ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
30 листопада 2018 року Справа № 916/1674/18
м.Одеса, пр-т Шевченка, 29
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді М.А. Мишкіної,
суддів О.Ю. Аленіна, Л.В. Поліщук
секретар судового засідання Кияшко Р.О.
за участю представників учасників справи:
від Національного антикорупційного бюро України - Ярчак І.С. -за довіреністю;
від прокуратури - Риженко М.Ю. - прокурор відділу прокуратури Одеської області;
від Міністерства оборони України - Добров Ю.І. - за довіреністю;
від Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України - Лавриненко О.В. - адвокат, за довіреністю;
від ТОВ "УВГП-Система" - не з'явився;
від КП "Будова"- Вронський С.В. - за ордером, Новак Н.А.(довіреність) - без повноважень
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національного антикорупційного бюро України
на ухвалу господарського суду Одеської області від 18 жовтня 2018 року про зупинення провадження
у справі №916/1674/18
за позовом заступника військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України
до:
- Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України;
- Товариства з обмеженою відповідальністю "УВГП-Система"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Колективне підприємство "Будова"
про визнання додаткової угоди до договору недійсною
та за позовом Національного антикорупційного бюро України
до:
- Південного Управління капітального будівництва Міністерства оборони України;
- Товариства з обмеженою відповідальністю "УВГП-Система"
про визнання додаткової угоди недійсною
суддя суду першої інстанції: Д'яченко Т.Г.
час і місце постановлення ухвали: 18.10.2018р. о 12.34год., м.Одеса, господарський суд Одеської області, зала судових засідань №10
встановив:
В провадженні господарського суду Одеської області перебуває справа №916/1674/18 за позовами заступника військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі - прокурор, позивач -1) та Національного антикорупційного бюро України (далі - позивач -2, НАБУ) до Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України та Товариства з обмеженою відповідальністю «УВГП-Система» про визнання недійсною додаткової угоди від 16.10.2015р. №3/70СП до Договору №227/УПБ-70Д від 25.11.2004р. про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей, укладеного Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України з Товариством з обмеженою відповідальністю „УВГП-Система".
В обґрунтування позовних вимог заступник прокурора зазначає, з посиланнями на ст..ст. 203, 228 ЦК України, що укладання Додаткової угоди 16.10.2015р. №3/70СП суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки внесеними додатковою угодою змінами до договору №227/УПБ-70Д від 25.11.2004р. фактично зменшено частку держави в загальній площі житла об'єкта з 17 000 кв.м. до 7 735 кв.м.,що позбавить можливості Міністерство оборони України отримати житло загальною площею 9 265м2 та в подальшому розподілити його між безквартирними військовослужбовцями Збройних Сил України, які перебувають в черзі на отримання житла в Одеському гарнізоні. Крім того, вказаною додатковою угодою безпідставно виключено абз. 3 п. 3.4.1 Договору, згідно якого у будь якому випадку процентне співвідношення часток не підлягає зміні
Позовні вимоги Національного антикорупційного бюро України обґрунтовані тим, що спірна додаткова угода була укладена від імені Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, яке не мало необхідного обсягу цивільної дієздатності. Також Національним антикорупційним бюро України було зазначено, що під час зміни істотних умов договору Додатковою угодою від 16.10.2015р. №3/70СП до Договору №227/УПБ-70Д від 25.11.2004 р. сторонами не було дотримано положення процедури, визначеної Порядком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012р. №296. Також НАБУ зазначало, що спірна додаткова угода суперечить інтересам держави та суспільства. Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.10.2018р. зупинено провадження у справі №916/1674/18 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №916/1673/18.
