Справа №: 350/2105/14-к
Провадження №: 1-кп/0343/12/18
03 грудня 2018 року м. Долина
Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області кримінальне провадження про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, працюючого в ПАП "Еліта", одруженого, що має на утриманні трьох малолітніх дітей, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України,
з участю: прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
ОСОБА_3 заподіяв потерпілому умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило втрату органу.
Злочин вчинено за наступних обставин.
10.11.2014 р. приблизно о 18.00 годині обвинувачений повертався додому з новобудови, розташованої в АДРЕСА_2 . По дорозі зайшов в магазин «Продукти», що в смт. Перегінське по вул. Січових Стрільців, 215 Рожнятівського району, де придбав воду та пиво. Після цього ОСОБА_3 поставив воду та гаманець з грішми у поліетиленовий пакет, який мав при собі, та повісив його на огорожу неподалік вказаного магазину. А сам підійшов до жителів смт. Перегінське ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , з якими вирішив випити пива.
Знаходячись біля магазину, ОСОБА_3 побачив раніше невідомого йому місцевого жителя ОСОБА_8 , який підійшов до належного йому пакета та, засунувши у нього руку, почав оглядати його вміст. ОСОБА_3 зробив йому зауваження, на яке останній не відреагував. Після цього ОСОБА_3 підбіг до нього та, будучи розлюченим, наніс йому один удар в область спини, від якого потерпілий вдарився в кам'яну огорожу. Коли ОСОБА_8 розвернувся, він наніс йому ще удар по обличчю та штовхнув його в передню частину тіла. Під час нанесення ударів потерпілий упав на пластмасові ящики з-під пляшок. В результаті нанесених ОСОБА_3 . ОСОБА_8 ударів, останньому були спричиненні тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми живота та його органів з розривами селезінки і сальника, яка ускладнилась внутрішньою кровотечею, що викликало необхідність проведення операції «Лапоратомія. Ревізія органів черевної порожнини. Спленектомія. Лаваж та дренування черевної порожнини», в процесі якої потерпілому було видалено селезінку. Згідно висновку судово-медичної експертизи № 319 від 15.12.2014 р. такі тілесні ушкодження відносяться до тяжких, як таких, що є небезпечними для життя в момент спричинення.
Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину визнав частково та пояснив, що 10.11.2014 р. приблизно о 17.30 год. повертався додому з новобудови. По дорозі повернув до магазину, щоб придбати воду та пиво. Здійснивши покупку, залишив пакет біля входу в магазин на паркані, на відстані близько 10 метрів, а сам з пивом підійшов до жителів смт. Перегінське ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Останні пили пиво справа від входу, якщо дивитися на магазин.
Пробувши зі знайомими близько 5 хвилин, він побачив невідомого хлопця, який вийшов зліва від магазину і підійшов до його пакету. Останній засунув у пакет руку та почав оглядати його вміст. У пакеті був гаманець, вода і робочі речі. Він зробив йому зауваження, а коли той не відреагував, підбіг до нього та стукнув його руками у спину, в ділянку поясниці. Потерпілий вдарився до паркана, а потім повернувся до нього частково, почав пхати руки у кишеню, щось говорити, обурювався, після чого він ще раз його штовхнув та вдарив в обличчя, в бік голови. Обличчя не було повністю повернуте до нього. Після удару потерпілий впав на пластмасові ящики. Він підняв пакет вже із землі, так як ОСОБА_8 під час інциденту кинув його, а той зірвався і побіг. До нього більше не підходив. Ніхто з друзів не втручався і конфлікт не припиняв. Матеріальну шкоду потерпілому відшкодував в сумі більше 20 тис. грн. Кошти передав його матері. Як виглядає потерпілий він не знає, не був з ним знайомий, ні до конфлікту, ні після. Якщо б останній не ліз до пакету, він не наносив би йому жодних тілесних ушкоджень. Речі, що знаходилися в сумці, мали для нього значення, тому він звертався із заявою щодо наміру здійснити крадіжку. У тому, що сталося, кається. Він не мав наміру спричинити потерпілому тяжкі тілесні ушкодження. Вдарив незнайомого тільки захищаючи своє майно від неправомірного посягання.
Такі показання обвинуваченого ОСОБА_3 свідчать про визнання винуватості у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а обставини, з якими не погоджується останній, не впливають на кваліфікацію вчиненого ним діяння.
Крім того, винуватість обвинуваченого в умисному спричиненні потерпілому тяжких тілесних ушкоджень повністю доведена показаннями свідків, даними, що містяться у висновку експертизи, іншими письмовими доказами, наданими стороною обвинувачення та дослідженими у ході судового слідства.
