пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
29 листопада 2018 р. Справа № 903/702/18
Господарський суд Волинської області складі судді Якушевої І.О., за участю секретаря судового засідання Хомич О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, справу №903/702/18
за позовом публічного акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Волинської філії, м. Луцьк
до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області, м.Ковель
третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Ковельського управління Державної казначейської служби України у Волинській області, м. Ковель
про стягнення 73 334,20 грн.,
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 (дов. № 2801 від 12.12.2017 року),
від відповідача: н/з,
від третьої особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: н/з,
26.09.2018 року публічне акціонерне товариство “Укртелеком” в особі Волинської філії звернулося до господарського суду з позовною заявою № 318-13-54/18-03 від 18.09.2018 року, в якій просить стягнути з Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області 77 400,13 грн. заборгованості з відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян за період вересень-грудень 2017 року.
На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог чинного законодавства щодо відшкодування витрат за встановлення та користування телефоном громадянами, які користуються пільгами.
Також позивач у позовній заяві просить суд залучити третьою особою на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Ковельське управління Державної казначейської служби України у Волинській області, оскільки позивачем заявляються грошові вимоги, які пов'язані з відшкодуванням коштів з місцевого бюджету.
Ухвалою суду від 01.10.2018р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено задовольнити клопотання позивача та здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження; розгляд справи було призначено на 24.10.2018 року; залучено третьою особою на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Ковельське управління Державної казначейської служби України у Волинській області.
10.10.2018р. на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 3135/1.42 від 09.10.2018р., в якому Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області просить суд відмовити в задоволенні позову та розглядати справу без участі представника. Відповідач зазначає, що відповідачем у справі за позовом ПАТ «Укртелеком» про стягнення коштів має бути установа, в компетенцію якої входить повноваження з виділення коштів за надані пільги з послуг зв'язку.
Відповідач звертає увагу суду на те, що Управління соціального захисту населення, підзвітне та підконтрольне виконавчому комітету на місцевому рівні, не може вирішувати питання державного рівня. Рішення про затвердження міського бюджету приймається лише відповідною радою. Згідно цивільного законодавства України підставами виникнення зобов'язань є юридичні факти. Сам закон не є підставою виникнення зобов'язань, він лише зазначає, з яких юридичних фактів вони виникають.
Також управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області у відзиві посилається на те, що договір на відшкодування пільг ПАТ «Укртелеком» ні з міською владою, ні з Управлінням соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради не укладався протягом 2017 р., відповідна інформація про кількість та статус пільговиків позивачу не надавалась, розрахунки і акти звірки не приймалися.
Відповідач зазначає, що в державі існує певний процес бюджетотворення, управління, не маючи жодних підстав, повноважень та можливостей, не може нести відповідальність за дії та рішення, які повинні прийматися органами влади; пільги з послуг зв'язку перенесені у 2017 році законом на місцевий бюджет, а не на Управління соціального захисту населення.
Відповідач зазначає, що володіє лише базою даних всіх пільговиків м. Ковеля, проте не приймає жодного рішення кому, у який спосіб і в межах яких норм встановлюється та чи інша пільга. Такі повноваження виконують відповідні органи державної влади згідно своїх функціональних обов'язків.
16.10.2018р. Ковельське управління Державної казначейської служби України у Волинській області в поясненнях № 07-19/89-1075 від 11.10.2018р. зазначило, що станом на 10.10.2018р. по КПКВ 813032 відсутня зареєстрована та несплачена заборгованість по сплаті пільг з оплати послуг зв'язку.
23.10.2018р. представник позивача подала клопотання про розгляд справи без її участі, у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні.
У поясненнях № 339-13/18 від 19.10.2018р. позивач просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В судове засідання 24.10.2018р представники сторін та третьої особи не з'явились.
Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання.
У статті 202 Господарського процесуального кодексу України наведені підстави відкладення розгляду справи після відкриття розгляду справи по суті.
Суд, розглянувши клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, залишив його без задоволення, оскільки в клопотанні про відкладення розгляду справи відповідачем не наведено підстав, визначених законом, які передбачають відкладення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
В судовому засіданні 24.10.2018р. було оголошено перерву до 07.11.2018р.
29.10.2018р. від відповідача надійшли заперечення на пояснення позивача № 3149/1.42 від 25.10.2018р.
В запереченнях відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що управління є неналежним відповідачем по справі.
07.11.2018р. представник позивача подала письмові пояснення щодо розбіжностей в розрахунку позовних вимог; зазначивши, що сумою, яку просить стягнути позивач є 77 400,13 грн.
07.11.2018р. представник відповідача подала клопотання про відкладення розгляду справи для проведення належної звірки розрахунку суми позову та встановлення реальної кількості пільговиків, яким відшкодовувалась пільга за період, визначений в позові.
