Вирок від 03.12.2018 по справі 368/752/17

Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/752/17

Провадження № 1 - кп/368/23/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2018 рокум.Кагарлик Київської області

Кагарлицький районний суд Київської області у складі:

Головуючого судді: ОСОБА_1

При секретарях: ОСОБА_2

ОСОБА_3

ОСОБА_4

- розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Кагарлицького районного суду Київської області в м. Кагарлик кримінальне провадження ч. 3 ст. 297 КК України, внесеному в єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12016110190000488 від 11.07.2016 року відносно:

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кагарлик Київської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , освіта середня, не працюючого, не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, раніше не судимого, відносно якого на підставі ухвали Кагарлицького районного суду від 26.02.2018 року обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, 29 жовтня 2018 року на підставі ухвали Кагарлицького районного суду продовжено термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 27.12.2018 року, включно;

- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Кагарлик Київської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючого, не одруженого, освіта не повна - середня, має на утриманні одну неповнолітню дитину, міра запобіжного заходу під час досудового слідства не обиралася, раніше притягувався до кримінальної відповідальності:

- 28.01.2003 року Кагарлицьким районним судом Київської області за ч. 3 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі, - ст. 75 КК України, - звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;

- 20.05.2004 року Кагарлицьким районним судом Київської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 (трьох) років 2 місяців позбавлення волі;

- 02.09.2009 року Кагарлицьким районним судом Київської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі, ст. 75 КК України, - звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 (три) роки;

- на час винесення вироку відбуває покарання у виді позбавлення волі за вироком Кагарлицького районного суду Київської області від 03.11.2017 року, (засуджений за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, з застосуванням положень ст. 70 КК України призначено покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі), на підставі ухвали Кагарлицького районного суду знаходиться в Державній установі Міністерства Юстиції України «Київський слідчий ізолятор», -

- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки м. Київ, громадянки України, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 , не працюючої, не одруженої, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше не судимої, міра запобіжного заходу під час досудового слідства не обиралася,

- які обвинувачуються у вчиненні злочинів, які передбачено ч. 3 ст. 297 КК України, -

з участю сторін кримінального провадження:

- сторона обвинувачення:

прокурори: ОСОБА_8

ОСОБА_9

ОСОБА_10 .

Потерпіла: ОСОБА_11

- сторона захисту:

обвинувачений: ОСОБА_5

захисник обвинуваченого: адвокат ОСОБА_12

обвинувачена: ОСОБА_7

захисник обвинуваченої: адвокат ОСОБА_13

обвинувачений: ОСОБА_6

захисник обвинуваченого: адвокат ОСОБА_14

інші учасники процесу:

свідок - ОСОБА_15

ВСТАНОВИВ:

15.06.2017 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області від Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12016110190000488, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розсдідувань 11.07.2016 про вчинення ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 кримінального правопорушення - злочинів, передбачених ч. 3 ст. 297 КК України, ( Том № 1, а.с., 2 - 24).

Формулювання обвинувачення, яке пред'явлене обвинуваченому ОСОБА_5 органом досудового слідства, та які прокурор вважає доведеним.

1. ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні наруги над могилою, а також незаконному заволодінні предметами, що знаходяться на могилі, вчиненого з корисливих мотивів, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України.

2. ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні наруги над могилою, а також незаконному заволодінні предметами, що знаходяться на могилі, вчиненого з корисливих мотивів, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України.

3. ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні наруги над могилою, а також незаконному заволодінні предметами, що знаходяться на могилі, вчиненого з корисливих мотивів, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України.

4. ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні наруги над могилою, а також незаконному заволодінні предметами, що знаходяться на могилі, учиненого з корисливих мотивів, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України.

5. ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні наруги над могилою, а також незаконному заволодінні предметами, що знаходяться на могилі, вчиненого з корисливих мотивів, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України.

6. ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні наруги над могилою, а також незаконному заволодінні предметами, що знаходяться на могилі, вчиненого з корисливих мотивів, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України.

7. ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні наруги над могилою, а також незаконному заволодінні предметами, що знаходяться на могилі, вчиненого з корисливих мотивів, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України.

8. ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні наруги над могилою, а також незаконному заволодінні предметами, що знаходяться на могилі, вчиненого з корисливих мотивів, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України.

9. ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні наруги над могилою, а також незаконному заволодінні предметами, що знаходяться на могилі, вчиненого повторно за попередньою змовою групою осіб та з корисливих мотивів, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України.

1. ОСОБА_5 , обвинувачується у тому, що він в період часу з травня по червень 2016 року, точну дату під час досудового розслідування не встановлено, перебуваючи за місцем проживання, а саме в будинку АДРЕСА_1 , вирішив вчинити викрадення металевих частин конструкції надмогильних огорож на одному з місцевих кладовищ м. Кагарлик, для їх подальшої реалізації як металобрухту.

З цією метою, ОСОБА_5 в період часу з травня по червень 2016 року прийшов на територію міського кладовища, що за адресою: вул. Лісова, м. Кагарлик Київської області. Впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел на викрадення металевих частин конструкції надмогильної огорожі в місцях поховання покійних на міському кладовищі по вул. Лісова в м. Кагарлик Київської області, нехтуючи громадською моральністю у сфері шанобливого ставлення до померлих та їх місць поховання, діючи умисно, грубо порушуючи суспільні відносини, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи та релігійні традиції щодо поховання померлих, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, демонструючи негативне ставлення до суспільних відносин, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи, традиції та релігійні положення щодо поховання померлих та вияву поваги до пам'яті покійних, здійснив наругу над могилою, а саме підійшов до місця поховання ОСОБА_16 , 1937-2003 років життя, та демонтував ударами ноги алюмінієву огорожу, розташовану по периметру могили останніх. В подальшому ОСОБА_5 склав елементи надмогильної огорожі у знайдений на сміттєзвалищі поліетиленовий мішок та за два рази переніс елементи огорожі і здав їх на металобрухт, тобто зник з місця вчинення злочину та розпорядився викраденим на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні наруги над могилою, а також незаконному заволодінні предметами, що знаходяться на могилі, вчиненого з корисливих мотивів, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України.

2. Крім того, ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що він приблизно в період часу з травня по червень 2016 року, точну дату під час досудового розслідування не встановлено, перебуваючи за місцем проживання, а саме в будинку АДРЕСА_1 , вирішив повторно вчинити викрадення металевих частин конструкції надмогильних огорож на одному з місцевих кладовищ м. Кагарлик для їх подальшої реалізації як металобрухту.

З цією метою, ОСОБА_5 в період часу з травня по червень 2016 року прийшов на територію міського кладовища, що за адресою: вул. Лісова, Кагарлик Київської області. Впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел на повторне викрадення металевих частин конструкції надмогильної огорожі в місцях поховання покійних на міському кладовищі по вул. Лісова в м. Кагарлик Київської області, нехтуючи громадською моральністю у сфері шанобливого ставлення до померлих та їх місць поховання, діючи умисно, повторно, грубо порушуючи суспільні відносини, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи та релігійні традиції щодо поховання померлих, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, демонструючи негативне ставлення до суспільних відносин, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи, традиції та релігійні положення щодо поховання померлих та вияву поваги до пам'яті покійних, здійснив наругу над могилами, а саме підійшов до місця поховання ОСОБА_17 , 1934-2012 років життя, та ОСОБА_18 , 1937-1989 років життя, та демонтував ударами ноги алюмінієву огорожу, розташовану по периметру вказаних могил. В подальшому ОСОБА_5 склав елементи надмогильної огорожі у знайдений на сміттєзвалищі поліетиленовий мішок та за декілька рази переніс елементи огорожі і здав їх на металобрухт, тобто зник з місця вчинення злочину та розпорядився викраденим на власний розсуд.

3. Крім того, ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що він приблизно в період часу з червня по липень 2016 року, точну дату під час досудового розслідування не встановлено, перебуваючи за місцем проживання, а саме в будинку АДРЕСА_1 , вирішив повторно вчинити викрадення металевих частин конструкції надмогильних огорож на одному з місцевих кладовищ м. Кагарлик для їх подальшої реалізації як металобрухту.

З цією метою, ОСОБА_5 в період часу з червня по липень 2016 року прийшов на територію міського кладовища, що за адресою: вул. Лісова, м. Кагарлик Київської області. Впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел на повторне викрадення металевих частин конструкції надмогильної огорожі в місцях поховання покійних на міському кладовищі по вул. Лісова в м. Кагарлик Київської області, нехтуючи громадською моральністю у сфері шанобливого ставлення до померлих та їх місць поховання, діючи умисно, повторно, грубо порушуючи суспільні відносини, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи та релігійні традиції щодо поховання померлих, керуючись корисливим мотивом з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, демонструючи негативне ставлення до суспільних відносин, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи, традиції та релігійні положення щодо поховання померлих та вияву поваги до пам'яті покійних, здійснив наругу над могилою, а саме підійшов до місця поховання ОСОБА_19 , 1923-2013 років життя, та демонтував ударами ноги алюмінієву огорожу, розташовану по периметру вказаної могили. В подальшому ОСОБА_5 склав елементи надмогильної огорожі у знайдений на сміттєзвалищі поліетиленовий мішок та за три рази переніс елементи огорожі і здав їх на металобрухт, тобто зник з місця вчинення злочину та розпорядився викраденим на власний розсуд.

4. Крім того, ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що він приблизно в період часу з червня по липень 2016 року, точну дату під час досудового розслідування не встановлено, перебуваючи за місцем проживання, а саме в будинку АДРЕСА_1 , вирішив повторно вчинити викрадення металевих частин конструкції надмогильних огорож на одному з місцевих кладовищ м. Кагарлик для їх подальшої реалізації як металобрухту.

З цією метою, ОСОБА_5 в період часу з червня по липень 2016 року прийшов на територію міського кладовища, що за адресою: вул. Лісова, м. Кагарлик Київської області. Впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел на повторне викрадення металевих частин конструкції надмогильної огорожі в місцях поховання покійних на міському кладовищі по вул. Лісова в м. Кагарлик Київської області, нехтуючи громадською моральністю у сфері шанобливого ставлення до померлих та їх місць поховання, діючи умисно, повторно, грубо порушуючи суспільні відносини, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи та релігійні традиції щодо поховання померлих, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, демонструючи негативне ставлення до суспільних відносин, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи, традиції та релігійні положення щодо поховання померлих та вияву поваги до пам'яті покійних, здійснив наругу над могилами, а саме підійшов до місця поховання ОСОБА_20 . 1913-1988 років життя, та ОСОБА_21 , 1914-2003 років життя, та демонтував ударами ноги алюмінієву огорожу, розташовану по периметру вказаних могил. В подальшому ОСОБА_5 , склав елементи надмогильної огорожі у знайдений на сміттєзвалищі поліетиленовий мішок та за допомогою велосипеда перевіз елементи огорожі і здав їх на металобрухт, тобто зник з місця вчинення злочину та розпорядився викраденим на власний розсуд.

5. Крім того, ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що він приблизно в період часу з червня по липень 2016 року, точну дату під час досудового розслідування не встановлено, перебуваючи за місцем проживання, а саме в будинку АДРЕСА_1 , вирішив повторно вчинити викрадення металевих частин конструкції надмогильних огорож на одному з місцевих кладовищ м. Кагарлик для їх подальшої реалізації як металобрухту.

З цією метою, ОСОБА_5 в період часу з червня по липень 2016 року прийшов на територію міського кладовища, що за адресою: вул. Лісова, м. Кагарлик Київської області. Впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел на повторне викрадення металевих частин конструкції надмогильної огорожі в місцях поховання покійних на міському кладовищі по вул. Лісова в м. Кагарлик Київської області, нехтуючи громадською моральністю у сфері шанобливого ставлення до померлих та їх місць поховання, діючи умисно, повторно, грубо порушуючи суспільні відносини, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи та релігійні традиції щодо поховання померлих, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, демонструючи негативне ставлення до суспільних відносин, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи, традиції та релігійні положення щодо поховання померлих та вияву поваги до пам'яті покійних, здійснив наругу над могилами, а саме підійшов до місця поховання ОСОБА_22 , 1910-1998 років життя, та ОСОБА_23 , 1955-1999 років життя, та демонтував ударами ноги алюмінієву огорожу, розташовану по периметру вказаних могил. В подальшому ОСОБА_5 склав елементи надмогильної огорожі у знайдений на сміттєзвалищі поліетиленовий мішок та за два рази переніс елементи огорожі і здав їх на металобрухт, тобто зник з місця вчинення злочину та розпорядився викраденим на власний розсуд.

6. Крім того, ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що він в період часу з червня по липень 2016 року, точну дату під час досудового розслідування не встановлено, перебуваючи за місцем свого проживання, а саме в будинку АДРЕСА_1 , вирішив вчинити викрадення металевих частин конструкції надмогильних огорож на одному з місцевих кладовищ м. Кагарлик, розташованому по вул. Лісовій в м. Кагарлик Київської області для їх подальшої реалізації як металобрухту.

З цією метою, ОСОБА_5 в період часу з червня по липень 2016 року прийшов на територію міського кладовища, що за адресою: вул. Лісова, м. Кагарлик Київської області. Впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел на викрадення металевих частин конструкції надмогильної огорожі в місцях поховання покійних на міському кладовищі по вул. Лісова в м. Кагарлик Київської області, нехтуючи громадською моральністю у сфері шанобливого ставлення до померлих та їх місць поховання, діючи умисно, грубо порушуючи суспільні відносини, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи та релігійні традиції щодо поховання померлих, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, демонструючи негативне ставлення до суспільних відносин, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи, традиції та релігійні положення щодо поховання померлих та вияву поваги до пам'яті покійних, здійснив наругу над могилами, а саме підійшов до місця поховання ОСОБА_24 , 1915-1989 років життя, і ОСОБА_25 , 1913-1996 років життя, та демонтував ударами ноги половину чавунної огорожі, розташованої по периметру вказаних могил. В подальшому ОСОБА_5 склав елементи надмогильної огорожі у знайдений на сміттєзвалищі поліетиленовий мішок та за чотири рази переніс елементи огорожі в невідомому напрямку, після чого з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_26 завдав ОСОБА_27 та ОСОБА_11 , які є родичами ОСОБА_24 та ОСОБА_28 , та за власний кошт встановили чавунну огорожу на могилі, моральних страждань та майнової шкоди на загальну суму 1500 гривень.

7. Крім того, ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що він в період часу з січня по лютий 2017 року, точну дату вчинення кримінального правопорушення досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи за місцем проживання, а саме в будинку АДРЕСА_1 , вирішив повторно вчинити викрадення металевих частин конструкції надмогильних огорож на одному з місцевих кладовищ м. Кагарлик для їх подальшої реалізації як металобрухту.

З цією метою, ОСОБА_5 в період часу з січня по лютий 2017 року прийшов на територію міського кладовища, що за адресою: вул. Лісова, м. Кагарлик Київської області. Впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел на повторне викрадення металевих частин конструкції надмогильної огорожі в місцях поховання покійних на міському кладовищі по вул. Лісова в м. Кагарлик Київської області, нехтуючи громадською моральністю у сфері шанобливого ставлення до померлих та їх місць поховання, діючи умисно, повторно, грубо порушуючи суспільні відносини, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи та релігійні традиції щодо поховання померлих, керуючись корисливим мотивом з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, демонструючи негативне ставлення до суспільних відносин, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи, традиції та релігійні положення щодо поховання померлих та вияву поваги до пам'яті покійних, здійснив наругу над могилами, а саме підійшов до місця поховання ОСОБА_29 , 1907-1994 років життя, де ОСОБА_5 демонтував ударами ноги алюмінієву огорожу, розташовану по периметру могили останніх. В подальшому ОСОБА_5 склав елементи надмогильної огорожі у знайдений на сміттєзвалищі поліетиленовий мішок та за два рази переніс елементи огорожі і здав їх на металобрухт, тобто зник з місця вчинення злочину та розпорядився викраденим на власний розсуд.

8. Крім того, ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що він у березні 2017 року, точну дату під час досудового розслідування не встановлено, перебуваючи за місцем проживання, а саме в будинку АДРЕСА_1 , вирішив повторно вчинити викрадення металевих частин конструкції надмогильних огорож на одному з місцевих кладовищ м. Кагарлик для їх подальшої реалізації як металобрухту.

