вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua
"28" листопада 2018 р. Справа№ 910/11615/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Доманської М.Л.
суддів: Остапенка О.М.
Верховця А.А.
за участю секретаря судового засідання Чміль Я.Є.
та представників учасників провадження у даній справі
від апелянта: Музика С.М. (дов. від 28.12.2017 № 98/17);
від боржника - не з'явились;
розглянувши апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України")
на ухвалу господарського суду м. Києва від 04.09.2018
у справі № 910/11615/18 (суддя Івченко А.М.)
за заявою ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України"
до Державного комунального підприємства "Київжитлотеплокомуненерго"
про порушення справи про банкрутство
Ухвалою господарського суду м.Києва від 04.09.2018 по справі №910/11615/18 заяву ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" про порушення справи про банкрутство повернуто без розгляду.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" подала апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду м.Києва від 04.09.2018 по справі №910/11615/18, в якій просить суд скасувати оскаржувану ухвалу і направити справу до суду першої інстанції в іншому складі суду для продовження розгляду питання прийняття заяви ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" про порушення справи про банкрутство Державного комунального підприємства "Київжитлотеплокомуненерго".
В обґрунтування апеляційної скарги, апелянт посилається на те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального права.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на ухвалу господарського суду м.Києва від 04.09.2018 у справі № 910/11615/18, розгляд апеляційної скарги призначено на 28.11.2018.
У зв'язку з перебуванням судді Пантелієнка В.О. на лікарняному, згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2018, сформовано склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційної скарги у справі № 910/11615/18 у наступному складі: головуючий суддя: Доманська М.Л., судді: Верховець А.А., Остапенко О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2018 апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" прийняти до провадження колегією суддів у визначеному складі та призначено її розгляд на 28.11.2018.
Відзиви на апеляційну скаргу не надходили.
Представник апелянта у судовому засіданні 28.11.2018 підтримала вимоги апеляційної скарги та просила її задовольнити. Боржник не з'явився. Про дату, час і місце розгляду справи всі учасники провадження у справі повідомлені належним чином, відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Стаття 43 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Частиною 11 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Судова колегія, обговоривши на місці вказані обставини, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників учасників провадження у справі, які не з'явилися у судове засідання, за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Конституцією України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.
Також, Конституція України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Таким чином, ГПК України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 255 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
В даному випадку, відповідно до приписів розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту - Закон), застосовуються норми Закону в редакції, що діє з 19.01.2013.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.
Частиною 8 статті 20 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.
Повертаючи без розгляду матеріали заяви Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", за оскаржуваною ухвалою, місцевий господарський суд керувався ч. 1 ст. 15 Закону та обґрунтував судове рішення тим, що заявником не надано суду належних доказів неможливості списання коштів з рахунків боржника, а також відомостей про здійснення будь-яких заходів стягнення боргу в ході виконавчих проваджень та додане до заяви платіжне доручення № 5844 від 19.07.2018 не може бути прийняте господарським судом як належний доказ, оскільки розрахунковий документ не підписаний відповідальними особами заявника.
Однак, з такими висновками суду першої інстанції апеляційний господарський суд не може погодитися, враховуючи наступне.
У ст. 10 Закону закріплено, що право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають боржник, кредитор.
Відповідно до ч. 3 названої статті справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
Згідно з приписами ст. 11 Закону заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі. До заяви про порушення справи про банкрутство додаються: докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом він не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора; докази того, що сума вимог кредитора (кредиторів) не забезпечена повністю заставою майна боржника (за наявності застави).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 15 Закону господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду, якщо заявник-кредитор не подав доказів неспроможності боржника виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами в розмірі, визначеному частиною третьою статті 10 цього Закону, протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом.
Тобто, строк невиконання боржником грошового зобов'язання для визначення неплатоспроможності боржника починається з моменту відкриття виконавчого провадження.
Стаття 1071 Цивільного кодексу України визначає підстави списання грошових коштів з рахунка.
За приписами ч. 1 цієї статті банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.
Без такого розпорядження грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом (ч. 2 вказаної статті).
Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття останньою виконавчого провадження.
Таким чином, без порушеного щодо боржника виконавчого провадження відсутні ознаки його неплатоспроможності.
Виключний перелік виконавчих документів, які підлягають виконанню державною виконавчою службою, передбачено у ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження".
