Справа № 569/22274/18
23 листопада 2018 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі:
в особі слідчого судді - ОСОБА_1
з участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
підозрюваного - ОСОБА_4
захисника підозрюваного - ОСОБА_5 ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне клопотання заступника військового прокурора Рівненського гарнізону майора юстиції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , у м. Костопіль Рівненської області, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, раніше не судимого, не депутата, заступника начальника Костопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
Заступник військового прокурора Рівненського гарнізону майор юстиції ОСОБА_3 звернувся в суд з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що слідчим управлінням ГУНП в Рівненській області за процесуального керівництва військової прокуратури Рівненського гарнізону проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за №42018180490000197 від 09 листопада 2018 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом начальника Головного управління юстиції у Рівненській області №19-к від 23.03.2007 громадянина ОСОБА_4 призначено на посаду державного виконавця відділу державної виконавчої служби Костопільського районного управління юстиції.
В подальшому, згідно наказу начальника Головного управління юстиції у Рівненській області №407-к від 12.12.2011 громадянина ОСОБА_4 переведено на посаду заступника начальника відділу державної виконавчої служби Костопільського районного управління юстиції.
Відповідно до наказу начальника Головного територіального управління юстиції у Рівненській області №416/04/к від 04.05.2016 ОСОБА_4 вважається таким, що працює на посаді заступника начальника Костопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області та йому присвоєно 6 ранг державного службовця в межах категорії «Б» посад державної служби.
Згідно ст. 7 Закону «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» державними виконавцями є керівники органів державної виконавчої служби, їхні заступники, головні державні виконавці, старші державні виконавці, державні виконавці органів державної виконавчої служби. Державний виконавець є представником влади, діє від імені держави і перебуває під її захистом та уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом.
У відповідності до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ст.ст. 19, 68 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Згідно із вимогами ст. ст. 1, 8 Закону України «Про державну службу», державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.
У відповідності до вимог ст. 8 вищевказаного Закону, державний службовець зобов'язаний у тому числі: дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки; додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби.
Відповідно до ст. ст. 3, 22, 24 Закону України «Про запобігання корупції», державним службовцям забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, а у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов'язані невідкладно вжити таких заходів: відмовитися від пропозиції; за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції.
Згідно посадових обов'язків заступника начальника Костопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, ОСОБА_4 , будучи державним виконавцем наділений повноваженнями щодо своєчасного, повного і неупередженого виконання, у тому числі примусового виконання, рішень суду або інших органів у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження»; відкриває виконавчі провадження; здійснює стягнення коштів з боржників відповідно до рішень суду, в тому числі здійснює опис майна, його арешт та відчуження (продаж) з метою погашення заборгованості боржників; під час здійснення заходів з примусового виконання рішень на ОСОБА_4 поширюються обмеження та заборони, встановлені Законом України «Про запобігання корупції».
Однак, заступник начальника Костопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_4 , будучи службовою особою та суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, у порушення вищевказаних вимог законодавства у вересні 2018 року перебуваючи в службовому кабінеті №1 Костопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, що по вулиці 1 Травня, 31 в м. Костопіль Рівненської області, висунув громадянці ОСОБА_7 вимогу передати йому грошові кошти в якості неправомірної вигоди у розмірі 13000 гривень за закриття виконавчого провадження №55853886 від 21.02.2018 року з примусового виконання виконавчого напису зі стягнення боргу в розмірі 210254,32 грн. з ОСОБА_8 , яка після отримання у 2011 році в ПАТ КБ «Приватбанк» позики, не повернула її вчасно.
У подальшому з метою досягнення своєї злочинної мети, ОСОБА_4 на абонентський номер ОСОБА_7 надіслано смс-повідомлення з вимогою перерахувати грошові кошти на картковий рахунок № НОМЕР_1 його матері ОСОБА_9 , який відкритий в АТ «Ощадбанк».
15.09.2018 близько 16 год. 40 хв. ОСОБА_7 на виконання вимоги ОСОБА_4 перерахувала частину неправомірної вигоди в розмірі 2000 гривень на вказаний ОСОБА_4 рахунок.