Реалізуючи вказаний злочинний намір, ОСОБА_5 у березні 2017 року прийшов на територію міського кладовища, що за адресою: вул. Лісова, м. Кагарлик Київської області. Впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_5 реалізуючи свій злочинний умисел на повторне викрадення металевих частин конструкції надмогильної огорожі в місцях поховання покійних на міському кладовищі по вул. Лісова в м. Кагарлик Київської області, нехтуючи громадською моральністю у сфері шанобливого ставлення до померлих та їх місць поховання, діючи умисно, повторно, грубо порушуючи суспільні відносини, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи та релігійні традиції щодо поховання померлих, керуючись корисливим мотивом з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, демонструючи негативне ставлення до суспільних відносин, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи, традиції та релігійні положення щодо поховання померлих та вияву поваги до пам'яті покійних, здійснив наругу над могилами, а саме підійшов до місця поховання ОСОБА_30 , 1945-1991 років життя, та ОСОБА_31 , 1943-2003 років життя, та демонтував ударами ноги чавунну огорожу, розташовану по периметру могили останніх. В подальшому ОСОБА_5 , склав елементи надмогильної огорожі у знайдений на сміттєзвалищі поліетиленовий мішок та за декілька разів переніс елементи огорожі і здав їх на металобрухт, тобто зник з місця вчинення злочину та розпорядився викраденим на власний розсуд.

9. Крім того, ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що він 06 березня 2017 року приблизно о 15 год. 30 хв. перебував у гостях у ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які спільно проживають за адресою: АДРЕСА_2 . Під час спільного вживання алкогольних напоїв ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вирішили здійснити викрадення металевих частин конструкції надмогильних огорож на одному з місцевих кладовищ м. Кагарлик, для їх подальшої реалізації як металобрухту.

Реалізуючи вказаний злочинний намір, досягнутий за попередньою змовою групою осіб, 06 березня 2017 року приблизно о 16 год. 30 хв. ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , прийшли на територію міського кладовища, що за адресою: вул. Лісова, м. Кагарлик Київської області.

Впевнившись, що за їхніми злочинними діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_5 , спільно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , реалізуючи свій спільний злочинний умисел на повторне викрадення металевих частин конструкції надмогильної огорожі в місцях поховання покійних на міському кладовищі по вул. Лісова в м. Кагарлик Київської області, нехтуючи громадською моральністю у сфері шанобливого ставлення до померлих та їх місць поховання, діючи умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб, грубо порушуючи суспільні відносини, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи та релігійні традиції щодо поховання померлих, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, демонструючи негативне ставлення до суспільних відносин, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи, традиції та релігійні положення щодо поховання померлих та вияву поваги до пам'яті покійних, здійснив наругу над могилою, а саме підійшов разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до місця поховання ОСОБА_24 , 1915-1996 років життя, та ОСОБА_25 , 1913-1996 років життя, та спільно з ОСОБА_6 ногами розбив на фрагменти іншу половину надмогильної огорожі, розташованої по периметру могили останніх, щодо якої ОСОБА_5 вже вчиняв наругу. В подальшому ОСОБА_5 разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 склали вказані фрагменти іншу половину надмогильної огорожі у знайдені на сміттєзвалищі два поліетиленові мішки та з місця злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_5 разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 завдав ОСОБА_32 та ОСОБА_11 , які є родичами ОСОБА_24 та ОСОБА_28 , та за власний кошт встановили чавунну огорожу на могилі, моральних страждань та майнової шкоди на загальну суму 1500 гривень.

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні наруги над могилою, а також незаконному заволодінні предметами, що знаходяться на могилі, вчиненого повторно за попередньою змовою групою осіб та з корисливих мотивів, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України.

Формулювання обвинувачення, яке пред'явлене обвинуваченому ОСОБА_6 органом досудового слідства, та які прокурор вважає доведеним.

ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні наруги над могилою, а також незаконному заволодінні предметами, що знаходяться на могилі, вчиненого за попередньою змовою групою осіб та з корисливих мотивів, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України.

ОСОБА_6 , обвинувачується у тому, що він 06 березня 2017 року приблизно о 15 год. 30 хв. перебуваючи за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 спільно вживали алкогольні напої. ОСОБА_5 в цей час запропонував йому та ОСОБА_7 вчинити викрадення металевих частин конструкції надмогильних огорож на одному з місцевих кладовищ м. Кагарлик, для їх подальшої реалізації як металобрухту. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 погодились на пропозицію ОСОБА_33 , вступивши з ним у злочинну змову.

Впевнившись, що за їхніми злочинними діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_6 разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , реалізуючи спільний злочинний умисел на викрадення металевих частин конструкції надмогильної огорожі в місцях поховання покійних на міському кладовищі по вул. Лісова в м. Кагарлик Київської області, нехтуючи громадською моральністю у сфері шанобливого ставлення до померлих та їх місць поховання, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, грубо порушуючи суспільні відносини, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи та релігійні традиції щодо поховання померлих, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, демонструючи негативне ставлення до суспільних відносин, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи, традиції та релігійні положення щодо поховання померлих та вияву поваги до пам'яті покійних, здійснив наругу над могилою, а саме підійшли до місця поховання ОСОБА_24 , 1915-1996 років життя, та ОСОБА_25 , 1913-1996 років життя, де ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_6 ногами розбили на фрагменти половину надмогильної огорожі, розташованої по периметру вказаних могил. В подальшому ОСОБА_6 разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 склали вказані фрагменти надмогильної огорожі у знайдені на сміттєзвалищі два поліетиленові мішки та з місця злочину зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_6 разом з ОСОБА_5 , та ОСОБА_7 завдав ОСОБА_32 та ОСОБА_11 , які є родичами ОСОБА_24 та ОСОБА_28 , та за власний кошт встановили чавунну огорожу на могилі, моральних страждань та майнової шкоди на загальну суму 1500 гривень.

Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні наруги над могилою, а також незаконному заволодінні предметами, що знаходяться на могилі, вчиненого за попередньою змовою групою осіб та з корисливих мотивів, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України.

Формулювання обвинувачення, яке пред'явлене обвинуваченій ОСОБА_7 органом досудового слідства, та які прокурор вважає доведеним.

ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні наруги над могилою, а також незаконному заволодінні предметами, що знаходяться на могилі, вчиненого за попередньою змовою групою осіб та з корисливих мотивів, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України.

ОСОБА_7 обвинувачується у тому, що вона 06 березня 2017 року приблизно о 15 год. 30 хв. перебуваючи за місцем свого тимчасового проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 спільно вживала алкогольні напої. ОСОБА_5 в цей час запропонував ій та ОСОБА_6 вчинити викрадення металевих частин конструкції надмогильних огорож на одному з місцевих кладовищ м. Кагарлик, для їх подальшої реалізації як металобрухту. ОСОБА_7 та ОСОБА_6 погодились на пропозицію ОСОБА_33 , вступивши з ним у злочинну змову.

Реалізуючи спільний злочинний намір, досягнутий за попередньою змовою групою осіб, 06 березня 2017 року приблизно о 16 год. 30 хв. ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_34 та ОСОБА_6 , прийшли на територію міського кладовища за адресою: вул. Лісова, м. Кагарлик Київської області.

Впевнившись, що за їхніми злочинними діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_7 разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , реалізуючи спільний злочинний умисел на викрадення металевих частин конструкції надмогильної огорожі в місцях поховання покійних на міському кладовищі по вул. Лісова в м. Кагарлик Київської області, нехтуючи громадською моральністю у сфері шанобливого ставлення до померлих та їх місць поховання, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, грубо порушуючи суспільні відносини, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи та релігійні традиції щодо поховання померлих, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, демонструючи негативне ставлення до суспільних відносин, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи, традиції та релігійні положення щодо поховання померлих та вияву поваги до пам'яті покійних, здійснила наругу над могилою, а саме підійшли до місця поховання ОСОБА_24 , 1915-1996 років життя, та ОСОБА_25 , 1913-1996 років життя, де ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_6 ногами розбили на фрагменти половину надмогильної огорожі, розташованої по периметру вказаних могил. В подальшому ОСОБА_7 разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 склали вказані фрагменти надмогильної огорожі у знайдені на сміттєзвалищі два поліетиленові мішки та з місця злочину зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_7 разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 завдала ОСОБА_32 та ОСОБА_11 , які є родичами ОСОБА_24 та ОСОБА_28 , та за власний кошт встановили чавунну огорожу на могилі, моральних страждань та майнової шкоди на загальну суму 1500 гривень.

Таким чином, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні наруги над могилою, а також незаконному заволодінні предметами, що знаходяться на могилі, вчиненого за попередньою змовою групою осіб та з корисливих мотивів, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України.

Отже, сторона обвинувачення (прокурор) вважає, що вина обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, які передбачено ч. 3 ст. 297 КК України підтверджується письмовими доказами, які оглянуті в судовому засіданні, а саме:

- витяг з ЄРДР № 12016110190000488, дата внесення до ЄРДР 11.07.2016 року, правова кваліфікація ч. 1 ст. 297 КК України, ( Том № 2, а.с., 180).

Фабула: До Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУ НП в Київській області надійшло повідомлення від ОСОБА_11 про те, що невідома особа, в проміжок часу з 18.06.2016 по 10.07.2016, шляхом вільного доступу до території кладовища, розташованого по вул. Тітова, в м. Кагарлик, Київської області, здійснила крадіжку частини огорожі могили;

- Протокол про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується), (Том № 2, а.с., 182).

Дана заява прийнята в м. Кагарлик Київської області 11.07.2016 року о 09 год. 30 хв.

Ст. о/у СКР Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУ НП в Київській області майор поліції ОСОБА_35 прийняв усну заяву від ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жительки АДРЕСА_4 , працюючої секретарем Кагарлицького районного суду про глум над могилою.

Зміст заяви: В період часу з 18.06 по 10.07.2016 р. невідома особа викрала частину огорожі з могили її покійних родичів, могила знаходиться на кладовищі в м. Кагарлик поблизу вул. Тітова;

- протокол огляду місця події від 11.07.2016 року, складений в період з 10 год. 00 хв. по 10 год. 40 хв., (том № 2, а.с., 183 - 184).

Протокол складено слідчим СВ Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУ НП в Київській області лейтенантом поліції ОСОБА_36 в присутності понятих ОСОБА_37 , ОСОБА_38 .

Зміст протоколу наступний:

Місцем огляду є територія кладовища в м. Кагарлик Київської області по вул. Лісова. За 200 метрів на схід від центрального входу наявне місце поховання ОСОБА_24 та ОСОБА_25 . Дане місце поховання має розмір 4х4 метри і по периметру частково огороджене, а саме з тильного боку в місці поховання відсутні дві секції надмогильної огорожі, також з правого боку відсутня одна секція, а з фронтального боку одна секція демонтована, але лежить біля могили. Надмогильна огорожа виготовлена із чавуну і має висоту 40 см. Самі місця поховання та надмогильні пам'ятники не пошкоджені;

- витяг з ЄРДР № 12017110190000168, дата внесення до ЄРДР 07.03.2017, правова кваліфікація ч. 1 ст. 297 КК України, (Том № 2, а.с., 186).

Фабула: 07.03.2017 до чергової частини Кагарлицького ВП надійшов рапорт о/у СКП Кагарлицького ВП ОСОБА_39 про те, що 06.03.2017 по вул. Сергієнка, м. Кагарлик, виявлено ОСОБА_5 , 1963 року народження, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , при якому виявлено два мішки з вмістом чавунних елементів, схожих на частини надмогильної огорожі;

- рапорт о/у СКП Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУ НП в Київській області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_39 від 07.03.2017 року, (Том № 2, а.с., 187).

Рапорт слідчуючого змісту:

Доповідаю Вам, що мною 06.03.2017 під час перевірки оперативної нформації, в м. Кагарлик по вулиці Сергієнка виявлено особу ОСОБА_5 , 1963 р.н., жителя АДРЕСА_1 , при собі мав два поліпропіленові мішки. При поверхневому огляді останнього, в мішках виявлено чугунні елементи, зовні схожі на елементи огрожі могили.

Як пояснив ОСОБА_26 , виявлені в нього елементи дійсно являються частиною огорожі могили, які він разом із своїми знайомими ОСОБА_40 та ОСОБА_6 , жителями АДРЕСА_2 , демонтував 06.03.2017 близько 16:10 год. на кладовищі, яке знаходиться за адресою: м. Кагарлик, вул. .Лісова.

Враховуючи вище викладене, в діях ОСОБА_33 , ОСОБА_41 та ОСОБА_6 можуть міститься ознаки складу злочину, передбаченого ст. 297 КК України, керуючись ч. 1 ст. 11 ККУ, ч. 1, 2, 4 ст. 214, ч. 1 ст. 216 КПК України, прошу Вас про внесення даних відомостей ЖЄО Кагарлицького ВП для подальшого внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань з метою проведення досудового слідства по даному факту;

- заява ОСОБА_5 від 27.03.2017, (Том № 2, а.с., 189).

Заява наступного змісту:

Добровільно видає працівникам поліції шість елементів огорожі могили, які ним спільно з ОСОБА_6 , 1986, м. Кагарлик та ОСОБА_40 було викрадено 06.03.2017 з однієї могили з місцевого кладовища, яке знаходиться в м. Кагарлик по вул. Лісова;

- протокол огляду місця події від 17.03.2017 року, з фототаблицею до нього, складений в м. Кагарлик Київської області в період часу з 15 год. 10 хв. по 16 год. 00 хв., (том № 2, а.с., 190 - 194).

Протокол ОМП складений слідчим СВ Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_42 в присутності понятих ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , за участ. підозрюваного ОСОБА_6 .

Зміст протоколу слідчуючий:

Місцем огляду являється місце поховання громадян, розташоване на території міського цвинтаря по вул. Тітова м. Кагарлик Київської області.

Місцепоховання ОСОБА_25 , 1913 - 1996 років життя, що зазначено на пам'ятнику, виготовленого з чорного каменю, та Осадча Параска Корніївна, роки життя 1915 - 1989, що зазначено на пам'ятнику.

Загальна площа поховання 4х3 м. Оглядом даного місця поховання виявлено встановлений один фрагмент надмогильної огорожі, розташований навпроти місця поховання ОСОБА_24 .. В інших місцях по периметру поховання огорожі не виявлено. Маються лише 3 металеві стовпці, вкопані в землю по периметру.

ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 пояснили, що саме з цього місця поховання вони демонтували та виклали надмогильну огорожу. Фрагмент надмогильної огорожі, що залишився на місці поховання, виготовлений з металу, пофарбованого чорною фарбою;

- протокол огляду речей і документів від 07.03.2017 року, складений в м. Кагарлик Київської області слідчим СВ Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУ НП в Київській області в присутності понятих ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , з фототаблицею до нього, (Том № 2, а.с., 195 - 200).

Зміст протоколу наступний:

Огляд проводиться в приміщенні Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУ НП в Київській області по вул. Я. Мудрого, 13 м. Кагарлик Київської області.

07.03.2017 року до Кагарлицького ВП з письмовою заявою звернувся ОСОБА_5 про те, що бажає добровільно видати фрагменти надмогильної огорожі, які він викрав 06.03.2017 з місця поховання незнайомих йому осіб на кладовищі в АДРЕСА_2 , шляхом їх демонтажу за допомогою рук та ніг спільно з ОСОБА_47 та незнайомою йому жінкою та ім'я ОСОБА_48 .

Оглядом встановлено: 60 окремих (від'єднаних) фрагментів предмету, виготовлених з металу, схожого на дюралюміній. 4 з них аналогічні один одному у вигляді металевого стовбчика з приєднаним до нього декоративним елементом прямокутної форми з візерунковим оздобленням в середині, 2 інших фрагменти округлої форми, без стовбців та кріплень, зі слідами відлому металевих з'єднувальних кріплень на одному з кінців. Всі 6 даних фрагментів надмогильної огорожі пофарбовані чорною фарбою зі слідами лущіння та частково містять на собі речовини сірого та коричневого кольору, схожих на пил та грунт.

Дані фрагменти огорожі ОСОБА_5 видав у 2 мішках, виготовлених з полімерного матеріалу білого кольору зі слідами речовини темно - сірого кольору, схожої на бруд. Дані мішки містять ознаки порушення цілісності матеріалу в різних її частинах.

Вищевказані 2 мішки, виготовлені з полімерного матеріалу, а також 6 окремих фрагментів надмогильної огорожі вилучаються до Кагарлицького відділення поліції;

- витяг з ЄРДР № 12017110190000234. Дата внесення 18.04.2017. Правова кваліфікація ч. 1 ст. 297 КК України, (Том № 2, а.с., 207).

Фабула: 18.04.2017 року в чергову частину Кагарлицького відділення Обухівського ВП ГУ НП в Київській області надійшов рапорт оперуповноваженого Кагарлицького ВП ОСОБА_49 , про те, що в ході виконання окремого доручення по матеріалах кримінального провадження №12017110190000168 від 07.03.2017 було встановлено причетність гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до крадіжки елементів надмогильного облаштування з місць заховання ОСОБА_18 та ОСОБА_17 , розташованих на цвинтері м. Кагарлик по вул. Лісовій;

- рапорт о/у СКП Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУ НП в Київській області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_50 від 18.04.2017 року, (Том № 2, а.с., 208).

