Постанова від 28.11.2018 по справі 817/918/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2018 рокуЛьвів№ 857/1637/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Ільчишин Н.В.,

Святецького В.В.,

з участю секретаря судового засідання Дідик Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року (прийняте у м.Рівне суддею Друзенко Н.В.; складене у повному обсязі 01 червня 2018 року) в адміністративній справі № 817/918/18 за позовом ОСОБА_2 до Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинення певних дій,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просила:

- визнати неправомірними рішення та дії Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (далі - Рівненське ОУПФУ) щодо відмови їй в проведенні нарахування індексації пенсії відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» № 1282-XII від 03.07.1991 (далі - Закон № 1282-ХІІ) та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 1078 (далі - Порядок № 1078), із застосуванням індексу споживчих цін наростаючим підсумком та зміною прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб при базовому місяці листопад 2012 року, починаючи з 01.01.2015;

- зобов'язати Рівненське ОУПФУ здійснити нарахування та виплату їй індексації пенсії, починаючи з 01.01.2015 відповідно до Закону № 1282-XI та Порядку № 1078, із обов'язковим відновленням обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком, виходячи із базового місяця - листопад 2012 року та зміною прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, змінивши при цьому базовий місяць нарахування індексації з травня 2016 року на листопад 2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що відповідач протиправно змінив базовий місяць з листопада 2012 року на травень 2016 року, у зв'язку з чим їй не нараховувалась індексація в належному розмірі, починаючи з січня 2015 року.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року позов задоволено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржило Рівненське ОУПФУ, яке вважає, що рішення суду першої інстанції винесене з порушенням норм матеріального і процесуального права. Тому просило скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що внаслідок перерахунку пенсії позивача на виконання судових рішень розмір її пенсії збільшився, тому дії ОУПФУ щодо зміни базового місяця на підставі пункту 5 Порядку № 1078 є правильними. З урахуванням зазначеного та індексів споживчих цін, пенсія була проіндексована, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджету Пенсійного фонду України.

Позивач подала відзив на апеляційну скаргу, вважаючи рішення суду першої інстанції правильним, законним та обгрунтованим, а доводи апеляційної скарги - безпідставними та такими, що суперечать приписам законодавчих ак5тів.

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 перебуває на обліку в Рівненському ОУПФУ та отримує пенсію, призначену згідно Закону України «Про державну службу», починаючи з 05.07.2011; встановлено базовий місяць підвищення пенсії для індексації - червень 2011 р.

Постановою Рiвненського мiського суду від 20.11.2012 у справі № 1715/20078/12, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2013 року, позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в місті Рівне (далі - УПФУ в м. Рівне) щодо неврахування їй 30 % надбавки за вислугу років, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення з 01.01.2005 по 31.12.2009 при призначенні їй пенсії за віком.

Зобов'язано УПФУ в м. Рівне провести перерахунок та виплату призначеної їй пенсії державного службовця з урахуванням фактично отриманої надбавки за вислугу років в розмірі 30 % посадового окладу з урахуванням надбавки за спеціальне звання, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення за період з 01.01.2005 по 31.12.2009, починаючи з 01 листопада 2012 року.

Постановою Рівненського міського суду від 10.10.2013 у справі № 569/16952/13-а, залишеною без змін ухвалами Житомирського апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2013 року та Вищого адміністративного суду України від 12 квітня 2016 року, позов ОСОБА_2 задоволено.

Визнано неправомірними дії УПФУ в м. Рівне щодо перерахунку та виплати їй пенсії при виконанні постанови Рівненського міськсуду у справі № 1715/20078/12 із розрахунку 80 % від сум заробітної плати замість 87, що враховується при призначенні пенсії.

Зобов'язано УПФУ в м. Рівне здійснити їй перерахунок та виплату пенсії державного службовця при виконанні постанови Рівненського міськсуду у справі № 1715/20078/12 із розрахунку 87 % від сум заробітної плати, починаючи з 01 листопада 2012 року.

Враховуючи те, що при виконанні вказаних вище постанов Рівненського міського суду з 01.11.2012 відбулось підвищення пенсії позивача, відповідно до пункту 5 Порядку № 1078 позивачу встановлено місяць підвищення пенсії для індексації - листопад 2012 року, відповідно до якого пенсія підлягала індексації з квітня 2014 року.

Листами від 09.01.2018 та 05.02.2018 позивач звернулася до Рівненського ОУПФУ із заявами про нарахування та виплату індексації пенсії відповідно: за період з 01.01.2011, виходячи з базового місяця - червень 2011 року, який було встановлено їй при призначенні пенсії; та починаючи з 01.01.2015, виходячи з базового місяця - листопад 2012.

