Справа № 344/7468/18
Провадження № 4-с/344/89/18
03 грудня 2018 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді Татарінової О.А.,
секретаря Бухвак І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду скаргу ОСОБА_1, заінтересована особа: старший державний виконавець Івано-Франківського міського відділу ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області ОСОБА_2, виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради про визнання неправомірними та скасування постанов про накладення штрафу,-
ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Івано-Франківській області ОСОБА_2, в якій просить визнати неправомірними та скасувати: постанову старшого державного виконавця Івано-Франківського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_3 про накладення штрафу від 15.03.2018 року у розмірі 1700 грн. та постанову старшого державного виконавця Івано-Франківського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_3 про накладення штрафу від 11.05.2018 року у розмірі 3400 грн.
Скаржник в судовому засіданні скаргу підтримав.
Представник Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби в судове засідання не з»явився.
Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали виконавчого провадження, приходить до висновку про закриття провадження по скарзі з огляд на наступне.
15.03.2018 р. старшим державним виконавцем Івано-Франківського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_3 у виконавчому провадженні ВП № 42552908 винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 штрафу на користь держави у розмірі 1700 грн. (а.с.5).
11.05.2018 р. старшим державним виконавцем Івано-Франківського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_3 у виконавчому провадженні ВП № 42552908 винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 штрафу на користь держави у розмірі 3400 грн. (а.с. 4).
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
У пункті 9 частини першої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Господарський процесуальний кодекс України викладено в новій редакції.
Цивільний процесуальний кодекс України в редакції чинній на час звернення скаржника до суду зі скаргою, також установлює, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (стаття 447 ЦПК України).
Разом з тим, згідно з правилами адміністративного судочинства щодо особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця за ч.1 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного наведеними нормами процесуального законодавства, відповідні спеціальні норми встановлені Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження», згідно із частиною першою статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
За змістом п.7 ч.2 ст.17 Закону України «Про виконавче провадження» постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами.
Водночас частиною другою статті 74 зазначеного Закону передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
З наведених норм права вбачається, що Законом України «Про виконавче провадження» встановлено спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Такий висновок узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові ОСОБА_4 Верховного Суду від 06 червня 2018 року у господарській справі № 921/16/14-г/15 (провадження 12-93гс18).
З прийняттям указаної постанови внесена визначеність щодо юрисдикції розгляду судами спорів про оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій.
Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
За змістом пунктів 1, 6 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства або суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 4,5 частини першої статті 186 цього Кодексу.
За таких обставин, на підставі встановлених фактичних обставин справи, дана скарга не підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, а провадження в справі за скаргою ОСОБА_1 підлягає закриттю.
На підставі вищенаведеного, відповідно до ст. 129, 129-1 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ст.ст. 17,74 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись ст.ст. 19,255, 447-451 ЦПК України, ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України,
Закрити провадження за скаргою ОСОБА_1, заінтересована особа: старший державний виконавець Івано-Франківського міського відділу ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області ОСОБА_2, виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради про визнання неправомірними та скасування постанов про накладення штрафу.
Ухвала суду може бути оскаржена до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції.
Суддя О.А. Татарінова
Повний текст ухвали складено 03 грудня 2018 року