В рапорті зазначено наступне:

Доповідаю Вам, що під час виконання окремого доручення СВ Кагарлицького ВП в кримінальному провадженні № 12017110190000168 від 07.03.2017 року мною було встановлено причетність гр-на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 до крадіжки елементів надмогильного облаштування з могили похованих гр-н ОСОБА_18 (1937 р. ІНФОРМАЦІЯ_5 ) та ОСОБА_17 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ), яка розташована на цвинтарі в м. Кагарлик по вул. Лісова.

З метою кваліфікованої, повної та всебічної перевірки вищевикладеного факту прошу Вашого дозволу на внесення даних відомостей до ЖЄО Кагарлицького ВП для доручення подальшої поглибленої перевірки їх працівникам слідчого відділення Кагарлицького ВП.

Попередня правова кваліфікація ч. 1 ст. 297 КК України;

- витяг з ЄРДР № 12017110190000235. Дата внесення 18.04.2017. Правова кваліфікація ч. 1 ст. 297 КК України, (Том № 2, а.с., 212).

Фабула: 18.04.2017 року в чергову частину Кагарлицького відділення Обухівського ВП ГУ НП в Київській області надійшов рапорт оперуповноваженого Кагарлицького ВП ОСОБА_49 , про те, що в ході виконання окремого доручення по матеріалах кримінального провадження №12017110190000168 від 07.03.2017 було встановлено причетність гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до крадіжки елементів надмогильного облаштування з місця заховання ОСОБА_29 , розташованого на цвинтері м. Кагарлик по вул. Лісовій;

- рапорт о/у СКП Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУ НП в Київській області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_50 від 18.04.2017 року, (Том № 2, а.с., 213).

В рапорті зазначено наступне:

Доповідаю Вам, що під час виконання окремого доручення СВ Кагарлицького ВП в кримінальному провадженні № 12017110190000168 від 07.03.2017 року мною було встановлено причетність гр-на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживаючого в АДРЕСА_1 до крадіжки елементів надмогильного облаштування з могили похованого гр. ОСОБА_29 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ), яка розташована на цвинтарі в м. Кагарлик по вул. Лісова.

Попередня правова кваліфікація ч. 1 ст. 297 КК України;

- витяг з ЄРДР № 12017110190000236. Дата внесення 18.04.2017. Правова кваліфікація ч. 1 ст. 297 КК України, (Том № 2, а.с., 217).

Фабула: 18.04.2017 року в чергову частину Кагарлицького відділення Обухівського ВП ГУ НП в Київській області надійшов рапорт оперуповноваженого Кагарлицького ВП ОСОБА_49 , про те, що в ході виконання окремого доручення по матеріалах кримінального провадження №12017110190000168 від 07.03.2017 було встановлено причетність гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до крадіжки елементів надмогильного облаштування з місця заховання ОСОБА_19 , розташованого на цвинтарі м. Кагарлик по вул. Лісовій;

- рапорт о/у СКП Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУ НП в Київській області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_50 від 18.04.2017 року, (Том № 2, а.с., 218).

В рапорті зазначено наступне:

Доповідаю Вам, що під час виконання окремого доручення СВ Кагарлицького ВП в кримінальному провадженні № 12017110190000168 від 07.03.2017 року мною було встановлено причетність гр-на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживаючого в АДРЕСА_1 до крадіжки елементів надмогильного облаштування з могили похованої гр. ОСОБА_19 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ), яка розташована на цвинтарі в м. Кагарлик по вул. Лісова.

Попередня правова кваліфікація ч. 1 ст. 297 КК України;

- витяг з ЄРДР № 12017110190000237. Дата внесення 18.04.2017. Правова кваліфікація ч. 1 ст. 297 КК України, (Том № 2, а.с., 222).

Фабула: 18.04.2017 року в чергову частину Кагарлицького відділення Обухівського ВП ГУ НП в Київській області надійшов рапорт оперуповноваженого Кагарлицького ВП ОСОБА_49 , про те, що в ході виконання окремого доручення по матеріалах кримінального провадження №12017110190000168 від 07.03.2017 було встановлено причетність гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до крадіжки елементів надмогильного облаштування з місця заховання ОСОБА_16 , розташованого на цвинтарі м. Кагарлик по вул. Лісовій;

- рапорт о/у СКП Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУ НП в Київській області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_50 від 18.04.2017 року, (Том № 2, а.с., 223).

В рапорті зазначено наступне:

Доповідаю Вам, що під час виконання окремого доручення СВ Кагарлицького ВП в кримінальному провадженні № 12017110190000168 від 07.03.2017 року мною було встановлено причетність гр-на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживаючого в АДРЕСА_1 до крадіжки елементів надмогильного облаштування з могили похованого гр. ОСОБА_16 (1937 р. ІНФОРМАЦІЯ_9 ), яка розташована на цвинтарі в м. Кагарлик по вул. Лісова.

З метою кваліфікованої, повної та всебічної перевірки вище викладеного факту прошу Вашого дозволу на внесення даних відомостей до ЖЄО Кагарлицького ВП для доручення подальшої поглибленої перевірки їх працівникам слідчого відділення Кагарлицького ВП.

Попередня правова кваліфікація ч. 1 ст. 297 КК України;

- витяг з ЄРДР № 12017110190000238. Дата внесення 18.04.2017. Правова кваліфікація ч. 1 ст. 297 КК України, (Том № 2, а.с., 227).

Фабула: 18.04.2017 року в чергову частину Кагарлицького відділення Обухівського ВП ГУ НП в Київській області надійшов рапорт оперуповноваженого Кагарлицького ВП ОСОБА_49 , про те, що в ході виконання окремого доручення по матеріалах кримінального провадження №12017110190000168 від 07.03.2017 було встановлено причетність гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до крадіжки елементів надмогильного облаштування з місця заховання ОСОБА_51 та ОСОБА_52 , розташованого на цвинтарі м. Кагарлик по вул. Лісовій;

- рапорт о/у СКП Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУ НП в Київській області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_50 від 18.04.2017 року, (Том № 2, а.с., 228).

В рапорті зазначено наступне:

Доповідаю Вам, що під час виконання окремого доручення СВ Кагарлицького ВП в кримінальному провадженні № 12017110190000168 від 07.03.2017 року мною було встановлено причетність гр-на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживаючого в АДРЕСА_1 до крадіжки елементів надмогильного облаштування з могили похованих гр. ОСОБА_31 (1943 р.н. - 2003 р.с.), та ОСОБА_30 (1945 р.н. - 1991 р.с.), яка розташована на цвинтарі в м. Кагарлик по вул. Лісова.

Попередня правова кваліфікація ч. 1 ст. 297 КК України;

- витяг з ЄРДР № 12017110190000239. Дата внесення 18.04.2017. Правова кваліфікація ч. 1 ст. 297 КК України, (Том № 2, а.с., 232).

Фабула: 18.04.2017 року в чергову частину Кагарлицького відділення Обухівського ВП ГУ НП в Київській області надійшов рапорт оперуповноваженого Кагарлицького ВП ОСОБА_49 , про те, що в ході виконання окремого доручення по матеріалах кримінального провадження №12017110190000168 від 07.03.2017 було встановлено причетність гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до крадіжки елементів надмогильного облаштування з місця заховання ОСОБА_22 , розташованого на цвинтарі м. Кагарлик по вул. Лісовій;

- рапорт о/у СКП Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУ НП в Київській області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_50 від 18.04.2017 року, (Том № 2, а.с., 233).

В рапорті зазначено наступне:

Доповідаю Вам, що під час виконання окремого доручення СВ Кагарлицького ВП в кримінальному провадженні № 12017110190000168 від 07.03.2017 року мною було встановлено причетність гр-на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживаючого в АДРЕСА_1 до крадіжки елементів надмогильного облаштування з могили похованої гр. ОСОБА_22 , яка розташована на цвинтарі в м. Кагарлик по вул. Лісова.

Попередня правова кваліфікація ч. 1 ст. 297 КК України;

- витяг з ЄРДР № 12017110190000240. Дата внесення 18.04.2017. Правова кваліфікація ч. 1 ст. 297 КК України, (Том № 2, а.с., 237).

Фабула: 18.04.2017 року в чергову частину Кагарлицького відділення Обухівського ВП ГУ НП в Київській області надійшов рапорт оперуповноваженого Кагарлицького ВП ОСОБА_49 , про те, що в ході виконання окремого доручення по матеріалах кримінального провадження №12017110190000168 від 07.03.2017 було встановлено причетність гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до крадіжки елементів надмогильного облаштування з місць заховання ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , розташованого на цвинтарі м. Кагарлик по вул. Лісовій;

- рапорт о/у СКП Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУ НП в Київській області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_50 від 18.04.2017 року, (Том № 2, а.с., 239).

В рапорті зазначено наступне:

Доповідаю Вам, що під час виконання окремого доручення СВ Кагарлицького ВП в кримінальному провадженні № 12017110190000168 від 07.03.2017 року мною було встановлено причетність гр-на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживаючого в АДРЕСА_1 до крадіжки елементів надмогильного облаштування з могили похованих ОСОБА_20 (1913 р.н. - 1988 р.с.) та ОСОБА_21 (1914 р.н. - 2003 р.с.), яка розташована на цвинтарі в м. Кагарлик по вул. Лісова.

Попередня правова кваліфікація ч. 1 ст. 297 КК України;

- Постанова прокурора Кагарлицької місцевої прокуратури від 20.04.2017, (Том № 2, а.с., 241 - 242), згідно постановляючої частини якої:

1. Матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях № 12016110190000488 від 11.07.2016 та № 12017110190000240 від 18.04.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 297 КК України об'єднати в одне провадження.

2. Об'єднаному кримінальному провадженню присвоїти №12016110190000488 від 11.07.2016;

- протокол слідчого експерименту від 20 квітня 2017 року за участі обвинуваченого ОСОБА_5 , ( Том № 2, а.с., 249 - 256), в якому зазначено наступне:

ОСОБА_5 показав як він декілька разів здійснював викрадення надмогильних огорож з могил протягом деякого часу на території міського кладовища по вул. Лісова в м. Кагарлик Київської області, а саме:

Приблизно 2014 року, влітку в післяобідню пору, він самостійно підійшов до місця поховання ОСОБА_19 , 1923-2013 років життя, та демонтував ударами ноги алюмінієву огорожу, розташовану по периметру вказаної могили. В подальшому склав елементи надмогильної огорожі у знайдений на сміттєзвалищі поліетиленовий мішок та за три рази переніс елементи огорожі і здав їх на металобрухт (кому саме не пам'ятає);

- приблизно 2013 року, влітку в післяобідню пору, він самостійно підійшов до місця поховання ОСОБА_17 , 1934-2012 років життя, та ОСОБА_18 , 1937 - 1989 років життя, та демонтував ударами ноги алюмінієву огорожу, розташовану по периметру вказаних могил. В подальшому склав елементи надмогильної огорожі у знайдений на сміттєзвалищі поліетиленовий мішок та за декілька раз переніс елементи огорожі і здав їх на металобрухт (кому саме не пам'ятає);

- приблизно влітку 2016 року в післяобідню пору, він самостійно підійшов до місця поховання ОСОБА_24 , 1915-1989 років життя, і ОСОБА_25 , 1913-1996 років життя, та демонтував ударами ноги половину чавунної огорожі, розташованої по периметру вказаних могил. В подальшому склав елементи надмогильної огорожі у знайдений на сміттєзвалищі поліетиленовий мішок та за чотири рази переніс елементи огорожі і здав їх на металобрухт місцевому жителю ОСОБА_53 ;

- приблизно 2015 року, влітку в післяобідню пору, він самостійно підійшов до місця поховання ОСОБА_20 , 1913-1988 років життя, та ОСОБА_21 , 1914-2003 років життя, та демонтував ударами ноги алюмінієву огорожу, розташовану по периметру вказаних могил. В подальшому склав елементи надмогильної огорожі у знайдений на сміттєзвалищі поліетиленовий мішок та за допомогою велосипеда перевіз елементи огорожі і здав їх на металобрухт;

- на початку березня 2017 року в післяобідню пору, він самостійно підійшов до місця поховання ОСОБА_30 , 1945-1991 років життя, та ОСОБА_31 , 1943-2003 років життя, та демонтував ударами ноги чавунну огорожу, розташовану по периметру могили останніх. В подальшому склав елементи надмогильної огорожі у знайдений на сміттєзвалищі поліетиленовий мішок та за декілька разів переніс елементи огорожі і здав їх на металобрухт;

З дозволу прокурора працівник поліції ОСОБА_54 поставив запитання до підозрюваного ОСОБА_5 : «В якому стані перебував ОСОБА_5 під час викрадення надмогильних огорож?», на яке ОСОБА_5 надав відповідь, що перебував в стані алкогольного сп'яніння.

- приблизно 2016, влітку в післяобідню пору, він самостійно підійшов до місця поховання ОСОБА_22 , 1910-1998 років життя, та ОСОБА_23 , 1955-1999 років життя, та демонтував ударами ноги алюмінієву огорожу, розташовану по периметру вказаних могил. В подальшому склав елементи надмогильної огорожі у знайдений на сміттєзвалищі поліетиленовий мішок та за два рази переніс елементи огорожі і здав їх на металобрухт місцевому жителю ОСОБА_55 ;

- приблизно 2010 року, в кінці літа або на початку осені в післяобідню пору, він самостійно підійшов до місця поховання ОСОБА_16 , 1937- 2003 років життя, де ОСОБА_5 демонтував ударами ноги алюмінієву огорожу, розташовану по периметру могили останніх. В подальшому склав елементи надмогильної огорожі у знайдений на сміттєзвалищі поліетиленовий мішок та за два рази переніс елементи огорожі і здав їх на металобрухт (кому саме не пам'ятає).

З дозволу прокурора працівник поліції ОСОБА_54 поставив запитання до підозрюваного ОСОБА_5 : «Під час викрадення огорожі, чи знаходилась лавка біля місця поховання і якщо знаходилась, то що з нею трапилось?». ОСОБА_5 відповів, що біля вказаної могили знаходилась демонтована лавка, яку він також викрав і здав на металобрухт (кому саме не пам'ятає).

- у січні-лютому 2017 року в післяобідню пору, він самостійно підійшов до місця поховання ОСОБА_29 , 1907-1994 років життя, де ОСОБА_5 демонтував ударами поги алюмінієву огорожу, розташовану по периметру могили останніх. В подальшому склав елементи надмогильної огорожі у знайдений на смітгєзвалищі поліетиленовий мішок та за два рази переніс елементи огорожі і здав їх на металобрухт місцевому жителю ОСОБА_53 ;

- 06 березня 2017 року приблизно о 15 год. 30 хв. він, спільно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , підійшов до місця поховання ОСОБА_24 , 1915-1996 років життя, та ОСОБА_25 . 1913-1996 років життя, та спільно з ОСОБА_6 ногами розбив на фрагменти частину надмогильної огорожі, розташованої по периметру могили останніх. В подальшому разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 склав вказані фрагменти надмогильної огорожі у знайдені на сміттєзвалищі два поліетиленові мішки та з місця злочину зник. При спробі здачі металевих огорож на металобрухт місцевому жителю ОСОБА_53 був затриманий працівниками поліції.

У подальшому ОСОБА_5 на пропозицію прокурора показав на місці яким шляхом він переносив та кому саме здавав на металобрухт металеві огорожі викрадені з кладовища по вул. Лісова в м. Кагарлик.

Після цього ОСОБА_5 показав місце, куди він приносив та здавав викрадені металеві огорожі, а саме домоволодіння ОСОБА_56 по АДРЕСА_5 ;

До слідчого експерименту додано диск із зіписом даної слідчої дії, (Том № 3, а.с., 7);

-висновок судово - психіатричного експерта № 245 від 17.05.2017 року щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , (Том № 3, а.с., 28 - 32), в якому зазначено наступне:

ОСОБА_5 страждав під час скоєння інкримінованих йому дій та страждає в даний час на легку розумову відсталість- олігофренію в ступеню легко вираженої дебільності.

ОСОБА_5 міг під час скоєння інкримінованих йому дій та може в даний час усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_5 не потребує.

ОСОБА_5 страждає на розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю (алкоголізм) і потребує лікування від алкогольної залежності. Протипоказань для такого лікування у нього не виявлено.

ОСОБА_5 не притаманні відхилення у психічному розвитку, які не є виявами психічного захворювання.

ОСОБА_5 спроможний з урахуванням його емоційного стану, індивідуально-психологічних особливостей та рівня розумового розвитку правильно сприймати обставини, що мають значення у кримінальному провадженні, та давати щодо них відповідні показання.

ОСОБА_5 спроможний з урахуванням його емоційного стану, індивідуально-психологічних особливостей та рівня розумового розвитку усвідомлювати реальний зміст власних дій та в повній мірі свідомо керувати ними та передбачати їх наслідки;

- протокол слідчого експерименту від 10 травня 2017 року за участі обвинуваченого ОСОБА_6 , ( Том № 3, а.с., 51 - 55), в якому зазначено наступне:

ОСОБА_6 показав як він разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 здійснювали викрадення частини надмогильної огорожі з могили на території міського кладовища по вул. Лісова в м. Кагарлик Київської області.