Листом № 40/10 від 23.01.2018 Рівненське ОУПФУ повідомило її, що у зв'язку з перерахунком її пенсії з 01.11.2012 на виконання постанов суду встановлено базовий місяць для індексації пенсії позивачу - листопад 2012 року, відповідно до якого пенсія підлягала індексації з квітня 2014 року; а у зв'язку з підвищенням з 01.05.2016 розміру прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність до 1130,00 грн, визначено базовий місяць підвищення пенсії для індексації - травень 2016 року. Внаслідок перерахунку не відбулося підвищення призначеного розміру пенсії позивача, враховуючи положення Порядку № 1078, суму поточної індексації пенсії (187,90 грн) станом 30.04.2016 відповідачем зафіксовано у складі пенсії позивача.

Також, листом № 82/10 від 15.02.2018 її було повідомлено про те, що нарахування індексації проводиться автоматизованим способом, в залежності від місяця підвищення пенсії кожного пенсіонера, з урахуванням індексу споживчих цін і відмовив їй у такому нарахуванні.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, ОСОБА_2 оскаржила їх до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції покликався на те, що всупереч приписам законодавства відповідач не нараховував позивачу індексацію пенсії у випадках перевищення показниками індексів споживчих цін порогу індексації.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права, фактичним обставинам справи і є правильними з огляду на таке.

Відповідно до приписів частини першої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (у редакції до 11.10.2017) пенсії, призначені за цим Законом, індексуються відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення.

Відповідно до статті 1 Закону України від 03 липня 1991 року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-XII) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

За змістом статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.

Згідно зі статтею 4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Отже, вказаною нормою передбачено підстави, за яких проводиться індексація, а також розмір грошового доходу, який підлягає індексації.

Пунктом 2 Порядку № 1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат, крім тих, які зазначені у пункті 3 цього Порядку).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Крім того зазначається, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Аналіз цих правових норм дає підстави для висновку, що під «підвищенням пенсії» розуміється тільки таке збільшення суми нарахування, яке здійснюється відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, тобто випадки, коли пенсія була неправомірно недонарахована і надалі на підставі рішення суду нарахована в належному обсязі, не належать до «підвищення пенсії» в розумінні пункту 5 Порядку № 1078.

Отже, здійснення пенсійним органом перерахунку пенсії на виконання рішень суду, у зв'язку з тим, що при первинному призначенні позивачці пенсії за віком не було враховано 30 % надбавки за вислугу років, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення, а також неправильно визначено відсоток (80 % замість 87 %), не може слугувати підставою для здійснення нового нарахування споживчих цін для проведення індексації у зв'язку із зростанням доходів громадян, без перегляду їх мінімального розміру, оскільки фактично збільшення доходів позивача в контексті приписів законодавства про порядок підвищення пенсійного забезпечення та індексацію доходів громадян не відбулось.

Вказане, зокрема відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій зокрема, у постановах від 17 липня 2018 року у справі № 766/17737/16-а та від 27 червня 2018 року у справі № 568/355/15-а.

Допущені при первинному перерахунку порушення потягли за собою наступні порушення прав позивача, що повністю змінює загальну схему нарахування їй індексації у зв'язку з перевищенням показниками індексів споживчих цін порогу індексації.

А усі наступні нарахування індексації повинні проводитися з урахуванням зазначених висновків суду.

Покликаючись на те, що з 01.01.2015 проведення індексації відбувалося виходячи із наявних фінансових ресурсів бюджету Пенсійного фонду України, відповідач разом з тим не підтвердив ці обмеження щодо наявності фінансових ресурсів та їх пов'язаність із індексуванням пенсії позивача жодними належними доказами.

Як видно із розрахунку призначеної та виплаченої позивачу пенсії, у 2015 році пенсія позивача не підвищувалася, а показники індексу інфляції споживчих цін в окремих місяцях 2015 року перевищили показники індексів споживчих цін порогу індексації, тому покликання те, що місяць перевищення такого порогу збігається із підвищенням пенсії не відповідає фактичним обставинам справи.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч зазначеним приписам відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, не довів правомірності своїх дій належними і допустимими доказами та не спростував висновків суду першої інстанції, при тому, що на переконання колегії суддів апеляційного суду, усі розрахунки для проведення індексації пенсії повинні проводитися без урахування підвищення, вчиненого на підставі зазначених вище судових рішень.

За таких обставин колегія суддів приходить до переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року в адміністративній справі № 817/918/18 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль

судді Н. В. Ільчишин

В. В. Святецький

Постанова складена у повному обсязі 04 грудня 2018 року.

Попередній документ
78295633
Наступний документ
78295635
Інформація про рішення:
№ рішення: 78295634
№ справи: 817/918/18
Дата рішення: 28.11.2018
Дата публікації: 06.12.2018
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі:; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, у тому числі пенсійного страхування осіб, звіл