Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"27" листопада 2018 р.Справа № 922/3522/17
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Яризька В.О.
при секретарі судового засідання Тютютник О.Ю.
розглянувши заяву АК "Укрсоцбанк" про визнання договорів поруки недійсними по справі
за заявою колективного підприємства "Старе кафе", м. Харків,
до колективного підприємства "Старе кафе", м. Харків,
про визнання банкрутом
за участю :
представника АТ "Укрсоцбанк" - ОСОБА_1 (дов.),
представника ТОВ "ФК "Стандарт Кепітал" - ОСОБА_2 (директор),
ліквідатора - ОСОБА_3,
представника боржника - ОСОБА_4 (дов.),
АТ "Укрсоцбанк" звернулось до суду з заявою, в якій просить суд:
- визнати недійсним з моменту вчинення Договір поруки № 29/12/2016-01, укладений 29.12.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Стандарт Кепітал" та Колективним підприємством "Старе кафе";
- визнати недійсним з моменту вчинення Договір поруки № 29/12/2016-02, укладений 29.12.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Стандарт Кепітал" та Колективним підприємством "Старе кафе";
- визнати недійсним з моменту вчинення Договір поруки № 29/12/2016-03, укладений 29.12.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Стандарт Кепітал" та Колективним підприємством "Старе кафе".
Заява прийнята до розгляду та призначена в судове засідання.
В розгляді заяви оголошувались перерви до 23.10.2018, 30.10.2018, 27.11.2018.
Розгляд заяви відкладався на 20.11.2018.
Присутній у судових засіданнях представник заявника подану заяву підтримав у повному обсязі. В обґрунтування поданої заяви посилається на те, що є кредитором КП "Старе кафе", а отже відповідно до ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" має право оспорити договори, укладені боржником. Заявник вважає, що оспорювані договори є фіктивними, укладені лише з метою створення штучної заборгованості боржника.
Ліквідатор проти поданої заяви банку заперечує, вказує, на те, що банк є заставним кредитором, а отже не має права на звернення з заявою про визнання договорів боржника недійсними. Крім того, заявником не доведено належними та допустимими доказами, що оспорювані договори є фіктивними та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Кредитор ТОВ "Факторингова компанія "Стандарт Кепітал" проти поданої заяви заперечує, вказує, що банк є заставним кредитором, а отже не має права на звернення з заявою про визнання договорів боржника та іншого кредитора недійсними. Крім того, оспорювані договори були вчинені з метою реального настання відповідних наслідків, а заявником не надано доказів протилежного.
Вислухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Постановою господарського суду Харківської області від 14.11.2017 Колективне підприємство "Старе кафе", код 22699590, визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії ОСОБА_5
На офіційному веб - сайті Вищого господарського суду України 14.11.2017 року було оприлюднено повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури № 47136, в якому зазначено граничний строк на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника - один місяць з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, зазначено відомості про ліквідатора.
У зв'язку з виправленням описок, що були допущені в повідомленні, на офіційному веб - сайті Вищого господарського суду України 16.11.2017 року було оприлюднено додаткове повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури за № 47193. Визначено граничний строк на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника. Зазначено відомості про ліквідатора.
Ухвалою суду від 30.10.2018 задоволено заяву арбітражного керуючого ОСОБА_5 про припинення її повноважень ліквідатора КП "Старе кафе", ліквідатором КП "Старе кафе" призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3.
В установлений законом строк до суду звернулись з заявами з грошовими вимогами до боржника ПАТ "Укрсоцбанк" та ТОВ "Факторингова компанія "Стандарт Кепітал".
Ухвалою суду від 15.02.2018 визнано вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Стандарт Кепітал", код ЄДРПОУ 38489695, в сумі 25 070 182,73 грн. та включено 20 899 637,64 грн. до четвертої черги реєстру вимог кредиторів, 4 167 345,09 грн. до шостої черги реєстру вимог кредиторів, витрати щодо сплати судового збору в сумі 3200,00 грн. включено до першої черги реєстру вимог кредиторів.
