Справа № 369/5409/18
Провадження № 2/369/2515/18
Іменем України
03.12.2018 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
Головуючої судді: Дубас Т.В.,
при секретарі Малоок А.Ю.,
за участю позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів, -
У травні 2018 року позивач ОСОБА_1 звернулася до районного суду з вищевказаним позовом. Свої вимоги мотивувала тим, що вона перебувала у шлюбі з відповідачем з 05 червня 2004 року. Шлюб між ними було розірвано 09 березня 2006 року, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу НОМЕР_3. Від шлюбу сторони мають неповнолітню дочку - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після розірвання шлюбу дочка залишилась проживати з позивачем. На підставі рішення Дарницького районного суду м. Києва від 07.11.2005 року відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму починаючи з 05.08.2005 року і до досягнення дитиною повноліття. Але добровільно відповідач не сплачує аліменти, у зв'язку з чим виникла заборгованість за період з січня 2015 року по 07.03.2018 року у розмірі 42 913,21 грн. На підставі викладеного позивачка звертається до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на її користь пеню за несплату аліментів за період з 2015 року по березень 2018 року у розмірі 12 460,21 грн. Окрім того, відповідно до довідки-розрахунку про заборгованість зі сплати аліментів від 15.11.2010 року з ОСОБА_2 виданоїх старшим державним виконавцем ВДВС Гагаринського РУЮ в м.Севастополь заборгованість станом на 01.11.2010 року становить 24 185,00 грн. Зазначає, з відповідача підлягає стягненню пеня за несплату аліментів за період з 2005року по жовтень 2010 року у розмірі 7 354,43 грн. Загальна сума пені становить 19 814,64 грн.
Тому просила суд стягнути з ОСОБА_2 неустойку за прострочення сплати аліментів у розмірі 19 814,64 грн та судові витрати у розмірі 704,80 грн.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14.05.2018 року залишено позовну заяву без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29.05.2018 року відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі та призначено підготовче судове засідання.
02.10.2018 року до суду надійшов відзив ОСОБА_2 на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі. Свої заперечення обґрунтував тим, що на виконання рішення Дарницького районного суду м.Києва від 07.11.2005 року він щомісяця пересилав грошові кошти (аліменти) на рахунок своєї колишньої дружини ОСОБА_5 Проте незважаючи на зазначене, позивач звернулась до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа та надала його до виконання державному виконавцю, а потім звернулась до суду із позовом про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів. Зазначає, що від звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця щодо складання довідки-розрахунку ВП №53590067/1 від 12.03.2018 року заборгованості по сплаті аліментів та зобов'язання вчинити перерахунок заборгованості по сплаті аліментів. Також зазначив, що єдиним джерелом його доходу є соціальна допомога інвалідам 3 групи, інших доходів не має. Надав суду розрахунок, згідно якого заборгованість зі сплати аліментів у нього відсутня.
Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02.10.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні позивачка вимоги позовної заяви підтримала у повному обсязі. Просила суд задовольнити позов.
У судовому засіданні відповідач та його представник заперечували проти позовних вимог у повному обсязі з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву. Просили суд відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення сторін, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 перебували у зареєстрованому шлюбі.
Шлюб між ними було розірвано 09 березня 2006 року, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу НОМЕР_3 (а.с.10).
Від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією свідоцтва про її народження НОМЕР_4 (а.с.11).
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 07.11.2005 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини всіх видів його заробітку/доходу/ щомісячно до досягнення дитиною повноліття починаючи з 05.08.2005 року (а.с.12).
Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості зі сплати аліментів виданої старшим державним виконавцем ВДВС Гагарінського РУЮ у м.Севастополі від 15.11.2010 року вбачається, що заборгованість боржника ОСОБА_2 станом на 01.11.2010 року складає 24 185 грн 00 коп. (а.с. 14-15).
Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості зі сплати аліментів виданої старшим державним виконавцем Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Литвин С.В. №5388 від 12.03.2018 року вбачається, що заборгованість боржника ОСОБА_2 станом на 07.03.2018 складає 42 913 грн 21 коп. (а.с. 16-18).
