03.12.2018 місто Дніпро Справа № 904/415/18
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Пархоменко Н.В. (доповідач)
суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є.,
при секретарі судового засідання Дон О.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2018 (суддя Владимиренко І.В., повне рішення складено 19.07.2018) у справі № 904/415/18
за позовом ОСОБА_1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг
про стягнення заробітної плати (матеріальної допомоги на оздоровлення) у розмірі 12 111,33 грн., -
ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" заробітної плати, в якому просить стягнути з останнього на свою користь заборгованість по заробітній платі (матеріальну допомогу на оздоровлення) у сумі 12 111,33 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2018 у справі №904/415/18 стягнуто з Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на користь ОСОБА_1 заробітну плату (матеріальну допомогу на оздоровлення) у сумі 12 111, 33 грн.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що позивачем особисто написана 05 січня 2017 року заява про надання матеріальної допомоги на оздоровлення. 06 січня 2017 року керівником підприємства Рововим О.С. завізовано заяву позивача про надання матеріальної допомоги з резолюцією "до роботи". Відповідачем у січні 2017 року та лютому 2017 року нараховано матеріальну допомогу працівникам, що мають право на отримання матеріальної допомоги відповідно до Положення та згідно їх заяв, що підтверджується довідкою № 368/06 від 25.01.2018 року.
Оскільки матеріальну допомогу позивачу не виплачено, місцевий господарський суд дійшов до висновку про порушення відповідачем вимог чинного законодавства України, колективного договору, положення про надання матеріальної допомоги працівникам до колективного договору.
Місцевим господарським судом відхилені заперечення відповідача як такі, що не підтверджені відповідними доказами.
Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2018 у справі №904/415/18 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом не враховані умови Положення про надання матеріальної допомоги, а саме якщо працівник у 2016 році не звернувся із заявою, то у 2017 році виплата матеріальної допомоги за попередній рік не передбачена. Апелянт зазначає, що місцевим господарським судом не враховані виплати, які здійснені позивачу за період роботи, в тому числі й виплати матеріальної допомоги. Крім того, заява від 05.01.2017 про надання матеріальної допомоги до керівника відповідача не надходила, в установленому порядку не завізована. Також апелянт не погоджується із розміром матеріальної допомоги та просить в її стягненні відмовити.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.09.2018 відкрито апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2018 у справі № 904/415/18, розгляд апеляційної скарги призначений у судове засідання на 25.10.2018.
Указом Президента України від 29.12.2017 № 454/2017 "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" ліквідовано Дніпропетровський апеляційний господарський суд та Донецький апеляційний господарський суд; утворено Центральний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, з місцезнаходженням у місті Дніпрі.
03.10.2018 розпочав роботу Центральний апеляційний господарський суд.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Центрального апеляційного господарського суду для розгляду справи №904/415/18 визначено колегію суддів у складі головуючого судді: Пархоменко Н.В. (доповідач), суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.10.2018 прийнято до свого провадження справу №904/415/18 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2018 у справі № 904/415/18, розгляд скарги розпочато спочатку та призначено у судове засідання на 03.12.2018.
ОСОБА_1 проти задоволення апеляційної скарги заперечує та просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін. Позивач зазначає, заява про надання матеріальної допомоги подана 05.01.2017, тому посилання апелянта на умови колективного договору на 2011-2013 є безпідставним. Позивач звертає увагу апеляційного господарського суду, що колективні договори за різні роки містили різні положення щодо виплати матеріальної допомоги. Оскільки на час подання заяви діяв колективний договір 2016-2018 років, матеріальна допомога у розмірі середньомісячного заробітної плати підлягає виплаті. Позивач зазначає, що заява від 05.01.2017 подана та завізована в установленому порядку, допомога не виплачена, тому місцевий господарський суд правомірно стягнув її з відповідача.
У судове засідання, яке відбулося 03.12.2018, представник апелянта не з'явився, про день, час та місце розгляду скарги був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали) - судової повістки №4900066934735, яке отримане апелянтом 01.11.2018.
У судовому засіданні, яке відбулося 03.12.2018, ОСОБА_1 підтримала заперечення на апеляційну скаргу, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.
Апеляційний суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків, повноту їх дослідження місцевим господарським судом вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 16.10.2014 ОСОБА_1 прийнято на посаду спеціаліста з претензійно-позовної роботи Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" (на даний час Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль").
У період з жовтня 2014 року по лютий 2017 року ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з відповідачем (на даний час Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль").
05.01.2017 ОСОБА_1 подано заяву про надання матеріальної допомоги на оздоровлення у січні 2017 на підставі пункту 2.1.1 колективного договору.
06 січня 2017 року керівником підприємства Рововим О.С. завізовано заяву позивача про надання матеріальної допомоги з резолюцією "до роботи" (а.с. 10, том 1).
03.02.2017 ОСОБА_1 звільнена з Публічного акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (на даний час Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль") на підставі статті 38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2017 порушено провадження у справі №904/128/17 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль".
Відповідно до довідки №50/06 від 02.03.2017 середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 за грудень 2016, січень 2017 складає 12 111,33 грн. (а.с. 19, том 1).
Публічним акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" нарахована матеріальну допомога працівникам, що мають право на отримання матеріальної допомоги в 2017 році, в тому числі у січні 2017 у сумі 860 735,01 грн. зі сплатою 27.02.2017, що підтверджується довідкою № 368/06 від 25.01.2018 (а.с. 21, том 1).
Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 неодноразово зверталася до відповідача із вимогою сплати матеріальну допомогу (а.с. 11, 13, 16, 18, том 1).
Публічним акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" надавались відповіді із відмовою здійснити ОСОБА_1 виплату матеріальної допомоги (а.с. 12, 14-15, 17, том 1).
Предметом позову є вимога позивача до відповідача про стягнення матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі середньомісячної заробітної плати працівника. Підставу позову становлять фактичні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (заява працівника та колективний договір між роботодавцем та колективом працівників Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" на 2016-2018 роки).
Трудові відносини між роботодавцем та працівником врегульовані Кодексом законів про працю України, Колективним договором та правилами внутрішнього розпорядку.
Статтею 1 Кодексу законів про працю України передбачені завдання Кодексу законів про працю України, який регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.
Згідно з частиною 3 статті 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу визначеної законом.
Відповідно до статті 94 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2, 15 Закону
України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган сплачує працівникові за виконану ним роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, службові обов'язки). Структурно заробітна плата складається з основної (встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців) та додаткової (встановлюється за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці і включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій) заробітної плати, а також інших заохочувальних та компенсаційних виплат (виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які здійснюються понад встановлені зазначеними актами норми.
Згідно зі статтею 185 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган повинен у разі необхідності видавати вагітним жінкам і жінкам, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів, путівки до санаторіїв та будинків відпочинку безкоштовно або на пільгових умовах, а також подавати їм матеріальну допомогу.
Статтею 10 Кодексу законів про працю України врегульовано, що колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.
У колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема: нормування і оплати праці, встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.).
Положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства, установи, організації незалежно від того, чи є вони членами професійної спілки, і є обов'язковими як для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників підприємства, установи, організації.
Заявлена матеріально-правова вимога позивача врегульована саме колективним договором між роботодавцем та колективом працівників Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" на 2016-2018 роки, яким затверджено Положення про надання матеріальної допомоги працівникам ДП "Криворізька теплоцентраль" Додаток 7.
Відповідно до пункту 1.2 Положення про надання матеріальної допомоги працівникам Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" на матеріальну допомогу мають право всі працівники та згідно пунктом 2.1.1 Положення, які мають безперервний стаж роботи на підприємстві більше одного року, у розмірі середньомісячної заробітної плати працівника.
05.01.2017 ОСОБА_1 подано заяву про надання матеріальної допомоги на оздоровлення у січні 2017 на підставі пункту 2.1.1 колективного договору.
06 січня 2017 року керівником підприємства Рововим О.С. завізовано заяву позивача про надання матеріальної допомоги з резолюцією "до роботи" (а.с. 10, том 1).
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України)
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 звернулася в установленому порядку із заявою про надання матеріальної допомоги на оздоровлення у січні 2017 на підставі пункту 2.1.1 колективного договору.
Відповідно до Положення про надання матеріальної допомоги працівникам ДП "Криворізька теплоцентраль" (додаток 7 до колективного договору на 2016-2018 роки) умовою для надання матеріальної допомоги є безперервний стаж роботи на підприємстві більше одного року, відсутність порушень трудової, виробничої дисципліни та правил внутрішнього трудового розпорядку та фінансовий стан підприємства.
Право у однієї сторони завжди кореспондує обов'язок іншої сторони. Таким чином, у роботодавця виник обов'язок нарахувати та виплатити згідно заяви працівника матеріальну допомогу на оздоровлення відповідно до Положення про надання матеріальної допомоги працівникам ДП "Криворізька теплоцентраль".
Відповідачем в установленому законом порядку не надано доказів виплати матеріальної допомоги згідно із заявою ОСОБА_1 від 05.01.2017. Надані відповідачем докази виплати заробітної плати та матеріальної допомоги стосуються виплати саме заробітної плати та матеріальної допомоги за інші періоди на підставі інших заяв.
Відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Апеляційний господарський суд відхиляє заперечення апелянта стосовно розміру матеріальної допомоги, оскільки до пункту 2.1.1 Положення про надання матеріальної допомоги працівникам ДП "Криворізька теплоцентраль" (додаток 7 до колективного договору на 2016-2018 роки) матеріальна допомога виплачується у розмірі середньомісячної заробітної плати працівника. Відповідно до довідки №50/06 від 02.03.2017 середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 за грудень 2016, січень 2017 складає 12 111,33 грн. (а.с. 19, том 1).
Таким чином, ОСОБА_1 заявлена до стягнення заробітна плата у розмірі середньомісячної заробітної плати.
Щодо неврахуванням місцевим господарським судом податків і зборів, апеляційний господарський суд зазначає, що позивачем заявлена, а судом стягнута заборгованість по матеріальній допомозі. Сплата податків і зборів здійснюється у порядку ж встановленому Податковим кодексом України.
Апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта щодо посилання суду на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.02.2018 року у справі №904/7538/17, оскільки місцевим господарським судом встановлені та досліджені всі обставини по справі та надано їм правильну оцінку, а зазначення у рішення суду висновків у іншій справі не спростовує правильність висновків, досліджених та оцінених під час розгляду справи.
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.
Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 269, 275-279 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2018 у справі №904/415/18 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2018 у справі №904/415/18 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль".
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня прийняття.
Повна постанова складена - 04.12.2018.
Головуючий суддя Н.В. Пархоменко
Суддя Л.А. Коваль
Суддя А.Є. Чередко