06 березня 2017 року після вживання спиртних напоїв, через брак коштів на купівлю алкогольних напоїв, ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_6 та ОСОБА_7 піти разом на місцеве кладовище, що знаходиться в АДРЕСА_2 , задля викрадення надмогильної огорожі і подальшої її реалізації як металобрухт. По прибуттю на кладовище ОСОБА_5 демонтував ударами ноги огорожу, розташовану по периметру могили ОСОБА_24 , 1915-1996 років життя, та ОСОБА_25 , 1913-1996 років життя. В подальшому ОСОБА_5 склав елементи надмогильної огорожі у знайдений на сміттєзвалищі поліетиленовий мішок та разом з ОСОБА_6 перенесли елементи огорожі з метою здачі їх на металобрухт.

Після цього ОСОБА_6 показав місце, куди вони разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_5 перенесли елементи металевої огорожі з метою їх здачі на металобрухт, а саме домоволодіння місцевого жителя ОСОБА_57 в м. Кагарлик.

До слідчого експерименту додано диск із зіписом даної слідчої дії, (Том № 3, а.с., 58);

-висновок судово - психіатричного експерта № 244 від 10.05.2017 року щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , (Том №3, а.с., 63 - 65), в якому зазначено наступне:

ОСОБА_6 страждає та страждав під час скоєння інкримінованих йому дій на легку розумову відсталість (олігофренію в ступеню легко вираженої дебільності).

ОСОБА_6 міг під час скоєння інкримінованих йому дій та може в даний час усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_58 не потребує.

ОСОБА_58 страждає на розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю (алкоголізм) і потребує лікування від алкогольної залежності. Протипоказань для такого лікування у нього не виявлено.

ОСОБА_59 не притаманні відхилення у психічному розвитку, які не є виявами психічного захворювання.

ОСОБА_58 спроможний з урахуванням його емоційного стану, індивідуально-психологічних особливостей та рівня розумового розвитку правильно сприймати обставини, що мають значення у кримінальному провадженні, та давати щодо них відповідні показання.

ОСОБА_58 спроможний з урахуванням його емоційного стану, індивідуально-психологічних особливостей та рівня розумового розвитку усвідомлювати реальний зміст власних дій та в повній мірі свідомо керувати ними та передбачати їх наслідки.

- протокол слідчого експерименту від 10 травня 2017 року за участі обвинуваченої ОСОБА_7 , ( Том № 3, а.с., 72 - 76), в якому зазначено наступне:

ОСОБА_7 показала як вона разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 здійснювали викрадення частини надмогильної огорожі з могили на території міського кладовища по вул. Лісова в м. Кагарлик Київської області.

06 березня 2017 року після вживання спиртних напоїв, через брак коштів на купівлю алкогольних напоїв, ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_7 та ОСОБА_6 допомогти йому віднести та здати метал на металобрухт, що знаходиться в м. Кагарлик по вул. Лісовій.

По прибуттю на кладовище ОСОБА_5 демонтував ударами ноги огорожу, розташовану по периметру могили ОСОБА_24 , 1915-1996 років життя, та ОСОБА_25 . 1913-1996 років життя. В подальшому ОСОБА_5 склав елементи надмогильної огорожі у знайдений на сміттєзвалищі поліетиленовий мішок та разом з ОСОБА_6 перенесли елементи огорожі з метою здачі їх на металобрухт.

Після цього ОСОБА_7 показала місце, куди вони разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 принесли елемени металевої огорожі з метою їх здачі на металобрухт, а саме домоволодіння місцевого жителя ОСОБА_57 у м. Кагарлик. ОСОБА_7 допомогла ОСОБА_60 покласти елементи надмогильної огорожі на ваги, які знаходяться всередині домоволодіння місцевого жителя ОСОБА_57 .

До слідчого експерименту додано диск із зіписом даної слідчої дії, (Том № 3, а.с., 79);

- лист Кагарлицького комунального підприємства «Міськрембудсервіс» за вих. № 116 від 27 вересня 2018 року, (том № 3, а.с., 146), в якому зазначено, що підприємство має функції організування поховань та догляд за міськими цвинтарями згідно статуту та довідки з єдиного державного реєстру. Кладовище по вул. Лісовій знаходиться на утриманні підприємства.

На підставі вищевикладених доказів прокурор вважає, що:

- обставин, які пом'якшують покарання, згідно ст. 66 КК України обвинуваченому ОСОБА_5 , - не встановлено;

- обставиною, яка згідно п. 13 ч. 1 ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_61 є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння;

- обставин, які пом'якшують покарання, згідно ст. 66 КК України обвинуваченому ОСОБА_6 , - не встановлено;

- обставиною, яка згідно п. 13 ч. 1 ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_6 є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння;

- обставин, які пом'якшують покарання, згідно ст. 66 КК України обвинуваченій ОСОБА_7 , - не встановлено;

- обставиною, яка згідно п. 13 ч. 1 ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченої ОСОБА_7 є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння;

Враховуючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, осіб обвинувачених, обтяжуючі та пом'якшуючі обставини, вважає, що виправлення і перевиховання обвинувачених можливе лише при ізоляції їх від суспільства, шляхом призначення покарання у виді позбавлення волі.

Долю речових доказів просить суд вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

З урахуванням викладеного, прокурор просить суд:

Обвинуваченого ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину (по дев'яти епізодах, - по кожному окремо), передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку - не змінювати, - тримання під вартою.

Обвинуваченого ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України і, з урахуванням покарання, яке він відбуває на даний час по попередньому вироку, призначити йому остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк, не менше 5 (п'яти) років.

Обвинувачену ОСОБА_7 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України, і призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.

До вступу вироку в законну силу обрати відносно обвинуваченої вид запобіжного заходу, - особисте зобов'язання.

Вважає, що такий вирок буде справедливим.

Відповідно, суд, ретельно перевіривши докази по кримінальному провадженні, оцінивши докази на підставі ст. 94 КПК України з точки зору їх об'єктивності, належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв'язку, керуючись загальними принципами кримінального поцесу, - верховенство права, законності, рівності перед законом і судом, поваги до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, свободи від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім'ї, забезпечення права на захист, змагальності сторін та свободи в поданні суду своїх доказів у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередності дослідження показань, речей і документів, диспозитивності, мовою, якою здійснюється кримінальне провадження, приходить до висновку щодо:

- визнання невинуватим та виправдання обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні ним злочину, який передбачено ч. 3 ст. 297 КК України по епізоду щодо наруги над могилою ОСОБА_16 , 1937-2003 років життя, з травня по червень 2016 року;

- визнання невинуватим та виправдання обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні ним злочину, який передбачено ч. 3 ст. 297 КК України по епізоду щодо наруги над могилою ОСОБА_17 , 1934-2012 років життя, та ОСОБА_18 , 1937-1989 років життя, з травня по червень 2016 року;

- визнання невинуватим та виправдання обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні ним злочину, який передбачено ч. 3 ст. 297 КК України по епізоду щодо наруги над могилою ОСОБА_19 , 1923-2013 років життя, з червня по липень 2016 року;

- визнання невинуватим та виправдання обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні ним злочину, який передбачено ч. 3 ст. 297 КК України по епізоду щодо наруги над могилою ОСОБА_20 . 1913-1988 років життя, та ОСОБА_21 , 1914-2003 років життя, з червня по липень 2016 року;

- визнання невинуватим та виправдання обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні ним злочину, який передбачено ч. 3 ст. 297 КК України по епізоду щодо наруги над могилою ОСОБА_22 , 1910-1998 років життя, та ОСОБА_23 , 1955-1999 років життя, з червня по липень 2016 року;

- визнання невинуватим та виправдання обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні ним злочину, який передбачено ч. 3 ст. 297 КК України по епізоду щодо наруги над могилою ОСОБА_24 , 1915-1989 років життя, і ОСОБА_25 , 1913-1996 років життя, з червня по липень 2016 року;

- визнання невинуватим та виправдання обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні ним злочину, який передбачено ч. 3 ст. 297 КК України по епізоду щодо наруги над могилою ОСОБА_29 , 1907-1994 років життя, з січня по лютий 2017 року;

- визнання невинуватим та виправдання обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні ним злочину, який передбачено ч. 3 ст. 297 КК України по епізоду щодо наруги над могилою ОСОБА_30 , 1945-1991 років життя, та ОСОБА_31 , 1943-2003 років життя, у березні 2017 року.

Отже, що стосується визнання невинуватим та виправдання обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні ним злочину, який передбачено ч. 3 ст. 297 КК України по епізоду щодо наруги над могилами:

- ОСОБА_16 , 1937-2003 років життя, з травня по червень 2016 року;

- ОСОБА_17 , 1934-2012 років життя, та ОСОБА_18 , 1937-1989 років життя, з травня по червень 2016 року;

- ОСОБА_19 , 1923-2013 років життя, з червня по липень 2016 року;

- ОСОБА_20 . 1913-1988 років життя, та ОСОБА_21 , 1914-2003 років життя, з червня по липень 2016 року;

- ОСОБА_22 , 1910-1998 років життя, та ОСОБА_23 , 1955-1999 років життя, з червня по липень 2016 року;

- ОСОБА_24 , 1915-1989 років життя, і ОСОБА_25 , 1913-1996 років життя, з червня по липень 2016 року;

- ОСОБА_29 , 1907-1994 років життя, з січня по лютий 2017 року;

- ОСОБА_30 , 1945-1991 років життя, та ОСОБА_31 , 1943-2003 років життя, у березні 2017 року, то суд зазначає наступне.

Так, згідно ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється в разі, якщо не доведено, що:

1)вчинене кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа;

2)кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим;

3)в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Виправдувальний вирок (особа визнається невинуватою, та виправдовується) також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 284 КПК України, а саме, - встановлено відсутність події кримінального правопорушення, встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Слід зазначити, що доведення вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим покладається на сторону обвинувачення, так як ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом (ст. 17 КПК).

Сторона обвинувачення зобов'язана доводити винуватість особи поза розумним сумнівом у вчиненні злочину. Якщо сторона обвинувачення не доведе вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим - судом беззаперечно ухвалюється виправдувальний вирок.

Відповідно, обвинувачений ОСОБА_5 визнається невинуватим у вчиненні злочину, який передбачено ч. 3 ст. 297 КК України по епізодам наруги над могилами:

- ОСОБА_16 , 1937-2003 років життя, з травня по червень 2016 року;

- ОСОБА_17 , 1934-2012 років життя, та ОСОБА_18 , 1937-1989 років життя, з травня по червень 2016 року;

- ОСОБА_19 , 1923-2013 років життя, з червня по липень 2016 року;

- ОСОБА_20 . 1913-1988 років життя, та ОСОБА_21 , 1914-2003 років життя, з червня по липень 2016 року;

- ОСОБА_22 , 1910-1998 років життя, та ОСОБА_23 , 1955-1999 років життя, з червня по липень 2016 року;

- ОСОБА_24 , 1915-1989 років життя, і ОСОБА_25 , 1913-1996 років життя, з червня по липень 2016 року;

- ОСОБА_29 , 1907-1994 років життя, з січня по лютий 2017 року;

- ОСОБА_30 , 1945-1991 років життя, та ОСОБА_31 , 1943-2003 років життя, у березні 2017 року, -

за наявності підстави, яка передбачена п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України:

- органом досудового слідства та прокурорами в судовому засіданні не доведено факт наявності події кримінального правопорушення.

Слід зазначити, що виправдання обвинуваченого за п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України означає повну реабілітацію обвинуваченого ОСОБА_5 , та підтверджує його непричетність до кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується.

При винесенні вироку в частині обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні ним злочину, який передбачено ч. 3 ст. 297 КК України по вищевказаних епізодах, а саме, виправдання його в даній частині обвинувачення, судом було вирішено питання, які зазначені в ст. 368 КПК України, зокрема, судом ретельно перевірено, чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 .

Так, що стосується наруги над могилою ОСОБА_18 та ОСОБА_17 , то в матеріалах кримінального провадження містяться наступні докази на встановлення факту вчинення даного злочину та причетність до нього обвинуваченого ОСОБА_5 :

- витяг з ЄРДР № 12017110190000234 від 18.04.2017 року, в якому зазначено, що встановлено причетність ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до крадіжки елементів надмогильного облаштування з місць заховання ОСОБА_18 та ОСОБА_17 , розташованих на цвинтері АДРЕСА_2 , ( Том № 2, а.с., 207)

- рапорт о/у СКП Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_62 про причетність до вказаного злочину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та внесення даних відомостей до ЖЄО, (Том № 2, а.с., 208);

- доручення Т.в.о. начальника СВ Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_63 на ім'я слідчого цього ж відділу ОСОБА_64 на проведення досудового слідства в цьому кримінальному провадженні, (том № 2, а.с., 209);

- протокол проведення слідчого експерименту від 20 квітня 2017 року, проведений з підозрюваним ОСОБА_65 , (том № 2, а.с., 249 - 256), та диск із записом слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_5 , (том № 3, а.с., 7).

Будь - яких інших доказів на факт вчинення злочину, та на причетність до даного злочину обвинуваченого ОСОБА_5 прокурором не надано.

Отже, суд вважає, що:

- рапорт о/у СКП Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_62 про причетність до вказаного злочину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , та внесення даних відомостей до ЖЄО, (Том № 2, а.с., 208);

- постанова прокурора Кагарлицької місцевої прокуратури ОСОБА_9 про об'єднання в одне кримінальне провадження матеріалів кримінальних проваджень № 12016110190000488 від 11.07.2016 та № 12017110190000234 від 18.04.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 297 КК України, (том № 2, а.с., 211), - не є належними та допустимими доказами на існування факту на вчинення наруги над могилою ОСОБА_18 та ОСОБА_17 ,

Так, суд вважає, що на існування факту вчинення злочину, а саме, - наруги над могилою ОСОБА_18 та ОСОБА_17 , слідчому слід було здійснити:

- провести огляд місця події, - могил ОСОБА_18 та ОСОБА_17 , в якому зафіксувати сам факт наруги над даними могилами, та приєднати даний протокол огляду місця події до матеріалів кримінального провадження в якості письмового доказу;

- по можливості встановити родичів покійних, а при їх встановленні, - встановити вид огорожі поховання, час її встановлення, її вартість (хоча це і є факультативною ознакою вчинення даного злочину), шляхом їх допиту, як потерпілих;

- витребувати від Кагарлицького комунального підприємства «МІСЬКРЕМБУТСЕРВІС», (09201, м. Кагарлик, вул. Каштанова, 93), яке здійснює організацію поховань та догляд за міським кладовищем, яке розміщене по вул. Лісовій м. Кагарлик, та яке знаходиться на утриманні вищевказаного підприємства, акт, яким зафіксувати факт наруги над могилами ОСОБА_18 та ОСОБА_17 .

Суд вважає, що хоча б такі докази були б належними та допустимими на підтвердження факту з дійснення злочину.

Так, злочином згідно ст. 11 КК України злочином є передбачене цим Кодексом суспільно - небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.

В даному ж конктретному випадку з матеріалів кримінального провадження неможливо встановити подію злочину, а саме, - наругу над могилами ОСОБА_18 та ОСОБА_17 , так як відсутні будь - які належні та допустимі докази на доказування існування такого факту, що, звісно ж, тягне за собою виправдання обвинуваченого ОСОБА_5 у цій частині обвинувачення.

Що стосується слідчого експерименту від 20 квітня 2017 року, проведеного з підозрюваним ОСОБА_65 , (том № 2, а.с., 249 - 256), та диску із записом слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_5 , (том № 3, а.с., 7), то такий доказ суд на підставі ч. 2 ст. 89 КПК України визнає його недопустимим, з огляду на положення ч. 1 ст. 86 КПК України.

Так, згідно ч. 1 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Проте, під час проведення слідчого експерименту з обвинуваченим ОСОБА_5 прокурором було допущено суттєві порушення норм процесуального права, які і потягнули за собою недопустимість такого доказу, а саме:

- в матеріалах кримінального провадження міститься довідка № 304, яка видана 12.04.2017 року поліклінікою Кагарлицької центральної районної лікарні, (Том № 3, а.с., 101), в якій вказано, що ОСОБА_5 , 1963 року народження, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться на «Д» обліку в наркологічному кабінеті Кагарлицької ЦРЛ з 2009 року з діагнозом, - синдром залежності від алкоголю (хронічний алкоголізм ІІ ст.);

- також в матеріалах справи міститься висновок судово - психіатричного експерта № 245 від 17.05.2017 року щодо обвинуваченоо ОСОБА_5 , (Том № 3, а.с., 28 - 32), в якому зазначено наступне:

Вищевказаний факт вказує на необхідність застосування п. 3 ч. 2 ст. 52 КПК України.