Надалі, 22.11.2018 близько 12 год. 00 хв. згідно попередньої досягнутої домовленості про зустріч, перебуваючи на вулиці біля приміщення Костопільського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, що по вулиці 1 Травня, 31 в м. Костопіль Рівненської області, ОСОБА_4 продовжуючи обіймати посаду заступника начальника Костопільського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, тобто будучи службовою особою, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, використовуючи надану йому владу та службове становище, одержав від громадянки ОСОБА_7 , для себе, іншу частину неправомірної вигоди в розмірі 11000 гривень за вчинення ним, ОСОБА_4 , як службовою особою, в інтересах громадянки ОСОБА_7 , дій з використанням наданої йому влади та службового становища, які полягають у закритті виконавчого провадження №55853886 від 21.02.2018 року з примусового виконання виконавчого напису №23213 від 01.12.2017, виданого ПП Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 зі стягнення боргу в розмірі 210254,32 грн. з ОСОБА_8 .
22.11.2018 близько 12 год. 05 хв. ОСОБА_4 затриманий працівниками правоохоронних органів, після отримання ним неправомірної вигоди, а його протиправні дії були припинені.
Повідомлення про підозру складено 22.11.2018 року та цього ж дня вручено ОСОБА_4 .
Попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення: ч. 3 ст. 368 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами.
У вчиненні кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Костопіль Рівненської області, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, з вищою освітою, одружений, раніше не судимий, не депутат, заступник начальника Костопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області.
Оскільки у даному кримінальному провадженні виникли ризики, передбачені п.п. 1 - 5 ст. 177 КПК України є необхідність в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання ОСОБА_11 під вартою.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам останнього переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищувати та приховувати або спотворити речі, документи які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків вчиненого ним злочину, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.
Зокрема, заступник начальника Костопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину пов'язаного з корупцією, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 5 років з конфіскацією майна, до якого не може бути застосовуватися ст.ст. 69 та 75 КК України, так як злочин корупційного характеру, ОСОБА_4 як особа, представляє підвищену суспільну небезпеку, проблем зі станом здоров'я не має, а тому є всі підстави вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_4 може залишити місце проживання та переховуватися від органів досудового розслідування та суду або не прибувати на виклики до органу досудового розслідування посилаючись на різні нібито форс-мажорні та поважні причини.
Крім того, ОСОБА_4 , являючись з 2011 року посадовою особою керівного складу - заступником Костопільського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Рівненській області, має набуті зв'язки та знайомства серед органів державної влади та місцевого самоврядування, а тому може впливати на свідків мотивуючи їх давати інші покази, які можуть негативно вплинути на проведення всебічного, повного та об'єктивного досудового розслідування та затягувати строк досудового розслідування.
У Костопільському районному відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Рівненській області працює значна частина свідків, які за посадами являються підлеглими для ОСОБА_4 особами, а тому існує ризик щодо спонукання ОСОБА_4 службових осіб Костопільського районного ДВС до надання ними неправдивих та викривлених свідчень.
Також, у м. Костопіль проживає родина свідка у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_12 , яка періодично відвідує їх, тобто проживає певний період часу в м. Костопіль, місце проживання родини достеменно відомо ОСОБА_4 під час здійснення ним дій у виконавчому провадженні, а тому останній матиме реальну можливість незаконно впливати на неї шляхом вмовлянь, погроз, підкупу чи іншого протиправного впливу, у тому числі із залученням інших осіб.
Також, слід врахувати, що на даний час ОСОБА_4 не відсторонений від посади, а тому маючи можливість вільного переміщення останній матиме реальну можливість знищувати та приховувати або спотворити речі, зокрема матеріали виконавчого провадження та інші документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення або вчинити інше кримінальне праворушення.
Враховуючи викладені обставини, застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України та не забезпечить належну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 , виконання ним процесуальних рішень та унеможливить спроби останнього перешкоджати кримінальному провадженню.
Питання щодо обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України не ставиться, оскільки лише запобіжний захід - взяття під варту забезпечить у подальшому виконання підозрюваним ОСОБА_4 усіх процесуальних рішень та унеможливить спроби останнього перешкоджати законній діяльності органів досудового розслідування.