Мотивуючи вищезазначену ухвалу, господарський суд зазначив, що в рамках справи №916/1674/18 прокурором та Національним антикорупційним бюро України заявлено вимоги про визнання недійсною додаткової угоди від 16.10.2015р. №3/70СП до Договору №227/УПБ-70Д від 25.11.2004 про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей, укладеної між Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю „УВГП-Система". Судом встановлено, що на розгляді господарського суду Одеської області знаходиться справа №916/1673/18, де розглядаються позовні вимоги Заступника військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі: Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси про визнання Договору №227/УПБ-70Д від 25.11.2004р. недійсним. З огляду на вказане, враховуючи предмет розгляду справи №916/1674/18 та справи №916/1673/18 суд дійшов висновку, що в даному випадку існує об'єктивна неможливість розгляду даної справи (№916/1674/18) до вирішення спору у справі №916/1673/18. Судом зазначено, що має місце певна черговість розгляду заявлених вимог в зазначених справах, оскільки первісно необхідно встановити наявність або відсутність підстав визнання Договору №227/УПБ-70Д від 25.11.2004р. недійсним, надати оцінку доводам та аргументам визначеним в якості підстав позову, і в залежності від висновків суду у справі №916/1673/18 розглядати вимоги, заявлені в межах справи №916/1674/18, які направлені на визнання недійсною додаткової угоди до Договору, укладеної 16.10.2015р.
02.11.2018р. до Південно-західного апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області надійшла апеляційна скарга Національного антикорупційного бюро України (надіслана скаржником 25.10.2018р.), в якій скаржник просить скасувати оскаржену ухвалу та направити справу для продовження розгляду до господарського суду Одеської області.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги НАБУ зазначає про безпідставність зупинення судом провадження у справі з мотивів, зазначених в ухвалі, оскільки в матеріалах справи наявні докази, на підставі яких суд може самостійно встановити обставини, що входять в предмет доказування у справі №916/1674/18. Крім того, судом не зазначено, які саме обставини не можуть бути встановлені ним самостійно при вирішенні даної справи та яким чином встановлені в іншій справі обставини вплинуть на оцінку доказів, якими сторони обґрунтовують свої доводи у даній справі, виходячи з предмета, підстав позову та з урахуванням презумпції правомірності правочину. Також суд не навів мотивів з яких він дійшов висновку про об'єктивну та дійсну неможливість розгляду даної справи до вирішення іншої справи; неможливість самостійно встановити та оцінити певні конкретні обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення даного спору на підставі наявних у справі доказів. Крім наведеного, скаржник також зазначає, що у разі визнання недійсним правочину в цілому, таке рішення суду жодним чином не вплине на рішення суду про недійсність його частини, оскільки наслідки таких судових рішень будуть однакові, а саме вони не будуть створювати жодних прав та обов'язків для сторін та, крім того, фактичне виконання відповідного договору не виключає можливості визнання недійсним такого договору чи додаткових угод до нього за наявності підстав, визначених законом.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 06.11.2018р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Національного антикорупційного бюро України; постановлено розгляд апеляційної скарги Національного антикорупційного бюро України на ухвалу господарського суду Одеської області від 18.10.2018р. у справі №916/1674/18 здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; встановлено іншим учасникам справи згідно з нормами ст.263 ГПК України строк для подання відзивів на апеляційну скаргу та будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 26.11.2018р.
15.11.2018р. та 19.11.2018р. ТОВ "УВГП-Система" подало Південно-західному апеляційному господарському суду клопотання про розгляд апеляційної скарги у судовому засіданні із повідомленням сторін.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2018р. призначено справу №916/1674/18 до розгляду в судовому засіданні на 30.11.2018р. з повідомленням учасників справи.
26.11.2018р. до суду апеляційної інстанції надійшли пояснення Військової прокуратури Південного регіону України на апеляційну скаргу, в якому прокуратура зазначає, що підтримує апеляційну скаргу НАБУ та вважає оскаржувану ухвалу безпідставною, необгрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.
Також 26.11.218р. до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив ТОВа «УВГП-Система», в якому заявник просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін. У відзиві, зокрема, зазначено, що враховуючи, що підстава позову у справі №916/1674/18 є предметом доказування у справі №916/1673/18, то суд дійшов правильного висновку, зупинивши провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №916/1673/18.
