вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
22.11.2018м. ДніпроСправа № 904/3308/18
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Панна С.П за участю секретаря судового засідання Батова Р.Р.
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДГАРАНТ", 02132, м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 26А, код ЄДРПОУ 32157279
до Державної установи "Інститут ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЇ Національної академії медичних наук України", 49074, м. Дніпро, пр-т Слобожанський,96, код ЄДРПОУ 02011781
про стягнення 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань в сумі 957 485,14 грн.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 , довіреність №б/н від 10.09.2018р.
від відповідача: ОСОБА_2 , довіреність №01-03/469 від 06.08.2018р.
Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕДГАРАНТ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державної установи "Інститут ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЇ Національної академії медичних наук України" про стягнення у сумі 957 485, 14 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані несвоєчасним виконанням грошових зобов'язана за договором № КЕ-100913 від 19.09.2013р.
Ухвалою суду від 26.07.2018р. відкрито загальне провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 07.08.2018р.
Ухвалою суду від 07.08.2018р. розгляд підготовчого засідання відкладено до 13.09.2018р.
23.08.2018р. відповідачем подано відзив на позовну заяву. У своєму відзиві проти позову заперечує, обґрунтовуючи це тим, що між сторонами підписано акт звірки, відповідно до якого у нього, станом на 01.10.2017р. заборгованість відсутня, рішення суду №904/8703/14 виконано повністю 08.09.2017р., в тому числі і за період на який посилається позивач: з 06.06.2015р. по 07.09.2017р.
Ухвалою суду від 13.09.2018р. розгляд підготовчого засідання відкладено до 09.10.2018р.
26.09.2018р. позивач надав відповідь на відзив від 25.09.2018р. в якій не погоджується із твердженням відповідача та зазначає, що якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання. Крім того, зазначив, що акт звірки взаєморозрахунків не є доказом відсутності відповідальності.
17.10.2018р. відповідач надав заперечення на відзив, в яких зазначає, що відповідно до п. 4.3 договору оплата здійснюється у разі наявності та в межах відповідних бюджетних асигнувань. Кошти за поставлений товар сплачувались з державного бюджету, про що було зазначено в договорі, та було відомо позивачу. При розгляді справи по суті, надавались докази відсутності вини Відповідача у виникненні спору. Так, відповідно до кошторису на 2014 рік (затвердженого 28.02.2014р. головним розпорядником - Національною академією медичних наук України), установі були передбачені державні кошти на купівлю медичного обладнання на суму 9 989 300,0 грн. А в змінах до кошторису на 2014р. затверджених 09.04.2014р., ці кошти були вилучені з даного коду бюджетної класифікації видатків. Крім того, за його заявою ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2015р. прийнято рішення про відстрочення виконання рішення суду від 08.12.2014р. у справі № 904/8703/14р. до 31.12.2015р. Зважаючи на фінансові негаразди у державі, ситуація з бюджетним фінансуванням установи в наступні роки не змінилася. В подальшому, за заявою Відповідача ухвалою господарського суду Дніпропетровської 20.04.2017р. прийнято рішення про відстрочення виконання рішення суду від 08.12.2014р. у справі № 904/8703/14 до 31.11.2017р. Коли бюджетне фінансування було отримано, рішення суду по справі №904/8703/14 повністю виконано. Таким чином, відповідач вважає, що не прострочив виконання грошового зобов'язання, тому в позові просить суд відмовити.
Ухвалою суду від 09.10.2018р. розгляд підготовчого засідання відкладено до 23.10.2018р.
Ухвалою суду від 23.10.2018р. підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті на 22.11.2018р.
Представник позивача у судове засідання з'явився, надав пояснення по справі, відповів на поставлені питання.
Представник відповідача у судове засідання з'явився, надав пояснення по справі, відповів на поставлені питання, проти позову заперечив.
Згідно зі ст. 252 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В порядку статті 240 ГПК України, у судовому засіданні 22.11.2018р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕДГАРАНТ» (далі - позивач, виконавець) та Державною установою "Інститут гастроентерології Національної академії медичних наук України" (далі - відповідач, замовник) був укладений договір № ЕК-100913 від 19.09.2013р. (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору учасник зобов'язується у 2013 році поставити замовникові товари, зазначені в специфікації (додаток № 1 до договору), а замовник - прийняти і оплатити такі товари.
Згідно з п. 1.2 договору найменування товару - устаткування радіологічне, електромедичне та електротерапевтичне устаткування (лот № 1 - цифровий рентгенодіагностичний комплекс на 3 робочих місця, лот № 2 - рентгенодіагностичний хірургічний апарат) - код 26.60.1. Кількість товарів - 2 найменування згідно зі специфікацією. Ціна (сума) цього договору становить 4762000,00 грн., без ПДВ (п. 3.1 договору).
Замовник зобов'язаний оплатити постачальнику за отриманий товар підтверджений видаткового накладною (п. 4.1 договору).
Відповідно до п. 4.3 договору оплата товару здійснюється у разі наявності та в межах відповідних бюджетних асигнувань.
Згідно з п. 5.2 договору товар вважається переданим учасником і прийнятий замовником по кількості і якості з моменту фактичного отримання відповідно до товарно-транспортної накладної та встановлення товару згідно умов договору.
Цей договір набирає чинності з дати підписання і діє до 31.12.2013р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх обов'язків.
Згідно ст.11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.