Ураховуючи викладене, а також те, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , вагомість наявних доказів про вчинення останнім кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує, з огляду на особу підозрюваного, беручи до уваги його вік, стан здоров'я, характер вчиненого кримінального правопорушення, особу підозрюваного, слід прийти до висновку про те, що в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що застосування підозрюваному більш м'якого, окрім виняткового, запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому є всі підстави застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Крім цього, при визначені суми застави відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, у разі обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, необхідно зазначити, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, ОСОБА_4 одержав неправомірну вигоду у розмірі 13000 грн., відповідно до декларації ОСОБА_4 у 2017 році останній отримав дохід від відчуження нерухомого майна на загальну суму 475 843 грн., а тому на думку органу досудового розслідування розмір застави ОСОБА_4 необхідно встановити у розмірі не менше 250 000 (двісті п'ятдесят тисяч) гривень.
Саме такий розмір застави забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України та зможе запобігти спробам останнього ухилитися від органів досудового розслідування та суду, зокрема незаконно виїхати за межі України.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини. Просив обрати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід - тримання під вартою.
Підозрюваний та його захисник заперечили з приводу задоволення клопотання. Просили обрати запопобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного, його захисника, дослідивши надані слідчим матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Судом вставлено, що слідчим управлінням ГУНП в Рівненській області за процесуального керівництва військової прокуратури Рівненського гарнізону проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за №42018180490000197 від 09 листопада 2018 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
22.11.2018 близько 12 год. 05 хв. ОСОБА_4 затриманий працівниками правоохоронних органів, після отримання ним неправомірної вигоди, а його протиправні дії були припинені.
22.11.2018 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити чи доводять, надані сторонами кримінального провадження, докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди України при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду, як джерела права.
Відповідно до ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ч. 3 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини кожному, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями п. 1 цієї статті, має бути забезпечено розгляд справи судом у продовж розумного строку або звільнений під час провадження. Таке звільнення може бути обґрунтоване гарантіями з'явитися на судове засідання.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мамедов проти Росії» від 01 червня 2006 року, зазначено, що «суди, перевіряючи законність та обґрунтованість запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявник переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з виняткового абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».
Згідно правової позиції викладеної у рішенні Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року по справі "Харченко проти України" (п. 80), при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Прокурор, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, при розгляді клопотання довів про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, однак достатніх доказів про існування ризиків, про які зазначає у клопотанні прокурором не надано та не доведено.
Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом.
Враховуючи вище викладене, з урахуванням обставин, передбачених ст. 178 КПК України, обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у виді тримання під вартою є недоцільним.
Слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_4 , раніше не судимий, одружений, має на утриманні одну неповнолітню дитину та батьків пенсіонерів, має фактичне місце проживання, позитивно характеризується, наявність соціальних зв'язків, його майновий стан, а також повідомлення про підозру, обставини справи, з урахуванням тяжкості вчиненого, наявності ризиків, визначених ч.1 ст.177 КПК України, які є доведеними прокурором, враховуючи недоведеність недостатності застосування більш м'якого запобіжного заходу відносно підозрюваного для запобігання ризиків, зазначених в клопотанні.
У відповідності до ч. 4 ст. 194 КПК України, суд вважає, щодо підозрюваного ОСОБА_4 слід обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту. Оскільки саме цей запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
З урахуванням обставин справи, суд вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 домашній арешт із забороною залишати житло в певний період часу.
Окрім цього, застосовуючи, щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на нього на строк не більше двох місяців такі обов'язки - за викликом прибувати до слідчого, прокурора та суду, повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого проживання, здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.
Керуючись ст. 5 Європейської конвенції з прав людини, практикою Європейського суду з прав людини, висвітленої в рішенні "Мамедов проти Росії" від 01.06.2006 року, "Харченко проти України" від 10.02.2011 року, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст. ст. 9, 110, 131-132, 176-178, 181, 183-187, 193-198, 205-206, 309-310, 369-372, 392-393, 395КПК України,слідчий суддя,
В задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно ОСОБА_4 - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , у м. Костопіль Рівненської області, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, на утриманні має 1 неповнолітню дитину, раніше не судимого, не депутата, заступника начальника Костопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області - запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заборонити ОСОБА_4 , залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 20 год. по 08 год.
Встановити строк дії ухвали терміном на два місяці з моменту затримання підозрюваного, а саме з 22 листопада 2018 року.
Визначити строк дії ухвали до 21 січня 2019 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , обов'язки: за викликом прибувати до слідчого, прокурора та суду, повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого проживання, здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.
Термін дії обов'язків, визначених в ухвалі встановити до 21 січня 2019 року.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати на виконання в Костопільський відділ поліції ГУНП в Рівненській області.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1