Того ж дня Південне Управління капітального будівництва подало суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просило залишити оскаржувану ухвалу без змін, вказуючи аналогічні мотиви тим, що зазначені ТОВ «УВГП-Система»
27.11.2018р. до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу КП «Будова», в якому воно просить залишити оскаржену ухвалу без змін. У відзиві зазначено, що у справі №916/1673/18 вирішується питання законності основного договору, на підставі якого укладена додаткова угода №3/70. Отже, за результатом розгляду справи №916/1673/18 буде підтверджено або спростовано недійсність основного договору, саме на факті укладення якого грунтуються позовні вимоги у даній справі щодо оскарження дійсності додаткової угоди №3/70 від 16.10.2015, яка укладена саме у зв'язку з наявністю чинного основного договору, а також факт виникнення на підставі вказаного договору зобов'язань, які змінені спірною додатковою угодою №3/70 від 16.10.2015, що має істотне значення для вирішення даної справи №916/1674/18. У випадку визнання судовим рішенням за результатом розгляду справи №916/1673/18 недійсним основного договору, наслідком його недійсності буде і недійсність додаткової угоди №3/70 від 16.10.2015, оскільки не можна припустити, що вона була би вчинена без наявності основного договору. Але розгляд справи №916/1674/18 без врахування судового рішення, що буде ухвалено за результатом розгляду справи №916/1673/18 щодо дійсності основного договору, створює імовірність правового колапсу у випадку підтвердження судовим рішенням по справі №916/1674/18 дійсності додаткової угоди №3/70 від 16.10.2015 до основного договору, який в свою чергу може бути визнаний недійсним іншим судовим рішенням по справі №916/1673/18.
В засіданні суду апеляційної інстанції представник НАБУ, прокуратури та Міністерства оборони України підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги просили її задовольнити на викладених у ній підставах.
Представники Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України та КП "Будова" заперечували проти задоволення апеляційної скарги з підстав законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення.
ТОВ "УВГП-Система" в засідання суду апеляційної інстанції свого представника не направило, надіславши при цьому до суду апеляційної інстанції клопотання про відкладення розгляду справи із зазначенням причини неможливості з'явитись до суду відрядження директора Товариства з 29.11.2018р. по 01.12.2018р. до м.Києва.
Відповідно до ч.11 ст.270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
У задоволенні вищезазначеного клопотання колегією суддів відмовлено, з огляду на відхилення аргумента про відрядження директора як поважну причину нез'явлення у засідання суду, а також враховуючи встановлений ГПК України строк розгляду апеляційної скарги на ухвали суду, продовження якого чинним ГПК України не передбачено. До того ж чинне законодавство не обмежує кола осіб, які можуть здійснювати представництво юридичної особи в суді, а тому ТОВ "УВГП-Система" не було позбавлене права направити до апеляційної інстанції іншого представника. ТОВ "УВГП-Система" свою позицію щодо предмету апеляційного розгляду виклало в відзиві на апеляційну скаргу, тоді як явка представника ТОВ "УВГП-Система" та його особиста присутність в судовому засіданні обов'язковою судом не визнавалась.
Відхиляючи клопотання про відкладення, колегія суддів виходила також з положень ст.15 ГПК («Пропорційність у господарському судочинстві») України, застосування яких до ситуації з'явлення в засідання суду апеляційної інстанції представників всіх учасників справи, крім ТОВ "УВГП-Система", веде до висновку про непропорційність такої процесуальної дії як відкладення апеляційного розгляду справи за клопотанням відповідача.
Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно із п.12 ч.1 ст.255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції: про зупинення провадження у справі.