Так, згідно п. 3 ч. 2 ст. 52 КПК України обов'язкова участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні щодо осіб, які внаслідок психічних чи фізичних вад (німі, глухі, сліпі, тощо) не здатні повною мірою реалізувати свої права, - з моменту встановлення цих вад.

Так, дійсно, судово - психіатрична експертиза проведена після проведення слідчого експерименту, проте, суд зазначає, що така послідовність виконання слідчих дій була вигідна прокурору та слідчому, так як давала їм змогу спочатку провести всі основоположні слідчі дії, а аж потім ніби - то забезпечити підозрюваному ОСОБА_5 право на захист.

Так, підозрюваний ОСОБА_5 ніби - то і був забезпечений захисником, проте, суд вважає, що такий захист був, як зазначити, «про очі», та не був направлений на реальне забезпечення права на захист підозрюваному.

Свою позицію суд обгрунтовує наступним.

Так, дійсно, в обвинувальному акті, (Том № 1, а.с., 3 - 4), зазначено, що захисником підозрюваного ОСОБА_5 є адвокат ОСОБА_66 , який діє на підставі договору про надання правової допомоги від 11.05.2017 № 11/05/2017 та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2417, виданого на підставі рішення Київської кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури від 15.12.2005 № 26 - 28 - 24.

Проте, суд зазначає, що прокурором в судовому засіданні суду не надано договір про надання правової допомоги, не надано документів, які б дали змогу ідентифікувати особу захисника ОСОБА_67 , який, суд наголошує на цій обставині, був призначений лише фактично перед виконанням вимог ст. 290 КПК України, - ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, звісно ж, після виконання всих слідчих дій, під час яких підозрюваний ОСОБА_5 був позбавлений органом досудового слідства такого основоположного права, як право на захист.

Суд наголошує також на тій обставині, що захисник обвинуваченого ОСОБА_5 взагалі не з'явився в судові засідання, і лише на підставі ухвали Кагарлицького районного суду Київської області від 26 лютого 2018 року, (Том № 1, а.с., 231, 232), доручено регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Київській області, (09104, Київська область, м. Біла Церква, вул. Гайок, буд. 4 - а), надати обвинуваченому ОСОБА_5 захисника для захисту його законних прав та інтересів, та, відповідно, вищевказаною установою видане доручення № 753 від 26.02.2018 року адвокату ОСОБА_12 , (Том № 1, а.с., 234), який належним чином здійснює захист свого підзахисного.

Що ж до порушення права на захист, то суд додатково зазначає наступні норми національного та міжнародного права.

Згідно п. 13 ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься забезпечення права на захист.

Згідно ст. 20 КПК України:

Підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.

Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов'язані роз'яснити підозрюваному, обвинуваченому його права та забезпечити право на кваліфіковану правову допомогу з боку обраного ним або призначеного захисника.

У випадках, передбачених цим Кодексом та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, підозрюваному, обвинуваченому правова допомога надається безоплатно за рахунок держави.

Згідно ч. 5 ст. 22 КПК України захист здійснюється підозрюваним або обвинуваченим, його захисником або законним представником.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 42 КПК України підозрюваний має право на першу вимогу мати захисника і побачення з ним до першого допиту з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, а також після першого допиту - мати такі побачення без обмеження їх кількості й тривалості; на участь захисника у проведенні допиту та інших процесуальних дій; на відмову від захисника в будь-який момент кримінального провадження; на отримання правової допомоги захисника за рахунок держави у випадках, передбачених цим Кодексом та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, в тому числі у зв'язку з відсутністю коштів на її оплату;

Зазначаю, що вручення підозри, проведення слідчого експерименту, є процесуальними діями, а тому вручення в даному випадку підозри, проведення слідчого експерименту без захисника грубо порушує саме вимоги п. 3 ч. 3 ст. 42 КПК України.

Застосування норм ЄСПЛ.

Так, ЄСПЛ сформулював ряд положень, згідно з якими відмова затриманому в доступі до адвоката впродовж першого часу допитів поліцією у ситуації, коли праву на захист могло бути завдано непоправної шкоди (якою б не була підстава такої відмови), є несумісним із правами обвинуваченого, передбаченими підп. «с» ч. 3 ст. 6 КЗПЛ (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 8 лютого 1996 р.). При цьому під обвинуваченням у розумінні ст. 6 КЗПЛ ЄСПЛ розуміє не лише офіційне повідомлення про обвинувачення, а й інші заходи, пов'язані з підозрою у вчиненні злочину, які спричиняють серйозні наслідки або істотним чином позначаються на становищі підозрюваного, тобто вважає необхідним виходити зі змістовного, а не формального розуміння обвинувачення (рішення у справі «Девеєр проти Бельгії» від 27 лютого 1980 р.; «Екле проти ФРН» від 15 липня 1982 р., «Фоті та інші проти Італії» від 10 грудня 1982 р.). Саме такі підходи ЄСПЛ мають для вітчизняного правозастосовника важливе значення, оскільки за діючим КПК існує інститут підозри, а притягнення до кримінальної відповідальності починається саме з повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Само наділення підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого правом на захист ще не є забезпеченням у повному обсязі цього права. Воно є лише передумовою забезпечення. Публічний характер кримінального процесу визначає обов'язок слідчого, прокурора, слідчого судді, суду роз'яснити особі право мати захисника, забезпечити їм право отримати кваліфіковану правову допомогу з боку обраного ним або призначеного захисника, а також можливість захищатися встановленими законом засобами захисту від підозри та обвинувачення.

Згідно з положеннями КЗПЛ (п. «с» ч. 3 ст. 6), а також практикою ЄСПЛ, який у рішенні у справі «Артико проти Італії» від 13 травня 1980 р. визнав, шо у ст. 6 Конвенції йдеться про правову допомогу, а не про призначення захисника. Само призначення ще не є забезпеченням ефективною правовою допомогою, призначений адвокат може через різні обставини (об'єктивні чи суб'єктивні) не виконати належним чином свої професійні обов'язки. Органи влади, «якшо вони поінформовані про те, повинні або замінити захисника, або примусити його виконувати свої професійні обов'язки».

Відповідно, аналогічну ситуацію ми маємо в даному випадку, - призначений захисник, - адвокат ОСОБА_68 взагалі практично не брав участь в захисті прав підозрюваного ОСОБА_69 , взагалі не з'явився до суду, що свідчить про ненадання органом досудового слідства ефективного захисту інтересів підозрюваного ОСОБА_5 , та, відповідно, порушенням його права на захист, та, відповідно, порушенням ст. 6 Конвенції.

Слід зазначити в даному випадку, що недопущення чи ненадання своєчасно захисника, а також інше грубе порушення права підозрюваного, обвинуваченого, підсудного на захист, вчинене слідчим, прокурором або суддею, спричиняє кримінальну відповідальність за статтею 374 КК України.

Також вважаю, що слідчим та прокурором було порушено норму Основного Закону України, - Конституції України, зокрема, положення ст. 59, де, зокрема, зазначено:

Кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

Так, що стосується наруги над могилою ОСОБА_29 , то в матеріалах кримінального провадження містяться наступні докази на встановлення факту вчинення даного злочину та причетність до нього обвинуваченого ОСОБА_5 :

- витяг з ЄРДР № 12017110190000235 від 18.04.2017 року, в якому зазначено, що встановлено причетність ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до крадіжки елементів надмогильного облаштування з місць заховання ОСОБА_29 , розташованих на цвинтері АДРЕСА_2 , ( Том № 2, а.с., 212)

Отже, суд вважає, що:

- постанова прокурора Кагарлицької місцевої прокуратури ОСОБА_9 про об'єднання в одне кримінальне провадження матеріалів кримінальних проваджень № 12016110190000488 від 20.04.2016 та № 12017110190000235 від 18.04.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 297 КК України, (том № 2, а.с., 215 - 216), - не є належними та допустимими доказами на існування факту на вчинення наруги над могилою ОСОБА_29 .

Так, суд вважає, що на існування факту вчинення злочину, а саме, - наруги над могилою ОСОБА_29 слідчому слід було здійснити:

- провести огляд місця події, - могили ОСОБА_29 , в якому зафіксувати сам факт наруги над даною могилою, та приєднати даний протокол огляду місця події до матеріалів кримінального провадження в якості письмового доказу;

Суд вважає, що хоча б такі докази були б належними та допустимими на підтвердження факту з дійснення злочину.

Так, злочином згідно ст. 11 КК України є передбачене цим Кодексом суспільно - небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.

В даному ж конктретному випадку з матеріалів кримінального провадження неможливо встановити подію злочину, а саме, - наругу над могилою ОСОБА_29 , так як відсутні будь - які належні та допустимі докази на доказування існування такого факту, що, звісно ж, тягне за собою виправдання обвинуваченого ОСОБА_5 у цій частині обвинувачення.

Що стосується слідчого експерименту від 20 квітня 2017 року, проведеного з підозрюваним ОСОБА_65 , (том № 2, а.с., 249 - 256), та диску із записом слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_5 , (том № 3, а.с., 7), то такий доказ суд на підставі ч. 2 ст. 89 КПК України визнав його недопустимим, з огляду на положення ч. 1 ст. 86 КПК України, обгрунтування чого судом здійснено вище.

Так, що стосується наруги над могилою ОСОБА_19 , то в матеріалах кримінального провадження містяться наступні докази на встановлення факту вчинення даного злочину та причетність до нього обвинуваченого ОСОБА_5 :

- витяг з ЄРДР № 12017110190000236 від 18.04.2017 року, в якому зазначено, що встановлено причетність ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до крадіжки елементів надмогильного облаштування з місця заховання ОСОБА_19 , розташованого на цвинтері АДРЕСА_2 , ( Том № 2, а.с., 217)

Отже, суд вважає, що:

- постанова прокурора Кагарлицької місцевої прокуратури ОСОБА_9 про об'єднання в одне кримінальне провадження матеріалів кримінальних проваджень № 12016110190000488 від 20.04.2016 та № 12017110190000236 від 18.04.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 297 КК України, (том № 2, а.с., 220 - 221), - не є належними та допустимими доказами на існування факту на вчинення наруги над могилою ОСОБА_19 .

Так, суд вважає, що на існування факту вчинення злочину, а саме, - наруги над могилою ОСОБА_19 слідчому слід було здійснити:

- провести огляд місця події, - могили ОСОБА_19 , в якому зафіксувати сам факт наруги над даними могилами, та приєднати даний протокол огляду місця події до матеріалів кримінального провадження в якості письмового доказу;

- по можливості встановити родичів покійної, а при їх встановленні, - встановити вид огорожі поховання, час її встановлення, її вартість (хоча це і є факультативною ознакою вчинення даного злочину), шляхом їх допиту, як потерпілих;

- витребувати від Кагарлицького комунального підприємства «МІСЬКРЕМБУТСЕРВІС», (09200, м. Кагарлик, вул. Каштанова, 93), яке здійснює організацію поховань та догляд за міським кладовищем, яке розміщене по вул. Лісовій м. Кагарлик, та яке знаходиться на утриманні вищевказаного підприємства акт, яким зафіксувати факт наруги над могилою ОСОБА_19 .

Суд вважає, що хоча б такі докази були б належними та допустимими на підтвердження факту з дійснення злочину.

В даному ж конктретному випадку з матеріалів кримінального провадження неможливо встановити подію злочину, а саме, - наругу над могилою ОСОБА_19 , так як відсутні будь - які належні та допустимі докази на доказування існування такого факту, що, звісно ж, тягне за собою виправдання обвинуваченого ОСОБА_5 у цій частині обвинувачення.

Що стосується слідчого експерименту від 20 квітня 2017 року, проведеного з підозрюваним ОСОБА_65 , (том № 2, а.с., 249 - 256), та диску із записом слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_5 , (том № 3, а.с., 7), то такий доказ суд на підставі ч. 2 ст. 89 КПК України визнав недопустимим, з огляду на положення ч. 1 ст. 86 КПК України, обгрунтування чого судом здійснено вище.

Так, що стосується наруги над могилою ОСОБА_16 , то в матеріалах кримінального провадження містяться наступні докази на встановлення факту вчинення даного злочину та причетність до нього обвинуваченого ОСОБА_5 :

- витяг з ЄРДР № 12017110190000237 від 18.04.2017 року, в якому зазначено, що встановлено причетність ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до крадіжки елементів надмогильного облаштування з місця заховання ОСОБА_19 , розташованого на цвинтері АДРЕСА_2 , ( Том № 2, а.с., 222)

Отже, суд вважає, що:

- постанова прокурора Кагарлицької місцевої прокуратури ОСОБА_9 про об'єднання в одне кримінальне провадження матеріалів кримінальних проваджень № 12016110190000488 від 20.04.2016 та № 12017110190000237 від 18.04.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 297 КК України, (том № 2, а.с., 225 - 226), - не є належними та допустимими доказами на існування факту на вчинення наруги над могилою ОСОБА_16 .

Так, суд вважає, що на існування факту вчинення злочину, а саме, - наруги над могилою ОСОБА_16 слідчому слід було здійснити:

- провести огляд місця події, - могили ОСОБА_16 , в якому зафіксувати сам факт наруги над даною могилою, та приєднати даний протокол огляду місця події до матеріалів кримінального провадження в якості письмового доказу;

Суд вважає, що хоча б такі докази були б належними та допустимими на підтвердження факту з дійснення злочину.

В даному ж конктретному випадку з матеріалів кримінального провадження неможливо встановити подію злочину, а саме, - наругу над ОСОБА_70 , так як відсутні будь - які належні та допустимі докази на доказування існування такого факту, що, звісно ж, тягне за собою виправдання обвинуваченого ОСОБА_5 у цій частині обвинувачення.

Що стосується слідчого експерименту від 20 квітня 2017 року, проведеного з підозрюваним ОСОБА_65 , (том № 2, а.с., 249 - 256), та диску із записом слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_5 , (том № 3, а.с., 7), то такий доказ суд на підставі ч. 2 ст. 89 КПК України визнав недопустимим, з огляду на положення ч. 1 ст. 86 КПК України, обгрунтування чого судом здійснено вище.

Так, що стосується наруги над могилою ОСОБА_31 , ОСОБА_71 , то в матеріалах кримінального провадження містяться наступні докази на встановлення факту вчинення даного злочину та причетність до нього обвинуваченого ОСОБА_5 :

- витяг з ЄРДР № 12017110190000238 від 18.04.2017 року, в якому зазначено, що встановлено причетність ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до крадіжки елементів надмогильного облаштування з місця заховання ОСОБА_31 та ОСОБА_71 , розташованих на цвинтері АДРЕСА_2 , ( Том № 2, а.с., 227)

Отже, суд вважає, що:

- постанова прокурора Кагарлицької місцевої прокуратури ОСОБА_9 про об'єднання в одне кримінальне провадження матеріалів кримінальних проваджень № 12016110190000488 від 20.04.2016 та № 12017110190000238 від 18.04.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 297 КК України, (том № 2, а.с., 230 - 231), - не є належними та допустимими доказами на підтвердження існування факту на вчинення наруги над могилами ОСОБА_31 та ОСОБА_71 .

Так, суд вважає, що на існування факту вчинення злочину, а саме, - наруги над могилами ОСОБА_31 , ОСОБА_71 слідчому слід було здійснити:

- провести огляд місця події, - могил ОСОБА_31 , ОСОБА_71 , в якому зафіксувати сам факт наруги над даними могилами, та приєднати даний протокол огляду місця події до матеріалів кримінального провадження в якості письмового доказу;

- витребувати від Кагарлицького комунального підприємства «МІСЬКРЕМБУТСЕРВІС», (09200, м. Кагарлик, вул. Каштанова, 93), яке здійснює організацію поховань та догляд за міським кладовищем, яке розміщене по вул. Лісовій м. Кагарлик, та яке знаходиться на утриманні вищевказаного підприємства, акт, яким зафіксувати факт наруги над могилами ОСОБА_31 , ОСОБА_71 .

Суд вважає, що хоча б такі докази були б належними та допустимими на підтвердження факту з дійснення злочину.

В даному ж конктретному випадку з матеріалів кримінального провадження неможливо встановити подію злочину, а саме, - наругу над могилами ОСОБА_31 , ОСОБА_71 , так як відсутні будь - які належні та допустимі докази на доказування існування такого факту, що, звісно ж, тягне за собою виправдання обвинуваченого ОСОБА_5 у цій частині обвинувачення.

Що стосується слідчого експерименту від 20 квітня 2017 року, проведеного з підозрюваним ОСОБА_65 , (том № 2, а.с., 249 - 256), та диску із записом слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_5 , (том № 3, а.с., 7), то такий доказ суд на підставі ч. 2 ст. 89 КПК України визнав недопустимим, з огляду на положення ч. 1 ст. 86 КПК України, обгрунтування чого судом здійснено вище.

