Справа № 368/1156/18
Рішення
Іменем України
"23" листопада 2018 р. Кагарлицький районний суд
Київської області в складі:
головуючого судді Кириченка В.І.
при секретарі Марчук Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлику справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: виконавчий комітет Слобідської сільської ради про визнання особи такою, що втратила право на користування житлом,-
Позивач звернулась до суду та просила визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким що втратив право на користування житловим будинком АДРЕСА_2 та зняти з реєстраційного обліку у вказаному будинку.
Мотивувала позов тим, що відповідно до договору дарування №1с-2241, посвідченого державним нотаріусом Кагарлицької державної нотаріальної контори Київської області від 05 жовтня 1996 року та зареєстрованого в Кагарлицькому БТІ Київської області 09 жовтня 1996 року ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_2 В будинку зареєстрований, але не проживає її брат - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який був зареєстрований в будинку з метою наявності реєстрації в паспорті.
ОСОБА_2 зареєстрований у будинку АДРЕСА_2 14.12.1968 року, але фактично не проживає у вказаному будинку по теперішній час, що підтверджується Актом обстеження житлового будинку на предмет проживання особи, проведеного депутатом сільської ради ОСОБА_3 від 08.08.2018 року. Місце проживання та роботи ОСОБА_2 невідоме. Прохання добровільно знятися з реєстрації у вказаному будинку не виконує.
Реєстрація відповідача у житловому будинку створює позивачу перешкоди у володінні, користуванні та розпорядженні майном, що належить йому на праві власності.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, надіслала заяву про розгляд справи у її відсутність. Позов підтримала.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився.
Судом встановлено, що відповідно до договору дарування №1с-2241, посвідченого державним нотаріусом Кагарлицької державної нотаріальної контори Київської області від 05 жовтня 1996 року та зареєстрованого в Кагарлицькому БТІ Київської області 09 жовтня 1996 року ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_2 В будинку зареєстрований, але не проживає ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який був зареєстрований в будинку з метою наявності реєстрації в паспорті.
ОСОБА_2 зареєстрований у будинку АДРЕСА_2 14.12.1968 року, але фактично не проживає у вказаному будинку по теперішній час, що підтверджується Актом обстеження житлового будинку на предмет проживання особи, проведеного депутатом сільської ради ОСОБА_3 від 08.08.2018 року. Місце проживання та роботи ОСОБА_2 невідоме. Прохання добровільно знятися з реєстрації у вказаному будинку не виконує.
Будучи зареєстрованим, але не проживаючи у будинку позивача, відповідач не приходить до будинку та не використовує його для тимчасового або постійного проживання.
Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно ст. 317 ЦК України власникові належить права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Згідно ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ч. 1 ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
Відповідно до ч.1 ст. 383 ЦК України та ст.. 150ЖК УРСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб, мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.
З гідно з положеннями ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
ОСОБА_2 брат позивачки, тобто колишній член сім'ї не проживає у вказаному будинку і факт не проживання підтверджується актом обстеження житлового будинку на предмет проживання особи, проведеного депутатом сільської ради ОСОБА_3 від 08.08.2018 року.
Реєстрація відповідача у житловому будинку створює позивачу перешкоди у володінні, користуванні та розпорядженні майном у зв'язку з реалізацією права позивача з оформлення субсидії на сплату комунальних послуг.
Таким чином, позивач як власник майна, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
А тому, слід визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким що втратив право на користування житловим будинком АДРЕСА_2 та зняти з реєстраційного обліку у вказаному будинку.
Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 15, 16, 317, 319, 321, 386, 391 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 15, 118 ,119 ЦПК України, суд,-
вирішив:
Позов задоволити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким що втратив право на користування житловим будинком АДРЕСА_2 та зняти з реєстраційного обліку у вказаному будинку.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса: АДРЕСА_1), РНОКПП:НОМЕР_2 судовий збір у розмірі 704, 80 грн.
Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 273 ЦПК України. Повний текст рішення виготовлено 03.12.2018 року.
Суддя: В.І. Кириченко