Відповідно до ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 269 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 25.11.2004р. між пайовиком ТОВ „УВГП-Система" та замовником Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України було укладено Договір №227/УПБ-70Д про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей
Відповідно п.2.1. Договору, його предметом є фінансування та будівництво Пайовиком в повному обсязі, згідно одержаної у встановленому законом порядку проектно-кошторисної документації на будівництво групи житлових будинків з вбудовано-прибудованими не житловими приміщеннями, підземними паркінгами, обладнанням, інженерними мережами та спорудами (надалі - Об'єкт), орієнтованою загальною площею 35 тис.кв.м., на земельній ділянці загальною площею орієнтовано 2,5 га в м. Одеса по проспекту Гагаріна, 19-21 (військове містечко №186), в тому числі: перша черга - група житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями (12 тис. кв.м.) термін введення до експлуатації - перший квартал 2007р.; друга черга - група житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями (12 тис. кв.м.) термін введення до експлуатації - 2007р.; третя черга - група житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями (11 тис. кв.м.) термін введення до експлуатації - 2008р. (п. 2.1. Договору).
Пунктом 2.2 Договору передбачено, що кошторисна вартість будівництва „Об'єкту складає 52710000 грн., загальна площа житла уточнюється після одержання проектно-кошторисної документації шляхом укладання додаткової угоди до даного Договору. Остаточне визначення загальною площі „Об'єкту" здійснюється після проведення технічної інвентаризації, отримання довідки інвентаризації з Одеського міського бюро технічної інвентаризації.
Відповідно до п. 3.4. Договору, розподіл Об'єкту між сторонами здійснюється наступним чином: Замовнику 20% від загальної площі житла Об'єкту (черги Об'єкту), що на момент укладання угоди орієнтовано складає 7000 кв.м. Пайовику 80% від загальної площі Об'єкту (черги Об'єкту) що на момент укладання угоди орієнтовно складає 28000кв.м., а також кінцеву будівельну продукцію визначену проектно-кошторисною документацією, а саме будинок (секції), 100% вбудовано-прибудованих приміщень, підземні паркінги, обладнання, інженерні мережі та споруди.
Пунктом 3.4.1. Договору сторони погодили та встановили, що умови, порядок, терміни будівництва конкретних секцій, що входять до складу Об'єкт, строки та умови передачі житла, що передається Пайовиком Замовнику для забезпечення житлом військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей, визначаються цим Договором та можуть уточнюватися шляхом укладання відповідних додаткових угод, що є додатками до цього Договору та його невід'ємними частинами. Сторони узгодили та встановили, що Пайовик має право у відповідності з проектно-кошторисною документацією за узгодженням з Замовником визначити черговість будівництва окремих складових частин Об'єкту у межах узгоджених сторонами строків. Сторони узгодили та встановили, що загальна площа житлових приміщень Об'єкту остаточно буде визначена на підставі проектно-кошторисної документації та документації, що буде виготовлена Бюро технічної інвентаризації. Відповідно до визначеної фактичної загальної площі житлових приміщень буде остаточно визначено розмір частки Замовника, але у будь-якому випадку процентне співвідношення часток, встановлене п. 3.1.1. цього Договору не підлягає зміні.
Відповідно до п. 3.7. Договору, Пайовик має право надавати Замовнику квартири в інших новозбудованих житлових будинках в м. Одесі в обсязі частки Замовника, визначеної в п. 3.4. Договору в термін до кінця 2007 року.
02.12.2005р. сторони Договору уклали Додаткову угоду №1/70 СП до Договору №227/УПБ-70Д від 25.11.2004р., відповідно до п. 1. та 2 якої, з метою скорочення термінів забезпечення житлом військовослужбовців та членів їх сімей, та враховуючи те, що завершення будівництва об'єкта (шифр- О-186. група житлових будинків загальною площею 37000 кв.м. у м. Одеса, проспект Гагаріна 19-21) згідно умов Договору №227/УПБ - 70Д від 25.11.2004р. передбачено чергами на 2007-2008р. Сторони доловились про те, що Пайовик передає в 2005 році Замовнику за його згодою квартири і інших будинках; загальна площа квартир, які передаються Пайовиком Замовнику відповідно до п. 1 цієї Додаткової угоди, вираховується з загальної площі житла, яка входить до частки Замовника, відповідно до п. 3.4. Договору.