В судовому засіданні представник відповідача клопотання підтримала.
В судовому засіданні 07.11.2018р. було заслухано по суті пояснення представників сторін. Представник позивача позов підтримав. Представник відповідача позов заперечив.
З метою проведення між сторонами звірки реальної кількості осіб-пільговиків, яким надавались телекомунікаційні послуги за період вересень 2017р. - грудень 2017р. в судовому засіданні було оголошено перерву з 07.11.2018р. до 29.11.2018р. до 14 год. 30 хв.
В судове засідання 29.11.2018р. представники відповідача та третьої особи не з'явились.
Представник відповідача був письмово повідомлений про дату і час розгляду справи, що підтверджується розпискою, доданою до матеріалів справи.
Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, була належним чином повідомлена про дату і час розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 4500809570581 від 13.11.2018р.
Після проведеної між сторонами звірки реальної кількості пільговиків, яким надавалися телекомунікаційні послуги за період вересень 2017 року - грудень 2017 року, 29.11.2018р. від позивача надійшла заява № 367-1354/18-03 від 29.11.2018р., в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 73 334,20 грн.
Оскільки про невідповідність кількості пільговиків, яким надавались телекомунікаційні послуги в спірному періоді, було повідомлено представником відповідача в процесі надання пояснень по суті спору, звірку було проведено між сторонами після цього, а тому судом прийнято заяву позивача № 367-13-54/18-03 від 29.11.2018р. Відтак має місце нова ціна позову - 73 334,20 грн., з якої й вирішується спір.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на таке.
ПАТ «Укртелеком», відокремленим підрозділом якого є Волинська філія підрозділом якого є Волинська філія ПАТ «Укртелеком», є оператором з надання телекомунікаційних послуг споживачам.
Відповідач - Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області є головним розпорядником коштів місцевого бюджету на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення.
Відповідно до ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.
Позивач у справі - публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Волинської філії є оператором телекомунікацій, який надає телекомунікаційні послуги на пільгових умовах споживачам, які мають право на пільги та на яких поширювалася дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Закону України "Про охорону дитинства".
За період з вересня по грудень 2017 року позивач надав послуги пільговій категорії громадян, на яку поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Закону України "Про охорону дитинства", що підтверджується розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з нарахуванням пільг.
Механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо, зокрема надання компенсаційних виплат за пільгове користування телефонним зв'язком за рахунок субвенцій з державного бюджету чи місцевого бюджету, визначений Положенням про Єдиний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003р. № 117. Відповідно до п. 3 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 р. №117 (надалі - Положення) управління праці та соціального захисту населення організовують збирання, систематизацію і зберігання інформації та забезпечують її автоматичне використання для контролю за відомостями, які подаються підприємствами, що надають послуги, для розрахунків за них.
Відповідно до пунктів 10, 11 Положення підприємства та організації , що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою “ 2-пільга”.
Згідно з вимогами зазначеного Положення відповідач зобов'язаний був щомісяця звіряти інформацію, що міститься в автоматизованому Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не проводити розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації; після проведення розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги, скласти реєстр погашення заборгованості перед підприємствами та організаціями, що надають послуги, згідно з формою “ 5-пільга” та реєстр розрахунків згідно з формою“ 7- пільга”, акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою “ 3- пільга”; до 15 числа подавати фінансовим органам районних у містах держадміністрацій, виконавчих органів міських рад, акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою “З-пільга”.
Позивач направляв відповідачу розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з нарахуванням пільг форми № 2-пільга та акти звіряння з сумою заборгованості, що підтверджується описами вкладень та повідомленнями про вручення поштових відправлень, доданих до матеріалів справи. Проте, відповідач не приймав рахунки форми “ 2-пільга”; акти звіряння розрахунків не підписував і не висловлював заперечень щодо розміру нарахувань, категорій та кількості осіб, включених до списків.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язання з відшкодування вартості телекомунікаційних послуг, наданих пільговій категорії населення, за відповідачем утворилась заборгованість, з урахуванням уточненого розрахунку позивача, з вересня 2017 року по грудень 2017 року в розмірі 73 334,20 грн., з них: за вересень 2017 року - 16 289,07 грн., жовтень 2017 року-19 402,77 грн., листопад 2017 року - 18 978 грн., грудень 2017 року 18 664,36 грн.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.
Згідно приписів ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтями 174 ГК України та статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність, а також з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться і у ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» виключно Законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів Місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Згідно із п. 3 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" та п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012р., споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.
Цим Законом та Правилами не передбачено обмежень щодо надання послуг у разі відсутності коштів на зазначені цілі.