Отже, за Законом факт безспірності вимог кредитора виникає з моменту, коли грошові вимоги кредитора підтверджуються документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, зокрема виконавчими.
При цьому, відповідно до приписів Закону такі вимоги повинні бути не виконані боржником протягом трьох місяців.
Відповідно і встановлений Законом тримісячний строк починає свій відлік після пред'явлення виконавчих документів до виконання до державної виконавчої служби та відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до абзацу 1, 8 ч. 1 ст. 1 Закону, банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури;
неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 15 Закону неплатоспроможністю визнається неспроможність боржника задовольнити безспірні вимоги кредитора (кредиторів у розмірі не менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку - трьох місяців після відкриття виконавчого провадження.
Отже, така неспроможність це юридичний факт невиконання грошового зобов'язання протягом певного періоду, що вказує на можливу неспроможність боржника. Тому, відповідно до абз. 8 названої статті для визнання боржника неплатоспроможним не вимагається надавати докази невиконання боржником вимоги державного виконавця про добровільне (самостійне) виконання рішення, що передбачено ч. 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" чи докази закриття відповідного виконавчого провадження за певних обставин.
Як вбачається зі змісту заяви Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та доданих до неї документів, заявником ставиться питання про порушення справи про банкрутство Державного комунального підприємства "Київжитлотеплокомуненерго" з підстав виникнення у останнього заборгованості, що підтверджується копією рішення господарського суду міста Києва від 22.07.2004 у справі № 6/249 та постановою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відкриття виконавчого провадження № 52636516 від 11.07.2017, на підставі якого було відкрито виконавче провадження, після чого минуло більше трьох місяців без повного погашення заборгованості.
Зважаючи на вищенаведені обставини та враховуючи вимоги Закону, колегія суддів вважає, що у даному випадку посилання суду першої інстанції, як на підставу повернення заяви без розгляду, на те, що заявником не надано доказів неможливості списання коштів з рахунку боржника, є такими, що не ґрунтуються на вимогах Закону, та оскаржувану ухвалу слід скасувати.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 16 Закону у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи. Якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд, саме у підготовчому засіданні (а не на стадії вирішення питання про прийняття заяви про порушення справи про банкрутство) перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.
Посилання суду першої інстанції, як на підставу повернення без розгляду заяви Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", що додане до заяви платіжне доручення від 19.07.2018 № 5844 не може бути прийняте господарським судом як належний доказ, вважається судовою колегією необґрунтованим на безпідставним, оскільки Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, на яку послався суд першої інстанції, не застосовується в даному випадку.
Як вбачається з матеріалів поданої заяви, заявник за платіжним дорученням від 19.07.2018 № 5844 сплатив судовий збір за подання заяви про порушення справи про банкрутство, чинним законодавством не встановлено спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховується суми судового збору, крім зазначення чітко встановлених реквізитів, за якими перераховується судовий збір. Реквізити у вказаному платіжному дорученні зазначені вірно. Тим паче Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті встановлює загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюється за участю банків. Суд першої інстанції не був позбавлений можливості витребувати у заявника докази зарахування судового збору, сплаченого за платіжним дорученням від 19.07.2018 № 5844, до Державного бюджету України.
В даному випадку суд першої інстанції, маючи підстави для прийняття заяви до розгляду, мав саме у підготовчому засіданні перевірити та встановити, чи здійснені ініціюючим кредитором заходи зі списання коштів з рахунку боржника.
За таких обставин, аналізуючи положення чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала господарського суду м. Києва від 04.09.2018 у справі № 910/11615/18 - скасовуванню, а справа - направленню на розгляд господарського суду м. Києва.
Разом з тим, судова колегія звертає увагу суду першої інстанції на те, що заява про порушення справи про банкрутство стосується Державного комунального підприємства, Законом передбачено особливості банкрутства таких підприємств та особливий порядок розгляду таких справ.
На підставі викладеного вище та, керуючись Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 269, ч. 3 ст. 271, ст. ст. 275, 277, 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на ухвалу господарського суду м. Києва від 04.09.2018 у справі № 910/11615/18 задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду м. Києва від 04.09.2018 у справі № 910/11615/18 скасувати.
3. Матеріали справи № 910/11615/18 передати на розгляд до господарського суду м. Києва.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Північного апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 288 ГПК України.
Повний текст постанови підписаний 04.12.2018.
Головуючий суддя М.Л. Доманська
Судді О.М. Остапенко
А.А. Верховець