25.12.2008р.між ТОВ „УВГП-Система" та Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України укладено Додаткову угоду №2/70 СП до Договору №227/УПБ-70Д 25.11.2004р.. відповідно до якої п. 3. п. 3.7. Договору викладено у наступній редакції: Пайовик достроково передає Замовнику квартири відповідно до п. 3.4. Договору загальною площею 7008,20 кв.м., у т.ч. 30 квартир загальною орієнтованою площею 2568 кв.м. у м.Білгород-Дністровському, Одеської області по вул. Пирогова, 2-А, згідно додатку №1 до цієї додаткової угоди у строк до 20.12.2008р., 74 квартири в м. Одесі (пос. Котовського), смт. Хлібодарське, Одеської області, у м. Теплодар орієнтовною площею 4439,7 кв.м. згідно додатку №2 до цієї додаткової угоди, за погодженням КЕВ м. Одесі у строк до 20.12.2009р. У разі затримки строків введення в експлуатацію вищезазначеного житла не з вини Пайовика та/або затримки погодження КЕЧ понад вищевказаного строку, ці строки переносяться на строк затримки. При цьому, на площу квартир, отриманих Замовником, за вказаними адресами відповідно зменшується площа квартир в долі Замовника в Об'єкті, визначена п. 3.4. Договору, та на таку ж площу збільшується площа квартир в долі Пайовика в Об'єкті. Замовник приймає зазначені квартири та на протязі першого кварталу 2009 року здійснює відселення сімей військовослужбовців, що зареєстровані на момент укладання Договору та мешкають у приміщеннях, розташованих на будівельному майданчику у м.Одеса по проспекту Гагаріна, 19-21.
16.10.2015р. між ТОВ „УВГП-Система" та Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України було укладено Додаткову угоду №3/70 СП до Договору №227/УПБ-70Д 25.11.2004р., пунктом 1 якої визначено, що у зв'язку зі зміною проектної організації та генерального підрядника, для оптимізації проекту, Сторони дійшли згоди внести зміни у п. 2.1. Договору №227/УПБ-70Д „Про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей" від 25.11.2004р. та викласти абзац перший п. 2.1. у наступній редакції: „Предметом цього Договору є фінансування та будівництво Пайовиком в повному обсязі, згідно одержаної у вставленому порядку проектно-кошторисної документації на будівництво групи житлових будинків з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями, підземними паркінгами, обладнанням, інженерними мережами та спорудами - надалі Об'єкт, орієнтовною загальною площею 85000 кв.м. на земельній ділянці загальною площею орієнтовно 2,5 га, в м. Одеса, по проспекту Гагаріна, 19-21 (військове містечко №186) в тому числі:».
Відповідно до п. 4 вказаної Додаткової угоди №3/70 у зв'язку з суттєвими змінами в економіці держави та на ринку нерухомості, беручи до уваги незалежну оцінку земельної ділянки та нерухомого майна військового містечка №186, розташованого за адресою: м.Одеса, вул. Гагаріна, 19-21, Сторони домовились викласти п. 3.4. Договору у наступній редакції: „Розподіл Об'єкту між сторонами здійснюється наступним чином: Замовнику 7735 кв.м. Об'єкту, Пайовику - решта площі Об'єкту, а також кінцеву будівельну продукцію визначену проектно-кошторисною документацією, а саме будинок (секції), 100% вбудовано-прибудованих приміщень, підземні паркінги, інженерні мережі та споруди, не залежно від ТЕП Об'єкту. Зміни до цього Договору, зокрема, зміна проектної документації, зміна загальної площі Об'єкту не впливають на розподіл Об'єкту між сторонами."
Пунктом 5 Додаткової угоди №3/70 виключено абзац третій пункту 3.4.1 Договору №227/УПБ-70Д від 25.11.2004р..
