вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua
про залишення апеляційної скарги без руху
"04" грудня 2018 р. Справа№ 911/1110/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пономаренка Є.Ю.
суддів: Жук Г.А.
Дідиченко М.А.
розглянувши апеляційну скаргу Ірпінської фінансово-юридичної академії у формі товариства з обмеженою відповідальністю на рішення Господарського суду Київської області від 01.10.2018 у справі №911/1110/18 (суддя Конюх О.В., повний текст складено - 30.10.2018) за позовом заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної фіскальної служби України до Ірпінської фінансово-юридичної академії у формі товариства з обмеженою відповідальністю та Університету Державної фіскальної служби України про визнання недійсним договору та стягнення 1 942 392,72 грн.
ВСТАНОВИВ наступне.
Рішенням Господарського суду Київської області від 01.10.2018 у справі №911/1110/18 позов заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури задоволено повністю; визнано недійсним договір про надання послуг оренди нерухомого майна №917487 від 15.06.2009 укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна фінансово-юридична академія» та Національним університетом ДПС України; стягнуто з Ірпінської фінансово-юридичної академії у формі товариства з обмеженою відповідальністю в дохід держави 1 942 392,72 грн.; стягнуто з Ірпінської фінансово-юридичної академії у формі товариства з обмеженою відповідальністю на користь Прокуратури Київської області 30 016,89 грн. судового збору та стягнуто з Університету Державної фіскальної служби України на користь Прокуратури Київської області 881,00 грн. судового збору.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Ірпінська фінансово-юридична академія у формі товариства з обмеженою відповідальністю звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх. № 09.1-04.2/3342/18 від 29.11.2018), в якій просить скасувати вказане рішення суду та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Розглянувши апеляційну скаргу, додані до неї матеріали, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Пунктом 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, яка діє на дату звернення з апеляційною скаргою), встановлені ставки судового збору в таких розмірах:
- за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
При поданні позовної заяви, обґрунтованим розміром судового збору було 30 897,89 грн. (1 762 грн. за позовну вимогу немайнового характеру - про визнання недійсним договору та 29 135,89 грн. за позовну вимогу майнового характеру - стягнення 1 942 392,72 грн.).
Отже, апелянт оскаржуючи судове рішення в апеляційному порядку має сплатити 150 відсотків вказаної суми, тобто 46 346,84 грн.
Разом з тим, скаржником надано доказ сплати судового збору - платіжне доручення №125 від 16.11.2018 на суму 43 704,00 грн., що є меншим розміром аніж встановлено законодавством.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України», від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України», зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України»).
Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначений в ГПК України обов'язок заявника при зверненні до суду сплачувати судовий збір. Невиконання заявником вищенаведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати скаргу скаржнику.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95, від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 Господарського процесуального кодексу підлягає залишенню без руху.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не виконано вимоги п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до положень статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаного недоліку шляхом подання до суду доказів доплати суми судового збору у розмірі 2 642,84 грн.
Крім цього, скаржником до апеляційної скарги додано заяву про поновлення строку на подання апеляційної скарги.
Оскільки, апеляційна скарга залишається без руху на підставі статті 260 Господарського процесуального кодексу України, то відповідно і вищезазначена заява судом наразі не розглядається.
Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Ірпінської фінансово-юридичної академії у формі товариства з обмеженою відповідальністю на рішення Господарського суду Київської області від 01.10.2018 у справі №911/1110/18 - залишити без руху.
2. Ірпінській фінансово-юридичній академії у формі товариства з обмеженою відповідальністю усунути встановлений при поданні апеляційної скарги недолік шляхом доплати суми судового збору у розмірі 2 642,84 грн. протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
3. Роз'яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали у встановлений вище строк, апеляційна скарга вважається неподаною та буде повернута апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Ухвала підписана суддями: 04.12.2018 року.
Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко
Судді Г.А. Жук
М.А. Дідиченко