Справа № 802/1522/18-а
Головуючий у 1-й інстанції: Поліщук І.М.
Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.
30 листопада 2018 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сапальової Т.В.
суддів: Совгири Д. І. Курка О. П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 липня 2018 року (ухвалене 26 липня 2018 року, повний текст рішення складено 31 липня 2018 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
в травні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплатити пенсію.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 26 липня 2018 року позов задоволено частково, визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці щодо зменшення розміру раніше призначеної пенсії по інвалідності ОСОБА_2, станом на 07.12.2017 року; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці здійснити ОСОБА_2 з 07.12.2017 року перерахунок та виплату пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком із врахуванням положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 року №2148-VIII та виходячи із 100% розміру пенсії, який ОСОБА_2 отримувала до працевлаштування - станом на 01.05.2017 року.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти доводів відповідача і зазначив про те, що неправомірні дії відповідача призвели до суттєвого зменшення розміру пенсії ОСОБА_2
Сторони повноважних представників в судове засідання не направили, хоча повідомлялися про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в місті Вінниці та з 09.02.2016 року отримує пенсію по інвалідності ІІІ групи відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", розмір якої станом на 01.05.2017 року складав 3342,40 грн.
З 01.06.2017 року на виконання положень ч. 1 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" позивачу проведено перерахунок пенсії, із врахуванням до страхового стажу періоду з дати встановлення інвалідності до досягнення пенсійного віку, тобто 7 років 3 місяці 1 день, внаслідок чого розмір пенсії склав 4146,19 грн.
При цьому у зв'язку з працевлаштуванням ОСОБА_2 розмір її пенсії з 01.06.2017 року склав 50% пенсії за віком - 2073,10 грн. (4146,19 грн. х 50%).
07.12.2018 року ОСОБА_2 звернулась до Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці із заявою, в якій повідомила про звільнення з роботи та просила провести перерахунок пенсії по інвалідності в розмірі 100% пенсії за віком, яку вона отримувала до дати працевлаштування, тобто 3342,40 грн.
Після проведення відповідного перерахунку, розмір пенсії позивача склав 2879,03 грн.
Не погодившись з вказаним перерахунком, ОСОБА_2 звернулась до відповідача із заявою, у якій вона просила роз'яснити причини зменшення розміру її пенсії.
Листом від 01.03.2018 року відповідач повідомив ОСОБА_2 про те, що 11.01.2017 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 року №2148-VIII, яким внесено зміни до законів, що регулюють питання пенсійного забезпечення. У зв'язку з цим, було застосовано середній показник заробітної плати за 2014, 2015 та 2016 роки і величину оцінки одного року страхового стажу 1%, а тому пенсію обраховано правильно, натомість зменшення її розміру зумовлене працевлаштуванням позивача.
Не погодившись з вказаною відповіддю, ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач безпідставно не врахував положення п. 2 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 року №2148-VIII та проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %, внаслідок чого розмір пенсії позивача зменшився із 3342,40 грн. до 2879,03 грн.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Частиною 1 ст. 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.03.2003 (далі - Закон №1058-ІV) передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону №1058-ІV пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.
Згідно з ч. 2 ст. 33 Закону №1058-ІV непрацюючі особи з інвалідністю II групи, яким установлено інвалідність після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, та особи з інвалідністю III групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону, за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 28 цього Закону.
11.10.2017 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 № 2148-VIII, яким внесено зміни до Закону №1058-ІV.
Згідно з п. 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV, пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.
Відповідно до п.2 Розділу ІІ Прикінцевих положень Закону № 2148-VIII у разі якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону, розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивачу призначена пенсія по інвалідності відповідно до Закону №1058-ІV до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" в розмірі пенсії за віком - 3342,40 грн.
У зв'язку з працевлаштуванням ОСОБА_2 проведено перерахунок та встановлено пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком - 4146,19 грн., однак відповідно до положень ч.4 ст. 47 Закону №1058-ІV виплачувалась в розмірі 50% від встановленого розміру пенсії, тобто 2073,10 грн. (4146,19 грн. х 50%).
Згідно з ч. 4 ст. 47 Закону №1058-ІV у разі працевлаштування особи, якій призначено пенсію відповідно до частини другої статті 33 цього Закону (крім випадків, коли особа досягла пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону), у період роботи пенсія по інвалідності виплачується у розмірі, передбаченому частиною першою статті 33 цього Закону.
Відповідно до ч.1 ст.33 Закону №1058-ІV пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.
Після звільнення ОСОБА_2 з роботи, 07.12.2017 року їй проведено перерахунок пенсії з врахуванням положень Закону №2148-VIII та застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1%. Після цього перерахунку розмір пенсії позивача склав 2879,03 грн.
В той же час відповідачем не враховано, що на момент призначення позивачу пенсії по інвалідності її розмір склав 3342,40 грн. При цьому, у зв'язку із встановленням, на період працевлаштування, розміру пенсії, цей розмір було зменшено до 2073,10 грн. З 07.12.2018 року дія вказаних тимчасових обмежень припинилася у зв'язку зі звільненням ОСОБА_2 з роботи.
З урахуванням наведеного, у пенсійного органу не було законних підстав застосовувати розмір пенсії, тимчасово встановлений на відповідний період, тому пенсія позивача підлягає перерахунку з урахуванням розміру, визначеного при її призначенні (3342,40 грн), з 07.12.2018 року.
Таким чином, оскільки після здійснення перерахунку пенсії, її розмір було зменшено, то відповідач протиправно з 07.12.2018 не виплачував позивачу пенсію у раніше встановленому розмірі (3342,40 грн), як це передбачено п. 2 Розділу ІІ Прикінцевих положень Закону №2148-VIII.
У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 липня 2018 року слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 липня 2018 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття відповідно до ч.1 ст.325 КАС України.
Згідно з ч.1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Постанова суду складена в повному обсязі та підписана 30 листопада 2018 року.
Головуючий Сапальова Т.В.
Судді Совгира Д. І. Курко О. П.