Пунктом 8 Додаткової угоди №3/70 СП від 16.10.2015р., пункт 3.7. Договору викладено у редакції: „На дату укладання цієї Додаткової угоди Пайовик належним чином виконав частину зобов'язання передбаченого п. 3.4. цього Договору, а саме шляхом передачі 2616,4кв.м. Пайовик має право надавати Заминку квартири в інших новозбудованих житлових будинках в. м. Одеса, які погоджені Сторонами, в обсязі залишку частки Замовника (загальною площею 5118,6 кв.м.), з урахуванням загальної площі визначеної п. 3.4. Договору, в строк до кінця 2017 року."
10.08.2018р. Заступник військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, Товариства з обмеженою відповідальністю „УВГП-Система" про визнання додаткової угоди №3/70 від 16.10.2015р. до договору недійсною.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.08.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/1674/18. Ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Колективне підприємство „Будова" та призначено підготовче засідання у справі.
28.09.2018р. Національне антикорупційне бюро України звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Південного Управління капітального будівництва Міністерства оборони України та Товариства з обмеженою відповідальністю "УВГП-Система" про визнання додаткової угоди №3/70 від 16.10.2015р. недійсною.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.10.2018р. відкрито провадження у справі №916/2094/18, ухвалено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання суду у справі №916/2094/18 на 24.10.2018р.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.10.2018р. об'єднано в одне провадження справи №916/1674/18 та №916/2094/18, які розглядаються господарським судом Одеської області. Передано об'єднану справу на розгляд судді господарського суду Одеської області Д'яченко Т.Г., якою раніше ніж у справі №916/2094/18 відкрито провадження у справі №916/1674/18.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.10.2018р. справу №916/2094/18 прийнято до свого провадження суддею Д'яченко Т.Г. та присвоєно справі за позовом Національного антикорупційного бюро України до Південного Управління капітального будівництва Міністерства оборони України та Товариства з обмеженою відповідальністю "УВГП-Система" про визнання додаткової угоди недійсною номер №916/1674/18.
Під час розгляду даної справи про визнання недійсною додаткової угоди №3/70 СП від 16.10.2015р. господарським судом встановлено, що в господарському суді Одеської області перебуває на розгляді справа №916/1673/18, де предметом розгляду є вимоги Заступника військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі: Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси щодо визнання основного Договору №227/УПБ-70Д від 25.11.2004р. про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей, укладеного між Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю „УВГП-Система", недійсним.
Проаналізувавши співвідношення предмету спору у зазначених господарських справах, суд встановив, що у разі задоволення позовних вимог у справі №916/1673/18 та визнання Договору №227/УПБ-70Д від 25.11.2004р. недійсним це може вплинути на подальший розгляд даної справи №916/1674/18, а тому дійшов висновку про зупинення провадження у справі.
Колегія суддів вважає помилковим висновок місцевого господарського суду щодо необхідності зупинення провадження у даній справі, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
З наведеної норми вбачається, що для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку має з'ясовувати як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також те, чим обумовлюється неможливість розгляду справи. Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти що мають преюдиційне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення та унеможливлюють розгляд спору до вирішення справи іншим судом через те, що не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.
З матеріалів справи вбачається, що в даному випадку заступник військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Національне антикорупційне бюро України оспорюють додаткову угоду від 16.10.2015р. №3/70СП до Договору №227/УПБ-70Д від 25.11.2004р., оскільки з її прийняттям істотно змінилися майнові права сторін за договором, що вплинуло на можливість досягнення мети, за якою укладався основний договір - забезпечення житлом військовослужбовців.
Постановляючи ухвалу про зупинення провадження, до вирішення спору про визнання недійсним Договору №227/УПБ-70Д від 25.11.2004р. господарський суд, зазначаючи про неможливість розгляду даної справи №916/1674/18 до прийняття рішення у справі №916/1673/18, не обгрунтував, чим саме унеможливлюється встановлення фактичних обставин при розгляді позовів про визнання недійсною додаткової угоди від 16.10.2015р. №3/70СП до Договору №227/УПБ-70Д від 25.11.2004р., а також, з яких підстав судом не може бути зроблено правових висновків щодо наявності чи відсутності зазначених позивачами підстав для визнання зазначеної додаткової угоди недійсною та чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду даної справи до прийняття рішення у справі №916/1673/18 виходячи із предмету, підстав позову та з урахуванням презумпції правомірності правочину (ст. 204 ЦК України).