Визнані судом вимоги ґрунтувались, зокрема, на невиконанні боржником зобов'язань за договорами поруки № 29/12/2016-01 від 29.12.2016, № 29/12/2016-02 від 29.12.2016, № 29/12/2016-03 від 29.12.2016, які були укладені боржником з ТОВ "Факторингова компанія "Стандарт Кепітал" в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_6 за кредитними договорами № СМ-SME 701/032/2007 від 19.03.2007, № СNL 700/522/2007 від 05.03.2007, № МL 700/342/2005 від 25.11.2005.
Ухвалою суду від 24.04.2018 з урахуванням ухвали від 27.04.2018 та від 14.05.2018 окремо включені до реєстру вимог кредиторів колективного підприємства "Старе кафе" вимоги публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" в сумі 12 925 777,69 грн., як такі, що забезпечені іпотекою. Окремо внесено до реєстру вимог кредиторів колективного підприємства "Старе кафе" відомості щодо майна, яке є предметом іпотеки за договорами іпотеки № 805/6/18/7-907 від 04.09.2007, № 805/13/18-5/7-1291 від 25.12.2007, № 805/13/18-5/8-703 від 01.08.2008, а саме нежитлову будівлю літ. "Л-3", загальною площею 910,1 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Харків, вулиця Полтавський шлях, будинок № 6. Включено до першої черги реєстру вимог кредиторів колективного підприємства "Старе кафе" вимоги ПАТ "Укрсоцбанк" щодо судового збору в сумі 3200,00 грн.
Згідно ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав:
боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог;
боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку;
боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;
боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів;
боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна;
боржник прийняв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.
З аналізу положень зазначеної норми, можна дійти до висновку про те, що право на подання заяв про визнання недійсними правочинів або визнання недійсними дій боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство у межах провадження у справі про банкрутство має арбітражний керуючий та конкурсний кредитор.
Згідно частини 1 статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).
Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, а майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи - боржника за основним зобов'язанням на підставі договору, закону або рішення суду.
Отже, іпотека є самостійним видом забезпечення виконання зобов'язання.
Правова природа іпотеки полягає у забезпеченні можливості кредитора у разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого іпотекою, одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку нерухомого майна переважно перед іншими кредиторами боржника.
Статтею 575 ЦК України іпотека прямо визначена окремим видом застави.
Згідно ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
Відповідно до ч.1 ст. 11 Закону України "Про іпотеку" майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.
В частині 4 статті 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.
Згідно ч. 9 ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в позачерговому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, боржник є майновим поручителем ТОВ "Компанія Агро-Альянс", ОСОБА_7, ОСОБА_8 та відповідає за невиконання зобов'язань вказаних осіб лише в межах вартості предмета іпотеки, відомості про який внесені до реєстру вимог кредиторів боржника.
Таким чином, вимоги АТ "Укрсоцбанк" є забезпеченими, а наявність конкурсного кредитора ніяким чином не впливає на права банку щодо погашення існуючої заборгованості боржником.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Банком не доведено порушення його прав укладенням боржником оспорюваних правочинів та не обґрунтовано його право на звернення до суду з даною заявою.
Позиція стосовно того, що заставний кредитор не має права заявляти вимогу про визнання недійсними правочинів відповідно до приписів ч.1 ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" викладена Верховним Судом у постанові від 05.04.2018 у справі № 922/2610/15.
Викладене є підставою для відмови в задоволенні поданої заяви.
Стосовно викладених заявником обґрунтувань щодо невідповідності укладених боржником та ТОВ "Факторингова компанія" договорів поруки вимогам чинного законодавства суд зазначає, що вказані факти не знайшли свого підтвердження в процесі розгляду заяви.
Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину передбачені статтею 203 ЦК України, зокрема частиню 1 передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
Суд зазначає, що ознака фіктивності має бути притаманна діям усіх сторін правочину. Якщо хоча б одна з них намагалася досягти правового результату, то даний правочин не може визнаватися фіктивним. Заявник, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що всі учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення.
Суд встановив, що в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_6 за кредитними договорами № СМ-SME 701/032/2007 від 19.03.2007, № СNL 700/522/2007 від 05.03.2007, № МL 700/342/2005 від 25.11.2005, між ТОВ "Факторингова компанія "Стандарт Кепітал" та КП "Старе кафе" укладено відповідні договори поруки № 29/12/2016-01 від 29.12.2016, № 29/12/2016-02 від 29.12.2016, № 29/12/2016-03 від 29.12.2016.
