04.12.2018 місто Дніпро Справа № 904/2074/18
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Пархоменко Н.В. (доповідач)
суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2018 (повне рішення складене 06.07.2018, суддя Новікова Р.Г.) у справі №904/2074/18
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Виробничого підрозділу "Знам'янська дирекція залізничних перевезень" Регіональної філії "Одеська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Знам'янка, Кіровоградська область
до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення 28 865 грн., -
Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Виробничого підрозділу "Знам'янська дирекція залізничних перевезень" Регіональної філії "Одеська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" штраф у розмірі 28 865,00 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2018 у справі №904/2074/18 позов задоволений: стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Виробничого підрозділу "Знам'янська дирекція залізничних перевезень" Регіональної філії "Одеська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" штраф у розмірі 28 865,00 грн., судовий збір у сумі 1 762,00 грн.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що відповідачем була помилково визначена маса вантажу у вагоні №53811147, що виявилось більше маси визначеної в залізничній накладній на 1500 кг та спричинило перевантаження понад вантажопідйомність вагону на 1500 кг.
Оскільки згідно даних, зазначених у залізничній накладній №47918669, провізна плата щодо вагону №53811147 становить 5773 грн., місцевий господарський суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення штрафу у п'ятикратному розмірі, у сумі 28 865,00 грн. Також місцевим господарським судом розглянуто клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу та відмовлено у його задоволенні з посиланням на відсутність підстав для його задоволення.
Місцевим господарським судом встановлено, що комерційний акт №414115/3 від 18.01.2018 складений відповідно до вимог встановлених Правилами складання актів, у зв'язку з чим відхилені посилання відповідача щодо підписання комерційного акту неповноважними особами.
Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду із апеляційної скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2018 у справі №904/2074/18 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом не надано належної оцінки наданим відповідачем доказам, а саме протокол зважування, з якого вбачається що у накладну внесені відомості з цього протоколу. Також апелянт посилається на те, що місцевим господарським судом не надано оцінку поданій відповідачем довідці Дніпропетровського регіонального центру з гідрометеорології про опади в день зважування вагону, що могло спричинити до збільшення маси вантажу, так як у вагоні знаходився концентрат залізорудний, що поглинає вологу.
Оскільки місцевим господарським судом не надано належну оцінку доводам та доказам відповідача, вказане призвело, на думку апелянта, до ухвалення неправомірного рішення.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.08.2018 відкрито апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2018 у справі №904/2074/18, розгляд скарги призначений у судове засідання на 10.10.2018.
Указом Президента України від 29.12.2017 № 454/2017 "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" ліквідовано Дніпропетровський апеляційний господарський суд та Донецький апеляційний господарський суд; утворено Центральний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, з місцезнаходженням у місті Дніпрі.
03.10.2018 розпочав роботу Центральний апеляційний господарський суд.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який розглядав справу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Центрального апеляційного господарського суду для розгляду справи №904/2074/18 визначено колегію суддів у складі головуючого судді: Пархоменко Н.В. (доповідач), суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.10.2018 справу №904/2074/18 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2018 у справі №904/2074/18 прийнято до свого провадження, розгляд скарги розпочато спочатку у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
06.11.2018 Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" подало клопотання про розгляд скарги у судовому засіданні з повідомленням сторін, яке мотивоване тим, що характер спірних правовідносин та предмет доказування вимагає проведення судового засідання з викликом сторін для повного, всебічного та об'єктивного вирішення спору. Апелянт зазначає, що під час розгляду справи наголошував на тому, що комерційний акт №414115/3 від 18.01.2018 не має доказової сили, оскільки його складено з порушенням Правил складання актів (підписано не уповноваженими особами).
Відповідно до частини 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (частина 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України)
Наведені Публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" у клопотанні про розгляд скарги у судовому засіданні з повідомленням сторін доводи стосуються неналежної оцінки місцевим господарським судом доводів, зазначені відповідачем у відзиві на позов щодо доказової сили комерційного акту №414115/3 від 18.01.2018, який був предметом розгляду.