Відповідно до ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
На виконання умов договору, позивач поставив, а відповідач прийняв на підставі довіреності № 295 від 02.12.2013р., товар на суму 4 762 000,00 грн. відповідно до видаткової накладної від 04.12.2013р. № МG1/-00872 та акту приймання-передачі обладнання від 04.12.2013р. № МG1/-00872, підписаних обома сторонами та скріплених печатками підприємств.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2014р. у справі №904/5124/14 зобов'язано Державну установу "Інститут гастроентерології Національної академії медичних наук України" укласти додаткову угоду № 4 від 01.04.2014, якою внести наступні зміни до договору № КЕ-100913 від 19.09.2013р.:
1. Викласти п. 3.1. Розділу III Договору № КЕ-100913 від 19.09.2013р. в наступній редакції:
« 3.1 Загальна вартість товару за цим договором становить 4762000,00 грн. Крім сплати загальної вартості товару за цим договору замовник зобов'язується перерахувати виконавцю ПДВ 7 % в розмірі 333 340,00 грн. Загальна сума Договору становить 5095340,00 грн.»
Зазначеним рішенням внесено зміни до додатку № 1 до договору № КЕ-100913 від 19.09.2013р. - специфікації в частині визначення ціни за одиницю товару разом з ПДВ 7 %.
Також, вищезазначеним рішенням встановлено строк набрання чинності додаткової угоди № 4 від 01.04.2014р. до договору від 19.09.2013р. № КЕ-100913 з 01.04.2014 р.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач вартість поставленого товару не сплатив, у зв'язку з чим, з урахуванням рішення у справі № 9045124/14 від 23.09.2014р., у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 6018192,12 грн. з яких: 5095340,00 грн. (з урахуванням ПДВ 7 %) основна сума боргу за договором №КЕ-100913 від 19.09.2013р.; 134550,64 грн. три відсотки річних за період з 05.12.2013р. по 30.09.2014р.; 788301,48 грн. інфляційні втрати за період з 05.12.2013р. по 30.09.2014р.
08.12.2014р. Господарським судом Дніпропетровської області по справі №904/8703/14 ухвалено рішення, резолютивну частину якого було виправлено ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по справі №904/8703/14 від 19.12.2014 р. яким позовні вимоги до відповідача Державної установи «Інститут гастроентерології Національної академії медичних наук України» задоволено повністю, а саме, стягнути з Державної установи "Інститут гастроентерології Національної академії медичних наук України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДГАРАНТ» основний борг у розмірі 5095340,00 грн., 3% річних у розмірі 134550, 64 грн., інфляційні втрати у сумі 788301, 48 грн. та 73080,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
Відповідно до ч.4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, вказані вище обставини не підлягають доказуванню.
Ухвалою суду від 10.08.2015р. за заявою про відстрочку виконання рішення Державної установи «Інститут гастроентерології Національної академії медичних наук України» відстрочено виконання рішення суду від 08.12.2015 по справі № 904/8703/14 до 31.12.2015р.
Ухвалою суду від 20.04.2017р. за заявою про відстрочку виконання рішення Державної установи «Інститут гастроентерології Національної академії медичних наук України» відстрочено виконання рішення суду від 08.12.2015 по справі № 904/8703/14 до 01.11.2017р.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області по справі №904/8703/14 від 08.12.2014р. було виконано відповідачем лише 08.09.2017р. що підтверджується випискою по рахунку №26005000028158 в ПАТ «Укрсоцбанк» клієнта ТОВ «МЕДГАРАНТ» (а.с.24)
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України).
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У п. 7.1.7.2 Постанови Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» вказано, що за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.
Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж; до повного виконання грошового зобов'язання.
Наведене стосується й випадків здійснених господарським судом відстрочки і розстрочки виконання рішення, зміни способу та порядку виконання судового рішення шляхом звернення стягнення на кошти боржника (стаття 121 ГПК), оскільки під час таких відстрочки чи розстрочки або зміни інфляційні процеси тривають, грошове зобов'язання залишається повністю або частково невиконаним і негативний вплив такої ситуації на позивача потребує відповідної компенсації згідно з вимогами частини другої статті 625 ЦК України.
Отже, позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних сумі 345 087,14 грн. за період з 06.06.2015р. по 07.09.2017р. та вимогу про стягнення з відповідача суми інфляційних втрат в розмірі 612 398,00 грн. за період з червня 2015 по вересень 2017.
Нарахування позивачем втрат від інфляції та 3 % річних відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи, правильно враховує періоди нарахувань та не містить арифметичних помилок.
За розрахунком суду інфляційні втрати становлять 1 357 360,62 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 237 ГПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Таким чином, до стягнення підлягає сума інфляційних втрат у розмірі 612 398,00 грн.
Європейський суд з прав людини у справі «Мантованеллі» проти Франції»звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» є право на змагальне провадження.
Ст.13 ГПК України зазначає, що судочинство у господарських судах України здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Суд відповідно до статті 237 ГПК України під час розгляду справи з'ясував чи мали місце обставини (факти) якими обґрунтовувались позовні вимоги та заперечення та якими доказами вони підтверджуються.
За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 193, 265 Господарського Кодексу України, ст. ст. 526, 530, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 191, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Державної установи "Інститут гастроенерології Національної академії медичних наук України" (49074, м. Дніпро, пр-т Слобожанський, 96, код ЄДРПОУ 02011781) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДГАРАНТ" (02132, м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 26А, код ЄДРПОУ 32157279 ) 3% річних в сумі 345 087,14 грн. та інфляційні втрати у розмірі 612 398,00 грн., судовий збір в розмірі 14 362,28 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного тексту судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 03.12.2018
Суддя С.П.Панна