Укладення вказаних договорів поруки визнано боржником. Як зазначив ліквідатор, загальними зборами КП "Старе Кафе" схвалено укладення КП "Старе Кафе" правочинів з ТОВ "Факторингова компанія "Стандарт кепітал" в грудні 2016 року, що відображено в протоколі, а отже такі договори не є такими, що підписані з боку боржника особою з перевищенням своїх повноважень.
Суд також звертає увагу на те, що наявність конкурсного кредитора, яким є ТОВ "Факторингова компанія "Стандарт Кепітал", не впливає на погашення вимог забезпеченого кредитора та не надає жодних переваг конкурсному кредитору, при цьому, комітет кредиторів не має повноважень щодо прийняття будь-яких рішень відносно майна, що є предметом забезпечення.
Стосовно посилань банку на невиконання протягом 4-х років рішення господарського суду Харківської області від 02.02.2012 у справі № 57/318-09 про стягнення з боржника 12 692 517,18 грн. на користь АТ "Укрсоцбанк" шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - нежитлову будівлю, літ. "Л-3", загальною площею 910,1 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Харків, вулиця Полтавський шлях, будинок № 6, суд зазначає, що вказаним рішенням визначено спосіб реалізації предмету іпотеки: шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.
Заявником не наведено жодної обставини та не надано доказів того, що вказане рішення суду не виконано через перешкоджання такому виконанню саме боржником, а також доказів того, що на таке невиконання вплинуло укладення боржником спірних договорів поруки.
Суд зазначає, що підприємство веде господарську діяльність на власний розсуд.
ТОВ "Факторингова компанія "Стандарт Кепітал" заявило свої вимоги в процедурі банкрутства боржника, що свідчить про те, що кредитор розраховував на виконання взятих на себе зобов"язань боржником, що спростовує доводи заявника про фіктивність правочинів.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.
За приписами ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель зобов'язується перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Суд зазначає, що діюче законодавство не містить положень стосовно строку укладення договорів поруки та не містить заборони на укладення договорів поруки після виникнення заборгованості в основного позичальника.
Суд звертає увагу на те, що згідно правил ведення бухгалтерського обліку зобов"язання за договором поруки обліковуються на позабалансових рахунках та списуються з цих рахунків у разі виконання поручителем зобов"язань позичальника або в разі припинення договорів поруки з з інших підстав.
Позабалансові рахунки призначені для узагальнення інформації про наявність і рух: цінностей, що не належать підприємству, але тимчасово перебувають у його користуванні, розпорядженні або на зберіганні (об'єкти оперативної (операційної) оренди основних засобів, матеріальні цінності на відповідальному зберіганні, переробці, комісії, монтажі); умовних прав і зобов'язань підприємства (застави, гарантії, зобов'язання тощо); бланків суворого обліку; списаних активів (нестачі цінностей, дебіторська заборгованість) для спостереження за можливістю їх відшкодування винними особами (боржниками); амортизаційних відрахувань.
Бухгалтерський облік указаних цінностей, амортизаційних відрахувань, умовних прав і зобов'язань ведеться за простою системою, за якою записи про надходження, вибуття, використання, продаж матеріальних цінностей, бланків суворого обліку, утворення умовних прав і зобов'язань, списання з балансу майна внаслідок нестачі, псування та дебіторської заборгованості, нарахування і використання амортизаційних відрахувань проводяться тільки на одному позабалансовому рахунку з вказуванням змісту і кількісно-вартісних показників операції (Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. N 291, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 р. за N 893/4186).
З огляду на викладене, відображення договорів поруки в балансі підприємства чинним законодавством про бухгалтерський облік не передбачено, що спростовує доводи банку в цій частині.
Суд зазначає, що не виявив ознак того, що оспорювані договори поруки не відповідають вимогам чинного законодавства.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що подана заява нормативно та документально необґрунтована та не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 1, 20, 42, 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 233-235 ГПК України, суд
В задоволенні заяви Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (вх. № 25795 від 06.09.2018) про визнання договорів поруки недійсними відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення.
Ухвала може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дати складення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено 03.12.2018.
Суддя ОСОБА_9