Потерпілий ОСОБА_8 , який є інвалідом другої групи з дитинства (т. 4 а.п. 9, 11), будучи належним чином повідомленим про час та дату розгляду кримінального провадження, в судові засідання не з'явився, у розписці зазначив, що не може з'явитися у зв'язку з хворобою (т. 4 а.п. 13), направив до суду заяву, вх. № 4793/2018 від 07.08.2018 р., про те, що повідомлений про судове засідання та просить проводити судовий розгляд без його участі, від дачі будь-яких показань відмовляється, оскільки на даний час нічого не пам'ятає про обставини, за яких йому було спричинене тяжке тілесне ушкодження, у зв'язку з хворобою психіки. Його участь в судовому засіданні може призвести до ускладнення хвороби. Просить в подальшому не надсилати йому повідомлень, оскільки постійно проживає разом зі своїм батьком в Португалії, що підтверджується дозволом на проживання. Просить не притягати ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності та повідомляє, що в нього жодних претензій до нього не має. Повністю підтримує наявну в матеріалах кримінального провадження нотаріально посвідчену заяву його законного представника ОСОБА_9 (т. 4 а.п. 8).
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні дала показання, що вона є рідною сестрою ОСОБА_8 . Останній проживає з батьками у Португалії, де проходить лікування з приводу наявного у нього психічного захворювання, а не тілесних ушкоджень, які отримав. Приїжджає в Україну рідко. Їм відомо про розгляд даного провадження, вони неодноразово писали заяви, що претензій не мають, шкода відшкодована.
Свідок ОСОБА_11 суду показала, що вона є сусідкою та родичкою потерпілого. 10 листопада 2014 року під вечір до неї постукав ОСОБА_12 та сказав їй, що побили її племінника ОСОБА_8 . Вона не повірила, оскільки ОСОБА_12 хворий, розумово відсталий. Приблизно через дві години після цього їй зателефонувала мати потерпілого та попросила приїхати в лікарню. В лікарні ОСОБА_8 прооперували, була міліція. Кочкіна Степана побили біля магазину в смт. Перегінське. Останній є інвалідом дитинства, погано говорить, не все усвідомлює. Зі слів своєї сестри ОСОБА_9 їй відомо, що вони не мають ні до кого претензій з приводу побиття ОСОБА_8 .
Свідок ОСОБА_13 , сусідка потерпілого, у судовому засіданні показала, що 10 листопада 2014 року, приблизно о 20 годині, до неї додому прийшов ОСОБА_8 , який скаржився на болі у животі, а його рука була в крові, та розказав, що його біля магазину побив старший дядько, копав ногою в живіт та по руці. Її будинок знаходиться між магазином, де сталася подія, та будинком, де проживає ОСОБА_8 , тому останній після побиття по дорозі додому повернув до них, так як був ослаблений. Вона подзвонила до матері потерпілого. Наступного дня остання їй розказала, що ОСОБА_8 побив ОСОБА_3 , якого вона знає з вигляду.
Свідок ОСОБА_14 , лікар - травматолог Перегінської лікарні, дав у судовому засіданні показання про те, що 10 листопада 2014 року під час його чергування каретою швидкої допомоги у лікарню привезли потерпілого ОСОБА_8 . На його запитання працівники швидкої допомоги повідомили, що потерпілого побили. У хворого було діагностовано розрив селезінки, тому була проведена операція по її видаленню. Потерпілий говорив мало, був замкнутий. Розумів, що його питають, казав, що його побили, обставин побиття не розказував. ОСОБА_8 поступив без явних слідів побиття, при свідомості, скаржився на болі у животі. Лікування потерпілого проводив завідуючий відділенням, останній проводив операцію по видаленню селезінки та направив його на консультацію в обласну лікарню. Йому нічого не відомо про те, хто і за яких обставин побив потерпілого. Виявлені у нього тілесні ушкодження можуть бути, як від побиття, так і від падіння.
Свідок ОСОБА_6 дав суду показання про те, що 10 листопада 2014 року, приблизно о 18 годині у смт. Перегінське біля магазину, він разом з ОСОБА_7 пив пиво. До них підійшов ОСОБА_3 також з пивом. Надворі вечоріло. Навколо магазину була огорожа з фундаментом і стовпчиками з каменю. Раптово ОСОБА_3 побіг, а коли повернувся, на його запитання відповів, що якийсь хлопець ліз в його пакет. ОСОБА_3 був відсутній декілька хвилин. Він бачив біля заправки хлопця, який біг від магазину, після чого повернувся з пакетом у руках обвинувачений. Самого конфлікту він не бачив.
Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні показав наступне. Подія, що трапилася була досить давно. Після роботи він пішов у магазин, куди згодом прийшов ОСОБА_3 . Біля магазину він пив пиво з ОСОБА_6 , а чи пив пиво ОСОБА_3 не пам'ятає, бо був тоді в стані алкогольного сп'яніння. Не пам'ятає подій того вечора, в тому числі як ОСОБА_3 ходив по пакет та що він казав. Знає тільки, що якийсь хлопець поліз у пакет ОСОБА_3 .
Свідок ОСОБА_15 у судовому засіданні дала показання, що працює у магазині «Продукти» продавцем. Ввечері того дня, близько 17-18 години, у магазин заходив ОСОБА_3 . Він був тверезий, повертався від мами. Взяв пиво і воду. Біля магазину були ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Вони пили пиво, сиділи на лавочці, говорили. Чи підходив ОСОБА_3 до них, не бачила. Вона почула шум, вийшла з магазину і побачила, як побіг хлопчина на дорогу. ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в той час були біля магазину. Останні потім зайшли в магазин і на її запитання сказали, що цей хлопець поліз у чужу сумку, яка висіла на паркані, і ОСОБА_3 його вдарив. Потерпілого ОСОБА_8 вона взагалі не знає.
Згідно з протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правовопорушення ОСОБА_9 11 листопада 2014 року звернулася в Рожнятівський РВ УМВС із заявою про вчинення злочину, де зазначила, що 10 листопада 2014 року приблизно о 18 годині у смт. Перегінське по вул. С.Стрільців біля магазину «Продукти» ОСОБА_3 спричинив її синові ОСОБА_8 тілесні ушкодження, внаслідок яких йому зроблено операцію по видаленню селезінки (т. 1 а.п. 109).
Як вбачається з протоколу огляду місця події від 11 листопада 2014 року та фототаблиці до нього, місцем події є площадка розміром 8 х 15 метрів, перед магазином "Продукти", який знаходиться у смт. Перегінське по вул. С. Стрільців, 215, викладена бруківкою. Навколо площадки по периметру вимурована з каменю огорожа зі стовпчиками, що знаходяться в одній площині, без будь - яких виступів. Між стовпчиками є металевий кований паркан з фігурними хвилястими вставками. В одному місці під огорожею, при вході до магазину справа, є декілька ящиків з-під пляшок (т. 1 а.п. 102 - 108).
Відповідно до висновку експерта № 319 від 15 грудня 2014 року у ОСОБА_8 малися тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми живота та його органів, з розривами селезінки та сальника, які ускладнилася внутрішньою кровотечею, що викликало необхідність проведення 10 листопада 2014 року операції «Лапоратомія, ревізія органів черевної порожнини, спленектомія, лаваж та дренування черевної порожнини», які утворилися від дії тупих твердих предметів, могли утворитися внаслідок нанесення ударів такими (можливо руками, ногами) у вказану вище ділянку 10 листопада 2014 року приблизно о 18 годині і відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент спричинення ( т. 1 а.п. 116 - 119).
Допитана у судовому засіданні експерт ОСОБА_16 , роз'яснюючи свої висновки щодо механізму спричинення потерпілому тілесних ушкоджень, пояснила, що у живіт потерпілого було нанесено не менше двох ударів в один термін, оскільки була кровотеча, а також одним ударом неможливо спричинити розрив сальника та селезінки. Тілесні ушкодження утворилися тільки від дії тупих твердих предметів, якими можуть бути руки, ноги, тощо, а не від падіння. Враховуючи характер тілесних ушкоджень, їх розташування та кількість, зазначила, що отримання таких ушкоджень від одномоментного падіння з висоти власного росту на площину та ударів до твердих предметів виключається. Під час експертизи ОСОБА_8 був присутній. Мова у нього порушена, але можна було зрозуміти, що він говорить. Про обставини, які він вказав, зазначено у висновку експерта. З ним була присутня його мама, бо він є інвалідом. Він адекватно себе поводив, спокійно розповів, що сталося, є невисокий та худощавий. Вона зібрала анамнез травми, також у висновку описала те, що розповідав ОСОБА_8 , а з матеріалів кримінального провадження були взяті показання свідків. Питання про падіння не стояло, але якщо б це було встановлено, то було б зазначено у підсумках. При таких ушкодженнях може пройти певний проміжок часу, тобто поки кров назбирується у черевній порожнині, людина може виконувати активні рухи від 2 до 5 годин. Судово-медичних даних про послідовність пошкоджень селезінки та сальника нема.
Копією постанови про закриття кримінального провадження підтверджено, що за заявою ОСОБА_3 було внесено у ЄРДР повідомлення про вчинення злочину ОСОБА_8 . Потерпілий у даному кримінальному провадженні ОСОБА_3 давав показання про те, що з його пакета намагався викрасти речі саме ОСОБА_8 , якого він ударив рукою в обличчя, від чого той упав на землю на ліву сторону. Кримінальне провадження було закрите за відсутністю у діях ОСОБА_8 складу злочину, оскільки у пакет він заглянув з цікавості, без наміру вчинити крадіжку (т. 1 а.п. 179-180).