Враховуючи, що ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, апелянтом не наведено конкретних обставин справи, які перешкоджали б розгляду апеляційної скарги в письмовому провадженні, апеляційний господарський суд здійснює перегляд оскаржуваного рішення суду першої інстанції без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Апеляційний суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків, повноту їх дослідження місцевим господарським судом вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно із залізничною накладною №47918669 (а.с. 12, том 1) зі станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці на станцію Берегова Одеської залізниці Публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" був відправлений вантаж - гематит (залізорудний концентрат) у 13 вагонах.
На станції Тимкове Одеської залізниці на підставі статті 24 Статуту залізниць України було зроблено перевірку маси вантажу у вагоні. За результатами перевірки було встановлено, що маса вантажу, вказана в залізничній накладній №47918669 в графі "маса вантажу в кг, визначена відправником", не відповідає масі вантажу, встановленої при переважуванні вагонних вагах №87, повірених 25.10.2017р. Фактично у вагоні №53811147 маса нетто на 1 500 кг більша, ніж зазначено в накладній, перевантаження вагону понад його вантажопідйомність становить 1 500 кг.
Відповідно до статті 129 Статуту залізниць України та пункту 4 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за №567/6855), були складені акти загальної форми №8, 450 від 17.01.2018. (а.с. 14, том 1).
На станції призначення Тимкове Одеської залізниці на підставі актів загальної форми №8, 450 від 17.01.2018 був складений комерційний акт №414115/3 від 18.01.2018р. (а.с. 13, том 1).
Розділом Д комерційного акту №414115/3 від 18.01.2018 визначено, що на підставі актів загальної форми №8, 450 від 17.01.2018 станції Тимкове Одеської залізниці старшим приймальником поїздів ОСОБА_1 у присутності ДС ОСОБА_2, приймальника поїздів ОСОБА_3 проведено комісійне зважування вагону №53811147 на справних 150т. залізничних тензометричних статичних вагах ст. Тимкове ВТВ-1СТ (держ. Повірка 25.10.2017р.), де маса вантажу склала: брутто 90 800 кг, тара з ПД 20 300 кг, нетто 70 500 кг. Згідно документа тара 20 300 кг, нетто 69 000 кг, вантажопідйомність вагона 69 т; що виявилось більше документу на 1 500 кг, перевантаження понад вантажопідйомність вагону 1 500 кг та є порушенням вимог пункту 4.1 глави 1 додатку 3 до СМГС. Навантаження у вагоні навалом, в 4-ри пагорби. Вагон глуходверний, вивантажувальні люка зачинені щільно, просипання вантажу немає. Зважування вагону проводилося двічі, вага більше документу та перевантаження понад вантажопідйомність вагону на 1 500 кг підтвердилось.
Відповідно до пункту 9 Правил складання актів (затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 №334) у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу.
Комерційний акт №414115/3 від 18.01.2018 та акти загальної форми №8, 450 від 17.01.2018 не містять відомостей щодо пошкодження/втрати вантажу чи пошкодження маркування.
Відповідно до пункту 10 Правил складання актів (затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 №334) комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Комерційний акт №414115/3 від 18.01.2018 був підписаний начальником станції Тимкове, старшим прийомоздавальником поїздів та прийомоздавальником поїздів, які здійснювали перевірку вантажу.
Згідно даних, зазначених у залізничній накладній №47918669, провізна плата щодо вагону №53811147 становить 5 773 грн.
Відповідно до статей 118 та 122 Статуту залізниць України позивачем нарахований та заявлений до стягнення штраф в розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, у сумі 28 865,00 грн.
Предметом спору є стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у залізничній накладній №47918669.
Відповідно до частини 2 статті 908 Цивільного кодексу України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Статут залізниць України затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 року № 457.
Згідно статті 37 Статуту залізниць України під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
Статтею 23 Статуту залізниць України встановлено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом.
Правила оформлення перевізних документів затверджені наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084. Відповідно до пунктів 1.2., 2 Правил, накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем. Відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил.
У додатку 3 до Правил оформлення перевізних документів встановлено, що у графі "маса вантажу, визначена відправником" вказується маса у кілограмах брутто вантажу, загальна маса відправки (прописом). У графі "спосіб визначення маси" зазначається спосіб визначення маси вантажу (на вагах, за стандартом, за трафаретом, за обміром, за розрахунками, умовно), тип ваг (товарні, вагонні, елеваторні тощо), їх вантажопідйомність та ким було визначено масу вантажу (залізницею/відправником). У графі "ким завантажено вантаж у вагон (контейнер)" зазначається відправником або залізницею. У графі "правильність внесених відомостей підтверджую" представник відправника засвідчує правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. В електронній накладній накладається електронний цифровий підпис відправника.