Так, що стосується наруги над могилою ОСОБА_22 , то в матеріалах кримінального провадження містяться наступні докази на встановлення факту вчинення даного злочину та причетність до нього обвинуваченого ОСОБА_5 :

- витяг з ЄРДР № 12017110190000239 від 18.04.2017 року, в якому зазначено, що встановлено причетність ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до крадіжки елементів надмогильного облаштування з місця заховання ОСОБА_22 , розташованого на цвинтері АДРЕСА_2 , ( Том № 2, а.с., 232)

Отже, суд вважає, що:

- постанова прокурора Кагарлицької місцевої прокуратури ОСОБА_9 про об'єднання в одне кримінальне провадження матеріалів кримінальних проваджень № 12016110190000488 від 20.04.2016 та № 12017110190000239 від 18.04.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 297 КК України, (том № 2, а.с., 235 - 236), - не є належними та допустимими доказами на підтведженняіснування факту на вчинення наруги над могилою ОСОБА_22 .

Так, суд вважає, що на існування факту вчинення злочину, а саме, - наруги над могилою ОСОБА_22 слідчому слід було здійснити:

- провести огляд місця події могили ОСОБА_22 , в якому зафіксувати сам факт наруги над даною могилою, та приєднати даний протокол огляду місця події до матеріалів кримінального провадження в якості письмового доказу;

Суд вважає, що хоча б такі докази були б належними та допустимими на підтвердження факту з дійснення злочину.

В даному ж конктретному випадку з матеріалів кримінального провадження неможливо встановити подію злочину, а саме, - наругу над могилою ОСОБА_22 , так як відсутні будь - які належні та допустимі докази на доказування існування такого факту, що, звісно ж, тягне за собою виправдання обвинуваченого ОСОБА_5 у цій частині обвинувачення.

Що стосується слідчого експерименту від 20 квітня 2017 року, проведеного з підозрюваним ОСОБА_65 , (том № 2, а.с., 249 - 256), та диску із записом слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_5 , (том № 3, а.с., 7), то такий доказ суд на підставі ч. 2 ст. 89 КПК України визнав недопустимим, з огляду на положення ч. 1 ст. 86 КПК України, обгрунтування чого судом здійснено вище.

Так, що стосується наруги над могилами ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , то в матеріалах кримінального провадження містяться наступні докази на встановлення факту вчинення даного злочину та причетність до нього обвинуваченого ОСОБА_5 :

- витяг з ЄРДР № 12017110190000240 від 18.04.2017 року, в якому зазначено, що встановлено причетність ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до крадіжки елементів надмогильного облаштування з місця заховання ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , розташованого на цвинтері АДРЕСА_2 , ( Том № 2, а.с., 237)

Отже, суд вважає, що:

- постанова прокурора Кагарлицької місцевої прокуратури ОСОБА_9 про об'єднання в одне кримінальне провадження матеріалів кримінальних проваджень № 12016110190000488 від 20.04.2016 та № 12017110190000240 від 18.04.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 297 КК України, (том № 2, а.с., 241 - 242), - не є належними та допустимими доказами на існування факту на вчинення наруги над могилами ОСОБА_20 , ОСОБА_21 .

Так, суд вважає, що на існування факту вчинення злочину, а саме, - наруги над могилами ОСОБА_20 , ОСОБА_21 слідчому слід було здійснити:

- провести огляд місця події, - могил ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , в якому зафіксувати сам факт наруги над даними могилами, та приєднати даний протокол огляду місця події до матеріалів кримінального провадження в якості письмового доказу;

Суд вважає, що хоча б такі докази були б належними та допустимими на підтвердження факту з дійснення злочину.

В даному ж конктретному випадку з матеріалів кримінального провадження неможливо встановити подію злочину, а саме, - наругу над могилами ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , так як відсутні будь - які належні та допустимі докази на доказування існування такого факту, що, звісно ж, тягне за собою виправдання обвинуваченого ОСОБА_5 у цій частині обвинувачення.

Що стосується слідчого експерименту від 20 квітня 2017 року, проведеного з підозрюваним ОСОБА_65 , (том № 2, а.с., 249 - 256), та диску із записом слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_5 , (том № 3, а.с., 7), то такий доказ суд на підставі ч. 2 ст. 89 КПК України визнав його недопустимим, з огляду на положення ч. 1 ст. 86 КПК України, обгрунтування чого судом здійснено вище.

Підсумовуючи вищевикладене, що стосується вищевказаних епізодів, в яких сторона обвинувачення обвинувачує ОСОБА_5 , то суд, в дотримання вимог п. 1 ч. 1 ст. 368 КПК України приходить до висновку щодо визнання невинуватим та виправдання обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні вищезазначених злочинів на підставі п. 1 ч. 1 ст. 373, п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Що ж стосується епізоду наруги над могилами ОСОБА_24 та ОСОБА_25 , яке мало місце 06.03.2017 року, то, з огляду на обставини справи, досліджені в судовому засіданні, та які судом будуть наведені нижче, суд приходить до висновку щодо визнання винуватими та засудження ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 за вчинення даного злочину, та призначення покарання, обгрунтовуючи своє рішення наступним.

Так, в судовому засіданні судом встановлено наступні фактичні обставини справи:

Обвинувачений ОСОБА_72 06 березня 2017 року близько 15 год. 30 хв. перебував у гостях у обвинуваченого ОСОБА_6 та обвинуваченої ОСОБА_7 , які спільно проживають за адресою: АДРЕСА_2 , де спільно вживали алкогольні напої.

Під час спільного вживання алкогольних напоїв, та їх закінчення, обвинувачений ОСОБА_5 запропонував обвинуваченому ОСОБА_6 та обвинуваченій ОСОБА_7 здійснити крадіжку металевих частин огорожі з будь - якої з могил на місцевому кладовищі, яке розміщене по вул. Лугова м. Кагарлик Київської області з метою отримання коштів після здачі металу на придбання алкогольних напоїв, на що обвинувачені ОСОБА_73 та обвинувачена ОСОБА_7 погодилися.

Далі, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на наругу над могилою, з корисливих спонукань, обвинувачені ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 орієнтовно о 17 год. прийшли на територію міського кладовища, яке розміщене за адресою: 09201, Київська область, м. Кагарлик, вул. Лісова, де, впевнившись, що за їхніми злочинними діями ніхто не спостерігає, нехтуючи громадською моральністю у сфері шанобливого ставлення до померлих та їх місць поховання, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, грубо порушуючи суспільні відносини, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи та релігійні традиції щодо поховання померлих, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, демонструючи негативне ставлення до суспільних відносин, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи, традиції та релігійні положення щодо поховання померлих та вияву поваги до пам'яті покійних, здійснили наругу над могилою, а саме, - обвинувачений ОСОБА_5 підійшов спільно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до місця поховання ОСОБА_24 , 1915-1996 років життя, та ОСОБА_25 , 1913-1996 років життя, де обвинувачений ОСОБА_5 спільно з обвинуваченим ОСОБА_6 ногами розбили на елементи один фрагмен надмогильної огорожі, розташованої по периметру могили останніх.

В подальшому ОСОБА_5 разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 склали вказані фрагменти надмогильної огорожі у знайдені на сміттєзвалищі два поліетиленові мішки та з місця злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Суд кваліфікує вищевказані дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 297 КК України, - як вчинення умисних, протиправних дій, які виразилися у вчиненні наруги над могилою, а також незаконному заволодінні предметами, які знаходяться на могилі, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

Суд кваліфікує вищевказані дії обвинуваченого ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 297 КК України, - як вчинення умисних, протиправних дій, які виразилися у вчиненні наруги над могилою, а також незаконному заволодінні предметами, які знаходяться на могилі, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

Суд кваліфікує вищевказані дії обвинуваченої ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 297 КК України, - як вчинення умисних, протиправних дій, які виразилися у вчиненні наруги над могилою, а також незаконному заволодінні предметами, які знаходяться на могилі, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

Свою вину у вчиненому злочині, який передбачено ч. 3 ст. 297 КК України обвинувачений ОСОБА_5 визнав частково, та в судовому засіданні дав наступні показання.

Навесні 2017 року, точної дати та часу не пам'ятає, він був вдома в свого знайомого, - ОСОБА_6 , де вони розпивали алкогольні напої.

Через деякий час прийшла ще співмешканка ОСОБА_6 , - ОСОБА_7 , яка також принесла алкоголь, який вони продовжили вживати втрьох.

Коли закінчився алкоголь, йому та іншим хотілося ще вживати, але не було коштів на придбання алкоголю.

В цей час він повідомив, що він знає, що на могилі на кладовищі є металева огорожа, яку можна здати до ОСОБА_57 , отримати за це кошти, за які можна буде потім придбати алкоголь.

ОСОБА_74 та ОСОБА_75 м. погодилися, після чого вони зібралися, та пішли на кладовище.

Коли вони підходили до кладовища, він домовився, що він піде та візьме з могили огорожу, а ОСОБА_76 в цей час на сміттєзвалищі, яке розташоване на території кладовища знайде мішок, в який можна буде покласти огорожу, та занести його на пункт прийому металу.

Підійшовши до території кладовища, ( в цей час вже надворі було сіро), ОСОБА_76 пішов по сміттєзвалищу шукати мішок, а ОСОБА_75 пішла в магазин по пиво.

Взявши з могили огорожі, він їх приніс до краю кладовища, де вже на нього чекав ОСОБА_76 , вони з ним поламали огорожу на частини, та поклали до мішка, в цей час підійла ОСОБА_75 , після чого вони пішли до приватного підприємця ОСОБА_57 , який приймає метал.

Несли по - черзі, так як огорожа була тяжка.

Коли вони підійшли до подвір'я ОСОБА_57 , ОСОБА_76 залишився стояти надворі, а він спільно з ОСОБА_75 занесли мішка в подвір'я до вагів.

Він покликав ОСОБА_57 , який, вийшовши з хати, зважив огорожу в мішку, після чого сказав, що піде в хату за грошима, проте, незадовго повернувся та запросив його зайти в хату та випити з ним чарку, а потім розрахується.

Коли ОСОБА_77 налив чарку, в хату зайшли люди в цивільному, які представилися, як працівники поліції, та які почали розпитувати в нього, звідки в нього метал.

Він розказав їм, де він взяв метал, та з ким він його брав.

До цього він також носив ОСОБА_78 метал, але то були не оградки, а різний метал, які він відшуковував де - інде.

Від інших епізодів по крадіжці огорожі з кладовища він відмовляється, так як він оговорив себе на вимогу працівників поліції.

Працівники поліції тримали його в приміщенні міліції чи 3 чи 4 дні, погрожували йому фізичною розправою, наносили удари по тілу, внаслідок чого в нього на плечах були синці, дуже боліли ребра, заставляли працювати.

Погрожували, що якщо він кому - небуть розкаже, що з ним вони робили, то йому ще гірше буде.

На той час він працював неофіційно в лісгоспі, але як таких грошей у нього не було.

Приватного адвоката він ніколи собі не нанімав, бо в нього немає грошей.

За час досудового слідства він ніколи адвоката не бачив, а працівники поліції йому казали, що адвоката йому не потрібно.

Крадіжку з могили ОСОБА_79 визнає щиросердечно, проте, інші епізоди він не визнає.

Що стосується слідчого експерименту, то після морального та фізичного насилля над ним перед день до проведення слідчого експерименту з відеокамерою, його на кладовище повіз працівник поліції на прізвище ОСОБА_80 , який показував йому, на які могилки необхідно буде показувати, коли буде прокурор.

ОСОБА_80 сказав, що потрібно буде показати дев'ять могилок, які ніби - то він обікрав, тому він на слідчому експерименті і показував на могилки, по яких було видно, що вони пошкоджені.

Аналізуючи показання обвинуваченого ОСОБА_5 , якими він частково визнає себе винним у вчиненні злочину, - наруги над могилами ОСОБА_79 , вважаю такі показання частково такими, які відповідають дійсності, та спрямовані на захист.

Так, з огляду на показання потерпілої ОСОБА_11 , та свідка ОСОБА_15 , які судом будуть наведені нижче такі покази дещо спростовуються.

Так, потерпіла ОСОБА_11 показала, що безпосередньо перед крадіжкою одна секція огорожі була ще не демонтована, що вказує на те, що обвинувачені вчинили демонтаж однієї секції огорожі.

Також на кількість металу, а також на кількість мішків також вказує протокол огляду місця події, під час якого було виявлено саме два мішки з фрагментами огорожі.

Що стосується показань обвинуваченого ОСОБА_5 щодо інших епізодів наруг над могилами, щодо яких суд виносить виправдувальний вирок, то суд, керуючись внутрішнім переконанням, враховуючи матеріали справи, зокрема, позбавлення обвинуваченого ОСОБА_5 права на захист, сприймає його показання позитивно, та вони є однією із підстав для винесення виправдовувального вироку по інших епізодах обвинувачення.

Свою вину у вчиненому злочині, який передбачено ч. 3 ст. 297 КК України обвинувачений ОСОБА_6 не визнав, та в судовому засіданні дав наступні показання.

Точної дати та часу не пам'ятає, це було навесні 2017 року, він перебував за своїм місцем проживання, - він прийшов з ОСОБА_5 .

З собою вони принесли 1 літр алкогольного напою, - горілки, та почали її розпивати.

Коли надворі сутеніло, до хати прийшла його співмешанка, - ОСОБА_7 , яка також почала розпивати з ними алкоголь.

Коли вони випили весь алкоголь, який був в хаті, ОСОБА_5 зазначив, що йому мало, і що він хоче продовжити розпивати спиртні напої, та запропонував піти на сміттєзвалище, де можна назбирати виробів з металу, здати їх, та за отримані кошти придбати горілки.

Він погодився на пропозицію ОСОБА_5 , після чого вони всі втрьох пішли на сміттєзвалище, яке межує з кладовищем.

На сміттєзвалищі він заліз в сміттєзвалище, а ОСОБА_5 з ОСОБА_7 пішли по верху валу.

Коли він виліз із сміттєзвалища, то побачив, що ОСОБА_5 тягне частину огорожі, яка складається з двох половинок. Він запитав у ОСОБА_5 , навіщо він взяв огорожу, на що ОСОБА_5 відповів, що їх можна здати на метал, отримати гроші, та купити горілки.

Він сказав ОСОБА_5 , що нести огорожу не буде, після чого ОСОБА_5 попросив його потримати мішка, а сам почав загружати метал в мішок.

Потім вони пішли в напрямку до ОСОБА_57 , який приймає метал, він також допомагав ОСОБА_5 нести мішок, так як він був дуже тяжкий.

Він усвідомлював, що це чужі огорожі, що це може закінчитися неприємностями, але допомагав нести мішка, бо ОСОБА_5 перебував в такому стані алкогольного сп'яніння, в якому він би цей мішок не доніс.

Мішок був один, як з - під цукру, взяв його він на смітнику.

Він доніс мішок до воріт ОСОБА_57 , та покинув, сказав, що на подвір'я не зайде, відійшов трохи пооддаль, та чекав на ОСОБА_7 , дочекавшись її, вони пішли до хати.

Що стосується відео, то на той час можна було все взяти на себе, так як його на третьому поверсі працівники поліції били, погрожували фізичною розправою.

Він особисто участі в демонтажі оградок не брав, лише сходив до могили, та подививися, з якої могили ці оградки.

В поліції під час допитів він повідомляв працівникам поліції, що знаходиться на обліку в нарколога.

ОСОБА_7 мішок по дорозі не несла, вона лише допомогла ОСОБА_5 занести мішок в двір до ОСОБА_57 .

ОСОБА_5 побачив лише через три дні, після того, як він зайшов в двір до ОСОБА_57 .

Зазначає, що у нього та ОСОБА_5 не було попередньої домовленості про викрадення огорожі з кладовища.

Суд, оцінюючи показання обвинуваченого ОСОБА_6 , вважає їх такими, що не відповідають об'єктивним обставинам справи, та такими, які спростовуються показаннями обвинуваченого ОСОБА_5 , який в судовому засіданні на неодноразові запитання як суду, так і прокурора зазначив, що він повідомив ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , що вони йдуть саме на кладовище, і саме за оградками.

Такі показання обвинуваченого ОСОБА_6 суд сприймає лише як спосіб захисту, та спосіб уникнути кваліфікації його дій за ч. 3 ст. 297 КК України.

Свою вину у вчиненому злочині, який передбачено ч. 3 ст. 297 КК України обвинувачена ОСОБА_7 не визнала, та в судовому засіданні дала наступні показання.

Дату та час точно не пам'ятає, це було навесні 2017 року, вона перебувала на роботі. В цей час, ближче до вечора, зателефонував ОСОБА_6 , з яким вона тоді співмешкала, та повідомив, що в них гості, і що коли вона буде йти до хати, щоб взяла горілки.

Близько 17 год. 30 хв. вона прийшла до хати та принесла 0,7 л горілки, вдома був ОСОБА_74 , та ОСОБА_81 , по них було видно, що вони перебувають в стані алкогольного сп'яніння.