Відповідно до підпункту 20-4 ст. 91 Бюджетного кодексу України пільги з послуг зв'язку, інші передбачені законодавством пільги, що надаються ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; ветеранам праці: жертвам нацистських переслідувань; ветеранам військової служби; ветеранам органів внутрішніх справ; ветеранам податкової міліції; ветеранам державної пожежної охорони; ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби; ветеранам служби цивільного захисту; ветеранам Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; вдовам (вдівцям) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби, ветеранів служби цивільного захисту та ветеранів Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; особам, звільненим з військової служби, які стали інвалідами під час проходження військової служби; інвалідам, дітям- інвалідам та особам, які супроводжують інвалідів І групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого); реабілітованим громадянам, які стали інвалідами внаслідок репресій або є пенсіонерами; громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: дружинам (чоловікам) та опікунам (на час опікунства) дітей померлих громадян, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою; багатодітним сім'ям, дитячим будинкам сімейного типу та прийомним сім'ям, в яких не менше року проживають відповідно троє або більше дітей, а також сім'ям (крім багатодітних сімей), в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування, належать до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів.
Зазначена вище норма передбачає, що пільгове надання послуг зв'язку фінансується за рахунок видатків місцевих бюджетів будь-якого рівня шляхом визначення у відповідному місцевому бюджеті коштів.
Згідно із ст. 70 Бюджетного кодексу України видатки та кредитування місцевих бюджетів включають бюджетні призначення, встановлені рішенням про місцевий бюджет, на конкретні цілі, пов'язані з реалізацією програм та заходів згідно із статтями 89-91 цього кодексу.
При дефіциті кошів на покриття витрат пов'язаних із здійсненням державної програми соціального захисту населення та надання пільг встановлених державою проводиться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам (ст.94 Бюджетного кодексу України).
Також відповідно до положень ч.1 ст.61 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України.
Частиною 1 ст. 66 Закону України “Про місцеве самоврядування” передбачено, що місцеві бюджети мають бути достатніми для виконання органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень та забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб.
Законодавством не визначено залежність розміру відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, чи випадки повного або часткового звільнення від обов'язку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах, оскільки надання пільг певним категоріям населення відбувається у відповідності до вимог законодавства України.
Частиною 2 ст. 218 Господарського процесуального кодексу України та ст. 617 Цивільного кодексу України не передбачено такої підстави для звільнення від відповідальності як відсутність у боржника необхідних коштів.
Пільги, що передбачені ст. 63 Закону України “Про телекомунікації”, належать до загальнодоступних послуг та входять до групи мінімальних соціальних потреб.
При цьому, неналежне фінансування та відсутність механізму проведення такого розрахунку не є підставою для звільнення відповідача від відшкодування вказаних вище витрат, понесених позивачем, та не може бути підставою для звільнення від відповідальності за порушення такого зобов'язання шляхом примусового стягнення.
Зі змісту статті 617 Цивільного кодексу України випливає, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Аналогічні правові висновки викладені й у постанові Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №911/4249/16.
Чинне законодавство України не передбачає обов'язкової наявності договірних відносин сторін для здійснення відшкодування витрат за послуги, надані пільговим категоріям громадян, оскільки зобов'язання сторін у даній справі виникають безпосередньо із вищеперелічених нормативних актів і не залежать від волевиявлення постачальників послуг та відповідних органів .
Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства (ч. 3 ст. 11 ЦК України).
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 2 ст. 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" встановлено, що державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Тобто, боржник, як юридична особа, відповідає за своїми зобов'язаннями, які виникли безпосередньо із закону і така відповідальність не може ставитись в залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.
У встановленому законодавством порядку і станом на час розгляду справи відповідач свій обов'язок щодо відшкодування позивачу витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, не виконав. За період вересень-грудень 2017р. його заборгованість перед позивачем за витратами понесеними внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, складає 73 334,20 грн.
Враховуючи викладене, доводи відповідача, наведені у відзиві, не приймаються судом до уваги та не можуть бути підставою для звільнення відповідача від обов'язку відшкодувати понесені позивачем витрати на оплату телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян.
У зв'язку із задоволенням позову на відповідача на підставі ст. 129 ГПК України покладаються судові витрати у справі.
Керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 617 Цивільного кодексу України, ст. 174 Господарського кодексу України, ст. ст. 70, 89-91, ст. 91 Бюджетного кодексу України, ст. 63 Закону України "Про телекомунікації", ч.1 ст.61 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, ст. 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», керуючись ст.ст. 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області (Волинська область, м. Ковель, вул. Незалежності, 148, код 03191974) на користь публічного акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Волинської філії (м. Луцьк, вул. Кривий Вал, 28, код 21560766) 73 334 грн. 20 коп. заборгованості з відшкодування вартості телекомунікаційних послуг, наданих пільговій категорії населення; 1762 грн. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повне рішення складено: 04.12.2018 року.
Суддя І. О. Якушева