На час розгляду справи №916/1674/18 презумпція правомірності основного договору поставлена під сумнів її оспоренням, проте не існує судового рішення, яким би встановлювалась недійсність (неправомірність) Договору №227/УПБ-70Д від 25.11.2004р.
Щодо висновків господарського суду відносно неможливості розгляду даної справи до вирішення справи № 916/1673/18, оскільки має місце певна черговість розгляду вимог, а саме, первісно необхідно встановити наявність чи відсутність підстав для визнання Договору №227/УПБ-70Д від 25.11.2004р. недійсним, а потім - розглядати вимоги про визнання недійсною Додаткової угоди до договору, про що також зазначають у відзивах на апеляційну скаргу відповідачі та третя особа, колегія суддів не погоджується з такими доводами.
В контексті норми п.5 ч.1 ст.227 ГПК України саме об'єктивна неможливість вирішення даного спору має бути обґрунтована судом із врахуванням застережень у цій же нормі щодо того, що така неможливість відсутня у разі, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Отже ключовими питаннями для правильного застосування п.5 ч.1 ст.1 ст.227 ГПК України є:
- що є предметом судового розгляду в даній справі,його зв'язок з предметом судового розгляду в іншій справі;
- чи дозволяють зібрані докази встановити та оцінити обставини (факти), які входять до предмету судового розгляду.
На думку колегії суддів, зібрані у справі №916/1674/18 докази наразі дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), що стосуються предмету судового розгляду - правомірності додаткової угоди №3/70СП від 16.10.2015р. виходячи з підстав позовів заступника військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Національного антикорупційного бюро України.
Черговість розгляду позовів, в межах яких оспорюються договір та його невід'ємна частина (додаткова угода), обумовленість висновків суду в даній справі юридичною оцінкою правомірності договору в іншій справі, не є тією підставою, яка обумовлює об'єктивну неможливість розгляду справи №916/1674/18, що детально обґрунтовано скаржником в апеляційній скарзі.
Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, зокрема з тим, що у справі №916/1674/18 наявна можливість вирішення спору про визнання недійсною додаткової угоди №3/70СП від 16.10.2015р. виходячи з презумпції правомірності Договору №227/УПБ-70Д від 25.11.2004р.
З огляду на викладене колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що розгляд справи №916/1673/18 не є перешкодою для встановлення та оцінки відповідно до статті 86 ГПК України суттєвих обставин у даній справі під час її розгляду господарським судом.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку справи, в якій вона є стороною. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно ст.15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Статтею 275 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно з ст.280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, зокрема, є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
У випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду, справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції (ч.3 ст.271 ГПК України).
Враховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги Національного антикорупційного бюро України та скасування ухвали господарського суду Одеської області від 18.10.2018р. про зупинення провадження у справі №916/1674/18 у зв'язку із порушенням норм процесуального права, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
У зв'язку з скасуванням ухвали місцевого господарського суду, що перешкоджає подальшому провадженню в справі та передачею справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, враховуючи, що судом апеляційної інстанції рішення по суті позовних вимог не приймалось, розподіл судового збору в справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної скарги, має здійснювати місцевий господарський суд при прийнятті рішення за результатами розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст. 232-236,240,269,270,271,275,280,281-284,286-288 ГПК України,
колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Національного антикорупційного бюро України задовольнити.
Ухвалу господарського суду Одеської області від 18.10.2018р. у справі №916/1674/18 скасувати.
Справу №916/1674/18 направити до господарського суду Одеської області для продовження розгляду.
Постанова в порядку ст.282 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття згідно ст.284 ГПК України.
Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення згідно положень ст.286, 287 ГПК України.
Повна постанова складена 04 грудня 2018 року.
Головуючий суддя М.А. Мишкіна
Суддя О.Ю. Аленін
Суддя Л.В. Поліщук