29 листопада 2018 рокуЛьвів№ 857/2813/18
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Рибачука А. І.,
суддів - Багрія В. М., Старунського Д. М.,
за участю секретаря - Болюк Н. В.,
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20 вересня 2018 року у справі № 346/3242/18 (рішення ухвалене о 11:56 год. у м. Коломия судом у складі головуючого судді Бирич Н. В., повний текст рішення складено 01 жовтня 2018 року) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та скасування постанови,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області (далі - УДАБІ в Івано-Франківській області), в якому просив визнати дії відповідача щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення та припису від 05 березня 2018 року незаконними та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення від 07 березня 2018 року № 33/1009/m6/2018 про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу на суму 4250 грн.
Позов обґрунтовував посиланням на те, що дії головного інспектора будівельного нагляду УДАБІ в Івано-Франківській області Яворського М. Й. щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення та припису про усунення вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 05 березня 2018 року є протиправними, оскільки вказані документи складені без виїзду на місце правопорушення та проведення технічного огляду, а також через те, що з протоколу про адміністративне правопорушення неможливо з'ясувати у зв'язку з чим його дії кваліфіковано за частиною четвертою статті 96 Кодексу про адміністративні правопорушення України (далі - КУпАП), а не за частиною першою статті 96 КУпАП, оскільки ним не проводилося капітальне будівництво. Ці ж обставини, на думку позивача, вказують на відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, а відповідно на незаконність оскарженої постанови.
Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20 вересня 2018 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою його позов задовольнити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує посиланням на те, що позапланова перевірка проведена без відповідного направлення, а відтак акт, складений за результатами такої перевірки є протиправним. Крім цього, зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням вимог статті 256 КУпАП. Вказує, що добудоване ним приміщення відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна не підлягає інвентаризації, а тому не являється самочинним будівництвом.
Учасники справи, в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце його проведення, тому відповідно до частини четвертої статті 229 та пункту 2 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що УДАБІ в Івано-Франківській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно з актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил УДАБІ в Івано-Франківській області від 05 березня 2018 року, ОСОБА_1 здійснено виконання будівельних робіт без дозвільних документів, що є порушенням вимог пункту 1 частини першої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
На підставі вказаного акту, головним інспектором будівельного нагляду УДАБІ в Івано-Франківській області Яворським М. Й. 05 березня 2018 року складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною четвертою статті 96 КУпАП та припис про усунення ним вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, яким зобов'язано останнього усунути виявлені порушення до 05 травня 2018 року.
За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, 07 березня 2018 року головним інспектором будівельного нагляду УДАБІ в Івано-Франківській області Яворським М. Й. винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення, згідно з якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 96 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 4250 грн.
Вважаючи такі дії і рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що дії посадових осіб УДАБІ в Івано-Франківській області щодо проведення перевірки дотримання ОСОБА_1 вимог містобудівного законодавства та складання відповідних документів за наслідками проведення такої, а також постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 96 КУпАП, є правомірними.
Суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративна відповідальність.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно із частиною першою статті 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частин першою та другої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.
Згідно із пунктами 3, 11, 16 цього Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень. Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право: безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом та інші повноваження визначені відповідно до вказаного порядку та законодавства України.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.
Також пунктом 2 частини дванадцятої вищевказаної статті передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право притягати посадових осіб об'єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Згідно частини першої статті 36 того ж Закону право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Частиною другою цієї ж статті передбачено, що виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.
Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.
Згідно із частиною четвертою статті 96 КУпАП виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні - тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот п'ятдесяти до трьохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Аналізуючи вказані норми права, суд приходить до висновку про те, що обов'язковою передумовою початку виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, який за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), є направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю. Виконання таких робіт без відповідного повідомлення утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 96 КУпАП.
З матеріалів справи видно, що посадовою особою УДАБІ в Івано-Франківській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 під час якої виявлено правопорушення, яке полягало у тому, що ОСОБА_1 самочинно здійснив будівництво господарської споруди без дозвільних документів (повідомлення про початок виконання зазначених робіт), чим порушив пункт 1 частини першої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у зв'язку з чим інспектором УДАБІ в Івано-Франківській області Яворським М. Й. складено згадані вище протокол та припис.
Додатками 5 та 6 до Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15 травня 2012 року №240 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 липня 2012 року за № 1116/21428) затверджено форми протоколу про адміністративне правопорушення тапостанови по справі про адміністративне правопорушення.
Суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення, на підставі якого винесено оскаржувану постанову, складений відповідно до встановлених КУпАП вимог та затвердженої форми.
З наявного в матеріалах справи протоколу про адміністративне правопорушення від 05 березня 2018 року видно, що підпис у протоколі проставлений особисто позивачем, що слід вважати як ознайомлення його з положеннями статті 268 КУпАП.
Доводи скаржника про те, що позапланову перевірку проведено без відповідного направлення суд до уваги не бере, оскільки, як вбачається із акту перевірки, така проведена відповідно до посвідчення (направлення) від 01 березня 2018 року № 77/1001/my/2018, про що у вказаному акті зроблена відповідна відмітка.
Враховуючи наведене вище, суд вважає, що відповідачем доведено факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 96 КУпАП, а відтак ним правомірно складено протокол про адміністративне правопорушення та припис від 05 березня 2018 року, та накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 4250 грн.
За наведених обставин суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись статтями 241, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20 вересня 2018 року у справі № 346/3242/18 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя А. І. Рибачук
судді В. М. Багрій
Д. М. Старунський
Повний текст постанови складено 03.12.2018 року