Справа № 826/8660/18 Головуючий у 1 інстанції: Смолій І.В.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
27 листопада 2018 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
при секретарі Баглай О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Інвест» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.09.2018 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбізнесвіза» до державного реєстратора прав на нерухоме майно філії комунального підприємства «Путрівське» у м. Києві Лазора Івана Володимировича, треті особи - комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-Інвест» про визнання протиправними та скасування рішень, -
ТОВ «Укрбізнесвіза» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просило визнати протиправними та скасувати рішення (записи) про державну реєстрацію права власності на групу приміщень, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Щербакова 53.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.09.2018 провадження у справі № 826/8660/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбізнесвіза» до державного реєстратора прав на нерухоме майно філії комунального підприємства «Путрівське» у м. Києві Лазора Івана Володимировича, треті особи - комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-Інвест» про визнання протиправними та скасування рішень - закрито.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-Інвест» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати її, як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та постановити нову ухвалу, якою направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позовні вимоги даного позову не можуть бути розглянуті в межах адміністративного провадження, а тому провадження у справі підлягає закриттю.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції порушив норми чинного законодавства, оскільки фактично обмежив право позивача на захист своїх прав у судовому порядку, що є підставою для її скасування.
Колегія суддів не погоджується з мотивами та висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пунктами 1, 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до частин 1, 3 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні публічно-владних управлінських функцій.
Суд першої інстанції, закриваючи провадження у даній справі, прийшов до висновку, що виникнення спірних правовідносин обумовлено незгодою позивача, який вважає себе власником спірного майна. Тобто, предметом розгляду в цій справі є не стільки дії та рішення державного реєстратора як суб'єкта, наділеного владно-управлінськими функціями, а і законність набуття особами права власності на об'єкти нерухомості, що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.
Однак, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки спір про право стосовно нерухомого майна, що розташоване за адресою м. Київ, вул. Щербакова 53, відсутній та остаточно був вирішений у справі № 910/12375/13.
Таким чином, колегія суддів вважає, що висновок про постановлення ухвали про закриття провадження у справі за п. 1 ч. 1 статті 238 КАС України є помилковим та передчасним.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції прийняте рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Апелянт надав до суду належні докази, які підтверджують факт протиправності рішення суду першої інстанції.
В свою чергу, відповідно до п. 4 ч. ст. 320 КАС України неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 312, 320, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Інвест» задовольнити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.09.2018 - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В.В.
Шурко О.І.
Повний текст постанови виготовлений 03.12.2018.