Статтею 180 СК України встановлено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Частиною 1 ст. 195 СК України визначено, що заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом (ч. 3 ст. 195 СК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму (постанова Верховного суду від 25.04.2018, провадження № 14-37цс18).
Виходячи з аналізу норм глави 49 ЦК України неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки.
З урахуванням правої природи пені, яка є дієвим стимулом належного виконання обов'язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.
При цьому сума заборгованості за аліментами за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались.
Тобто неустойка (пеня) за один місяць рахується наступним чином: заборгованість за аліментами за місяць помножена на 1 % пені і на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість, а загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць).
Зазначений правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 16.03.2016 № 6-300цс16.
Відповідач зазначає, що здійснював оплату аліментів, в якості підтвердження чого надав платіжні доручення. Проте, суд вказані докази не приймає до уваги, оскільки з них не вбачається, що кошти перераховувались позивачу ОСОБА_1 у якості сплати аліментів на утримання неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
При розрахунку неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів суд вважає за необхідне виходити з розрахунку заборгованості по аліментам, складеного старшим державним виконавцем ВДВС Гагарінського РУЮ у м.Севастополі станом на 01.11.2010 року та розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, складеним старшим державним виконавцем Києво-Святошинського районного ВДВС ГТУЮ у Київській області станом на 07.03.2018 року, відповідно до ч. 4 ст. 195 СК України.
Наданий позивачем розрахунок суд приймає в основу для нарахування пені, оскільки він був проведений позивачем у відповідності до вимог ст. 196 СК України за період несплати аліментів на утримання дитини.
З відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума неустойки за період з серпня 2005 року по жовтень 2010 року, а також за період з січня 2015 року по березень 2018 року, яка обчислюється у розмірі 1% від суми заборгованості по аліментах помножена на кількість днів місяця в якому виникла заборгованість та шляхом додавання пені за кожен місяць, та складає 7 354,43грн та 12 460, 21 грн відповідно. Разом сума пені складає 19 814,64 грн.
З урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів (платник аліментів перебуває на обліку в УСЗН Києво-Святошинської РДА, є інвалідом 3 групи , періодично проходить стаціонарне лікування, його єдиним доходом є державна соціальна допомога інвалідам 3 групи, а доходу від підприємницької діяльності ним не задекларовано і матеріали справи не містять доказів існування у відповідача іншого доходу, ніж державна соціальна допомога), а тому суд, керуючись ч. 2 ст. 196 Сімейного кодексу України, вважає за можливе зменшити розмір пені за вказаний позивачем у позові період до 10 000 грн.
Суд зазначає, що розмір пені не перевищує загальний розмір заборгованості по аліментам. Крім того, стягнення пені за несплату аліментів, є заходом відповідальності спрямованим насамперед на забезпечення належного виконання аліментного зобов'язання платником аліментів. Відповідно до положень Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991р. № 789-X11) дитина, з огляду на його фізичну й розумову незрілість вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист, як до, так і після народження. Отже, стягуючи саме такий розмір неустойки, суд виходить в першу чергу з інтересів дитини, оскільки батько виконує свій обов'язок по утриманню дитини неналежним чином, аліменти сплачує не в повному обсязі, внаслідок чого, дитина не отримує встановленого матеріального забезпечення з боку відповідача,
Таким чином, суд оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, приходить до висновку що позов підлягає задоволенню частково.
На підставі викладеного, керуючись вимогами, ст.ст. 180, 195, 196 СК України; ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, (ІНФОРМАЦІЯ_3, місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5, місце проживання: АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_2) неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини у розмірі 10 000 грн 00 коп (десять тисяч грн.).
Стягнути з ОСОБА_2, (ІНФОРМАЦІЯ_3, місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5, місце проживання: АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_2) судовий збір в сумі 704 грн 80 коп (сімсот чотири грн. вісімдесят коп.).
У решті позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Київського апеляційного суду або через Києво-Святошинський районний суд Київської області.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду виготовлено 04 грудня 2018.
Суддя: Дубас Т.В.