29 листопада 2018 р.
м. Київ
Справа № 294/898/17
Провадження № 51-4650 км 18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря
судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 05 лютого 2018 року щодо
ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця м. Хуст Закарпатської області,
який проживає:
АДРЕСА_1 ,
засудженого за вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 383 КК України,
ОСОБА_7 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
уродженця с. Кушниця Іршавського району
Закарпатської області, який проживає:
АДРЕСА_2 ,
засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Чуднівського районного суду Житомирської області від 08 листопада 2017 року, залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 05 лютого 2018 року, засуджено:
ОСОБА_6 за:
- ч. 3 ст. 185 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки,
- ч. 2 ст. 383 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки;
відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки;
на підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України;
ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 185 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки;
на підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України.
Скасовано арешт, накладений на автомобіль марки ВАЗ-21063, 1988 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , та повернуто його власнику.
За вирок суду ОСОБА_6 та ОСОБА_7 визнано винуватими в тому, що вони 11 вересня 2016 року, за попередньою змовою, прибули на автомобілі ВАЗ 21063, державний номер НОМЕР_2 , до будинку АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_8 , наявним ключем відкрили замок вхідних дверей, проникли в середину приміщення, звідки таємно викрали 8 упаковок облицювальної плитки, на загальну суму 1 520 грн, які завантажили в автомобіль та з місця вчинення злочину зникли.
Після чого 11 вересня 2016 року ОСОБА_6 звернувся до Чуднівського ВП Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області з письмовою заявою про вчинення невідомою особою крадіжки належних йому електроінструментів, які знаходились у будинку АДРЕСА_3 , який належить ОСОБА_8 , достовірно знаючи, що вказані ним речі ніхто не викрадав.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить її скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги прокурор мотивує тим, що ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам ст. 419 КПК України, так як судом не зазначено достатніх підстав, через які залишено без задоволення його апеляційну скаргу щодо необхідності застосування конфіскації транспортного засобу, який був знаряддям вчинення злочину, та безпідставного повернення транспортного засобу його власнику.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримав касаційну скаргу, просив її задовольнити, скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни касаційним судом судового рішення є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Положенням ч. 1 ст. 370 КПК України визначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 419 КПК України при залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Тобто в ухвалі слід проаналізувати всі доводи, зазначені в апеляційній скарзі, та зіставити їх з наявними у справі доказами, дати на кожен із них вичерпну відповідь.
Цих вимог закону суд апеляційної інстанції не дотримався.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, прокурор, не погоджуючись із вироком суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, подав апеляційну скаргу, в якій просив змінити судове рішення.
Так, у своїй апеляційній скарзі прокурор указував на те, що суд першої інстанції, ухвалюючи вирок щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , не застосував конфіскації транспортного засобу «ВАЗ-21063», державний номер НОМЕР_3 , який використовувався як засіб вчинення злочину, та безпідставно повернув його власнику, не зазначивши кому саме. За документами власником автомобіля значиться ОСОБА_9 , проте ОСОБА_7 у судовому засіданні заявляв про приналежність транспортного засобу йому.
Суд апеляційної інстанції зазначив зміст апеляційної скарги сторони обвинувачення, однак жодним чином указаних доводів не перевірив, не навів переконливих мотивів для їх спростування та не зазначив підстав, через які його скаргу залишив без задоволення.
Фактично суд апеляційної інстанції лише констатував правильність кваліфікації дій ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та вирішення долі речового доказу в порядку ст. 100 КПК України.
Наведене свідчить про те, що ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам ст. 419 КПК України, а тому підлягає скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 цього Кодексу з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
Під час нового апеляційного розгляду суд апеляційної інстанції повинен врахувати викладене, перевірити належним чином усі доводи, наведені в апеляційній скарзі, й ухвалити законне та обґрунтоване рішення, належним чином умотивувавши свої висновки.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд
постановив:
Касаційну скаргу прокурора задовольнити.
Ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 05 лютого 2018 року щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 скасувати й призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3