Справа № 344/19873/18
Провадження № 1-кс/344/9738/18
30 листопада 2018 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12018090150000096 від 08.05.2018 року, -
Слідчий, за погодженням з прокурором, звернулась з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , в обґрунтування якого покликалась на те, що ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді керівника ТОВ «Сапоніт - Інвест», діючи умисно, зловживаючи своїми повноваженнями, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, переслідуючи корисливі мотиви, за попередньою змовою з директором ТОВ «Зелений простір Поділля» ОСОБА_7 , привласнив та розтратив чуже майно (соняшник), що було ввірене товариству «Сапоніт -Інвест» згідно договорів складського зберігання майна від 17.07.2017 № 17/07-2017/СП, від 13.12.2017 № 13/12-2017/МХ, від 05.10.2017 № 05/10-2017/А, укладених з поклажодавцями ПрАТ «Зернопродукт МХП» «Перспектив» та ТОВ «Агрополіс» відповідно, в загальній кількості 4 тисячі 119 тон 893 кг, з яких 2 тисячі 249 тон 613 кг належного ПрАТ «Зернопродукт МХП» «Перспектив» та 1 тис. 870 тон 280 кг належного ТОВ «Агрополіс», спричинивши їм збитків на загальну суму 48 млн. 211 тис. 199 грн., з яких 26 млн. 995 тис. 356 грн. завдано ПрАТ «Зернопродукт МХП» «Перспектив» та 21 млн. 215 тис. 843 грн. - ТОВ «Агрополіс».
26.10.2018 року складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, яке 29 листопада 2018 року вручено ОСОБА_5 .
Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , у відповідності до ст. 12 КК України, відносяться, зокрема:
- ч. 5 ст. 191 КК України до категорії до особливо тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років.
Зі змісту клопотання випливає, що обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_5 , підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме договорами від 17.07.2017р., № 17/07-2017/СП, від 13.12.2017 № 13/12-2017/МХ, від 05.10.2017 № 05/10-2017/А та додатковими угодами до них, укладеними з ТОВ «Сапоніт-Інвест», листами - вимогами ПрАТ «Зернопродукт МХП» «Перспектив» та ТОВ «Агрополіс» про повернення переданого на зберігання зерна, актами звірок, актами здачі - прийняття робіт, рахунками на оплату, платіжними документами, товарно-транспортними накладними, протоколами допитів представників потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , свідка ОСОБА_10 , іншими зібраними доказами в їх сукупності, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження.
Обґрунтовуючи наявність ризиків, слідчий покликається на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого корупційного кримінального правопорушення (ч. 5 ст.191 КК України), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, за який передбачене основне покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років та який був скоєний ним у період перебування на посаді директора товариства з корисливих мотивів.
Його дії і сам ОСОБА_5 як особа представляють підвищену суспільну небезпеку, а тому є всі підстави вважати, що перебуваючи на волі, ОСОБА_5 , усвідомлюючи неминучість покарання, може залишити місце проживання - виїхати за межі державного кордону України, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може знищувати та приховувати або спотворити речі, документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків вчинених ним злочинів, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, через що застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Прокурор в судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав та просив його задовольнити, з підстав, викладених в ньому, а також просив визначати альтернативний захід у вигляді застави в розмірі 3 000 000,00 грн.
Захисник підозрюваного в судовому засіданні проти клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечив, оскільки вважає наведені прокурором ризики не доведеними, просив врахувати характеризуючі особу підозрюваного дані, міцність його соціальних зв'язків, майновий стан, наявність постійного місця проживання та застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.
Заслухавши прокурора, слідчого, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.
Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.
Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
26.10.2018 року складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, яке 29 листопада 2018 року вручено ОСОБА_5 .
Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.
У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».
В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Отже, враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження (договорами від 17.07.2017
№ 17/07-2017/СП, від 13.12.2017 № 13/12-2017/МХ, від 05.10.2017 № 05/10-2017/А та додатковими угодами до них, укладеними з ТОВ «Сапоніт-Інвест», листами - вимогами ПрАТ «Зернопродукт МХП» «Перспектив» та ТОВ «Агрополіс» про повернення переданого на зберігання зерна, актами звірок, актами здачі - прийняття робіт, рахунками на оплату, платіжними документами, товарно-транспортними накладними, протоколами допитів представників потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , свідка ОСОБА_10 , іншими зібраними доказами в їх сукупності, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження), а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження (не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення), а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, - то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні достатні підстави для висновку про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Крім того, в судовому засіданні захисником підозрюваного надано слідчому судді копії листа ПрАТ «Зернопродукт МХП» «Перспектив» вих. №01.1-07/805 від 29.10.2018 року та листа ТОВ «Агрополіс» №б.н. від 23.11.2018 р., зі змісту яких випливає, що ТОВ «Сапоніт-Інвест» повернуто всю кількість соняшнику ПрАТ «Зернопродукт МХП» «Перспектив» та ТОВ «Агрополіс», у зв'язку з чим вказані підприємства жодних фінансових, матеріальних та майнових претензій до ТОВ «Сапоніт-Інвест» не мають.
Прокурор та слідчий в судовому засіданні вказаної обставини не спростували та не підтвердили, однак зазначили про те, що копії вказаних листів містяться в матеріалах кримінального провадження.