Після того, як закінчилася горілка, ОСОБА_81 повідомив, що в нього є метал, що йому потрібно допомогти його занести та здати, щоб отримати гроші, та купити ще горілки.

Який метал, ОСОБА_81 не повідомляв.

Вони погодилися, після чого всі пішли в напрямку кладовища, ОСОБА_81 пішов на кладовище, ОСОБА_74 поліз в смітник, а вона пішла в магазин, щоб купити пива.

Коли вона прийшла, то мішки вже були повні, вона не бачила, що в тих мішках, вона лише допомогла занести їх в двір до ОСОБА_57 , вона дізналася лише від слідчого, що в мішках метал.

Вона поставила мішок на ваги, та пішла до хати.

ОСОБА_81 сказав, що прийде до них з грошима, проте, прийшов лише через тридні, а на четвертий день приїхали працівники поліції.

Обвинувальний акт їй ніхто не давав, слідчий давав лише якісь папери, які вона підписувала.

В поліції до неї застосовували психічне насильство, говорили, що їй ніякого адвоката не потрібно, бо він все одно їй не допоможе.

Якби вона не пішла з ОСОБА_82 та ОСОБА_83 на кладовище, то ОСОБА_74 побив би її.

В той вечір вона випила 4 - 5 чарок горілки.

Суд, оцінюючи показання обвинуваченої ОСОБА_7 , вважає їх такими, що не відповідають об'єктивним обставинам справи, та такими, які спростовуються показаннями обвинуваченого ОСОБА_5 , який в судовому засіданні на неодноразові запитання як суду, так і прокурора зазначив, що він повідомив ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , що вони йдуть саме на кладовище, і саме за оградками.

Такі показання обвинуваченої ОСОБА_7 суд сприймає лише як спосіб захисту, та спосіб уникнути кваліфікації його дій за ч. 3 ст. 297 КК України.

Отже, окрім часткового визнання вини обвинуваченим ОСОБА_5 , невизнанням вини обвинуваченими ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , їх вина у вчиненні злочину, який передбачено ч. 3 ст. 297 КК України, повністю доведена наступними доказами:

- показаннями потерпілої ОСОБА_11 , яка в судовому засіданні дала наступні показання.

Даним злочином спричинено шкоду могилкам ОСОБА_25 та ОСОБА_24 , які, біли її дідусем, та, відповідно, бабусею.

Могилки розміщені на кладовищі, яке розміщене по АДРЕСА_2 .

Її бабуся, - ОСОБА_24 померла в 1989 році, а вже в 1990 році тоді ще живий ОСОБА_25 зробив огорожу навклоло могили.

Огорожа була виготовлена з чавуна, її виготовляли на Ржищівському заводі «Радіатор».

В 1996 році ОСОБА_25 помер, та його поховали біля ОСОБА_24 , всередині огорожі.

Огорожа була навішена на металеві стовпчики, які були виготовлені з нержавіючої сталі.

Далі вона та її рідна мати та інші родичі постійно доглядали поховання.

Починаючи з весни 2016 року у них почали зникати елементи огорожі.

Так, навесні 2016 року пропала одна секція, а навесні чи влітку 2017, вона точно не пам'ятає, її мати пішла на цвинтар, звідки зателефонувала, та попросила прийти на кладовище, так як від оградки практично нічого не залишилося.

Коли вона приїхала на цвинтар та підійшла до могилок, то побачила, що з трьох сторін огорожі не було, залишилася лише одна, менша частина, причому частина огорожі була знята, та видно, що приготовлена для того, щоб її нести.

Вона зателефонувала в поліцію, приїхали працівники поліції, склали документи.

Через деякий час працівники поліції повідомили їй, що знайдено людей, які здійснили крадіжку огорожі.

Що стосується секцій, то вони дуже тяжкі, бо виготовлені з чавуну, - вона з матір'ю ледве їх піднімала.

Обвинувачених не знає особисто, проте, бачила іноді, зокрема, обвинуваченого ОСОБА_5 , - вона його бачила на цвинтарі як в поминальні дні, так і в звичайні. Люди, (хто, - згадати не може), казали, що ОСОБА_5 підозрюють в тому, що це він скоїв крадіжку огорожі.

Суд, оцінюючи показання потерпілої, вважає їх логічними, послідовними, та такими, які відповідають об'єктивним обставинам справи.

Так, з показів потерпілої вбачається, що безпосередньо перед крадіжкою одна секція, яка залишилася, не була ще демонтована, а частина секції була приготовлена для виносу.

Відповідно, для того, щоб забрати викрадену секцію, її необхідно було демонтувати, що в даному випадку доводить факт наруги над могилою з сторони обвинувачених.

- показаннями свідка ОСОБА_15 , який в судовому засіданні дав наступні показання.

Проживає за адресою: АДРЕСА_6 .

З обвинуваченим ОСОБА_5 навчався в школі, потерпілих не знає.

Ввечері, точної дати та часу не пам'ятає, але пам'ятає, що це було в 2017 році, близько 11 годин вечора до нього в двір зайшов ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_84 , принесли мішок, в якому був метал, та запропонували купити.

Він подивився в мішок, та виявив там побиту огорожу, виготовлену з чавуну.

На його запитання ОСОБА_81 відповів, що це його огорожа, що вона лежала в нього в гаражі, на що він сказав, що викликає поліцію, після чого ОСОБА_84 сказала, що вона тут ні до чого, просто допомогла принести, та вийшла з двору.

Коли приїхали працівники поліції, вони забрали ОСОБА_5 разом з мішком.

ОСОБА_81 був в стані алкогольного сп'яніння, чугунна огорожа була побита, пофарбована, була з візерунком.

Мішов був білий, виготовлений з полімерного матеріалу.

Раніше ОСОБА_81 приносив йому метал, але то були якісь ржаві труби, куски металу.

Мішок занесла ОСОБА_84 на плечах.

ОСОБА_85 він в той вечір не бачив.

Він на той час був приватним підприємцем та приймав метал.

Суд оцінюючи показання свідка, вважає їх логічними, послідовними, та такими, які не суперечать іншим обставинам справи, суд вважає, що такі показання свідка підтверджують постзлочинну поведінку обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , так як з них видно злочинні наслідки дій вищевказаних обвинувачених, - вилучення речей з могили ОСОБА_79 , пошкодження таких речей шляхом фізичного руйнування цілісності огорожі.

- витягом з ЄРДР № 12017110190000168, дата внесення до ЄРДР 07.03.2017, правова кваліфікація ч. 1 ст. 297 КК України, (Том № 2, а.с., 186).

- рапортом о/у СКП Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУ НП в Київській області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_39 від 07.03.2017 року, (Том № 2, а.с., 187).

Рапорт слідчуючого змісту:

Враховуючи вище викладене, в діях ОСОБА_86 , ОСОБА_41 та ОСОБА_6 можуть міститься ознаки складу злочину, передбаченого ст. 297 КК України, керуючись ч. 1 ст. 11 ККУ, ч. 1, 2, 4 ст. 214, ч. 1 ст. 216 КПК України, прошу Вас про внесення даних відомостей ЖЄО Кагарлицького ВП для подальшого внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань з метою проведення досудового слідства по даному факту;

- заявою ОСОБА_5 від 27.03.2017, (Том № 2, а.с., 189).

Заява наступного змісту:

Протокол ОМП складений слідчим СВ Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_42 в присутності понятих ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , за участ. Підозрюваного ОСОБА_6 .

Зміст протоколу слідчуючий:

Місцепоховання ОСОБА_25 1913 - 1996 років життя, що зазначено на пам'ятнику, виготовленого з чорного каменю, та Осадча Параска Корніївна, роки життя 1915 - 1989, що зазначено на пам'ятнику.

Загальна площа поховання 4х3 м. Оглядом даного місця похованння виявлено встановлений один фрагмент надмогильної огорожі, розташований навпроти місця поховання ОСОБА_24 .. В інших місцях по периметру поховання огорожі не виявлено. Маються лише 3 металеві стовпці, вкопані в землю по периметру.

- протоколом огляду речей і документів від 07.03.2017 року, складений в м. Кагарлик Київської області слідчим СВ Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУ НП в Київській області в присутності понятих ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , з фототаблицею до нього, (Том № 2, а.с., 195 - 200).

Зміст протоколу наступний:

-висновком судово - психіатричного експерта № 245 від 17.05.2017 року щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , (Том № 3, а.с., 28 - 32), в якому зазначено наступне:

Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_5 не потребує.

ОСОБА_5 не притаманні відхилення у психічному розвитку, які не є виявами психічного захворювання.

06 березня 2017 року після вживання спиртних напоїв, через брак коштів на купівлю алкогольних напоїв, ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_6 та ОСОБА_7 піти разом на місцеве кладовище, що знаходиться в АДРЕСА_2 , задля викрадення надмогильної огорожі і подальшої її реалізації як металобрухт. По прибуттю на кладовище ОСОБА_5 демонтував ударами ноги огорожу, розташовану по периметру могили ОСОБА_24 , 1915-1996 років життя, та ОСОБА_25 , 1913-1996 років життя. В подальшому ОСОБА_5 склав елементи надмогильної огорожі у знайдений па сміттєзвалищі поліетиленовий мішок та разом з ОСОБА_6 перенесли елементи огорожі з метою здачі їх на металобрухт.

До слідчого експерименту додано диск із записом даної слідчої дії, (Том № 3, а.с., 58);

-висновком судово - психіатричного експерта № 244 від 10.05.2017 року щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , (Том №3, а.с., 63 - 65), в якому зазначено наступне:

Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_58 не потребує.

ОСОБА_59 не притаманні відхилення у психічному розвитку, які не є виявами психічного захворювання.

- протоколом слідчого експерименту від 10 травня 2017 року за участі обвинуваченої ОСОБА_7 , ( Том № 3, а.с., 72 - 76), в якому зазначено наступне:

06 березня 2017 року після вживання спиртних напоїв, через брак коштів на купівлю алкогольних напоїв. ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_7 та ОСОБА_6 допомогти йому віднести та здати метал на металобрухт, що знаходиться в м. Кагарлик по вул. Лісовій.

По прибуттю на кладовище ОСОБА_5 демонтував ударами ноги огорожу, розташовану по периметру могили ОСОБА_24 , 1915-1996 років життя, та ОСОБА_25 , 1913-1996 років життя. В подальшому ОСОБА_5 склав елементи надмогильної огорожі у знайдений па сміттєзвалищі поліетиленовий мішок та разом з ОСОБА_6 перенесли елементи огорожі з метою здачі їх на металобрухт.

До слідчого експерименту додано диск із зіписом даної слідчої дії, (Том № 3, а.с., 79);

- листом Кагарлицького комунального підприємства «Міськрембудсервіс» за вих. № 116 від 27 вересня 2018 року, (том № 3, а.с., 146), в якому зазначено, що підприємство має функції організування поховань та догляд за міськими цвинтарями згідно статуту та довідки з єдиного державного реєстру. Кладовище по вул. Лісовій знаходиться на утриманні підприємства.

Обставини справи, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_5 :

- паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 1 листопада 2000 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, (Том № 3, а.с., 95), в якому зазначено, що ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_11 в місті Кагарлик Київської області, зареєстрований з 3 грудня 1999 року за адресою: АДРЕСА_2 ;

- згідно довідки - вимоги про судимість № 62 - 09032017/32012, (Том № 3, а.с., 96), станом на 13.03.2017 року відомостей про притягнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до кримінальної відповідальності немає, відповідно, обвинувачений ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності не притягувався, раніше не судимий;

- Згівдно довідки, виданої Кагарлицьким відділенням Білоцерківської ОДПІ, (Том № 3, а.с., 97), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 має реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_2 ;

- Згідно довідки № 114, виданої 12.04.2017 року ОСОБА_87 центральної районної лікарні, (Том № 3, а.с., 99), ОСОБА_5 , 1963 року народження, зареєстрований по АДРЕСА_1 , за психіатричною допомогою не звертався і на «Д» обліку в психіатричному кабінеті Кагарлицької ЦРЛ не перебуває;

- Згідно довідки № 304, виданої 12.04.2017 року Поліклінікою Кагарлицької центральної районної лікарні, (Том № 3, а.с., 101), ОСОБА_5 , 1963 року народження, зареєстрований по АДРЕСА_1 , знаходиться на «Д» обліку в наркологічному кабінеті Кагарлицької ЦРЛ з 2009 року з діагнозом симдром залежності від алкоголю (хронічний алкоголізм ІІ ст.);

- згідно довідки - харатктеристики № 652/02 - 41, виданої виконавчим комітетом Кагарлицької міської ради Київської області, (Том № 3, а.с., 102), ОСОБА_5 по місцю проживання характеризується посередньо;

- згідно досудової доповіді органу пробації у відношенні ОСОБА_5 , (Том № 2, а.с., 30 - 32), беручи до уваги інформацію, що характеризує особу обвинуваченого, його спосіб життя, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_5 без обмеження або позбавлення волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у т.ч. окремих осіб).

Обставини справи, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_6 :

- згідно Ф 1, (Том № 3, а.с., 104), ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_12 в м. Кагарлик Київської області, отримав паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 13.05.2003 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області;

- згідно довідки - вимоги про судимість № 61 - 09032017/32012, (Том № 3, а.с., 103), станом на 15.03.2017 року є наступні відомості про притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності:

- 28.01.2003 року був засуджений Кагарлицьким районним судом Київської області за ч. 3 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі, - ст. 75 КК України, - звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;

- 20.05.2004 року був засуджений Кагарлицьким районним судом Київської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 (трьох) років 2 місяців позбавлення волі;

- 02.09.2009 року був засуджений Кагарлицьким районним судом Київської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі, ст. 75 КК України, - звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 (три) роки.

05.10.2012 року знятий з обліку КВІ в зв'язку з закінченням іспитового строку згідно постанови Кагарлицького районного суду Київської області від 19.09.2012 року на підставі ч. 1 ст. 78 КК України.

Вищевказана інформація підтверджується копіями вироків, (Том № 3, а.с. 106 - 113);

- вирок Кагарлицького районного суду Київської області від 03.11.2017 року, (Том № 3, а.с., 116 - 122), на підставі якого ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України та призначено покарання

- за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

- за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України остаточно призначено ОСОБА_6 покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу залишити тримання під вартою в Державній установі Міністерства Юстиції «Київський слідчий ізолятор». Строк покарання ОСОБА_6 вираховувати з 21 вересня 2017 року.

Відповідно, станом на час винесення вироку відносно ОСОБА_6 міра запобіжного заходу не обрана, так як він відбуває покарання у виді позбавлення волі на підставі вироку Кагарлицького районного суду Київської області від 03.11.2017 року;

- Згідно довідки, виданої Кагарлицьким відділенням Білоцерківської ОДПІ, (Том № 3, а.с., 119), ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_4 ;

- Згідно довідки № 303, виданої 12.04.2017 року Поліклінікою Кагарлицької центральної районної лікарні, (Том № 3, а.с., 121), ОСОБА_6 , 1986 року народження, зареєстрований АДРЕСА_2 , , знаходиться на «Д» обліку в наркологічному кабінеті Кагарлицької ЦРЛ з 2010 року з діагнозом симдром залежності від алкоголю (хронічний алкоголізм ІІ ст.);

- Згідно довідки № 112, виданої 12.04.2017 року Поліклінікою Кагарлицької центральної районної лікарні, (Том № 3, а.с., 123), ОСОБА_6 , 1986 року народження, зареєстрований АДРЕСА_2 , за психіатричною допомогою не звертався і на «Д» обліку в психіатричному кабінету Кагарлицької ЦРЛ не перебуває;

- згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , яке видане 01 червня 2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кагалицького районного управління юстиції в Київській області, (Том № 3, а.с., 124), обвинувачений ОСОБА_6 має неповнолітню дочку, - ОСОБА_88 ;

- згідно довідки - характеристики № 653/02 - 41, яка видана 30.05.2017 року виконкомом Кагарлицької міської ради Київської області, (Том № 3, а.с., 125), ОСОБА_6 по місцю проживання характеризується негативно.

Обставини справи, що характеризують особу обвинуваченої ОСОБА_7 :

- паспорт громадянки України серії НОМЕР_6 , виданий 01 липня 2010 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, (Том № 3, а.с., 126), в якому зазначено, що ОСОБА_7 народилася ІНФОРМАЦІЯ_13 в місті Київ, місця реєстрації немає;

- згідно довідки, виданої 12.07.2010 року Кагарлицькою ОДПІ Київської області, (Том № 3, а.с., 127), ОСОБА_7 має ідентифікаційний номер НОМЕР_7 ;

- згідно довідки - вимоги про судимість № 59 - 09032017/32012, (Том № 3, а.с., 128), станом на 09.03.2017 року відомостей про притягнення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_14 до кримінальної відповідальності немає, відповідно, обвинувачена ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності не притягувалася, раніше не судима;

- Згідно довідки № 303, виданої 12.04.2017 року Поліклінікою Кагарлицької центральної районної лікарні, (Том № 3, а.с., 130), ОСОБА_7 , 1986 року народження, проживаюча за адресою: АДРЕСА_3 , за наркологічною допомогою не зверталася і на обліку в наркологічному кабінету Кагарлицької ЦРЛ не перебуває;

- Згідно довідки № 115, виданої 12.04.2017 року Поліклінікою Кагарлицької центральної районної лікарні, (Том № 3, а.с., 130), ОСОБА_7 , 1986 року народження, проживаюча за адресою: АДРЕСА_3 , за психіатричною допомогою не зверталася і на «Д» обліку в психіатричному кабінеті ІНФОРМАЦІЯ_15 не перебуває.

- згідно довідки - харатктеристики № 654/02 - 41, виданої виконавчим комітетом Кагарлицької міської ради Київської області, (Том № 3, а.с., 133), ОСОБА_7 по місцю проживання характеризується посередньо;

- згідно досудової доповіді органу пробації у відношенні ОСОБА_7 , (Том № 2, а.с., 14 - 16), беручи до уваги інформацію, що характеризує особу обвинуваченої, її спосіб життя, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_7 без обмеження або позбавлення волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у т.ч. окремих осіб).

Обґрунтування судом призначення виду та розміру покарання.

Суд, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 у відповідності з положеннями ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого ОСОБА_5 , наслідки вчиненого злочину, наявності відомостей про судимість, позицію прокурора, висновок органу пробації.

Так, санкція ч. 3 ст. 297 КК України передбачає покарання у виді обмеження волі на строк від чотирьох до п'яти років або позбавлення волі від чотирьох до семи років

Згідно положень ст. 24 КК України злочин, який передбачений ч. 3 ст. 297 КК України, та який вчинив обвинувачений ОСОБА_5 , є умисним злочином.

Згідно ч. 4 ст. 12 КК України тяжким злочином є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадццяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк не більше десяти років, відповідно, обвинувачений ОСОБА_5 вчинив тяжкий умисний злочин.

Обставин, які згідно ч. 1 ст. 66 КК України пом'якшували б покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , - судом в судовому засіданні не встановлено.

Обставина, яка згідно п. 13 ч. 1 ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Отже, враховуючи ті обставини, що: обвинувачений ОСОБА_5 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, раніше не судимий, відповідно, злочин вчинив вперше, злочин відноситься до категорії тяжких, згідно досудової доповіді органу пробації виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_5 без ізоляції від суспільства можливе, то суд вважає, що подальше виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_5 можливо здійснити в умовах без ізоляції від суспільства, призначивши йому покарання в межах санкції ч. 3 ст. 297 КК України у виді позбавлення волі, з застосуванням положень ст.ст. 75, 76 КК України, так як, зважаючи на обставини справи, вище досліджені судом, інше покарання у виді обмеження волі, є, на думку суду, в даному випадку занадто м'яким, та таким, що не відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особі обвинуваченого, обставинам справи, характеризуючим обставинам обвинуваченого ОСОБА_5 .

Що стосується розміру призначеного покарання, то слід призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, так як суд вважає, що призначення саме такого виду покарання, як позбавлення волі, буде відповідати обставинам вчиненого злочину, та, особливо, особі обвинуваченого ОСОБА_5 , з урахуванням, зокрема, висновку органу пробації, який суд вважає за слушний, та, відповідно, враховує при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 .

Підстав для застосування положень ст. 69 КК України щодо обвинуваченого ОСОБА_5 судом в судовому засіданні не виявлено.

Відповідно, на підставі ст. 65 КК України суд вважає, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 у виді позбавлення волі строком 5 років, з застосуванням положень ст.ст. 75, 76 КК України з урахуванням особи обвинуваченого та його характеризуючих обставин, які були досліджені судом, буде необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, тому суд, враховуючи ті обставини, що обвинувачений ОСОБА_5 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, раніше не судимий, відповідно, злочин вчинив вперше, злочин відноситься до тяжких, по місцю проживання характеризується посередньо, враховуючи висновок органу пробації, тому до нього необхідно застосувати такий вид покарання як позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років, з застосуванням положень ст.ст. 75, 76 КК України, - як превентивний захід до вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 нових злочинів.

Суд, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 у відповідності з положеннями ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого ОСОБА_6 , наслідки вчиненого злочину, наявності відомостей про судимість, позицію прокурора, висновок органу пробації.

Згідно положень ст. 24 КК України злочин, який передбачений ч. 3 ст. 297 КК України, та який вчинив обвинувачений ОСОБА_6 , є умисним злочином.

Згідно ч. 4 ст. 12 КК України тяжким злочином є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадццяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк не більше десяти років, відповідно, обвинувачений ОСОБА_6 вчинив тяжкий умисний злочин.

Обставин, які згідно ч. 1 ст. 66 КК України пом'якшували б покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , - судом в судовому засіданні не встановлено.

Обставина, яка згідно п. 13 ч. 1 ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_6 є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Отже, враховуючи ті обставини, що: обвинувачений ОСОБА_6 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності, знову вчинив злочин з корисливих мотивів, відбуває покарання за вчинення нового умисного злочину, даний злочин відноситься до категорії тяжких, то суд вважає, що подальше виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_6 не можливо здійснити в умовах без ізоляції від суспільства, призначивши йому покарання в межах санкції ч. 3 ст. 297 КК України у виді позбавлення волі, з застосуванням положень ч. ч. 1, 4 ст. 70 КК України.

Так, згідно ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен це і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку, в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 КК України.

Згідно ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення мешн суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

В матеріалах справи міститься вирок Кагарлицького районного суду Київської області від 03.11.2017 року, (Том № 1, а.с., 120 - 122), згідно з яким ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні злочинів, передбчених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, та на підставі ст. 70 КК України остаточно призначенго покарання ОСОБА_6 у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

Що стосується розміру призначеного покарання, то слід призначити обвинуваченому ОСОБА_6 покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 роки, та, враховуючи покарання, призначене за вироком Кагарлицького районного суду Київської області від 03.11.2017 року, застосувавши положення ч.ч. 1, 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання ОСОБА_6 у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, так як суд вважає, що призначення саме такого виду покарання, як позбавлення волі, та в такому розмірі буде відповідати обставинам вчиненого злочину, та, особливо, особі обвинуваченого ОСОБА_6 .

Підстав для застосування положень ст. 69 КК України щодо обвинуваченого ОСОБА_6 судом в судовому засіданні не виявлено.

Відповідно, на підставі ст. 65 КК України суд вважає, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі строком 4 (чотири) роки, з урахуванням особи обвинуваченого та його характеризуючих обставин, які були досліджені судом, буде необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Суд, призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_7 у відповідності з положеннями ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченої ОСОБА_7 , наслідки вчиненого злочину, наявності відомостей про судимість, позицію прокурора, висновок органу пробації.

Згідно положень ст. 24 КК України злочин, який передбачений ч. 3ст. 297 КК України, та який вчинила обвинувачена ОСОБА_7 , є умисним злочином.

Згідно ч. 4 ст. 12 КК України тяжким злочином є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадццяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк не більше десяти років, відповідно, обвинувачена ОСОБА_7 вчинила тяжкий умисний злочин.

Обставин, які згідно ч. 1 ст. 66 КК України пом'якшували б покарання обвинуваченої ОСОБА_7 , - судом в судовому засіданні не встановлено.

Обставина, яка згідно п. 13 ч. 1 ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченої ОСОБА_7 є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Отже, враховуючи ті обставини, що: обвинувачена ОСОБА_7 раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності, раніше не судима, відповідно, злочин вчинила вперше, злочин відноситься до категорії тяжких, згідно досудової доповіді органу пробації виправлення та перевиховання обвинуваченої ОСОБА_7 без ізоляції від суспільства можливе, то суд вважає, що подальше виправлення та перевиховання обвинуваченої ОСОБА_7 можливо здійснити в умовах без ізоляції від суспільства, призначивши їй покарання в межах санкції ч. 3 ст. 297 КК України у виді позбавлення волі, з застосуванням положень ст.ст. 75, 76 КК України, так як, зважаючи на обставини справи, вище досліджені судом, інше покарання у виді обмеження волі, є, на думку суду, в даному випадку занадто м'яким, та таким, що не відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особі обвинуваченої, обставинам справи, характеризуючим обставинам обвинуваченої ОСОБА_7 .

Що стосується розміру призначеного покарання, то слід призначити обвинуваченій ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, так як суд вважає, що призначення саме такого виду покарання, як позбавлення волі, буде відповідати обставинам вчиненого злочину, та, особливо, особі обвинуваченої ОСОБА_7 , з урахуванням, зокрема, висновку органу пробації, який суд вважає за слушний, та, відповідно, враховує при призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_7 .

Підстав для застосування положень ст. 69 КК України щодо обвинуваченої ОСОБА_7 судом в судовому засіданні не виявлено.

Відповідно, на підставі ст. 65 КК України суд вважає, що застосування до обвинуваченої ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі строком 4 роки, з застосуванням положень ст.ст. 75, 76 КК України з урахуванням особи обвинуваченої та її характеризуючих обставин, які були досліджені судом, буде необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових злочинів, тому суд, враховуючи ті обставини, що обвинувачена ОСОБА_7 раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності, раніше не судима, відповідно, злочин вчинила вперше, злочин відноситься до тяжких, по місцю проживання характеризується посередньо, враховуючи висновок органу пробації, тому до неї необхідно застосувати такий вид покарання як позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки, з застосуванням положень ст.ст. 75, 76 КК України, - як превентивний захід до вчинення обвинуваченою ОСОБА_7 нових злочинів.

Суд не вбачає підстав для застосування до обвинуваченої ОСОБА_7 запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу.

Заходи забезпечення кримінального провадження.

Заходи забезпечення кримінального провадження в кримінальному провадженні передбачені ст. 131 КПК України.

Згідно п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є запобіжний захід.

В рамках даного кримінального провадження був застосований запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_5 .

Так, Кагарлицьким районним судом 26.02.2018 року винесено ухвалу, (Том № 1, а.с., 247 - 248), на підставі якої було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_5 в Державній установі Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор».

29.10.2018 року Кагарлицьким районним судом Київської області винесено ухвалу, (Том № 3, а.с., 177 - 183), на підставі якого обвинуваченому ОСОБА_5 обрану міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор», - продовжено на два місяці, - до 27.12.2018 року, включно.

В зв'язку з тим, що у відношенні обвинуваченого ОСОБА_5 застосовується положення ст. 75 КК України, - звільнення від відбування покарання з випробовуванням, слід застосувати ч. 1 ст. 377 КПК України.

Так, згідно ч. 1 ст. 377 КПК України якщо обвинувачений тримається під вартою, суд звільняє його з - під варти в залі судового засідання у разі звільнення від відбування покарання.

Відповідно, з огляду на положення ч. 1 ст. 377 КПК України обвинуваченого ОСОБА_5 слід звільнити негайно з - під варти в залі суду після проголошення рішення, припинивши дію ухвали Кагарлицького районного суду Київської області від 29.10.2018 року про продовження терміну тримання його під вартою.

Цивільний позов.

Цивільний позов по даному кримінальному провадженню не заявлявся.

Речові докази по справі.

Вирішення питання щодо речових доказів врегульовано ст. 100 КПК України, так:

Згідно п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом при ухваленні рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішення законної сили, при цьому:

- гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно - небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю), а якщо його не встановлено - переходять у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів порядку.

Згідно п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом при ухваленні рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішення законної сили, при цьому:

- документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом всього часу їх зберігання.

Враховуючи вищевказані норми процесуального права долю речових доказів по даному кримінальному провадженню слід вирішити наступним чином:

- частини пошкоджених елементів надмогильної огорожі з металу чорного кольору, викрадені ОСОБА_5 , ОСОБА_89 та ОСОБА_6 на місці заховання ОСОБА_25 та ОСОБА_24 , (том № 2, а.с., 202 - 203), які знаходяться на відповідальному зберіганні згідно розписки про збереження майна, переданого на відповідальне зберігання, (Том № 2, а.с., 204), у потерпілої ОСОБА_90 , адреса: АДРЕСА_7 , - залишити потерпілій ОСОБА_91 на підставі п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України;

- диск із записом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_5 , (Том № 3, а.с., 6 - 7), - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу зберігання кримінального провадження на підставі п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України.

- диск із записом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_6 , (Том № 3, а.с., 57- 58), - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу зберігання кримінального провадження на підставі п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України.

- диск із записом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваної ОСОБА_7 , (Том № 3, а.с., 78- 79), - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу зберігання кримінального провадження на підставі п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати.

Згідно ч. 1 ст. 126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку або ухвалою.

Згідно матеріалів кримінаьного провадження процесуальні витрати в даному кримінальному провадженню відсутні.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст..ст. 65, 75, 76, 89, 90, ч. 3 ст. 297 КК України, ст. 284, 368, ч. 1 ст. 369, 370, 371, ч.ч. 2, 3 ст. 373, 374 - 376, 377 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України, - як за вчинення умисних, протиправних дій, які виразилися у вчиненні наруги над могилою, а також незаконному заволодінні предметами, які знаходяться на могилі, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.

Відповідно до положень ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком 3 (три) роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

В порядку п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76, п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_5 обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

- працевлаштуватися або за направленням уповноваженого з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу);

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

ОСОБА_5 звільнити негайно з - під варти в залі суду після проголошення вироку на підставі ч. 1 ст. 377 КПК України, припинивши дію ухвали Кагарлицького районного суду від 29 жовтня 2018 року про продовження терміну тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_5 .

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України, - як за вчинення умисних, протиправних дій, які виразилися у вчиненні наруги над могилою, а також незаконному заволодінні предметами, які знаходяться на могилі, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

З урахуванням вироку Кагарлицького районного суду від 03.11.2017 року у відношенні ОСОБА_6 , який набрав законної сили 05.12.2017 року, згідно яким ОСОБА_6 було засуджено до 3 (трьох) років позбавлення волі, та на підставі ч.ч. 1, 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання ОСОБА_6 у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

Строк відбування покарання ОСОБА_6 відраховувати з 21 вересня 2017 року.

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України, - як за вчинення умисних, протиправних дій, які виразилися у вчиненні наруги над могилою, а також незаконному заволодінні предметами, які знаходяться на могилі, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

Відповідно до положень ст. 75 КК України засуджену ОСОБА_7 звільнити від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком 2 (два) роки, якщо вона протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.

В порядку п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76, п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 76 КК України покласти на засуджену ОСОБА_7 обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Заходи забезпечення кримінального провадження.

Захід забезпечення кримінального провадження вирішується шляхом негайного звільнення з - під варти обвинуваченого ОСОБА_5 в залі суду після проголошення вироку.

Цивільний позов.

Цивільний позов по даному кримінальному провадженню не заявлявся.

Речові докази по справі.

Процесуальні витрати.

Згідно матеріалів кримінального провадження процесуальні витрати в даному кримінальному провадженню відсутні.

Вирок може бути оскаржений до Київського Апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Кагарлицький районний суд.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку на підставі ч. 6 ст. 376 КПК України вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право на підставі ч. 6 ст. 366 КПК України отримати в суді копію вироку.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні.

Суддя: ОСОБА_92 Закаблук

Попередній документ

78295750

Наступний документ

78295752

Інформація про рішення:

№ рішення:	78295751
№ справи:	368/752/17
Дата рішення:	03.12.2018
Дата публікації:	01.03.2023
Форма документу:	Вирок
Форма судочинства:	Кримінальне
Суд:	Кагарлицький районний суд Київської області
Категорія справи:	Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти громадського порядку та моральності; Наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Виконання рішення (01.05.2024)
Дата надходження:	22.03.2024

Розклад засідань:

Минулі засідання (15)

30.01.2020 16:00	Кагарлицький районний суд Київської області
20.02.2020 11:00	Кагарлицький районний суд Київської області
03.04.2020 14:00	Кагарлицький районний суд Київської області
01.06.2020 14:00	Кагарлицький районний суд Київської області
01.07.2020 10:00	Кагарлицький районний суд Київської області
28.07.2020 10:00	Кагарлицький районний суд Київської області
30.10.2020 09:00	Кагарлицький районний суд Київської області
24.11.2020 12:00	Кагарлицький районний суд Київської області
18.12.2020 15:30	Кагарлицький районний суд Київської області
27.01.2021 10:00	Кагарлицький районний суд Київської області
23.07.2021 11:00	Кагарлицький районний суд Київської області
30.09.2021 10:00	Кагарлицький районний суд Київської області
25.10.2021 17:00	Кагарлицький районний суд Київської області
14.10.2022 10:00	Кагарлицький районний суд Київської області
23.04.2024 09:30	Кагарлицький районний суд Київської області