Місцевим господарським судом встановлено, що з відомостей, які внесені у накладну відправником вантажу та правильність внесення яких підтверджена відправником, у відповідній графі накладної, маса вантажу визначена відправником та становить 69 000 кг. Спосіб визначення маси - на електронних вагах. Завантаження вантажу у вагон здійснено вантажовідправником.
Статтею 24 Статуту залізниць України передбачено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Відповідно до статті 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому, відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Статтею 118 Статуту залізниць України передбачено стягнення з відправника штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення за неправильно зазначені властивості вантажу.
Також у пункті 5.5. Правил оформлення перевізних документів зазначено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому, відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Відповідно до статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Судом встановлено, що факт неправильного зазначення маси вантажу вантажовідправником у вагоні №53811147 засвідчено актами загальної форми від №8, 450 від 17.01.2018 та комерційним актом №414115/3 від 18.01.2018.
Згідно пункту 10 Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855, комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчику, сортувальної платформи, старший прийомоздавальник) і прийомоздавальник станції, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Вищенаведені норми свідчать про те, що залізниця не зобов'язана перевіряти відповідність вказаних відправником вантажу даних, які зазначені у накладній, при прийнятті вантажу до перевезення. А вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 23.03.2018 у справі №916/3615/16.
Оскільки відомості про масу вантажу у залізничну накладну №47918669 внесено Публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", залізниця не зобов'язана перевіряти відповідність вказаних відправником вантажу даних, які зазначені у накладній, при прийнятті вантажу до перевезення, апеляційний господарський суд відхиляє посилання апелянта на відомості, зазначені у протоколах зважування, оскільки вони складені вантажовідправником (апелянтом) без участі залізниці.
Комерційний акт №414115/3 від 18.01.2018 був підписаний начальником станції Тимкове, старшим прийомоздавальником поїздів та прийомоздавальником поїздів, які здійснювали перевірку вантажу.
Апелянт посилається на те, що комерційний акт №414115/3 від 18.01.2018 не є належним доказом у справі оскільки підписаний неповноважними особами. Апелянт зазначає, що пунктом 10 Правил складання актів передбачено посади трьох осіб, які мають право підписувати комерційні акти: 1) начальник станції (його заступник), 2) начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і 3) працівник станції, який особисто здійснював перевірку.
Позивачем надані пояснення, в яких зазначено, що комерційний акт №414115/3 був підписаний відповідно до чинного законодавства, а саме, начальником станції Тимкове, старшим прийомоздавальником поїздів та прийомоздавальником поїздів, які здійснювали перевірку вантажу, оскільки по штатному розкладу завідувач вантажним двором відсутній.
Оскільки завідувач вантажним двором на станції Тимкове відсутній, комерційний акт №414115/3 від 18.01.2018 складений відповідно до вимог встановлених Правилами складання актів (затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 №334).
Оскільки матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до позивача здійснити перевірку маси вантажу з урахуванням опадів, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта щодо не дослідження місцевим господарським судом довідки Дніпропетровського регіонального центру з гідрометеорології про опади в день зважування вагону.
Також місцевим господарським судом розглянуто клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу та відмовлено у його задоволенні.
Оскільки апеляційна скарга не містить доводів щодо розгляду клопотання про розміру штрафу, апеляційний господарський суд не здійснює перегляд рішення суду першої інстанції в цій частині.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України)
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин, встановивши факт неправильного зазначення вантажовідправником маси вантажу у накладній №47918669, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для нарахування штрафу за невірно зазначену масу вантажу у перевізному документі у розмірі п'ятикратної провізної плати.
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.
Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 269, 275-279 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2018 у справі №904/2074/18 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2018 у справі №904/2074/18 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 04.12.2018.
Головуючий суддя Н.В. Пархоменко
Суддя Л.А. Коваль
Суддя А.Є. Чередко