В той же час, наявність вищевказаних листів свідчить про те, що посадовою особою ТОВ «Сапоніт-Інвест» - зокрема, підозрюваним ОСОБА_5 вчинено дії, які свідчать про фактичне визнання ним інкримінованих йому дій, оскільки повернуто в повному обсязі потерпілій стороні майно, щодо нестачі якого було ініційовано кримінальне провадження.
При цьому доводи захисника підозрюваного щодо необґрунтованість підозри фактично зводяться до оцінки зібраних органом досудового розслідування доказів на предмет доведеності вини ОСОБА_5 , що не є предметом розгляду слідчого судді на даному етапі.
Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема: можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжувати вчинення інкримінованих на даному етапі йому дій.
Вказані ризики підтверджує поведінка підозрюваного, який під час досудового розслідування, перебуваючи на посаді директора ТзОВ «Сапоніт-Інвест», чинив перешкоди потерпілим щодо повернення належного останнім майна, проведенні інвентаризацій, ухилявся від явки до органу досудового розслідування на вимогу слідчого, з метою приховування слідів злочинної діяльності ОСОБА_5 знищив дані програмного забезпечення «1-С бухгалтерія», в яких містилися дані щодо фактичного знаходження тоннажу або кількості зернових завезеного поклажодавцями та дані щодо відпуску таких зернових. Отримати окремі документи протиправної діяльності ТзОВ «Сапоніт-Інвест» у ході розслідування органу досудового розслідування вдалося тільки під час проведення обшуків у вказаному товаристві.
Вказаних обставин стороною захисту в судовому засіданні не спростовано шляхом належних засобів доказування.
Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя також враховує тяжкість злочину, міцність соціальних зв'язків підозрюваного та характеризуючи його особу дані, те що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, зважає на те, що під час досудового слідства встановлено, а в судовому засіданні підтверджено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та, відтак, приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведені у судовому засіданні, застосування більш м'якого запобіжного заходу є недостатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання згаданих ризиків і є співмірним та доцільним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження.
В той же час, обставини, які зазначені підозрюваним та його захисником, не можуть бути підставою для відмови в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, оскільки дані обставини не виключають наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Разом з тим, слідчий суддя також звертає увагу на те, що сам по собі факт відшкодування завданих потерпілій стороні збитків не спростовує обґрунтованості підозри (як і кваліфікації дій підозрюваного) в кримінальному провадженні, а свідчить лише про наявність підстав для пом'якшення покарання в майбутньому.
Крім того, враховуючи конкретні обставини в даному кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку про те, що на даному етапі недостатнім є застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, та обґрунтованим в судовому засіданні.
Зокрема, матеріалами кримінального провадження підтверджується та обставина, що місце проживання ОСОБА_5 зареєстровано в Житомирській області, а тому застосування такого запобіжного заходу, як домашній арешт, як і особисте зобов'язання, не сприятиме дієвості даного кримінального провадження, та не усуне в повній мірі встановлених слідчим суддею ризиків.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Частиною 4 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Враховуючи те, що станом на даний час з наданих слідчому судді в судовому засіданні копій листів від ПрАТ «Зернопродукт МХП» «Перспектив» та ТОВ «Агрополіс» вбачається, що жодних фінансових претензій зазначені підприємства до ТОВ «Сапоніт -Інвест» не мають, а всю кількість соняшнику повернуто у власність ПрАТ «Зернопродукт МХП» та ТОВ «Агрополіс» (що не спростовано прокурором в судовому засіданні), слідчий суддя не вбачає підстав для висновку про наявність виключних обставин, за яких слідчий суддя мав би право вийти за межі максимального розміру застави, встановленого законом, а тому вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави в межах розміру, встановленого ч. 5 ст. 182 КПК України.
При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 за інкримінований злочин, характер та обставини його вчинення.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, мотив кримінального правопорушення, тяжкість злочинів, які інкримінуються підозрюваному, розмір завданих від інкримінованого злочину збитків, поведінку підозрюваного на етапі досудового розслідування до пред'явлення йому підозри, його соціальний та майновий стан, встановлені в ході розгляду даного клопотання ризики, зважаючи на нормативну вимогу ч.4 ст. 182 КПК України щодо пропорційності розміру застави обов'язку підозрюваного виконувати покладені на нього обов'язки, а також враховуючи те, що застава повинна достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірною для нього, вважаю за необхідне визначити щодо підозрюваного ОСОБА_5 заставу у розмірі 100 (ста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 176 200 (сто сімдесят шість двісті) гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, слідчий суддя відповідно до ч.3 ст.183 КПК України вважає за необхідне, у разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов'язки, визначені ч.5 ст.194 КПК України.
Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави - 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням на підозрюваного передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обов'язків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим обґрунтування клопотання, і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.
Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Застосувати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів - до 28 січня 2019 року включно.
Взяти підозрюваного ОСОБА_5 під варту в залі суду, а тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.
Розмір застави визначити в межах 100 (ста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі - 176 200 (сто сімдесят тисяч двісті) гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;
4) утримуватись від спілкування з потерпілими, свідками;
5) не відвідувати бари, кафе, ресторани та інші місця, в яких продаються спиртні напої;
6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора прокурора відділу прокуратури
Івано-Франківської області ОСОБА_11 .
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали суду складено та підписано 03.12.2018 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1