Справа № 367/8513/18
Провадження №2-з/367/275/2018
Іменем України
04 грудня 2018 року Ірпінський міський суд Київської області в складі головуючого судді Оладько С.І,
за участі секретаря Шубчик В
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову
Заявник звернувся до суду із заявою,відповідно до якої просить забезпечити позов ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Банк Камібо» про визнання повідомлення вимоги недійсною та просить накласти арешт на земельну ділянку пл..1,3011га з кадастровим номером 3210945600:01:074:0118,що розташована за адресою Київська обл,смт.Ворзель та належить ОСОБА_1,,а також на земельну ділянку пл.0,6445га з кадастровим номером 3210945600:01:074:0092,що розташована за адресою Київська обл,смт.Ворзель та належить ОСОБА_1 Олександровичу.Заборонити ПАТ «Банк Камбіо» вчиняти дії щодо здійснення реєстрації права власності на земельну ділянку пл..1,3011га з кадастровим номером 3210945600:01:074:0118,що розташована за адресою Київська обл,смт.Ворзель та належить ОСОБА_1,а також на земельну ділянку пл.0,6445га з кадастровим номером 3210945600:01:074:0092,що розташована за адресою Київська обл,смт.Ворзель та належить ОСОБА_1 Олександровичу.Заборонити державним реєстраторам,якими є особи,визначені ч 1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вчиняти дії щодоздійснення реєстрації права власності на земельну ділянку пл..1,3011га з кадастровим номером 3210945600:01:074:0118,що розташована за адресою Київська обл,смт.Ворзель та належить ОСОБА_1,а також на земельну ділянку пл.0,6445га з кадастровим номером 3210945600:01:074:0092,що розташована за адресою Київська обл,смт.Ворзель та належить ОСОБА_1,в порядку ст.. 37 Закону України «Про іпотеку».
Суд, вивчивши матеріали справи ,вважає заяву такою,що не підлягає до задоволення.
Відповідно до ст.. 149 ЦПК України « 1. Суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
2. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч 1 ст..150 ЦПК України « Позов забезпечується:
1)накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2) забороною вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;
6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;
7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.»
Відповідно до ст.. 153 ЦПК України « 1. Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).»
Відповідно до положень п. 1 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК ( 1618-15 ), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до положень п. 3 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Відповідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення є обов'язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.
У судовому засіданні встановлено,що 03.12.2018р до Ірпінського міського суду на розгляд надійшла позовна заява ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Банк Камібо» про визнання повідомлення -вимоги недійсною.Ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області від 04.12.2018р дана позовна заява залишена без руху.
Ставлячи питання про забезпечення зазначеного позову заявником до суду не надано доказів тих обставин,що невжиття зазначених заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого по справі рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких звернувся позивач.
Враховуючи викладене,суд відмовляє заявнику у заяві про вжиття заходів забезпечення позову у спосіб,зазначений у даній заяві.
Враховуючи,що сторони по справі в судове засідання не з"явились,відповідно до ст. 247 ч 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Керуючись ст. 149- 153 ЦПК України,суд
ОСОБА_1 відмовити у заяві про забезпечення його позову до публічного акціонерного товариства «Банк Камібо» про визнання повідомлення -вимоги недійсною .
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 15 днів з дня виготовлення даної ухвали.
Суддя: С.І. Оладько