Аналізуючи досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_8 спричинені саме злочинними діями обвинуваченого ОСОБА_3 , який умисно завдав декілька ударів в різні частини тіла потерпілому, в результаті чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми живота та його органів з розривами селезінки і сальника, яка ускладнилась внутрішньою кровотечею, що викликало необхідність видаленння селезінки, тобто отримання тяжких тілесних ушкоджень потерпілого перебуває у прямому причинному зв'язку з діями обвинуваченого.
Таким чином, суд приходить до висновку про винуватість ОСОБА_3 в заподіянні потерпілому умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, що спричинило втрату органу, та правильності кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 121 КК України.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд відповідно до ст. 65 КК України враховує обставини кримінального провадження, тяжкість вчиненого злочину та особу обвинуваченого, те що до кримінальної відповідальності він притягається вперше, позитивно характеризується по місцю проживання і праці, відповідно до медичних довідок на наркологічному та психоневрологічному обліку не перебуває, має на утриманні троє неповнолітніх дітей. Крім того, з часу вчинення злочину пройшов тривалий час, протягом якого обвинувачений належним чином виконував покладені на нього процесуальні обов'язки, своїми діями та ставленням до вчиненого доводив своє виправлення та щире каяття, нових правопорушень не вчиняв.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого суд визнає те, що ОСОБА_3 шкодує з приводу вчиненого злочину та здійснив повне відшкодування потерпілому завданої злочином моральної і матеріальної шкоди та що дії обвинуваченого були спровоковані діями самого потерпілого, який без дозволу оглядав вміст його пакета. Також суд враховує думки потерпілого ОСОБА_8 та його матері про непритягнення до відповідальності ОСОБА_3 та відсутність претензій з їхньої сторони до нього.
Сторона обвинувачення вказує на наявність обтяжуючої покарання обставини - вчинення обвинуваченим злочину, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, однак, з цього приводу не надала суду жодного належного і допустимого доказу. Зокрема, результатами токсилогічного дослідження № 1865 підтверджено, що у крові, відібраної у ОСОБА_3 11 листопада 2014 року, не виявлено етанол в концентрації ( за методикою ГРХ) (т. 1 а.п. 139). За таких обставин суд вважає за необхідне не визнавати вказану обставину, як таку, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 .
Санкція ч.1 ст. 121 КК України передбачає покарання тільки у виді позбавлення волі. Однак, враховуючи обставини провадження та особу винуватого, його бажання виправитись та виховувати дітей, яких має на утриманні, наявність постійного місця роботи, за яким характеризується позитивно, наявність декількох пом'якшуючих покарання обставини, які виразилися в активних його діях з метою усунення наслідків вчиненого, та які, на переконання суду, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, відсутність обтяжуючих обставин, суд вважає за необхідне, призначаючи покарання, застосувати ч. 1 ст. 69 КК України, та перейти до іншого, більш м'якого виду покарання, не зазначеного в санкції ч. 1 ст. 121 КК України, - штрафу в розмірі 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, оскільки призначення саме такого виду покарання обвинуваченому буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, забезпечить співрозмірність діяння та кари, відповідає таким принципам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
Заявлений представником потерпілого ОСОБА_9 цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином, слід залишити без розгляду на підставі її нотаріально завіреної заяви від 23.01.2015 р. та заяви від 23.05.2016 р. про повне відшкодування збитків та залишення її позовних вимог без розгляду (т. 1 а.п. 64, т. 2 а.п. 101). Потерпілий ОСОБА_8 також звернувся до суду із заявою, вх. № 4793/2018 від 07.08.2018 р., в якій зазначив, що жодних претензій до ОСОБА_3 не має, підтримує нотаріально посвідчену заяву ОСОБА_9 (т. 4 а.п. 8).
Строк дії застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 у вигляді особистого зобов'язання закінчився та судом не продовжувався. Окремого клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_3 , як того вимагає ч. 4 ст. 184 КПК України, до суду не поступало. А а тому, виходячи з даних про особу обвинуваченого та обставин вчиненого ним кримінального правопорушення, підстав для застосування такого заходу до ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили судом не вбачається.
Речові докази та витрати відсутні.
Керуючись ст.ст. 368, 369, 374 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 1200 (однієї тисячі двісті) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20400,00 (двадцять тисяч чотириста) гривень.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, залишити без розгляду.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Долинський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку після проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.
Суддя: