проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"03" грудня 2018 р. Справа № 922/305/18
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Тихий П.В., суддя Гетьман Р.А. , суддя Дучал Н.М.
при секретарі судового засідання Беккер Т.М.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія КС №6780/10, довіреність №14-215 від 19.11.2018);
відповідача - ОСОБА_2 (довіреність б/н від 19.06.2018, посвідчення №1321 від 07.09.2012);
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_3 підприємства Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" (вх.№870/Х-43) на ухвалу господарського суду Харківської області від 03.10.2018 року (суддя О.І. Чистякова, повна ухвала складена 08.10.2018 року) у справі №922/305/18
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
до ОСОБА_3 підприємства Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі", м. Балаклія, Харківська область,
про стягнення 1852766,41 грн.
24.09.2018 до суду надійшла заява боржника ОСОБА_3 підприємства Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" про визнання наказу господарського суду Харківської області від 08.05.2018 у справі №922/305/18 таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.10.2018 року у справі №922/305/18 (суддя О.І. Чистякова) відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_3 підприємства Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню - повністю. Відмовлено у визнанні наказу господарського суду Харківської області від 08.05.2018 по справі №922/305/18 таким, що не підлягає виконанню.
Відповідач з ухвалою господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 03.10.2018 року у справі №922/305/18 та визнати наказ господарського суду Харківської області від 08.05.2018 у справі №922/305/18 таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, а саме не дослідив порядок застосування ч.3 ст.7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії"
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 05.11.2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача ухвалу господарського суду Харківської області від 03.10.2018 року у справі №922/305/18. Встановлено строк відповідачу для подання відзиву на апеляційну скаргу (з урахуванням вимог ст. 263 ГПК України) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Попереджено сторони, що апеляційна скарга ,буде розглянута за правилами ч. 2 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України без повідомлення учасників справи - за відсутності клопотань учасників справи про розгляд справи з їх повідомленням (викликом).
Представник позивача подав відзив на апеляційну скаргу (вх.№1373 від 20.11.2018, в якому вважає ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою та просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.12.2018, у зв'язку з відпусткою судді Россолова В.В., визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Тихий П.В. (суддя-доповідач), суддя Дучал Н.М., суддя Гетьман Р.А.
В судовому засіданні 03.12.2018 представник відповідача підтримує свою апеляційну скаргу та просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву боржника про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.
Представник позивача просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити ухвалу суду першої інстанції в силі.
Відповідно до ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дійшла до висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Харківської області від 10.04.2018 позов задоволено повністю, стягнуто з ОСОБА_3 підприємства Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 3% річних в сумі 118973,22 грн., інфляційні втрати в сумі 1733793,19 грн. та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 27791,50 грн.
Рішення господарського суду Харківської області від 10.04.2018 набрало законної сили 03.05.2018.
08.05.2018 на виконання вказаного рішення було видано відповідний наказ зі строком пред'явлення до виконання до 04.05.2021.
24.09.2018 боржник ОСОБА_4 підприємство Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" звернувся до господарського суду Харківської області про визнання наказу господарського суду Харківської області від 08.05.2018 у справі №922/305/18 таким, що не підлягає виконанню з підстав списання цих сум відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".
Відмовляючи в задоволенні заяви боржника, суд першої інстанції зазначив, що боржник звертаючись з даною заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, фактично намагається скасувати рішення господарського суду Харківської області, яке було ухвалено 10.04.2018, після набрання чинності Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".
Проте, судова колегія не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
Згідно наказу Господарського суду Харківської області від 08.05.2018 у справі №922/305/18, який відповідач просить визнати таким, що не підлягає виконанню в частині, стягуються пеня, інфляційні втрати та 3 % річних, які нараховані за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу щодо оплати отриманого природного газу, а також судові витрати.
Відповідач обґрунтовує заяву положеннями частини 3 статті 7 "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (далі - Закон), який набрав чинності 30.11.2016.
Судова колегія зазначає, що частиною 1 ст. 327 ГПК України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно з ч. 1 ст. 328 ГПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно з ч. 2 ст. 328 ГПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
30.11.2016 набрав чинності Закон України від 03.11.2016 №1730-VIII Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії (далі Закон №1730-VIII), який визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення, та яким передбачено певну процедуру списання заборгованості зі сплати пені, інфляційних нарахувань, трьох відсотків річних.
За приписами ст. 1 Закону №1730-VIII заборгованість, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, зокрема, є кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Відповідно до ст. 2 Закону №1730-VIII, дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.
Частиною 3 ст. 7 Закону №1730-VIII встановлено, що на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.
Частина 3 статті 7 Закону №1730-VIII є нормою прямої дії. Виконання цієї норми закону не потребує від відповідача вчинення будь-яких дій. Право на списання неустойки, інфляційних нарахувань та процентів річних поставлено у залежність лише до умови погашення основної заборгованості за отриманий природний газ у строк до набрання чинності цим Законом.
Рішенням господарського суду Харківської області від 10.04.2018 у справі №922/305/18 встановлено, що ОСОБА_4 підприємство Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" до порушення провадження у справі погасило перед Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" борг за поставлений газ на умовах договору №13-0113-БО-32 купівлі-продажу природного газу, проте за несвоєчасне виконання зобов'язань боржник має відшкодувати кредитору втрати від інфляції, 3 % річних та пеню. Отже, до набрання чинності Законом заборгованість боржника за природний газ, використаний для виробництва теплової енергії, була погашена.
Зазначена вище норма Закону є підставою для Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" і ОСОБА_3 підприємства Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" списати з відображенням у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності сум пені, інфляційних втрат і 3 % річних, нарахованих на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової енергії, яка погашена до 30.11.2016.
Колегія суддів вважає безпідставними доводи стягувача, що однією з обов'язкових підстав для застосування до спірних правовідносин приписів Закону "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", є включення відповідача до Реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання за спожиті енергоносії.
Судова колегія зазначає, що частина 3 статті 7 Закону, яка окремо регулює списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за енергоносії, централізоване водопостачання та водовідведення, передбачено, що на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.
Таким чином, даною нормою законодавець передбачив можливість уникнення боржником відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у сфері теплопостачання, як у спосіб ненарахування йому неустойки, інфляційних втрат, відсотків річних на початкову заборгованість, так і у спосіб списання цих нарахувань. Крім того, вказаною нормою, не ставиться право ненарахування неустойки, інфляційних втрат, відсотків річних в залежність від будь-яких інших умов, окрім погашення боржником заборгованості за отриманий природний газ до набрання чинності Законом».
Таким чином, колегія суддів зазначає, що для виконання норми частини 3 статті 7 Закону не потребує включення підприємства до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості.
Аналогічна правова позиція викладена у Постановах Верхового Суду 14.02.2018 у справі №908/3211/16; від 07.02.2018 у справі №927/1152/16; від 11.04.2018 у справі №914/124/17; від 26.04.2018 у справі №911/3945/16; від 03.05.2018 у справі №914/2124/17; від 15.05.2018 у справі №908/3126/16; від 06.06.2018 у справі №904/10292/17.
Таким чином, на даний момент у боржника відсутній обов'язок зі сплати заборгованості за виданим господарським судом Харківської області наказом від 10.04.2018 у справі №922/305/18 в частині стягнення інфляційних та річних, у зв'язку з чим заява ОСОБА_3 підприємства Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" підлягає частковому задоволенню, а наказ господарського суду Харківської області у справі №922/305/18 від 10.04.2018 в частині стягнення з ОСОБА_3 підприємства Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" (64200, Харківська область, Балаклійський район, місто Балаклія, ВУЛИЦЯ АЛІЄВА, будинок 72, ідентифікаційний код 34328904) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код 20077720) 3% річних в сумі 118973,22 грн. та інфляційні втрати в сумі 1733793,19 грн. підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
Разом з тим, колегія суддів вважає неправомірною вимогу про визнання наказу господарського суду Харківської області наказом від 10.04.2018 у справі №922/305/18 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення судового збору у розмірі 27791,50 грн., виходячи з наступного.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Статтею 2 вказаного закону врегульовано, що платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Нормами статті 3 вказаного закону, передбачено об'єкти, за які не справляється судовий збір, а у статті 5 наведені особи, що мають пільги зі сплати судового збору.
За приписами вказаних норм, ОСОБА_4 підприємство Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" не звільнено від сплати судового збору, та не має відповідних пільг.
Приписами пункту 3 статті 7 Закону №1730 передбачено, що списанню підлягають інфляційні нарахування та проценти річних, які нараховані на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом.
Враховуючи, що КП Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" не має пільг, передбачених Законом України "Про судовий збір" щодо сплати судового збору, а також, те, що Законом №1730 передбачено списання лише нарахованих сум неустойки (штраф, пеня) та інфляційних та річних на суму основного боргу, за умови її утворення до 01.07.2016 року, колегія суддів констатує про відсутність підстав для визнання наказу господарського суду Харківської області наказом від 10.04.2018 у справі №922/305/18 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення судового збору на суму 27791,50 грн.
Тому, в цій частині наказ не може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.
На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку що апеляційна скарга КП Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" підлягає частковому задоволенню, ухвала господарського суду Харківської області від 03.10.2018 року у справі №922/305/18 частковому скасуванню з прийняттям в цій частині нового рішення про часткове задоволення заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.
Керуючись ст.ст. 254, 269, 271 п.2 ч.1 ст.275, ст.ст. 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 підприємства Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" задовольнити частково.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 03.10.2018 року у справі №922/305/18 скасувати в частині відмови в задоволенні заяви боржника про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 3% річних в сумі 118973,22 грн. та інфляційних втрат в сумі 1733793,19 грн.
Прийняти в цій частині нове рішення, яким заяву ОСОБА_3 підприємства Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню задовольнити частково.
Визнати наказ господарського суду Харківської області від 08.05.2018 у справі №922/305/18 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 3% річних в сумі 118973,22 грн. та інфляційних втрат в сумі 1733793,19 грн.
В решті ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту до Верховного суду у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, через Східний апеляційний господарський суд або безпосередньо до Верховного Суду.
Повна постанова складена 04.12.2018.
Головуючий суддя П.В. Тихий
Суддя Р.А. Гетьман
Суддя Н.М. Дучал