Справа № 755/12414/18
Провадження №1-кс/755/6585/18
Ухвала
"26" листопада 2018 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кам'янець-Подільського, громадянина України, з вищою освітою, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
26 листопада 2018 року слідчий Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Клопотання погоджено прокурором Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 , отримано ОСОБА_4 24 листопада 2018 року.
Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
За вказаним фактом 17 серпня 2018 року було розпочате кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру Досудових розслідувань за №12018100040007740 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
24 листопада 2018 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Мотивуючи клопотання щодо необхідності застосування запобіжного заходу підозрюваному, слідчий посилається на те, що на даний час існують наступні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: п.1 ч.1 ст.177 КПУ України підозрюваний ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість злочину у вчиненні якого він на цей час підозрюється, а саме у вчиненні тяжкого злочину за який Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від притягнення до кримінальної відповідальності та подальшого засудження, враховуючи, спосіб зберігання та збуту особливо небезпечних психотропних речовин встановлено, що ОСОБА_4 ретельно приховував свою злочинну діяльність, вчинив тяжкий злочин з прямим умислом, усвідомлював суспільну небезпеку вчиненого діяння та не бажав його викриття правоохоронними органами; п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_4 , з метою уникнення покарання за кримінальне правопорушення в якому він на цей час підозрюється може впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Враховуючи те, що в ході проведення особистого обшуку та оглядів місця події були залучені поняті та підозрюваному надані копії відповідних процесуальних документів із зазначенням їх анкетних даних на думку сторони обвинувачення підозрюваний може незаконно впливати на зазначених свідків з метою зміни показів останніми в ході досудового розслідування та судового розгляду, також, в ході проведення слідчих дій, органом досудового розслідування застосовувалися заходи безпеки, щодо осіб, які співпрацювали з органом досудового розслідування на умовах конфіденційного співробітництва; п. 4 ч.1 ст.177 КПК України підозрюваний ОСОБА_4 , може перешкоджати проведенню досудового розслідування іншим чином оскільки підозрюваний ОСОБА_4 , є лише складовою частиною добре налагодженої злочинної мережі збуту наркотичних засобів на території міста Києва, будучи усвідомленим про наявні шляхи постачання та подальші шляхи збуту особливо небезпечних психотропних речовин, може перешкоджати органу досудового розслідування встановлювати інших можливих співучасників, зокрема організаторів злочинної діяльності пов'язаної з поширенням незаконної пропозиції наркотичних засобів на території міста Києва; п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_4 , може вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки не має стабільного джерела прибутку та свої матеріальні потреби намагається задовольнити злочинним шляхом, що й стало причиною вчинення ним вказаного злочину.
Враховуючи викладене, менш суворі запобіжні заходи будуть не достатніми для забезпечення належної кримінально-процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 , та запобігання зазначеним ризикам.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 заперечував щодо задоволення клопотання про застосування йому запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, посилався на необґрунтованість ризиків, просив обрати більш м'який запобіжний захід.
Вивчивши клопотання, додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, вислухавши думку учасників процесу, слідчий суддя приходить до наступного.
Так, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
Частиною 2 ст. 177 КПК України регламентується, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Частинами 3 та 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування/продовження заходів забезпечення кримінального провадження (п. 9 ч.2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати суду докази обставин, на які вони посилаються.
Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З урахуванням наведених обставин, з оглядом на ст.ст.177, 194 КПК України, під час вирішення питання щодо обрання запобіжного заходу, слідчий суддя оцінює зібрані докази на предмет обґрунтованості підозри.
Обставини, які дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, підтверджуються зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколом обшуку від 17.08.2018 року, протоколами огляду місця події від 17.08.2018 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 11.11.2018 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 11.11.2018 року, висновком експерта №11-2/4782 від 09.10.2018 року, протоколом допиту підозрюваного від 24.11.2018 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Згідно ч. 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні слідчого, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням. Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_4 до вчинення вказаного кримінального правопорушення, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої підозри. Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_4 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що вони наявні, з огляду на специфіку злочину, за яким оголошено підозру, та тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винним у вчиненому кримінальному правопорушенні, а також з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.
При цьому слід зазначити, що застосування до особи обмеження волі можливо лише за наявності ризику неявки підозрюваного на судовий розгляд, або інших ризиків, які мають бути реальними та обґрунтованими, тобто не бути загальними та абстрактними («Stogmuller v.Austria»).
Підозрюваний ОСОБА_4 запевнив слідчого суддю, що не має наміру переховуватися від органів досудового розслідування та суду, або іншим чином впливати на кримінальне провадження та постійно з'являтись за першим викликом до слідчого.
Під час розгляду клопотання встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, а отже прокурором не доведено, що застосування більш м'яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні сторони обвинувачення.
Разом з тим, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, мають місце ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, проте слідчий суддя приходить до висновку, що застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді саме цілодобового домашнього арешту є невиправдано суворим запобіжним заходом. Зокрема, хоча повідомлена ОСОБА_4 підозра є обґрунтованою, однак з огляду на дані про особу підозрюваного, його вік, міцність соціальних зв'язків, сімейний і майновий стан та інші обставини, передбачені ст.178 КПК України, які свідчать на користь зменшення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, в даному кримінальному провадженні існує можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу. Тому слідчий суддя приходить до висновку, що відносно підозрюваного ОСОБА_4 може бути застосований більш м'який запобіжний захід. У зв'язку з цим слідчий суддя переконаний, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, є запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, у зв'язку з чим клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.
Саме домашній арешт в нічний час доби, як запобіжний захід, забезпечить швидке та повне проведення досудового розслідування, а також виконання підозрюваним процесуальних обов'язків. З цією метою слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження, за першою вимогою;
- не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну місця свого проживання;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Керуючись ст.ст. 177-179, 181, 193, 194, 196, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому в період часу з 22 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин наступної доби залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до ст. 181 КПК України працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконання покладених на нього обов'язків.
Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження, за першою вимогою;
- не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну місця свого проживання;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали визначити два місяці до 26 січня 2019 року, включно, але не більше строку досудового розслідування.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосовано більш суворий запобіжний захід.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню, після її оголошення.
Копію ухвали для виконання передати до органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 та прокурора Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1