 2014 року, подав заяву про перегляд її за нововиявленими обставинами. На обґрунтування наявності нововиявлених обставин ОСОБА_4 вказував на те, що 01 серпня 2014 року суд було введено в оману штучним створенням визнання винуватості особою, а також існуванням адміністративної відповідальність за подібні дії за встановленим ст. 96 КУпАП порядком.
Місцевий суд перевірив наведені ОСОБА_4 доводи та встановив, що вказані обставини не є підставою для перегляду ухвали місцевого суду від 01 серпня 2014 року за нововиявленими обставинами, оскільки вони існували на момент вирішення справи і могли бути відомі всім учасникам та суду.
За таких обставин, відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_4 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, місцевий суд діяв у відповідності з вимогами кримінального процесуального закону.
Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу до апеляційного суду, в якій наводив доводи щодо незаконності ухвали Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 01 серпня 2014 року, які за змістом та суттю є аналогічні доводам, викладеним скаржником у касаційній скарзі.
Переглянувши ухвалу місцевого суду в апеляційному порядку, цей суд у відповідності з вимогами ст. 419 КПК дав належну оцінку доводам ОСОБА_4 та обґрунтовано визнав їх безпідставними.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
З огляду на викладене, оскільки касаційна скарга та надані до неї судові рішення свідчать, що підстави для задоволення скарги відсутні, Верховний Суд на підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, Верховний Суд
З цих підстав Верховний Суд постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 04 липня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 24 вересня 2018 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3